Рішення

від 02.07.2009 по справі 33/116-08-5230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/116-08-5230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2009 р.Справа  № 33/116-08-5230

За позовом: відкритого акціонерного товариства „Укрнафта”, м. Київ

до відповідача: закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями

                          „Синтез Ойл”, Одеська обл., м. Іллічівськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ВАТ „Одесанафтопродукт”, м.Одеса

про стягнення 491,293 тон нафтопродуктів –фракцій легкої

За участю представників сторін:

від позивача: Бунечко В.І., довіреність в матеріалах справи;

від відповідача: Некрасов О.В., довіреність в матеріалах справи;

                             Гусєва О.М., довіреність в матеріалах справи;

від ВАТ „Одесанафтопродукт”: Панекіна Н.Ю., довіреність в матеріалах справи.

                                                                                  Суддя                     Мазур Д.Т.

Суть спору:  відповідно до уточнених позовних вимог ВАТ „Укрнафта” заявлені вимоги про стягнення з відповідача вартості нестачі 431,293 тони легкої фракції нафтопродуктів у сумі 1750231,31 грн.

Відповідачем позовні вимоги у справі не визнані з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

7 листопада 2005 року відкритим акціонерним товариством „Укрнафта” та закритим акціонерним товариством „Синтез Ойл” укладено договір №29/07/11/05/589а-Р, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався надати позивачу платні послуги з перевалки легкої фракції нафтопродуктів (суміш вуглеводнів С3 і вище).

Відповідно до пункту 9.1 договору, в редакції додаткової угоди до договору №29/07/11/05/589а-Р від 30 грудня 2005 року, угода діє до 31 грудня 2006 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Положеннями пунктів 1.3; 2.7; 2.8; 3.3.51 угоди про перевалку нафтопродуктів між сторонами у справі від 7 листопада 2005 року визначено, що місцем приймання товару, що прибув залізницею по кількості і якості є вагоноцистерни на залізничній естакаді технологічного комплексу по перевалці нафтоналивних вантажів, розташованого на території ВАТ „Одесанафтопродукт”.

Послуги за договором від 7 листопада 2005 року надаються відповідачем за залученням третіх осіб на підставі окремих угод, при цьому відповідальним перед позивачем за дії третіх осіб є ЗАТ „Синтез Ойл”.

Сторони передбачили технологічні втрати товару, пов'язані з прийманням, зберіганням, прокачками і перекачками, зачисткою резервуарів і трубопроводів у розмірі 0,1%  від кількості прийнятого на перевалку товару, відповідно до актів зливу.

Приймання нафтопродуктів здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України №81/38/101/235/122 від 2 квітня 1998 року зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1999 року за №685/3978.

Пунктом першої зазначеної Інструкції (втратила чинність з 17 липня 2008 року), визначено, що нею встановлюється єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій і застосовується на підприємствах та в організаціях України, які займаються нафтопродуктозабезпеченням. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для громадян –суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються придбанням, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України.

Положеннями пунктів 4.1.6.38-4.1.6.39 Інструкції від 2 квітня 1998 року встановлено, що загальні фактичні втрати нафтопродуктів визначають як різницю між прибутковою та витратної частиною товарного балансу, які включають:

- природні втрати при зберіганні, прийманні, відпустку, транспортуванні;

- разові втрати при пошкодженнях та аваріях, зачистці резервуарів та трубопроводів, монтажі та ремонті технологічного обладнання.

Природні втрати визначають як різницю між загальними фактичними та разовими втратами. Вони порівнюються з нормованими втратами, розрахованими за діючими нормами природних втрат нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску та транспортуванні.

Втрати нафтопродуктів у межах затверджених норм списуються за рішенням керівника підприємства на витрати виробництва. Норми природних втрат застосовуються лише в разі виявлення фактичних недостач. За відсутності затверджених норм на підприємстві втрата розглядається як понаднормова нестача. Понаднормові нестачі відшкодовують особи, що їх вчинили. За відсутності винуватців понаднормові нестачі списуються керівником підприємства після детального розслідування причин, які призвели до нестачі за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства.

Згідно положень пунктів 3.2.1; 5.2.1 угоди між сторонами у справі відповідач здійснює приймання нафтопродуктів з залізничного транспорту, накопичення їх у резервуарах і відвантаження на танкери фактично прийнятого на підставі актів зливу товару позивача, у відповідності з умовами договору, з урахуванням норм природних втрат при транспортуванні (перекачці), норм похибки вимірювання, у відповідності з діючим законодавством України.

ЗАТ „Синтез Ойл”  несе відповідальність за фактично прийняту кількість і якість товару з моменту приймання з вагоноцистерн на  залізничній естакаді технологічного комплексу по перевалці нафтоналивних вантажів, розташованого на території ВАТ „Одесанафтопродукт” до моменту відвантаження в нафтогавані ДП „Одеський морський торговельний порт” з урахуванням норм природної втрати і норм похибки вимірювання у відповідності з діючим законодавством України.

Із тексту позовної заяви, уточнень до неї, актів приймання нафтопродуктів, складених у період з 18 листопада 2005 року по 31 липня 2006 року вбачається, що позивачем у справі здійснена поставка для ЗАТ „Синтез Ойл” на технологічний комплекс по перевалці нафтоналивних вантажів ВАТ „Одесанафтопродукт” 56357,560 тон легкої фракції нафтопродуктів (суміш вуглеводнів   С3 і вище).

Із зазначеної кількості нафтопродуктів прийнятих для перевалки, відповідачем за актами приймання-передачі від 17 грудня 2005 року відвантажено контрагенту позивача по коносаменту 763/R від 17 грудня 2005 року –9260,721 т.; від 16 січня 2006 року по коносаменту 31/R від 14 січня 2006 року –12829,773 т.; від 8 лютого 2006 року по коносаментах 133/R , 134/R , 135/R від 8 лютого 2006 року –13676,450 т.; від 28 квітня 2006 року по коносаменту 442 від 28 квітня 2006 року –14580,782 т легкої фракції нафтопродуктів (суміш вуглеводнів   С3 і вище), а всього у період з грудня 2005 року по квітень 2006 року –50347,726 т.,  прийнятого для перевалки товару.

31 жовтня 2006 року ВАТ „Укрнафта” реалізовано 5462,183 т нафтопродукту, який знаходився на зберіганні у відповідача підприємству „Оптіма Трейд” за договором 29/744-СБ.

Всього із прийнятих для перевалки від ВАТ „Укрнафта” 56357,560 тон легкої фракції нафтопродуктів (суміш вуглеводнів   С3 і вище) ЗАТ „Синтез Ойл”, повернуто позивачу 55809,909 т. нафтопродукту.

З урахуванням передбачених пунктом 2.7 угоди між сторонами у справі 0,1 % технологічних втрат нафтопродуктів, пов'язаних з прийманням, зберіганням, прокачками та перкачками, зачисткою резервуарів і трубопроводів ВАТ „Укрнафта” проведено залік 56,358 т. нафтопродуктів в рахунок отриманих від відповідача, визначивши підсумкову кількість отриманих після перевалки нафтопродуктів  55866,267 т. із 56358,560 т доставлених позивачу для перевалки.

Позовні вимоги у справі обґрунтовані вартістю нестачі 491,293 т. нафтопродуктів (56358,560 т. –55866,267т. = 491,293 т.), не отриманих позивачем від відповідача після завершення робіт по договору №29/07/11/05/589а-Р між сторонами у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що основна маса нафтопродуктів, що підлягали перевалці за угодою сторін, накопичена та відвантажена контрагентам позивача у період з грудня 2005 року по квітень 2006 року (50347,726 т.)

Позивачем та відповідачем у справі станом на 1 грудня 2005 року, 1 січня, 1 лютого, 1 березня та 1 квітня 2006 року підписано та завірено печатками підприємств (т.4 а/с 103-107) акти інвентаризації фракції легкої  (суміш вуглеводнів   С3 і вище), отриманої від ВАТ „Укрнафта” на ЗАТ „Синтез Ойл” по договору перевалки від 7 листопада 2005 року, якими константовано відсутність будь-якої нестачі нафтопродуктів, отриманих відповідачем від позивача станом на дату складання актів.

Із наданих господарському суду документів та пояснень залученого до участі у розгляді матеріалів справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ВАТ „Одесанафтопродукт” вбачається, що у період з листопада 2005 року по квітень 2006 року (т.5 а/с 7-25) загальні фактичні втрати фракції легкої (суміш вуглеводнів   С3 і вище) при їх перевалці, згідно договору від 1 листопада 2005 року №36/05, укладеному відповідачем та ВАТ „Одесанафтопродукт”, складають 455,913 т, а всього у період з листопада 2005 року по жовтень 2006 року загальні втрати нафтопродуктів складають 490,289 т.

Згідно висновку судової експертизи у справі від 28 травня 2009 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз природні втрати нафтопродуктів фракцій легкої  (суміш вуглеводнів   С3 і вище) під час їх приймання в резервуари, зберігання та відвантаження обумовлені фізико-хімічними властивостями продукції і перш за все здатністю випаровуватись під дією технологічних факторів. На даний час відсутні затверджені норми природних втрат на фракцію легку (суміш вуглеводнів   С3 і вище), згідно ТУ 23.2-001499943-554-2004 при їх прийманні, зберіганні та відвантажені.

В зв'язку з особливостями у складі, природні втрати фракцій легкої (суміш вуглеводнів   С3 і вище) можуть значно перевищувати діючі в Україні затверджені нормативи по втратам найбільш близьких по хімічному складу нафтопродуктів 1 групи (бензини автомобільні) (Постанова Державного комітету СССР з матеріально-технічного забезпечення від 26 березня 1986 року №40 „Норми природних втрат нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску та транспортуванні”).

За даними нормативами загальні природні втрати при прийманні в резервуари, зберіганні та відвантаженні на морський транспорт продукції у кількості 56357,560 тон будуть складати 73,546 тон при проведенні технологічних операцій з продукцією з листопада 2005 року до листопада 2006 року.

Фізико-хімічні властивості фракції легкої обумовлюють більш значні природні втрати порівняно з втратами нафтопродуктів 1 групи при аналогічних умовах зберігання та перевантаження. За оцінкою розробників технічних умов 23.2-001499943-554-2004 НПО „Масма” природні втрати фракції легкої (суміш вуглеводнів   С3 і вище) при її прийманні, зберіганні та відвантаженні можуть перевищувати норми, затверджені Постановою Держпостачу СССР №40 від 26 березня 1986 року для першої групи нафтопродуктів більш ніж у три рази.

Положеннями розділу 4.1.2 Інструкції про порядок приймання,  транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України визначено, що для визначення маси нафтопродуктів в резервуарах та при їх відвантажені на морський транспорт застосовується об'ємно-масовий статистичний метод вимірювань за їх об'ємом, густиною та температурою за допомогою градуювальник таблиць та засобів вимірювальної техніки. Під час вимірювань маси нетто нафти або нафтопродуктів від 100 т. і більше границі відносної похибки методу вимірювань складають плюс, мінус 0,5 відсотка, зазначена погрішність не є нестачею нафтопродукту.

Не заперечуючи наявність у договорі між сторонами у справі від 7 листопада 2005 року положень (пункти 2.8; 3.2.1; 3.3.5; 5.2.1), які передбачають урахування норм природних втрат та норм відносних похибок при вимірюванні маси нетто нафтопродуктів, а також достовірності звітів ВАТ „Одесанафтопродукт” про фактичні втрати легкої фракції  (суміш вуглеводнів С3 і вище) з листопада 2005 року по жовтень 2006 року позивач у справі заперечує можливість загальних фактичних втрат легкої фракції  (суміш вуглеводнів С3 і вище) при їх транспортуванні, зберіганні та відвантаженні і наполягає на стягненні з відповідача вартості нестачі 491,293 т. нафтопродуктів.

ВАТ „Укрнафта” не надано господарському суду області доказів, які спростовують висновки експерта щодо здатності фракції легкої (суміш вуглеводнів С3 і вище) випаровуватись під дією технологічних факторів, що у поєднанні з похибками вимірювань та технологічними втратами є складовими формування загальних фактичних втрат. Доказів у підтвердження наявності нестачі 490,289 т. фракції легкої легкої (суміш вуглеводнів С3 і вище) при її транспортування, зберіганні та відвантаженні та доказів порушення договірних зобов'язань з боку відповідача у справі при їх виконанні.

Підписані повноважними особами позивача і відповідача та завірені печатками підприємств акти інвентаризації фракції легкої (суміш вуглеводнів С3 і вище) підтверджують відсутність нестачі зазначеного нафтопродукту у період з 1 грудня 2005 по 1 квітня 2006 року, тобто у період найбільш інтенсивного постачання товару для перевалки та відвантаження його контрагентам ВАТ „Укрнафта”.

Позивачем у справі не виконані приписи пункту 4.1.6.39 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах, в організаціях України щодо визначення та списання у межах норм втрат фракції легкої (суміш вуглеводнів С3 і вище), виявлення понаднормової нестачі нафтопродукту та її відшкодування особами, що вчинили понаднормову нестачу, або списання нестачі у відповідності з вимогами нормативних документів.

За правилами ст.. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст.. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання , несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом.

Констатуючи нестачу 491,293 т. фракції легкої (суміш вуглеводнів С3 і вище) із загальної кількості нафтопродуктів, переданих відповідачу за договором від 7 листопада 2005 року, ігноруючи при цьому наявність загальних фактичних втрат товару та похибок при вимірюванні, позивач ніяким чином не зазначив фактів невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідачем у справі, що унеможливлює виникнення підстав для господарсько-правової відповідальності ЗАТ „Синтез Ойл”.

Рішення господарського суду не може ґрунтуватися на припущеннях учасників провадження у справі, у зв'язку із чим у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Платіжним дорученням №1496 від 29 травня 2009 року ЗАТ „Синтез Ойл” здійснена оплата вартості експертного дослідження у справі у сумі 2415,00 грн.

Судові витрати у справі у тому числі витрати на оплату експертизи покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст. 49; 82-84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог у справі 33/116-08-5230.

2. Стягнути з розрахункового рахунку 26001050000632 в ЗАТ КБ „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ відкритого акціонерного товариства  „Укрнафта” (04053, м.Київ, пров. Несторівський,3-5, код ЄДРПОУ 00135390, МФО 305299) на користь закритого акціонерного товаритсва „Синтез Ойл” (68001, Одеська область, м.Іллічівськ, вул. Леніна,33, код ЄДРПОУ 14343703, рахунок 26007060033609 в філії Південного головного управління  ЗАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 328704) 2415 (дві тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 00 коп.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Рішення підписане 3 липня 2009 року.

Суддя                                                                                       Мазур Д.Т.