Постанова

від 15.08.2006 по справі 3/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

15.08.2006                                                                                Справа №3/44

м. Полтава

За адміністративним позовом Дочірнього іноземного підприємства „Полтава –БілАЗ –Сервіс” ЛТД, 39800, м. Комсомольськ, Полтавської області, вул. Будівельників, 16

До Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції , 39600, м. Кременчук, вул. Жовтнева, 43

Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень КОДПІ: (1) від 20.12.2005р.  №0000052302/0/69 та від 23.02.2006р. №0000052302/1-563,

Суддя     БУНЯКІНА Ганна Іванівна

Секретар судового засідання Ківшик  Олена Володимирівна

Представники:

від позивача -  Гунько О.В. ( див протокол)

від відповідача –Лазоренко І.В. (див. протокол)

Суть спору: Розглядається позовна заява Дочірнього іноземного підприємства „Полтава –БілАЗ –Сервіс” ЛТД м. Комсомольськ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень КОДПІ: (1) від 20.12.2005р.  №0000052302/0/69 та (2) від 23.02.2006р. №0000052302/1-563, за якими позивачу визначено зобов'язання з ПДВ в вигляді основного платежу в 39 482,00 грн., в зв'язку з відшкодуванням йому саме цієї суми за результатами податкової звітності за лютий 2004 року та травень 2005 року, та зобов'язано сплатити цю суму та штрафну (фінансову) санкцію в 3 948, 00 грн.

Відповідач позов відхилив, за мотивами заперечень, викладених в відзиві на позовну заяву від 15.05.2006р. №12251/10/-, посилаючись на правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, з огляду на матеріали зустрічних перевірок за ланцюгом поставки ТМЦ, на одному з етапів (2-3) якого: (1) державна реєстрація суб'єкт господарювання – ТОВ „СМТ Груп” м. Київ в вересні 2004 року, тобто після здійснення господарської операції по відвантаженню ТМЦ, була скасована в судовому порядку; (2) ПП „Технолад” м. Дніпропетровськ –за рішенням суду (09.08.2005р.) припинено юридичну особу, з огляду неподання більше одного року податкової звітності (останній звіт –листопад 2003р.); (3) ТОВ „Аванте” м. Київ та ПП „БудГазМонтаж” м. Київ  –відсутні за юридичною адресою.

Позивач вважає що висновки відповідача безпідставні, а рішення-повідомлення є незаконними і  необґрунтованими, тому  просить їх визнати недійсними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

в с т а н о в и в :

Відповідачем –Кременчуцькою ОДПІ була проведена додаткова позапланова документальна перевірка правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету ДІП „Поотава-БілАЗ-сервіс” ЛТД (код ЄДРПОУ 24389633) за період: лютий 2004 рік та травень 2005 року.

Результати даної перевірки були відображені у акті  перевірки  № 163/23-312/24389633 від 20 грудня 2005 року,  в якому  працівниками податкової служби було констатовано про порушення позивачем п. 1.3 та 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4., пп. 7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами і доповненнями), що привело до завищення сум податкового кредиту в лютому 2004 року та травні 2005 року та відповідне завищення від'ємного значення ПДВ за ці періоди в загальній сумі 39 482,00 грн.

За матеріалами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.12.2005р.  №0000052302/0/69, за яким позивачу визначено зобов'язання з ПДВ в вигляді основного платежу в 39 482,00 грн., в зв'язку з відшкодуванням йому саме цієї суми за результатами податкової звітності за лютий 2004 року та травень 2005 року, та зобов'язано сплатити цю суму та штрафну (фінансову) санкцію в 3 948, 00 грн.

За результатами первинної скарги позивача керівник Кременчуцької ОДПІ  податкове повідомлення-рішення від 23.02.2006р. №0000052302/1-563 з тим же цифровим рядом, що і попереднє, що є порушенням ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (зі змінами і доповненнями).

 Зазначений вище висновок  відповідача, що набрав форму оспорюваних податкових повідомлень-рішень, є за межами норм чинного законодавства, виходячи з наступного:

Як сам позивач, так і його контрагенти (ТОВ ВКФ „Проммаш-плюс” м. Дніпропетровськ, ДКП „Союзпромсервіс” м. Дніпропетровськ) по купівлі-продажу запасних частин в період, що був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і стоять на обліку щодо цього в ДПС та справляють цей податок до бюджету. Ця обставина податковою не спростовується.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", до якого як порушення з боку позивача апелює податкова-відповідач, визначено, що „податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді  у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг),вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації”.

Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події: списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

При цьому слід зазначити, що пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Оскільки позивач отримав належним чином оформлені від ТОВ ВКФ „Проммаш-плюс” та ДКПП „Союзпромсервіс” податкові накладні, відповідно, (1) №36/02-1 від 06.02.2004р. на загальну суму матеріальних цінностей в 278 820, 00 грн., в т.ч. ПДВ 46 470, 00 грн., (2) №170053 від 17.05.2005р. на загальну суму 290 769, 60 грн. , в т.ч. ПДВ 48 461,60 грн. та видаткові накладні на запчастини (видаткові накладні: №6/02-1 від 06.02.2004р., №17053 від 17.05.2005р. –копії останніх залучені до матеріалів справи), що були придбані на умовах купівлі-продажу (договір купівлі-продажу №01/02-ІІІ від 01.02.2004р. та договір купівлі-продажу №105/1 від01.05.2005р., він правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ, що значились в них (46 470, 00 грн. + 48 461,60 грн.), тобто діяв в межах положень вище зазначених підпунктів ст. 7 ЗУ „Про ПДВ”.

Як видно з матеріалів перевірки КОДПІ, що ліг в основу спірних податкових повідомлень-рішень, та матеріалів справи, ДІП „Полтава-БілАЗ-Сервіс” ЛТД вимоги Закону про ПДВ (пп. 7.4.1) виконало, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у постачальників - ТОВ ВКФ „Проммаш-плюс” та ДКПП „Союзпромсервіс”. Ці підприємства, в свою чергу, виконали вимоги Закону про ПДВ (п.7.2) –видали покупцеві, яким є ДІП „Полтава-БілАЗ-Сервіс”, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем товару суми податку.

Законом України „Про податок на додану вартість” визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ –відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації.

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено, а тому посилання податкової-відповідача на матеріали зустрічних перевірок та той факт, що їх результатами не підтверджено сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість непрямими контрагентами позивача - ТОВ „СМТ Груп” м. Київ, ПП „Технолад” м. Дніпропетровськ, ТОВ „Аванте” м. Київ та ПП „БудГазМонтаж” м. Київ, суд не оцінює як суттєві.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Тому несплата контрагентами постачальників позивача до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності  підприємства-позивача і не може бути підставою до притягнення ДІП „Полтава-БілАЗ-Сервіс” ЛТД до відповідальності в вигляді зменшення сум податкового кредиту при обрахуванні податкових зобов'язань з ПДВ за відповідний звітний період, донарахувань цього податку та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару ( в нашому випадку - ВКФ „Проммаш-плюс” та ДКПП „Союзпромсервіс”) має сплачувати цей податок до бюджету.

Посилання податкової-відповідача на порушення позивачем пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" взагалі є некоректним, оскільки зазначена норма регулює порядок зарахування податку на додану вартість до Державного бюджету України та порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України, що здійснюється регіональними відділеннями Державного казначейства України, а не окремими платниками податку.

Враховуючи те, що крім належним чином оформлених податкових накладних, факт проведення операцій з придбання запчастин позивачем підтверджується первинними бухгалтерськими документами, ДПС застосована методика за межами правового поля щодо визначення сум зменшення від'ємного значення ПДВ, суд має підстави для висновку, що у КОДПІ-відповідача не було підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 12 ГПК України, ст.ст. 158, 160, 162, 163, п.6 розд. УІІ  “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України ,  суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ: (1) від 20.12.2005р.  №0000052302/0/69 та (2) від 23.02.2006р. №0000052302/1-563, за якими Дочірньому іноземному підприємству „Полтава –БілАЗ –Сервіс” ЛТД,  м. Комсомольськ визначено зобов'язання з ПДВ в вигляді основного платежу в 39 482,00 грн., в зв'язку з відшкодуванням йому саме цієї суми за результатами податкової звітності за лютий 2004 року та травень 2005 року, та зобов'язано сплатити цю суму та штрафну (фінансову) санкцію в 3 948, 00 грн.

3.          Стягнути з державного бюджету України на користь Дочірнього іноземного підприємства „Полтава –БілАЗ –Сервіс” ЛТД, ( м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 16) код ЄДРПОУ 24389633, р/р 26005010016980 в Полтавській філії КБ „Фінанси та кредит” м. Комсомольськ, МФО 331564 - 126,50 грн. судових витрат.

Видати виконавчий лист з набранням постановою законної сили.

4.  Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.

СУДДЯ                                                                                         Г.І. БУНЯКІНА

Примітка:

1. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.