Постанова

від 19.08.2014 по справі 904/3624/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.08.2014 року                                                                                      Справа №  904/3624/14 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач) суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є. при секретарі судового засідання Сусла Я.Б. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; від відповідача: не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014 року у справі №904/3624/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрвторчормет", м.    Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у загальному розмірі 98 067,22  грн.                                                             В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрвторчормет" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вих. №03/07 від 03.07.2014 року) просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" заборгованість за договором поставки від 13.11.2012 року № 61/145 у сумі 92 066,50 грн., пеню у сумі 6 000,72 грн. Судові витрати по справі позивач просить покласти на відповідача. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014 року у справі №904/3624/14 (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено повністю: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрвторчормет" заборгованість за договором поставки від 13.11.2012 року № 61/145 у сумі 92 066,50 грн., пеню у сумі 6 000,72 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 961,34 грн. Також, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014 року у справі №904/3624/14 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Днепрвторчормет" із Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 28,86 грн. Рішення місцевого господарського суду мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати вартості отриманого товару за договором поставки від 13.11.2012 року №61/145, наявністю факту заборгованості підтвердженої матеріалами справи. В рішенні місцевого господарського суду зазначено, що товар був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень в повному обсязі, без претензій, що підтверджено підписом повноважного представника відповідача у видаткових накладних та в актах приймання металів. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014 року у справі №904/3624/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрвторчормет" до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" задовольнити частково, зменшивши розмір штрафних санкцій. Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ненадання належної оцінки тим обставинам, що продавцем (покупцем), в порушення п. 4.5 договору, не надано покупцю (відповідачу) товаросупровідних документів, а саме: рахунку, акту про походження, акту вибухонебезпечності, акту радіологічної безпеки, що виключає підстави та право вимагати стягнення заборгованості за поставлений товар. Апелянт зазначає, що господарським судом не враховане скрутне фінансове становище підприємства, що є підставою для зменшення штрафних санкцій. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В., судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є., розгляд скарги призначений у судове засіданні на 19.08.2014 року. У судове засідання, яке відбулося 19.08.2014 року, представник Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали) – судової повістки за №4994305936464, яке отримане відповідачем 04.08.2014 року. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрвторчормет" у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрвторчормет" поштова кореспонденція повернулася із відміткою органу поштового зв'язку: "за закінченням терміну зберігання". Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом   вважає,  що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних  підстав. Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 13.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепрвторчормет" (постачальник) та  Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (покупець) був укладений договір поставки № 61/145, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором постачальник зобов'язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві продукцію, в певній кількості, відповідної якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити  її на умовах, визначених у цьому договорі. Відповідно до п.11.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати договір, даний договір вважається пролонгованим на 1 рік (п.11.2 договору). Кількість і асортимент продукції, що поставляється, вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Специфікації оформляються на кожну партію продукції, що поставляється (п. 1.2 договору). Загальна кількість продукції, що поставляється за даним договором, визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, проведених згідно оформленим  специфікаціям і накладним (п.1.3. договору). Сторонами узгоджені та підписані Специфікації до договору поставки №61/145 від 13.11.2012 року на поставку металобрухту чавунного виду 505.506 ДСТУ 4121-2002: №1 від 13.11.2012 року на суму 112 000,00 грн., №2 від 21.01.2013 року на суму 540 000,00 грн. (а.с. 9, 10). Відповідно до п. 4.3 договору датою постачання вважається дата, вказана на накладній (транспортній накладній). Постачальник зобов'язаний надати покупцю належним чином оформлені документи (підписані уповноваженою особою і скріплені печаткою постачальника) на продукцію, що поставляється, відповідно до вимог чинного законодавства України: а саме: накладну на продукцію, рахунок, акт про походження, акт вибухонебезпечності, акт радіологічної небезпеки, товарно-транспортну накладну (п.4.5 договору). На виконання умов договору поставки №61/145 від 13.11.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрвторчормет" поставило Публічному акціонерному товариству "Дніпроважмаш" металобрухт, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000114 від 11.09.2013 року на суму 53 361,00 грн., №РН-0000113 від 03.09.2013 року на суму 73 705,50 грн., всього за вказаними накладними на суму 127 066,50 грн. (копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи – а.с. 13, 16). Поставка металобрухту також підтверджується актами приймання металів чорних (вторинних): №10490/61-110913 від 11.09.20-13 року на суму 53 361,00 грн. (а.с. 11), №№10358/61-030913 від 03.09.2013 року на суму 73 705,50 грн. (а.с. 14) та товарно-транспортними накладними від 11.09.2013 року (а.с. 12) та від 03.09.2013 року (а.с. 15). Відповідно до п. 3.1. договору покупець проводить оплату за поставлену партію продукції протягом 30 календарних днів після відвантаження. Оплата здійснюється в національній валюті України. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця (п. 3.3 договору). Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" здійснило часткову оплату поставленого товару у сумі 35 000,00 грн.: 18.09.2013 року у сумі 25 000,00 грн. та 27.09.2013 року у сумі 10 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 17, 18). У зв'язку з несвоєчасною оплатою поставленого товару (металобрухту) Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрвторчормет" направляло Публічному акціонерному товариству "Дніпроважмаш" претензії (вих.. №122 від 11.11.2013 року, №03 від 03.03.2014 року, №05/07від 05.07.2014 року) з вимогою сплати заборгованість за договором поставки №61/145 від 13.11.2012 року у сумі 92 066,50 грн.  (а.с. 19, 20, 21). Однак, відповіді на претензії не отримало. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за   договором   поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України). З огляду на положення п.3.1 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними №РН-0000114 від 11.09.2013 року та  №РН-0000113 від 03.09.2013 року є таким, що настав. Доказів повної оплати поставленого товару відповідач до суду не надав, доводи, наведені в обґрунтування позову не спростовував. За викладеного є правомірним висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з позивача на користь відповідача суми основного боргу у розмірі 92 066,50 грн. Апеляційний господарський суд враховує також, ті обставини, що під час приймання товару сторонами підписані видаткові накладні, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, що є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012). Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України). Відповідно до п. 7.3 договору за невчасну сплату поставленої продукції, покупець сплачує постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України  від суми несплаченої в строк продукції за кожен день прострочення. За прострочення оплати поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 12.10.2013 року по 12.04.2014 року у сумі 6 002,72 грн. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Як вбачається з матеріалів справи позивачем нарахована пеня на заборгованість, яка виникла за видатковими накладними №РН-0000114 від 11.09.2013 року та  №РН-0000113 від 03.09.2013 року. З урахуванням п. 3.1 договору строк оплати за видатковою накладною №РН-0000113 від 03.09.2013 року встановлений до 03.10.2013 року, прострочення з 04.10.2013 року, строк оплати за видатковою накладною №РН-0000114 від 11.09.2013 року встановлений до 11.10.2013 року, прострочення з 12.10.2013 року. З урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України пеня за прострочення оплати за видатковою накладною №РН-0000113 від 03.09.2013 року має бути нарахована за період з 04.10.2013 року по 04.04.2014 року, за видатковою накладною №РН-0000114 від 11.09.2013 року – за період з 12.10.2013 року по 12.04.2014 року. З урахуванням часткової оплати заборгованості (у сумі 35 000,00 грн.), заявленого періоду стягнення пені, приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 5 890,44 грн., відповідно до наступного розрахунку: - за видатковою накладною №РН-0000113 від 03.09.2013 року за період з 12.10.2013 року по 04.04.2014 року (на суму заборгованості 38 705,50 грн. (73 705,50 грн. - 35 000,00 грн.) підлягає стягненню пеня у сумі 2 412,47 грн. (38 705,50 грн. х 6,5% х 2 х 175 днів /365 днів); - за видатковою накладною №РН-0000114 від 11.09.2013 року за період з 12.10.2013 року по 12.04.2014 року (на суму заборгованості 53 361,00 грн.) підлягає стягненню пеня у сумі 3    477,97 грн. (53 361,00 грн. х 6,5% х 2 х 183 дні /365 днів).  Таким чином, місцевий господарський суд, дійшовши вірного висновку щодо наявності  обставин по несвоєчасній оплаті відповідачем отриманого металобрухту, та, у зв'язку з цим, про обов'язок останнього сплатити пеню, не дослідив дотримання позивачем строків нарахування пені (з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України), що стало наслідком прийняття неправомірного рішення в цій частині. Доводи, наведені в апеляційній скарзі щодо ненадання постачальником покупцю документів, передбачених п.4.5 договору, а саме: рахунку, акту про походження, акту вибухонебезпечності, акту радіологічної безпеки, не приймаються до уваги апеляційним господарським судом в силу наступного. Відповідно до статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Доказів невиконання позивачем обов'язку щодо передачі разом з товаром відповідних документів матеріали справи не містять, рівно як не містять і доказів витребування відповідачем вказаних у пункті 4.5 договору документів. Відсутні у матеріалах справи докази й того, що відповідач повернув товар позивачу. Факт прийняття товару без будь-яких зауважень та претензій посвідчується підписом довіреної особи відповідача на видаткових та товарно-транспортних накладних. В силу приписів статті 614 Цивільного кодексу України невжиття особою всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання свідчить про вину останньої в невиконанні зобов'язання. Матеріалами справи посвідчується, що відповідачем заходи щодо належного виконання зобов'язання не вживалися. Таким чином посилання відповідача на ненаданням йому товаросупровідних документів  спростовується матеріалами справи та правомірно відхилені місцевим господарським судом. В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш", посилаючись на тяжке фінансове становище  просить зменшити розмір штрафних санкцій. Відповідач зазначає, що тяжкий фінансовий стан спричинений падінням виробництва, наявністю заборгованості Публічного акціонерного товариства "Дніпрометробуд" у сумі 1 781 990,87 грн., яку господарським судом відстрочено. Згідно балансу Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року має збиток у сумі 36 154 202,65 грн. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені). Враховуючи, що зазначеними правовими нормами передбачено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, а також те, що відповідач під час розгляду справи місцевим господарським судом не заявляв клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (у відзиві на позов за вих. №69-15/177 від 16.07.2014 року відповідач зазначає про право господарського суду зменшити розмір штрафних санкцій, однак просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а не зменшити розмір штрафних санкцій), апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги  щодо зменшення розміру штрафних санкцій. Також, з огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів відповідача,  наведених в обґрунтування апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, для задоволення апеляційної скарги.   Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. З урахуванням викладеного,  рішення  місцевого господарського суду підлягає зміні в частині стягнення пені з відповідача у сумі 5 890,44 грн. З урахуванням зміни розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, підлягає зміні і розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за розгляд позовної заяви, а саме: відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір за розгляд позовної заяви у сумі 1    959,14 грн. (2% від суми 97 959,94 грн. (92 066,50 грн. + 5 890,44 грн.). Судовий збір за подання апеляційної скарги відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача. Відповідно до п. 2.1 частини 2 статті 4 закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду розмір судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. За подання апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (п.2.4 частини 2 статті 4 закону України "Про судовий збір"). В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" просить скасувати рішення господарського суду, зменшивши розмір штрафних санкцій. Таким чином, оспорюваною Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" сумою є сума пені (6  000,72 грн.). Тобто, при поданні апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" повинно заплатити судовий збір у сумі 913,50 грн. (мінімальний розмір судового збору за подання апеляційної скарги, виходячи з оспорюваної суми (1 827,00 грн./50%). Між тим, при поданні позовної заяви Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" сплачений судовий збір лише у сумі 610,00 грн. згідно платіжного доручення №12740 від 23.07.2014 року. Таким чином, з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 303,50 грн. (913,50 грн. – 610,00 грн.). Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014 року у справі  №904/3624/14 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014 року у справі  №904/3624/14 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути  з  Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м.    Дніпропетровськ, Сухий острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрвторчормет" (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 20-А, код ЄДРПОУ 37807891)  92 066,50 грн. - заборгованості, 5 890,44 грн. – пені, 1 959,14 грн. - судового збору. В решті позовних вимог - відмовити".   Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м.    Дніпропетровськ, Сухий острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, будинок 1, ідентифікаційний код 37989274, рахунок 31216206782004 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровська, код банку (МФО) 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ Дніпропетровського апеляційного господарського суду 26005785) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 303,50 грн., про що видати наказ. Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області. Головуючий суддя                                                                      Н.В. Пархоменко Суддя                                                                                             Л.А. Коваль Суддя                                                                                             А.Є. Чередко