Рішення

від 17.06.2009 по справі 34/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/337

17.06.09

За позовом          Управління капітального будівництва Одеської міської ради

до                    Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»

за участю           прокуратури м. Києва

про                    зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Пальшков К.Є., дов. №3/юр від 08.01.2009;

від відповідача –не з'явився;

від прокуратури –Карпенко Н.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління капітального будівництва Одеської міської ради (далі –Позивач, або Клієнт) звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(далі –Відповідач, або Банк) про зобов'язання виконувати пункти договору банківського рахунку №10-15/964/Д/2008 від 22.07.2008 (далі –Договір), перерахувати на рахунок УДК у м. Києві Одеса ГУ ДКУ в Одеській області №33219812700009, відкритого в ГУ ДКУ в Одеській області, код 23862106 грошові кошти в сумі 21 853,46 грн., на рахунок ТОВ «Аледа-Софт», №26007311313501, відкритий в Акціонерному Банку «Південний», код 31929436 грошові кошти в сумі 3094,15 грн., на рахунок Пенсійного фонду Малиновського району №256083123706, відкритого в Одеському обласному управлінні ВАТ «Ощадбанк», м. Одеса, код 26302750 грошові кошти в сумі 36 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням ВАТ КБ «Надра»договірних зобов'язань щодо своєчасного перерахування грошових коштів відповідно до поданих до Банку платіжних доручень.

12.06.2009 до загального відділу суду від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №851/2 від 09.06.2009, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), з якої слідує, що за час розгляду спору Відповідачем було виконано зобов'язання щодо перерахування на рахунок Пенсійного фонду Малиновського району №256083123706, відкритого в Одеському обласному управління ВАТ «Ощадбанк»м. Одеса, код 26302750 грошових коштів в сумі 36 000 грн., а відтак Позивач просив суд зобов'язати ВАТ КБ «Надра» виконувати пункти Договору, зобов'язати ВАТ КБ «Надра»перерахувати на рахунок УДК у місті Одеса ГУ ДКУ в Одеській області №33219812700009, відкритого в ГУДКУ в Одеській області, код 23862106 грошові кошти в сумі 21 583,46 грн., на рахунок «Аледа-Софт»№26007311313501 відкритий в Акціонерному банку «Південний», код 31929436 грошові кошти в сумі  3094,15 грн.

Відповідач письмового відзиву в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) не подав, в судове засідання призначене на 17.06.2009 не з'явився, хоча про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №07649995.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.07.2008 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок №26008001956002 у національній валюті для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком після отримання від Клієнта повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

Відповідно до п.п.2.3.3 п.2.3 Договору Банк взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку Клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до Банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між Клієнтом та Банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

Як слідує з наявних в матеріалах справи платіжних доручень та банківських виписок Позивач за період січень-лютий місяці 2009 року ініціював переказ грошових коштів, а саме:

за платіжним дорученням №48 від 28.01.2009 на суму 8433,04 грн., одержувач: «УДК м. Одеси ГУ ДКУ в Одеській області»;

за платіжним дорученням №61 від 02.02.2009 на суму 13 420,42 грн., одержувач: «УДК м. Одеси ГУ ДКУ в Одеській області»;

за платіжним доручень №67 від 03.02.2009 на суму 3094,15 грн., одержувач: «ТОВ «Аледа-Софт»;

за платіжним дорученням №85 від 17.02.2009 на сум 36 000 грн., одержувач: «Пенсійний фонд Малинівського району».

27.02.2009 Позивач звернувся до Відповідача з листом за №165/02 та повідомив, що грошові кошти за спірними платіжними дорученнями з його рахунку списані, однак до контрагентів не дійшли, а відтак просив Банк перерахувати грошові кошти за зазначеними вище платіжними дорученнями.

Проте, Відповідач вказаний лист проігнорував та залишив без належної уваги.

Відповідно до ст. 8 Закону банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому  розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п.1.22 Закону  визначено, що операційний час –частина операційного дня банку або іншої установи – члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою –членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Пунктом 30.2 ст. 30 Закону передбачено, що банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (п.3 ст. 1066 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі статтею 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

З огляду на той факт, що в ході судового розгляду було встановлено порушення Відповідачем договірних зобов'язань на норм чинного законодавства України щодо своєчасного перерахування грошових коштів за спірними платіжними дорученнями Позивача, позовні вимоги Управління капітального будівництва Одеської міської ради визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з рахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог за №851/2 від 09.06.2009

Разом з тим, судом враховано, що постановою Правління Національного банку України №59 від 10.02.2009 призначено строком на 1 рік, з 10.02.2009 до 10.02.2010 тимчасової адміністрації та введено мораторію на задоволення вимог кредиторів з 10.02.2009 до 10.08.2009.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав Позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов'язань за Договором.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси Позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом зобов'язання здійснити переказ грошових коштів за спірними платіжними дорученнями.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати Позивача підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, в особі Центрального відділення філії ВАТ КБ «Надра»Одеське РУ) виконувати пункти договору банківського рахунку №10-15/964Д/2008 від 22.07.2008, зокрема шляхом зобов'язання перерахування за платіжними дорученнями Управління капітального будівництва Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10-а, р/р 26008276332 в ВАТ «МТБ»м. Іллічівськ, МФО 328168, ідентифікаційний код 04056902):

на рахунок УДК у місті Одеса ГУ ДКУ в Одеській області №33219812700009, відкритого в ГУ ДКУ в Одеській області, код 23862106 грошові кошти в сумі 21 853 (двадцять одну тисячу вісімсот п'ятдесят три) грн. 46 коп.;

на рахунок  ТОВ «Аледа-Софт»№26007311313501, відкритий в Акціонерному банку «Південний», код 31929436 грошові кошти в сумі 3 094 (три тисячі дев'яносто чотири) грн. 15 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, в особі Центрального відділення філії ВАТ КБ «Надра»на користь Управління капітального будівництва Одеської міської ради (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10-а, р/р 26008276332 в ВАТ «МТБ»м. Іллічівськ, МФО 328168, ідентифікаційний код 04056902) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат на оплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                                    Сташків Р.Б.

          Повний текст рішення підписано 23.06.2009