Ухвала

від 11.08.2014 по справі 820/11359/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 р.Справа № 820/11359/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі № 820/11359/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРАТОН КАПІТАЛ"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві

третя особа Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРАТОН КАПІТАЛ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві, в якому просив суд:

- визнати дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічних звірок ТОВ "ШЕРАТОН КАПІТАЛ", за результатами яких складено Акт від 16.05.2014 року № 425/26-55-22-02/38917132 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ШЕРАТОН КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 38917132, з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Вап Ойл" (код ЄДРПОУ 38777355) за березень 2014 року" - протиправними;

- визнати дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності ТОВ "ШЕРАТОН КАПІТАЛ" в інформаційній системі "Податковий блок" за березень 2014 року на підставі Акту № 425/26-55-22-02/38917132 від 16.05.2014 року - протиправним;

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вчинити дії щодо коригування і відновлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "ШЕРАТОН КАПІТАЛ" в інформаційній системі "Податковий блок" задекларованих ТОВ "ШЕРАТОН КАПІТАЛ" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2014 року; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати на оплату судового збору.

Ухвалою суду від 24.06.2014 року за клопотанням позивача до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем та третьої особою подано апеляційні скарги, в яких вони просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач та третя особа посилаються на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційних скаргах.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 16.05.2014 р. фахівцями ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було складено Акт № 425/26-55-22-02/38917132 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ШЕРАТОН КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 38917132, з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Вап Ойл» (код ЄДРПОУ 38777355) за березень 2014 року» (т. 1 а.с. 32-43).

Відповідно до висновків вказаного Акту відповідачем встановлена відсутність реального вчинення господарських операцій між ТОВ «ШЕРАТОН КАПІТАЛ» та його контрагентами за березень 2014 року.

Висновками зазначеного акту від 16.05.2014 року встановлена відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (робіт, послуг) за березень 2014 року на суму 6249952 грн. та продажу цих товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям за березень 2014 року в сумі 6249952 грн., які підпадають під визначення п.п. 14.1.27 ст. 14, ст. 185, ст. 187, ст. 198 Податкового кодексу України.

Судом з'ясовано, що Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відкоригувала показники податкової звітності ТОВ «ШЕРАТОН КАПІТАЛ» в інформаційній системі «Податковий блок» за березень 2014 року на підставі акту № 425/26-55-22-02/38917132 від 16.05.2014 р.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення зустрічних звірок, коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ в ІС «Податковий блок», позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності вчинення ним дій щодо проведення зустрічної звірки та внесення до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту змін показників податкової звітності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З аналізу вимог п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 року, Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України № 236 від 22.04.2011 року, вбачається, що зустрічна звірка проводиться лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише у разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті.

Колегія суддів, дослідивши Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ШЕРАТОН КАПІТАЛ", приходить до висновку, що зі змісту акта неможливо встановити підстави відбору позивача для проведення зустрічної звірки, оскільки в Акті не визначений платник податків, щодо якого виникла необхідність у зіставленні його даних первинних бухгалтерських та інших документів з даними позивача з метою підтвердження господарських відносин між ними.

Відповідно до п. 3.1. Наказу №236 з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС-виконавець), Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 1) за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки" (далі - ІС "Зустрічні звірки").

В акті орган ДПС - ініціатор звірки не зазначений, посилання на наявність запиту у формі, передбаченій п. 3.1 Наказу №236, - відсутнє.

Тобто, право на проведення зустрічної звірки у податкового органу виникає виключно у тому випадку, коли під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для проведення зустрічної звірки позивача у зв'язку з відсутністю доказів встановлення сумнівності господарських операцій або розбіжностей у податкових деклараціях, виявлених саме у ході перевірки контрагента або контрагентів останнього.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року, затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).

Складання податковим органом акта про неможливість проведення зустрічної звірки (у разі неподання платником податків інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження) здійснюється виключно у разі дотримання податковим органом законодавчо визначеної процедури інформування такого платника податків про необхідність подання інформації та її документального підтвердження шляхом надіслання рекомендованим поштовим відправленням або вручення під розписку відповідного запиту.

Відповідно до положень п. 73.3 ст. 73 Податкового Кодексу України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту.

Відповідно до п.4.6. Методичних рекомендацій за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки (далі - Довідка) (додаток 5) у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій.

Письмові докази свідчать, що відповідачем не було дотримано встановленої Податковим кодексом України, Порядком Проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок процедури проведення зустрічних звірок.

Крім того, у зв'язку з тим, що зустрічна звірка не проводилась, у відповідача не було підстав для надання оцінки господарської діяльності позивача та його господарських відносин з іншими платниками податків та складання висновків, які в силу п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України можливі лише при складанні довідки, якою оформлюються результати проведення зустрічної звірки.

Відтак, зустрічна звірка ТОВ "ШЕРАТОН КАПІТАЛ" була проведена з порушенням порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 "Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", а висновки, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, за змістом не відповідають назві та інформаційному призначенню документа.

Зважаючи, що акти перевірки є одним із джерел податкової інформації, колегія суддів зазначає, що інформація, що міститься в актах перевірок, використовується контролюючими органами виключно в порядку ст. 74 ПК України.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

У п.п. 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р., № 2657-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів".

Згідно п. 2.1. наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".

Відповідно до п.п. 3.1.3.7 п. 3.1.3 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013р. № 165 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця", з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться: зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ N 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Таким чином, існує взаємодія податкових органів при опрацюванні розшифровок інформаційних баз даних та їх використання при проведенні перевірок та прийняття за їх результатами рішень.

Пунктом 1.1. Методичних рекомендацій № 165 визначено, що ці Методичні рекомендації запроваджуються в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

Відповідно до п.п.2.5.6. Методичних рекомендацій № 165, до впровадження у промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" за результатами проведеного аналізу та зіставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел формується Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі - Висновок). Після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" Висновок формується в електронному вигляді разом з актом/довідкою про результати електронної камеральної перевірки.

З наведених положень Методичних рекомендацій № 165 випливає, що вони стосується порядку організації та проведення камеральних перевірок платників податків, і наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки будуть підставою для прийняття рішення про проведення саме документальної перевірки платника податків (планової чи позапланової, виїзної чи невиїзної).

Відповідно до висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки, наданих сторонами пояснень та витягу з АІС "Податковий блок" встановлено, що інформацію акту про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач вніс до інформаційної системи "Податковий блок", зокрема інформацію в частині зменшення обсягів податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача.

Наведене, фактично свідчить, що відповідач змінив дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з податку на додану, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

Податковий орган, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Наказ Міндоходів України № 165 від 14.06.2013 року не передбачає права податкового органу здійснювати коригування показників податкової звітності в електронних базах даних податкового органу на підставі зустрічної звірки і тим більше на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може бути підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

Аналогічну правову позицію щодо протиправності внесення податковим органом змін до податкової звітності з ПДВ на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки викладено в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12, від 24.02.2014 року по справі № К/800/35286/13, від 17 березня 2014 року у справі К/800/65600/13, та постанові від 23 липня 2014 року по справі К/800/27922/14.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Отже, інформація, викладена у електронних базах даних стосовно позивача може бути використана податковим органом при перевірці контрагентів, що може призвести до погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій.

У зв'язку з тим, що за наслідками оскаржуваних заходів з проведення зустрічної звірки податкові повідомлення - рішення не приймались, податкові зобов'язання не узгоджувались, правові підстави робити коригування в автоматизованих системах співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань у відповідача були відсутні.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

За правилами пункту 86.1 статті 86 названого Кодексу результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Інформаційна система „Податковий блок", що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит було створено з метою удосконалення процесу адміністрування податків .

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, а саме: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Оскільки зустрічна звірка не є податковою перевіркою, то висновки податкового органу, зроблені за наслідками проведення такої звірки, не підлягають відображенню в інформаційних базах податкового органу.

З урахуванням того, що висновки довідки про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, та, оскільки в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій податкового органу у вказаній частині.

З урахуванням того, що висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи помилковість висновків акта про неможливість проведення зустрічної звірки, відповідач зобов'язан вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки, та відновити в зазначених базах показники податкової звітності позивача.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності вчинення ним дій щодо проведення зустрічної звірки та внесення до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту змін показників податкової звітності на підставі Акту № 425/26-55-22-02/38917132 від 16.05.2014 р.

Натомість, позивачем доведено факт порушення відповідачем положень чинного податкового законодавства України, зокрема, щодо порядку проведення зустрічних звірок та відображення їх результатів у відповідних документах.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року по справі № 820/11359/14 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2014р. по справі № 820/11359/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.