Постанова

від 14.08.2014 по справі 820/13304/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 серпня 2014 р. № 820/13304/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайворонського В.С.,

представників сторін:

позивача - Масельської Т.М.,

відповідача - Гаркуші О.В.,

третьої особи - Москаля Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державного підприємства "Ізюмський Приладобудівний Завод" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельне підприємство "ОСТОВ" про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, державне підприємство "Ізюмський Приладобудівний Завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000402220 від 27.06.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 120484,00 грн., відображеного Державним підприємством "Ізюмський Приладобудівний Завод" у податковій декларації з ПДВ за звітний період - лютий 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача, просив суд ухвалити рішення, яким позов задовольнити. Крім того, зазначив, що договір від 27.12.2012 року був виконаний в повному обсязі, сторони претензій щодо виконання означеного договору не мали, і не мають.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фахівцем Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ДП "Ізюмський Приладобудівний Завод", код ЄДРПОУ 30210163, від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року, результати якої оформлені актом №570/2220/30210163, яким зафіксовано порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до включення до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 120484 грн. по операціях з контрагентом - постачальником ТОВ ВБП "Остов", здійснення яких постачальником не доведено за лютий 2014 року у сумі 120484 грн. (т. 1 а.с. 13-52).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки подав на них свої заперечення від 17.06.2014 року (т. 1 а.с. 40-44).

Листом від 24.06.2014 року №2141/10/20-14-22-19 контролюючий орган повідомив позивача про те, що у нього відсутні підстави для спростування висновків акту перевірки та визнання недійсним акту перевірки №570/2220/30210163(т. 1 а.с. 45-52).

На підставі зазначеного акту перевірки Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000402220 від 27.06.2014 року (т. 1 а.с. 53).

Дослідивши зібрані докази по справі суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між ДП "Ізюмський Приладобудівний Завод" (замовник) та ТОВ "КАПІТАЛБУД CEPBIC" (виконавець) 27.12.12 року було укладено договір №137 на виконання робіт з надання послуг по знесенню будівель, за умовами якого ТОВ "КАПІТАЛБУД CEPBIC" зобов'язується виконати роботи з надання послуг по знесенню будівель, звільнення будівельних ділянок, а саме: об'єкта № 1 - блок допоміжних цехів з побутовими приміщеннями 1981 р.п., інв. № 61413, загальною площею 11700 кв.м., що розташований за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, пр-т Леніна 66; об'кта № 2 - цех варки скла i побутові приміщення цеху варки скла 1974 р.п., інв. №. 607001, загальною площею15400 кв.м., що розташований за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, пр-т Леніна, 66, а ДП "Ізюмський приладобудівний завод" - сплатити за роботи визначену договором суму грошових коштів та прийняти роботи на умовах цього договору (т. 1 а.с. 54-57).

24 квітня 2013 року між ДП "Ізюмський приладобудівний завод" (сторона 1), ТОВ "КАП1ТАЛБУД CEPBIC" (сторона 2) та ТОВ "ВБП "ОСТОВ" (сторона 3) було укладено угоду про заміну сторони, відповідно до якої сторони домовились, що з дати підписання цієї угоди, виконавець за договором №137 від 27.12.12 року на виконання робіт з надання послуг по знесенню будівель - ТОВ "КАП1ТАЛБУД CEPBIC" замінюється на ТОВ "ВБП "ОСТОВ". Після підписання цієї угоди до ТОВ "ВБП "ОСТОВ" переходять вci права, та вона приймає на себе вci обов'язки, передбачені договором № 137 від 27.12.12 року на виконання poбіт з надання послуг по знесенню будівель (т. 1 а.с. 58). Після укладення цієї угоди, сторонами було виявлено додатковий обсяг металобрухту та інші ТМЦ, у зв'язку з чим, 26.04.2013 року сторони підписали додаткову угоду № 2, 14.08.2013 року сторони підписали додаткову угоду № 3, та 14.11.13 року додаткову угоду № 4 до договору № 137 від 27.12.12 року, затвердили нову кошторисну документацію на виконання робіт, в результаті чого вартість виконаних робіт по договору зросла до 7929466,67 грн. (в т.ч. ПДВ 1321577,78 грн.) (т. 1 а.с. 59-61).

Відповідно до умов укладених угод та договорів на виконання робіт з надання послуг по знесенню будівель ТОВ "ВБП "ОСТОВ" виписало ДП "Ізюмський приладобудівний завод" податкові накладні (т. 1 а.с. 133, 135, 37, 139, 141, т. 5 а.с. 11-19, 21-23, 25, 27, 29, 31, 34) та акти приймання-передачі виконаних робіт від 16.01.2014 року на загальну суму 722903,51 грн., в т.ч. ПДВ 120483,91 грн., довідки про вартість виконаних робіт, рахунки, відомості ресурсів (т. 1 а.с. 62-132).

Як з'ясовано судом, для виконання умов укладеного договору від 27.12.2012 року необхідно було використовувати спеціальну техніку та механізми.

Щодо трудових pecypcів, то ТОВ ВБП "ОСТОВ" мало відповідних працівників, а також залучало необхідних спеціалістів на підставі цивільно - правових договорів.

З матеріалів справи встановлено, що 01.04.2014 року ТОВ "ВБП "ОСТОВ" із ТОВ "ПФК ТЕРРАМЕТ" уклали договори оренди екскаватора ТВЕКС та екскаватора Hundai (т. 4 а.с. 41-44). Реальність виконання даних договорів підтверджується податковими накладними (т. 5 а.с. 68-69)

Також, судом встановлено, що для виконання частини робіт, передбачених договором № 137 від 27.12.12 року, 24.04.2013 року ТОВ "ВБП"ОСТОВ" уклало договір №5 на виконання робіт з надання послуг по знесенню будівель iз ТОВ "Трейд Лайн М", згідно умов якого ТОВ "Трейд Лайн М" зобов'язалося виконати роботи з надання послуг по знесенню будівель, звiльнeння будівельних ділянок, а саме: об'єкта № 1 - блок допоміжних цехів з побутовими приміщеннями 1981 р.п., інв. № 61413, загальною площею 11700 кв.м., що розташований за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, пр-т Леніна, 66; об'єкта № 2 - цех варки скла i побутові приміщення цеху варки скла 1974 р.п., інв. № 607001, загальною площею15400 кв.м., що розташований за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, пр-т Леніна, 66 (т. 4 а.с. 45-46, 73, 76).

01.11.2013 року ТОВ "ВБП ОСТОВ" (божник), ТОВ "Трейд Лайн М", ТОВ "Промбуд маркет" підписали договір про відступлення права вимоги за договором №5 від 24.04.2013 року, за умовами якого від ТОВ "Трейд Лайн М" до ТОВ "Промбуд маркет" перейшло право вимоги виконання зобов'язань, що витікають із договору №5 від 24.04.2013 року (т. 4 а.с. 53).

Реальність виконання умов вищевказаних правочинів підтверджується податковими накладними (т. 5 а.с. 50-65), актами здачі-приймання робіт, довідками про вартість виконаних робіт (т. 2, т. 3).

У зв'язку iз закінченням дії договору №5 від 24.04.2013 року, 03.02.2014 року ТОВ "ВБП ОСТОВ" та ТОВ "МАРЮТ ГРУП" підписали договір субпідряду № 5 на виконання робіт з надання послуг по знесенню будівель, згідно до умов якого ТОВ "МАРЮТ ГРУП" зобов'язалося виконати роботи з надання послуг по знесенню будівель, звільнення будівельних ділянок, а саме: - об'єкта № 1 - блок допоміжних цехів з побутовими приміщеннями 1981 р.п., інв. № 61413, загальною площею 11700 кв.м., що розташований за адресою: Харківська обл., м. Ізюм, пр-т Леніна, 66; об'єкта № 2 - цех варки скла i побутові приміщення цеху варки скла 1974 р.п., інв. № 607001, загальною площею 15400 кв.м., що розташований за адресою: Харківсъка обл., м. Ізюм, пр-т Леніна, 66 (т. 4 а.с. 45-46).

Реальність виконання умов вищевказаного правочину підтверджується податковими накладними (т. 5 а.с. 37-49), актами здачі-прийняття робіт, відомістю ресурсів (т. 2).

Роботи, які були передбачені договором № 137 від 27.12.12 року виконувались поетапно про свідчать акти про підтвердження припинення зобов'язань ix виконанням за договором № 137 (т. 1 а.с. 143, т. 4 а.с. 132-140).

Також, на підтвердження реальності виконання умов договору № 137 від 12.12.2012 року ТОВ "ВБП "ОСТОВ" надало до суду перелік автомобілів, техніки та працівників, задіяних у виконанні вказаного договору, та яким необхідно дозволити доступ на територію підприємства позивача, що підтверджується листами: №44 від 28.08.2013 року, №58 від 01.10.2013 року, № 65 від 15.10.2013 року, № 80 від 30.12.2013 року, № 4 від 27.01.2014 року (т. 4 а.с. 100-107).

Крім того, в журналі виїду та заїзду автотранспорту державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" міститься інформація щодо транспортних засобів ТОВ "ВБП "ОСТОВ" з вказаного переліку, які перетинали територію підприємства позивача, та були необхідні для виконання відповідного етапу po6iт (т. 1 а.с. 160-167).

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на відсутність на території позивача робочої бригади, суд зазначає, що до матеріалів справи надані докази, а саме: листи третьої особи з переліком працівників до позивача з проханням надати дозвіл на доступ на територію державного підприємства "Ізюмський Приладобудівний Завод" працівників, задіяних у виконанні договору №137 від 27.12.2012 року (т. 4 а.с. 105), яким позивач надав відповідні перепустки. Крім того, позивачем надано до суду книгу списання тимчасових пропусків, які були знищенні у відповідності до положень інструкції, затвердженої директором підприємства позивача (т. 1 а.с. 154-159).

Щодо оплати послуг за договором №137 від 27.12.2012 року, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, 06.01.2013 року між позивачем (сторона 1), товариством з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛБУД СЕРВІС" (сторона 2), та товариством з обмеженою відповідальністю "Врємя 2050" (сторона 3) було укладено договір про уступку права вимоги, за умовами якого державне підприємство "Ізюмський Приладобудівний Завод" уступає, а ТОВ "КАПІТАЛБУД СЕРВІС" приймає право вимоги виконання грошового зобов'язання, ДП "Ізюмський Приладобудівний Завод" у ТОВ "Врємя 2050" за договором купівлі-продажу №137 від 27.12.2012 року. З дня укладення даного договору належним кредитором ТОВ "Врємя 2050" щодо грошового зобов'язання є ТОВ "КАПІТАЛБУД СЕРВІС". У зв'язку із укладенням даного договору та з дня його підписання, грошове зобов'язання ДП "Ізюмський Приладобудівний Завод" перед ТОВ "КАПІТАЛБУД СЕРВІС" за договором про виконання робіт з надання послуг по знесенню будівель, звільнення будівельних ділянок №137 від 27.12.2012 року вважається належно виконаним та припиненим (т. 4 а.с. 5).

24 квітня 2013 року між ДП "Ізюмський приладобудівний завод" (сторона 1), ТОВ "КАП1ТАЛБУД CEPBIC" (сторона 2), ТОВ "Врємя 2050" (сторона 3), та ТОВ "ВБП "ОСТОВ" (сторона 4) було укладено угоду про заміну сторони, відповідно до якої сторони домовились, що з дати підписання цієї угоди, сторона 2 за договором №1 про уступку права вимоги від 06.01.2013 року - ТОВ "КАП1ТАЛБУД CEPBIC" замінюється на сторону 4 - ТОВ "ВБП "ОСТОВ". Після підписання цієї угоди до ТОВ "ВБП "ОСТОВ" переходять вci права, та вона приймає на себе вci обов'язки, передбачені договором № 1 від 06.01.13 року. Сторони констатують, що станом на 17.04.2013 року, стороною 3 зі стороною 2 були проведені взаєморозрахунки на суму 507207,26 грн., в тому числі ПДВ 84534,54 грн. З дня укладання даної угоди положення договору №1 про уступку права вимоги від 06.01.2013 року, які не змінені даною угодою, стають обов'язковими до виконання для сторони 1, сторони 3 та сторони 4 (т. 4 а.с. 7).

Взаєморозрахунки на суму 507207,26 грн., в тому числі ПДВ 84534,54 грн. по договору №1 від 06.01.2013 року про уступку права вимоги підтверджуються виписками з банку (т. 4 а.с. 141-177).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання послуг у своїх контрагентів та отримання від нього послуг контрагентами, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Дослідивши приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Відповідачем таких доказів суду не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами позивача з його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач суду не надав.

Судом не встановлено невідповідності податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд зауважує, що податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Порядок формування податкового кредиту передбачений положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 198.1 статті 198 вищевказаного кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За правилами пункту 198.3 статті 198 вищевказаного кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПКУ).

З урахуванням викладено вище, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено суми до податкового кредиту по операціям з ТОВ "ВБП "Остов" за лютий 2014 року, оскільки державним підприємством "Ізюмський Приладобудівний Завод" було надано до суду документи первинного обліку (податкові накладні, акти здачі - приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, відомості ресурсів, локальні кошториси), які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), розрахунковим документам (т. 1-5), якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Окрім іншого, суд не погоджується з твердженням відповідача викладеним в акті перевірки від 04.06.2014 року про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, з підстав встановлення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ВБП "Остов" факту нереальності здійснення господарської діяльності контрагентами Позивача, виходячи з наступного.

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тому, у податкового органу не було законних підстав робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами лише на підставі акту Про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки контрагент позивача фактично не перевірявся, документи первинного та бухгалтерського обліку ТОВ "ВБП "Остов".

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентом.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000402220 від 27.06.2014 року, суд зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки поглинається вимогою про скасування вище вказаного податкового повідомлення - рішення, крім того, з урахуванням приписів ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України саме скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є тим засобом захисту, який гарантуватиме захист прав позивача

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000402220 від 27.06.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 120484,00 грн., відображеного Державним підприємством "Ізюмський Приладобудівний Завод" у податковій декларації з ПДВ за звітний період - лютий 2014 року. В решті позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов державного підприємства "Ізюмський Приладобудівний Завод" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельне підприємство "ОСТОВ" про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000402220 від 27.06.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 120484,00 грн., відображеного Державним підприємством "Ізюмський Приладобудівний Завод" у податковій декларації з ПДВ за звітний період - лютий 2014 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь державного підприємства "Ізюмський Приладобудівний Завод" (64302, Харківська область, м. Ізюм, пр-т Леніна, 66, код ЄДРПОУ 30210163) судовий збір в розмірі 200,00 (двісті гривень нуль копійок) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19 серпня 2014 року.

Суддя М.О. Лук'яненко