Постанова

від 14.08.2014 по справі 820/605/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2014 р. №820/605/13-а Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Сімаковича П.Ю.,

відповідача - Бондар Д.О.,

прокуратури - Зайцева М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Агро" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, за участі прокуратури Ленінського району м. Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (юридичним та фактичним правонаступником якої є відповідач по справі - Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області), № 000035180 від 11.05.2011 р. та №0000361800 від 11.05.2011р.

В обґрунтування позову зазначив, що по взаємовідносинам, які перевірялися контролюючим органом, товар був поставлений в повному обсязі, оплату вартості товару проведено, тобто господарські зобов'язання виконані належним чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. Господарські операції між тими самими контрагентами та за той самий період контролюючим органом перевірялися про що були складені акти №424/23-304/24126065 від 16.03.2011р., №2619/15-412/24126065 від 09.09.2010р., №967/18-013/24126065 від 31.05.2011р., за результатами яких були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення. Усі висновки вказаних актів разом із прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями оскаржувалися у судовому порядку. За результатами судового оскарження усі податкові повідомлення-рішення були скасовані, висновки актів перевірок були визнанні безпідставними, а господарські операції позивача з контрагентами - реальними та такими, що відповідають нормам податкового законодавства. На підставі викладеного вважає, що висновки акту перевірки №452/18-015/24126065 від 29.03.2011р. про нереальність господарських операцій не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені на підставі актів перевірок контрагентів позивача, а тому винесенні податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та правомірність дій контролюючого органу. Вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник прокуратури у судовому засіданні проти позову заперечував, повністю підтримав доводи, наведені контролюючим органом, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.03.2011р. фахівцями відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Агро" (ідентифікаційний код - 24126065) в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Яровіт-Плюс" (ідентифікаційний код - 36455968) за період з 01.04.2010 р. по 31.08.2010 р. та з ТОВ "Трейд-Ойл" (ідентифікаційний код - 36459061) за період з 01.09.2010 р. по 31.01.2011 р. За результатами проведеної перевірки складено акт №452/18-015/24126065 від 29.03.2011р.

Згідно висновків акту перевірки №452/18-015/24126065 від 29.03.2011р. контролюючим органом виявлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.7.4 та п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 та п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за січень 2011 р. на суму 15.486.00 грн. та заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 1.795.642,00 грн., у т.ч. за травень 2010 р. на суму 220.533,00 грн., червень 2010 р. на суму 147.444,00 грн., липень 2010 р. на суму 794.774,00 грн., серпень 2010 р. на суму 35.532,00 грн., жовтень 2010 р. на суму 94.875,00 грн., грудень 2010 р. на суму 332.854,00 грн., січень 2011 р. на суму 169.630,00 грн. за рахунок відображення в податковому обліку з податку на додану вартість показників первинних документів, складених контрагентами платника податків - ТОВ "Яровіт-Плюс" та ТОВ "Трейд-Ойл" в межах нікчемних правочинів, господарські операції за якими реально не відбулись.

На підставі висновків акту перевірки №452/18-015/24126065 від 29.03.2011р. відповідачем 11.05.2011р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000351800 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 2.202.146,00 грн. (основний платіж - 1.795.642,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 406.504,00 грн.);

- №0000361800 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ на загальну суму 15.487,00 грн. (у т.ч. штраф - 1,00 грн.).

З аналізу акту перевірки №452/18-015/24126065 від 29.03.2011р. підставою для прийняття висновків щодо порушення позивачем положень п.п.7.4.1, п.7.4 та п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 та п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України стали акти перевірок діяльності контрагентів позивача, а саме: акт ДПІ у Київському районі м. Харкова від 25.10.2010 р. №6226/23-506/36455968 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Яровіт-плюс" з питання правильності визначення податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2010 р. - вересень 2010 р. "; акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 25.02.2011 р. №485/23-053/36459061 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Трейд-Ойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ, щодо відображення правових відносин з платниками податків - контрагентами за лютий 2010 р. - грудень 2010 р."; акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 09.03.2011 р. №601/23-05/36459061 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Трейд-Оіл", код за ЄДРПОУ 36459061, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентів за період жовтень-грудень 2010 року".

Інших обставин щодо здійснення господарської діяльності та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів із зазначеними контрагентами, відповідачем в акті перевірки №452/18-015/24126065 від 29.03.2011р. не вказано.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини склалися з приводу правильності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість. Суд відмічає, що положення ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. регулювали питання формування податкового кредиту до 31.12.2010р., а з 01.01.2011р. зазначені правовідносини регулюються положеннями розділу V Податкового кодексу України.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Аналогічними є положення ст.7 Закону України Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З аналізу первинних документів, наданих позивачем до суду, вбачається наступне.

Суд встановив, що 07.04.2010 р. між позивачем, ТОВ "Антік-Агро" (в якості покупця), та ТОВ "Яровіт-Плюс" (в якості продавця) укладено письмовий правочин у формі договору №35/04, предметом якого є купівля-продаж товару: олії соняшникової 1 сорту. 02.06.2011 р. між позивачем, ТОВ "Антік-Агро" (в якості покупця), та ТОВ "Яровіт-Плюс" (в якості продавця) укладено письмовий правочин у формі договору №57/06, предметом якого є купівля-продаж товару: олії соняшникової 1 сорту. Також, 10.06.2011 р. між позивачем, ТОВ "Антік-Агро" (в якості покупця), та ТОВ "Яровіт-Плюс" (в якості продавця) укладено письмовий правочин у формі договору №58/06, предметом якого є купівля-продаж товару: олії соняшникової 1 сорту.

Крім того, судом встановлено, що позивачем, ТОВ "Антік-Агро", на підставі рахунків-фактур №СФ-0000190 від 27.10.2010 р., №СФ-00000229 від 07.12.2010 р., №СФ-0000231 від 09.12.2010 р., №СФ-0000237 від 15.12.2010 р., №СФ-0000240 від 17.12.2010 р., №СФ-0000246 від 22.12.2010 р., №СФ-0000247 від 23.12.2010 р., №СФ-0000253 від 28.12.2010 р., №СФ-0000003 від 11.01.2011 р. було замовлено у ТОВ "Трейд-Ойл" олію соняшникову.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів, позивачем подані до суду виписані ТОВ "Яровіт-Плюс" та ТОВ "Трейд-Ойл" видаткові накладні №13/04-1 від 13.04.2010 на суму 126.192,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 21.032,00 грн.), №17/04-2 від 17.04.2010 р. на суму 207.636,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 34.606,00 грн.), №21/04-2 від 21.04.2010 р. на суму 188.364,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 31.394,00 грн.), №22/04-2 від 22.04.2010 р. на суму 182.688,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 30.448,00 грн.), №5/05-5 від 05.05.2010 р. на суму 187.836,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 31.306,00 грн.), №14/05-1 від 14.05.2010 р. на суму 180.642,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 30.107,00 грн.), №18/05-2 від 18.05.2010 р. на суму 474.000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 79.000,00 грн.), №20/05-2 від 20.05.2010 р. на суму 179.850,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 29.975,00 грн.), №21/05-3 від 21.05.2010 р. на суму 176.154,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 29.359,00 грн.), №21/05-4 від 21.05.2010 р. на суму 33.902,00 грн., №2/06 від 02.06.2010 р. на суму 1.290.000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 215.000,00 грн.), №2/06-1 від 02.06.2010 р. на суму 166.899,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 27.816,60 грн.), №3/06-2 від 03.06.2010 р. на суму 186.553,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 31.092,30 грн.), №4/06-3 від 04.06.2010 р. на суму 110.321.28 грн. (у т.ч. ПДВ - 18.386,88 грн.), №5/06-2 від 05.06.2010 р. на суму 201.568,32 грн. (у т.ч. ПДВ - 33.594,72 грн.), №7/06-3 від 07.06.2010 р. на суму 176.565,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 29.427,60 грн.), №9/06-5 від 09.06.2010 р. на суму 175.147,92 грн. (у т.ч. ПДВ - 29.191,32 грн.), №10/06-8 від 10.06.2010 р. на суму 200.730,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 33.455,10 грн.), №11/06-2 від 11.06.2010 р. на суму 261.600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 43.600,00 грн.), №15/06-1 від 15.06.2010 р. на суму 261.600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 43.600,00 грн.), №15/06-4 від 15.06.2010 р. (у т.ч. ПДВ - 33.692,95 грн.), №17/06-3 від 17.06.2010 р. на суму 200.683,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 33.447,33 грн.), №18/06-2 від 18.06.2010 р. на суму 175.237,02 грн. (у т.ч. ПДВ - 29.206,17 грн.), №23/06-4 від 23.06.2010 р. на суму 172.923,66 грн. (у т.ч. ПДВ - 28.820,61 грн.), №29/06-1 від 29.06.2010 р. на суму 169.196,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 28.199,43 грн.), №1/07-2 від 01.07.2010 р. на суму 181.888,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 30.314,67 грн.), №2/07-3 від 22.07.2010 р. на суму 213.712,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 35.618,67 грн.), №5/07-1 від 05.07.2010 р. на суму 261.600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 43.600,00 грн.), №2/07-6 від 02.07.2010 р. на суму 172.160,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 28.693,33 грн.), №3/07-1 від 03.07.2010 р. на суму 142.720,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 23.786,67 грн.), №5/07-5 від 05.07.2010 р. на суму 172.544,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 28.757,33 грн.), №7/07-1 від 07.07.2010 р. на суму 261.600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 43.600,00 грн.), №7/07-6 від 07.07.2010 р. на суму 173.888,00 грн., №7/07-7 від 07.07.2010 р. на суму 180.352,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 30.058,67 грн.), №9/07-1 від 09.07.2010 р. на суму 173.312,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 28.885,33 грн.), №12/07-2 від 12.07.2010 р. на суму 177.344,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 29.557,33 грн.), №12/07-1 від 12.07.2010 р. на суму 30.026,67 грн. (у т.ч. ПДВ - 30.026,67 грн.), №14/07-2 від 14.07.2010 р. на суму 188.930,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 31.488,33 грн.), №14/07-3 від 14.07.2010 р. на суму 721.032,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 120.172,00 грн.), №20/07-2 від 20.07.2010 р. на суму 208.848,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 34.808,00 грн.), №22/07-4 від 22.07.2010 р. на суму 636.000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 106.000,00 грн.), №28/07-1 від 28.07.2010 р. на суму 200.108,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 33.351,33 грн.), №29/07-1 від 29.07.2010 р. на суму 208.902,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 34.817,00 грн.), №29/07-2 від 29.07.2010 р. на суму 104.937,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 17.489,50 грн.), №30/07-8 від 30.07.2010 р. на суму 208.606,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 34.767,67 грн.), №2/08-5 від 02.08.2010 р. на суму 213.194,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 35.532,33 грн.), №РН-0000351 від 27.10.2010 р. на суму 312.246,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 52.041,00 грн.), №РН-0000479 від 07.12.2010 р. на суму 285.246,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 47.541,00 грн.), №РН-0000485 від 08.12.2010 р. на суму 286.695,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 47.782,50 грн.), №РН-0000491 від 09.12.2010 р. на суму 326.025,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 326.025,00 грн.), №РН-0000492 від 09.12.2010 р. на суму 283.176,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 47.19,00 грн.), №РН-0000509 від 15.12.2010 р. на суму 325.624,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54.270,67 грн.), №РН-0000525 від 18.12.2010 р. на суму 326.456,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54.409,33 грн.), №РН-0000537 від 22.12.2010 р. на суму 333.900,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55.650,00 грн.), №РН-0000538 від 22.12.2010 р. на суму 297.670,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49.611,67 грн.), №РН-0000546 від 23.12.2010 р. на суму 311.858,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 51.976,33 грн.), №РН-0000566 від 28.12.2010 р. на суму 331.170,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55.195,00 грн.), №РН-0000021 від 11.01.2011 р. на суму 335.596,00 грн. та податкові накладні №260 від 27.10.2010 р. на суму 312.246,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 52.041,00 грн.), №369 від 07.12.2010 р. на суму 285.246,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 47.541,00 грн.), №373 від 08.12.2010 р. на суму 286.695,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 47.782,50 грн.), №378 від 09.12.2010 р. на суму 326.025,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 326.025,00 грн.), №379 від 09.12.2010 р. на суму 283.176,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 47.19,00 грн.), №398 від 15.12.2010 р. на суму 325.624,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54.270,67 грн.), №409 від 17.12.2010 р. на суму 170.000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 28.333,33 грн.), №412 від 18.12.2010 р. на суму 156.456,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 26.076,00 грн.), №422 від 22.12.2010 р. на суму 333.900,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55.650,00 грн.), №423 від 22.12.2010 р. на суму 297.670,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49.611,67 грн.), №429 від 23.12.2010 р. на суму 311.858,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 51.976,33 грн.), №444 від 28.12.2010 р. на суму 331.170,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55.195,00 грн.), №18 від 11.01.2011 р. на суму 335.596,00 грн., №5/05-5 від 05.05.2010 р. на суму 187.836,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 31.306,00 грн.), № 14/05-2 від 14.05.2010 р. на суму 180.642,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 30.107,00 грн.), №18/05-3 від 18.05.2010 р. на суму 474.000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 79.000,00 грн.), №20/05-2 від 20.05.2010 р. на суму 179.850,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 29.975,00 грн.), № 21/05-3 від 21.05.2010 р. на суму 176.154,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 29.359,00 грн.), №21/05-4 від 21.05.2010 р. на суму 203.412,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 33.902,00 грн.), №6 від 02.06.2010 р. на суму 166.899,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 27.816,60 грн.), №8 від 03.06.2010 р. на суму 185.553,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 31.092,30 грн.), №12 від 04.06.2-1- р. на суму 110.321,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 18.386,88 грн.), №14 від 05.06.2010 р. на суму 201.568,32 грн. (у т.ч. ПДВ - 33.594,72 грн.), №18 від 07.06.2010 р. на суму 176.565,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 29.427,60 грн.), №28 від 09.06.2010 р. на суму 175.147,92 грн. (у т.ч. ПДВ - 29.191,32 грн.), №36 від 10.06.2010 р. на суму 200.730,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 33.455,10 грн.), №38 від 11.06.2010 р. на суму 261.600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 43.600,00 грн.), №44 від 15.06.2010 р. на суму 261.600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 43.600,00 грн.), №47 від 15.06.2010 р. на суму 202.097,70 грн. (у т.ч. ПДВ - 33.682,95 грн.), №52 від 17.06.2010 р. на суму 200.683,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 33.447,33 грн.), №55 від 18.06.2010 р. на суму 175.237,02 грн. (у т.ч. ПДВ - 29.206,17 грн.), №62 від 23.06.2010 р. на суму 172.923,66 грн. (у т.ч. ПДВ - 28.820,61 грн.), №70 від 29.06.2010 р. на суму 169.196,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 28.199,43 грн.), №19/02-2 від 19.02.2010 р. на суму 191.940,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 31.990,00 грн.), №6 від 01.07.2010 р. на суму 181,888,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 30.314,67 грн.), №13 від 02.07.2010 р. на суму 172.160,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 28.693,33 грн.), №15 від 03.07.2010 р. на суму 142.720,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 23.786,67 грн.), №18 від 05.07.2010 р. на суму 261.600.00 грн. (у т.ч. ПДВ - 43.600,00 грн.), №23 від 172.544,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 28.757,33 грн.), №25 від 07.07.2010 р. на суму 261.600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 43.600,00 грн.), №29 від 07.07.2010 р. на суму 173.888,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 28.981,33 грн.), №30 від 07.07.2010 р. на суму 180.352,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 30.058,67 грн.), №32 від 09.07.2010 р. на суму 173.312,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 28.885,33 грн.), №34 від 160.160,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 30.026,67 грн.), №36 від 12.07.2010 р. на суму 177.344,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 29.557,33 грн.), №41.1 від 14.07.2010 р. на суму 188.930,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 31.488,33 грн.), №41.2 від 14.07.2010 р. на суму 721.032,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 120.172,00 грн.), №48.1 від 20.07.2010 р. на суму 208.848,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 34.808,00 грн.), №50.1 від 22.07.2010 р. на суму 213.712,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 35.618,67 грн.), №50.2 від 22.07.2010 р. на суму 636.000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 106.000,00 грн.), №55.1 від 28.07.2010 р. на суму 200.108,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 33.351,33 грн.), №56.1 від 29.07.2010 р. на суму 208.902,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 34.817,00 грн.), №56.2 від 29.07.2010 р. на суму 104.937,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 17.489,50 грн.), №58.1 від 30.07.2010 р. на суму 208.606,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 34.767,67 грн.)

На підтвердження оплати позивачем надано до суду копії платіжних доручень № 499 від 14.06.2010 р. на суму 261.600,00 грн., №500 від 14.06.2010 р. на суму 221.600,00 грн., №520 від 18.06.2010 р. на суму 40.000,00 грн., №557 від 30.06.2010 р. на суму 265.000.00 грн., №564 від 01.07.2010 р. на суму 270.000,00 грн., №566 від 01.07.2010 р. на суму 300.000,00 грн., №571 від 05.07.2010 р. на суму 230.000,00 грн., №573 від 05.07.2010 р. на суму 200.000,00 грн., №579 від 06.07.2010 р. на суму 300.000,00 грн., №587 від 07.07.2010 р. на суму 280.000,00 грн., №595 від 08.07.2010 р. на суму 300.000,00 грн., №615 від 14.07.2010 р. на суму 150.000,00 грн., №620 від 16.07.2010 р. на суму 275.000,00 грн., квитанцій до прибуткових касових ордерів, а також банківські виписки по рахунку, відкритому позивачем у ПАТ КБ "Правекс-банк", які засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за спірними правочинами.

Наведені позивачем доводи на підтвердження фізичного переміщення товару силами покупця не суперечать фактичним обставинам спірних правовідносин і не спростовані суб'єктом владних повноважень з урахуванням фізичних характеристик та параметрів придбаного за спірними правочинами товару, підтверджуються копіями товарно-транспортних накладних, які не містять явних недоліків форми і змісту та відповідають вимогам законодавства. Обставини наявності в розпорядженні платника податків автотранспортних засобів, здатних до фізичного переміщення товару, котрий є предметом спірних правочинів, підтверджуються як змістом акту перевірки №452/18015/24126065 від 29.03.2011 р., де на стор.7 ДПІ зазначає про облік на балансі позивача трьох вантажних автомобілів (1 автомобілю марки MAN, 2 автомобілів марки КАМАЗ), так і наданими позивачем на вимогу реєстраційними посвідченнями на перелічені автомобілі.

З наявних у справі документів слідує, що придбані за спірними правочинами товари були використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме реалізовані контрагентам ТОВ "Волот", ФОП ОСОБА_4, ЗАТ "Коростенський завод "Янтар", ЗАТ "Мелітопольський олієекстракційний завод", СП ТОВ "RUFKO", ТОВ-підприємство "Авіс", ТОВ "Бакалія-Дріжджі-Сервіс", ТОВ "ТД "Олійно-жировий альянс", ТОВ "Агро-Овен", ТОВ "Олікс", ТОВ "Світ Олії", ПП "Вікойл", ТОВ "Оптімус", ТОВ "Агропродукти" згідно наявних в матеріалах справи відповідних договорів. Суб'єкт владних повноважень ані в ході проведення перевірки, ані в ході розгляду справи судом не подав жодних доказів на підтвердження факту відсутності у позивача об'єктивної потреби в укладанні спірних правочинів, відсутності факту отримання товарів за спірними правочинами та відсутності факту подальшого використання цього товару в межах господарської діяльності.

Суд зазначає, що досліджені у судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, тобто є такими, що не викликають сумнівів щодо їх юридичної сили та доказовості та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог чинного законодавства при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, та про необґрунтованість висновків Акту перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту за травень-серпень, жовтень, грудень 2010 року та січень 2011 року.

З огляду на те, що вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту - для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Крім того, суд наголошує, що в ході проведених перевірок первинні документи як позивача, так і його контрагентів щодо здійснення господарських операцій відповідачем досліджувались, однак не було зазначено жодних недоліків таких документів та не вказано конкретних первинних документів, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій за період, що перевірявся.

Про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Проте, відповідачем під час складення акту №452/18-015/24126065 від 29.03.2011р. не були встановлені вищевказані обставини, а отже й висновок щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій є передчасним.

З приводу посилань відповідача та представника прокуратури про не перебування контрагентів позивача за місцезнаходженням та про наявність відповідного запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд зазначає.

Відносно ТОВ "Яровіт - Плюс" запис про відсутність юридичної особи за адресою було внесено державним реєстратором лише 31.08.2010р., тобто по завершенню господарських взаємовідносин позивача з даним суб'єктом господарювання, котрі тривали в період квітень-серпень 2010р. Запис про відсутність юридичної особи ТОВ "Трейд-Ойл" за адресою було вчинено державним реєстратором лише 16.03.2011р., а взаємовідносини між позивачем та зазначеним суб'єктом господарювання мали місце в період вересень 2010р.-січень 2011р.

Таким чином усі записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були внесені після закінчення господарських операцій із позивачем, у зв'язку із чим зазначений факт жодним чином не спростовує реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Крім того суд зазначає, що представником позивача до матеріалів приєднано судові рішення, якими доведено факт реальності господарських операцій позивача за той самий період та з тими ж самими контрагентами.

Так, контролюючим органом була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Антік-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р., за наслідками якої складено акт №424/23-304/24126065 від 16.03.2011р. На підставі висновків акту перевірки №424/23-304/24126065 від 16.03.2011р. винесено податкові повідомлення-рішення №0000022221 від 09.04.2012р., №0000032221 від 09.04.2012р., №0000042221 від 09.04.2012р., №0000052221 від 09.04.2012р. Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені до суду. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі №4979/12/2070 позовні вимоги було задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення та встановлено реальність усіх господарських операцій позивача та його контрагентів (у тому числі ТОВ "Трейд-Ойл" та ТОВ "Яровіт-Плюс") за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2012р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. - без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2014р. касаційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, а постанову ХОАС від 09.08.2012р. та ухвалу ХААС від 12.11.2012р. - без змін.

Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Антік-Агро" в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість із взаємовідносин з ТОВ "Яровіт-Плюс" за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р., за результатами якої складено акт №2619/15-412/24126065 від 09.09.2010р. На підставі висновків акту перевірки №2619/15-412/24126065 від 09.09.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000131540/0 від 23.09.2010р. Зазначене податкове повідомлення рішення було оскаржено у судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р. по справі №92/11/2070 позовні вимоги позивача були задоволенні, податкове повідомлення-рішення скасовано та встановлено реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Яровіт-Плюс" за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2011р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову ХОАС від 28.03.2011р. - без змін.

Також, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Антік-Агро" в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість із взаємовідносин з ТОВ "Трейд-Ойл" за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., за результатами якої складено акт №967/18-013/24126065 від 31.05.2011р. На підставі висновків акту перевірки №967/18-013/24126065 від 31.05.2011р. контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0000411800 від 17.06.2010р. та №0000421800 від 17.06.2010р. Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені до суду. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011р. по справі 8606/11/2070 адміністративний позов задоволено, скасовано вказані податкові повідомлення-рішення та встановлено реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Трейд-Ойл" за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову ХОАС від 06.10.2011р. - без змін.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.254 КАС України усі вказані вище судові рішення набрали законної сили.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене вище та той факт, що усі вказані рішення судів встановлюють обставини щодо реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами за той самий період і з тих самих питань, що перевірялися в акті №452/18-015/24126065 від 29.03.2011р., суд дійшов висновку про реальність господарських операцій вчинених між позивачем та ТОВ "Трейд-Ойл" за період з 01.04.2010р. по 31.08.2010р. і ТОВ "Яровіт-Плюс" за період з 01.09.2010р. по 31.01.2011р.

Крім того суд зазначає, що усі висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податного законодавства були здійсненні на підставі висновків актів перевірок контрагентів останнього. Однак суд зазначає, що платник податків не несе відповідальності за невиконання обов'язків його контрагентами.

Зазначена позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини та Верховного Суду України. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У відповідності до рішення Верховного Суду України від 31 січня 2011 року по справі №21-42а10, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Згідно положень ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що твердження відповідача про відсутність реальних господарських відносин між позивачем та ТОВ "Трейд-Ойл" і ТОВ "Яровіт-Плюс" не підтверджені належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту товару, невикористання придбаного товару в господарській діяльності, внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), висновки акту перевірки №452/18-015/24126065 від 29.03.2011р. щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Агро" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, за участі прокуратури Ленінського району м. Харкова, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі. Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова від 11 травня 2011 року № 0000351800, № 0000361800, винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Агро".

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 серпня 2014 року.

Суддя Заічко О.В.