Рішення

від 14.05.2009 по справі 33/12-09(11/354(34/13)-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/12-09(11/354(34/13)-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.09р.

Справа № 33/12-09(11/354(34/13)-07)

За позовом відкритого акціонерного товариства "Крюковський вагонобудівний завод", м. Кременчук

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг", м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: акціонерного банку "Експрес-банк" в особі Дніпропетровської філії, м. Дніпропетровськ

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці", м. Київ

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державне підприємство "Укрзалізниця", м. Київ

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь-Енерго", м. Дніпропетровськ

про повернення 27 піввагонів та про стягнення 3 538 179, 24 грн., та

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг", м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Крюковський вагонобудівний завод", м. Кременчук

про стягнення 7 261 293грн. 60 коп.

Суддя І.А.Рудовська

Представники:

Від ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод": Шмельов М.М., доручення № 49юр-45 від 14.05.2007 року

Від ТОВ "Енерго-Миг": Семикіна Л.В., довіреність № 0905 від 04.08.2008 року; П'ятигорець Ю.О., довіреність № 1017 від 18.11.2008 року

Від АБ "Експресбанк": не з'явився

Від ДП "ГОЦ "Укрзалізниці": не з'явився

Від ДП "Укрзалізниця": не з'явився

ТОВ "Континенталь-Енерго": не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

        Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008 року у справі № 11/354 (34/13)-07 частково задоволено позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" повернути 30 неоплачених вагонів моделі 12-783 шляхом підписання актів приймання-передачі, передачі технічних паспортів по формі ВУ-4М, актів технічної передачі придатності по формі ВУ-1, сертифікатів якості та додатків до сертифікатів якості на кожен піввагон з переоформленням піввагонів у Державному підприємстві "Головний інформаційно обчислюваний центр "Укрзалізниці" з товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" на відкрите акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод". Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" на користь відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" 2 748  953 грн. 83 коп. –пені, 500 361 грн. 76 коп. –річних, 7 650 грн. 00 коп. –державного мита, 35 грн. 40 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено. Також, цим рішенням суду задоволено зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг", стягнуто на його користь з відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" 7 261 293 грн. 60 коп. –пені, 25 500 грн. 00 коп. –держмита, 118 грн. 00 коп. –витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2008 року по справі № 11/354 (34/13)-07 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008 року у справі № 11/354 (34/13)-07 змінено. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" повернути відкритому акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод" 27 неоплачених піввагонів моделі 12-783 відповідно до переліку № 1: шляхом підписання товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" та відкритим акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" актів приймання-передачі повернення піввагонів відповідно до переліку № 1, з поверненням  товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" відкритому акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод" технічних паспортів по формі ВУ-4М, актів технічної придатності по формі ВУ-1, сертифікатів якості та додатків до сертифікатів якості на кожен піввагон з переоформленням піввагонів відповідно до переліку № 1 в Державному підприємстві "Головний інформаційно обчислюваний центр "Укрзалізниці" з товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" на відкрите акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод". В частині повернення 3 напіввагонів провадження по справі припинено. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" залишено без задоволення. Стягнено з відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" на користь акціонерного банку "Експрес-юанк" в особі Дніпропетровської філії  - 12 750 грн. 00 коп. державного мита.

          Постановою Вищого господарського суду  України від 05.11.2008 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2008 року у справі № 11/354(34/13)-07 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

           Розпорядженням голови господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2008 року справу №11/354(34/13)-07 передано для розгляду по суті судді Рудовській І.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2008 року справу № 11/354(34/13)-07 прийнято до провадження суддею Рудовською І.А.

        Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2008 року зупинено провадження у справі  33/12-09(11/354(34/13)-07)  у зв'язку з надходженням запиту з Вищого господарського суду України  для подальшого направлення до Верховного суду України.

        Ухвалою Верховного суду України від 29.01.2009 року у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 05.11.08 року відмовлено.

         Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009 року поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

  Відкрите акціонерне товариство "Крюковський вагонобудівний завод" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (із врахуванням уточнень від 28.03.08р. №1-119юр) про зобов'язання першого відповідача (товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг") повернути 27 (двадцять сім) неоплачених піввагонів моделі 12-783 шляхом підписання актів приймання передачі, передачі технічних паспортів по формі ВУ-4М, актів технічної придатності по формі ВУ-1, сертифікатів якості та додатків до сертифікатів якості на кожен піввагон з переоформленням піввагонів у Державному підприємстві "Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці".

Крім того, останній просить стягнути з першого відповідача 3 037 817, 48 грн. пені, 500 361, 76 грн. річних.

Перший відповідач позовні вимоги за первісним позовом не визнав, посилаючись на те, що Позивач, у строк передбачений додатковою угодою № 6 від 30.05.2005р. –до 31.06.2005р. не допоставив Відповідачу-1 48 одиниць товару із 241 одиниць, які підлягали поставці у цей строк, тому він у відповідності до ч. 3 ст. 538 ЦК України призупинив перерахування грошових коштів до повної поставки товару Позивачем.

У своєму відзиві другий відповідач проти позовних вимог по відношенню до останнього заперечує посилаючись на те, що на даний час останній вже не є власником вагонів у зв'язку з тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" повністю виконало перед акціонерним банком "Експрес-банк" зобов'язання по договору фінансового лізингу від 25.08.05р. №ФЛ/01/2005р., тому згідно п.10.2 означеного договору акціонерний банк "Експрес-банк" повинен був передати і передав предмет лізингу товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг", про що 04.09.07р. був складений акт прийому-передачі.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, документи витребувані судом не надали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом (з урахуванням уточнення вимог) про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Крюковський вагонобудівний завод" неустойки у розмірі 5 453 469,00 грн. за невиконання умов договору щодо не поставки продукції у строк, передбачений основним договором.

Відкрите акціонерне товариство "Крюковський вагонобудівний завод" вимоги по зустрічному позову не визнає посилаючись на те, що відомості викладені в зустрічній позовній заяві не відповідають дійсним обставинам справи та зазначає, що Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення N 888, затверджене постановою Ради Міністрів 25.07.1988р. не відноситься до законодавства України і крім того його дію припинено. Також ВАТ "Крюковський вагонобудівний завод" зазначає, що сторонами не виконувались умови додаткової угоди №5, ця додаткова угода не працювала, а за додатковою угодою №6 ним було поставлено 193 одиниці продукції, яка не була позивачем оплачена у повному обсязі, у зв'язку з чим він відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України зупинив виготовлення решти, передбаченої до поставки, продукції. Оскільки і надалі, на протязі 6-ти місяців, продукція залишалась неоплаченою, відповідач за зустрічним позовом відмовився від виготовлення продукції. Свої дії останній вважає повністю правомірними і тому не бачить підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

До того ж, відповідач вважає, що забезпечення сторонами виконання зобов'язання по поставці продукції пенею не відповідає вимогам чинного законодавства України, при цьому останній посилається на ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

По первісному позову.

13.05.04р. між відкритим акціонерним товариством "Крюковський вагонобудівний завод" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" (Покупець) укладено договір №7604/010699, згідно якого позивач зобов'язався поставити першому відповідачу піввагони моделі 12-783 ТУ УЗ.06-05763814-203,96 в кількості 45 шт. на умовах ГСА ст. Крюков - на Дніпрі (Інкотермс -2000) на протязі 40-55 днів з моменту отримання попередньої оплати.

Відповідно до п.3.5 договору передача Постачальником продукції Покупцю оформляється актом приймання передачі Продукції, який підписується уповноваженими представниками сторін. Датою поставки вважається дата підписання акту приймання - передачі.

В п.4.1 договору встановлена ціна піввагону, що підлягає поставці, яка складає 186 763, 20 грн. (в т.ч. ПДВ), а в п.5.1 договору сторони досягли згоди щодо 100% попередньої оплати товару, яка повинна бути здійснена до 15.06.04р.

З моменту підписання акту приймання-передачі і передачі Постачальником відвантажувальних документів Покупцю до моменту оформлення останнім документів залізницею на право виходу на шляхи УЗ вагони знаходиться на відповідальному зберіганні у постачальника, вартість якого врахована в договірній ціні вагонів (п.6.12 договору).

На виконання умов договору позивач передав першому відповідачеві передбачену його умовами кількість піввагонів (45 шт.), про що свідчить акт приймання-передачі №1 від 07.04.04р.

За вказану кількість вагонів розрахунки були здійснені у повному обсязі, про що свідчать матеріали справи, та підтвердили представники сторін у судовому засіданні.

В подальшому в зазначений вище договір вносилися зміни шляхом підписання додаткових угод в яких коригувались ціна піввагонів, кількість, строки поставки, умови та строки оплати.

Зазначене вище підтверджується залученими до матеріалів справи копіями додаткових угод №1 від 17.12.04р., №2 від 05.01.05р., №3 від 10.01.05р., №4 від 10.02.05р., №5 від 21.02.05р., №6 від 30.05.05р. та №8 від 30.05.05р.

Виконуючи умови укладених додаткових угод (з 1 по 4 включно) Постачальник здійснював поставку товару, а Покупець його сплачував.

Вартість товару за  додатковою угодою №4 сплачувалась, як до звернення позивача з позовом, так вже і в процесі його розгляду.

Погашення заборгованості за четвертою додатковою угодою було здійснено за платіжними дорученнями №146 від 22.12.06р. та №1721 від 30.08.07р., що підтверджується позивачем та не спростовується першим відповідачем.

Згідно додаткової угоди №5 від 21.02.05р. сторони передбачили поставку 150 піввагонів в квітні 2005 року за ціною 235 920 грн.

Умовами додаткової угоди №6, яка була укладена 30.05.05р., передбачено поставку 241 піввагонів за ціною 219 600 грн., яка повинна була здійснюватися за графіком: до 15.06.05р. в кількості 183 піввагонів; решта - 58 піввагонів до 31.06.05р. Оплата зазначеної кількості піввагонів повинна була здійснюватися після поставки: 183 шт. до 20.06.05р.; 58 шт. - до 31.07.05р.

Укладаючи додаткову угоду №6 сторони встановили відповідальність за неналежне виконання її умов як Постачальником, так і Покупцем, а саме: за прострочку оплати продукції покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% від вартості неоплачених вагонів за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочку поставки, або недопоставку продукції, у строки узгоджені цією додатковою угодою покупцю, постачальник йому сплачує пеню в розмірі 0,05% від вартості непоставлених або недопоставлених вагонів, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Того ж числа (30.05.05р.) позивач та перший відповідач уклали додаткову угоду №8 до договору поставки №7604/010699 від 13.05.04р. якою доповнено п.1 додаткової угоди №6 тим, що право власності на поставлені піввагоні переходить від постачальника до покупця тільки з моменту здійснення за них оплати у повному об'ємі, до того часу несплачені піввагони є власністю постачальника і покупець не має права ними розпоряджатися.

П. 2 додаткової угоди сторони встановили, що договір №7604/010699 від 13.05.04р. діє до 31.12.05р., а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань до повного їх виконання.

Аналізуючи відносини, що склалися між сторонами при виконанні умов спірного договору в т.ч. угод №5 та №6, беручи до уваги вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду Україна від 05.11.2008р., та зважаючи на те, що вони відповідно до ч.1 ст. 1 ст.11112 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, господарський суд приходить до висновку про те, що позивач безпідставно посилається на невиконання сторонами умов додаткової угоди №5, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що основний договір, або будь-яка із додаткових угод, в т.ч. №5 були б розірвані чи визнані недійсними.

За актами приймання-передачі № 15 від 31.05.2005р., №16 від 01.06.2005р., № 17 від 08.06.2005р., № 18 від 10.06.2005р., № 19 від 14.06.2005р., позивачем за додатковою угодою №6 було передано відповідачу-1 193 піввагони за ціною 219 600,00грн., на загальну суму 42 382 800,00 грн.

Відповідач-1 здійснюючи оплату, за даними позивача станом на 16.07.08р., в оплату за отримані піввагони за додатковою угодою № 6 перерахував позивачу 36 486 009,26 грн. (Всього).

Суд не погоджується з твердженням відповідача-1, що він зупинив виконання своїх зобов'язань з оплати продукції на підставі ст.538 Цивільного кодексу України, у зв'язку з невиконанням Позивачем своїх зобов'язань з поставки продукції.

Згідно ч.3 ст.538 Цивільного кодексу України у разі виконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно п.11.4 договору поставки, всі зміни з доповненнями до договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані обома сторонами.

Матеріали справи свідчать, що в письмовій формі відповідач-1 не вимагав розірвання договору, не попереджав позивача про зупинення виконання своїх зобов'язань за договором.

Таким чином відсутні підстави вважати, що договір поставки (в редакції його додаткових угод) припинив свою дію.

Доказів, які б свідчили про оплату на даний момент ще 27 документально переданих відповідачеві піввагонів (в сумі 5 913 000,00 грн.) суду не надано, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо повернення у примусовому порядку 27 неоплачених піввагонів (згідно переліку, який зазначено в заяві про уточнення позовних вимог №1-119 юр від 28.03.08р.) є правомірними і такими, що відповідають ч.2 ст.679 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що у випадку прострочення покупцем оплати товару, право власності на який до покупця не перейшло, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому розрахунку сума річних за період прострочення з 21.06.05р. по 21.12.05р. складає 500 361, 76 грн. та підлягає до примусового стягнення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як вже зазначалось вище, Додатковою угодою №6 сторонами встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,05% вартості неоплачених вагонів, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що останнім завищено суму пені, що підлягає до стягнення, оскільки до стягнення безпідставно нарахована пеня на заборгованість, що існувала відповідно до додаткової угоди №4, відповідальність за прострочення за якою встановлена не була.

З огляду на викладене 27 переданих відповідачеві-1 піввагонів підлягають поверненню Позивачу та до стягнення підлягає пеня в сумі 2 753 290, 83 грн.

Як вбачається із заяви про уточнення позовних вимог, позивачем викладені вимоги лише до першого відповідача, у зв'язку з чим у позові до другого відповідача слід відмовити.

По зустрічному позову.

Умовами додаткової угоди №5 від 21.02.05р. сторони передбачили поставку 150 піввагонів в квітні 2005 року за ціною 235 920 грн. на загальну суму 35 298 000,00грн.

Як вбачається із матеріалів справи, Постачальник - відкрите акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" умови додаткової угоди №5 не виконало, Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" 150 піввагонів за ціною 235 920 грн. на загальну суму 35 298 000,00грн. в квітні 2005 року або під час дії договору не передало.

Відповідно до п. 1 ст. 548 Цивільного Кодексу України «Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом».

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 9.1 договору сторони встановили, що за порушення умов цього Договору винна сторона несе майнову відповідальність і відшкодовує іншій стороні завданні збитки, в порядку передбаченому діючим законодавством.

Позивач та відповідач за домовленістю в договорі встановили відповідальність за порушення умов договору у вигляді, що винна сторона несе майнову відповідальність в порядку передбаченому діючим законодавством.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства СРСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.

Пунктом 57 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення N 888, затвердженого постановою Ради Міністрів 25.07.1988р. «За прострочку поставки або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 8 процентів вартості не поставленої в строк продукції по відокремленим найменуванням номенклатури (асортименту)».

Тому у відповідності до ст. 611, 624 Цивільного кодексу України та згідно п. 57 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення N 888 підлягає стягненню неустойка за невиконання Додаткової угоди №5 від 21.02.2005р. в сумі 3 529 800,00грн.

Умовами додаткової угоди №6 від 30.05.05р. до договору поставки №7604/010699 від 13.05.04р. сторони досягли згоди щодо поставки піввагонів моделі 12 - 783 ТУ УЗ в кількості 241 шт. за ціною 219 600 грн., на загальну суму 52 923 600,00грн. Поставка піввагонів повинна здійснюватися за графіком: до 15.06.05р. в кількості 183 шт.; до 31.06.05р. в кількості 58 шт.

Відповідач (за зустрічним позовом) умови додаткової угоди №6 від 30.05.05р. не виконав неналежним чином, здійснивши поставку вагонів в кількості 193 піввагонів на суму 42 382 800,00грн., недопоставив позивачу 48 піввагонів на суму 10 540 800,00грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Додатковою угодою №6 сторони встановили відповідальність за недопоставку покупцю продукції у вигляді пені в розмірі 0,05% від вартості недопоставлених вагонів, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно наданому розрахунку пеня за період прострочення поставки з 01.07.05р. по 31.05.06р. складає 1 923 696,00 грн.

Суд не погоджується з твердженням відповідача (за зустрічним позовом), що він зупинив виконання своїх зобов'язань з поставки продукції на підставі ст.538 Цивільного кодексу України, у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань з оплати продукції.

Згідно ч.3 ст.538 Цивільного кодексу України у разі виконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно п.11.4 договору поставки, всі зміни з доповненнями до договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані з обома сторонами.

В письмовій формі відповідач не вимагав розірвання договору, не попереджав позивача (за зустрічним позовом) про зупинення виконання своїх зобов'язань за договором.

Таким чином відсутні підстави вважати, що договір поставки (в редакції його додаткових угод) припинив свою дію.

Відповідач вважає неправомірним застосування до нього по зустрічному позову штрафних санкцій за недопоставку продукції у вигляді стягнення пені, оскільки пенею забезпечується виконання тільки грошового зобов'язання. В даному випадку у нього були зобов'язання перед позивачем майнового характеру, у зв'язку з чим він вважає встановлену в додатковій угоді відповідальність за недопоставку продукції недійсною.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлює принцип свободи договору, тобто сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач та відповідач за домовленістю встановили відповідальність у відсотках за прострочку оплати продукції та не поставку або недопоставку продукції.

З огляду на викладене за недопоставку піввагонів по додатковій угоді №6 від 30.05.05р. до стягнення підлягає пеня в сумі 1 923 696,00 грн.

          Керуючись ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

По первісному позову.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг", (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Сімферопольська, 2а , МФО 306975,  ЄДРПОУ 23371532)   повернути відкритому акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод", (39621, м. Кременчук, вул.. Ім.. Приходько, 139, МФО 305813, ЄДРПОУ 05763814) 27 неоплачених піввагонів моделі 12-783 відповідно до переліку №1: шляхом підписання товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" та відкритим акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" актів приймання-передачі повернення піввагонів відповідно до переліку №1, з поверненням товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" відкритому акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод" технічних паспортів по формі ВУ-4М, актів технічної придатності по формі ВУ-1, сертифікатів якості та додатків до сертифікатів якості на кожен піввагон з переоформленням піввагонів відповідно до переліку №1 в Державному підприємстві "Головний інформаційний обчислювальний центр Укрзалізниці" з товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг" на відкрите акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг", (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Сімферопольська, 2а , МФО 306975,  ЄДРПОУ 23371532) на користь відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (39621, м. Кременчук, вул.. Ім.. Приходько, 139, МФО 305813, ЄДРПОУ 05763814)  2 748 953,83 грн. пені, 500 361, 76 грн. річних, 7 650 грн. державного мита, 35,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог та у позові до акціонерного банку "Експрес-банк" в особі Дніпропетровської філії, м. Дніпропетровськ відмовити.

За зустрічним позовом.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", (39621, м. Кременчук, вул.. Ім.. Приходько, 139, МФО 305813, ЄДРПОУ 05763814) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг", (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Сімферопольська, 2а , МФО 306975,  ЄДРПОУ 23371532) 5 453 496,00 грн. - пені, 25 500,00 грн. - державного мита, 188,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

  Суддя                                                                                                                           І.А.Рудовська

Рішення підписано 30.06.2009 р.