Постанова
від 12.08.2014 по справі 815/7445/13-а
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2014 р. Справа № 815/7445/13-а

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року по справі за позовом приватного підприємства „Фірма ВЕСІ-СТО" до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2013 року № 0001472201, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2013 року № 0001472201.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 28.08.2013 року № 0001472201.

Державна податкова інспекція в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення не було повно та всебічно з'ясовано усі обставини справи.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП «Фірма ВЕСІ-СТО» зареєстровано як юридична особа 08.07.1994 р. за № 15431450000003229 (а.с. 20).

Згідно з даними довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 595653 ПП «Фірма ВЕСІ-СТО» здійснює такі види діяльності за КВЕД-2010: інша діяльність у сфері охорони здоров'я, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 21).

Відповідно до статуту ПП «Фірма ВЕСІ-СТО», затвердженого рішенням засновника від 31.12.2012 р. № 1. зареєстрованого Овідіопольською районною державною адміністрацією 14.12.2012 р. за № 15431450000003229 предметом діяльності позивача, зокрема, є: інша діяльність у сфері охорони здоров'я, організація фізкультурно-спортивного здоров'я населення, організація туристичного обслуговування, включаючи готельні та екскурсійні послуги, діяльність по забезпеченню фізичного комфорту (послуги турецьких бань, саун та парових бань, соляріїв та кабінетів масажу, фізкультурно-оздоровчих центрів тощо) (а.с. 24-30).

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, у період з 31.07.2013 р. по 06.08.2013 р. Гореньковою Л.В., в.о. начальника управління податкового аудиту ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, та Гловіною К.О., головним державним ревізором-інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту ДШ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Фірма ВЕСІ-СТО» (код ЄДРПОУ - 22509750) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування земельного податку за період 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 13.08.2013 р. № 96/15-21-22-01/22509750 (а.с. 9-15).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ПП «Фірма ВЕСІ-СТО» пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 274.1 ст. 274, п. 286.1 ст. 286, п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму земельного податку у розмірі 524737,42 грн., в т.ч. по періодам: 2010 р. - 113836,99 грн., 2011 р. - 227673,97 грн., 2012 р. - 183226,46 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 28.08.2013 р. № 0001472201 позивач подав скаргу до ГУ Міндоходів в Одеській області від 05.09.2013 року № 31 (а.с. 34-36), в якій просив скасувати згадане податкове повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 25.09.2013 року № 880/10/15-32-10-02-07 скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 37-38).

30.09.2013 року за № 38 позивач звернувся з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України (а.с. 39-42).

Рішенням про результати розгляду скарги від 16.10.2013 року № 13315/6/99-99-10-01-15 (а.с. 43-46), скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 01.07.1997р. серії 1-ОД №003537 ПП «Фірма «ВЕСІ-СТО» є користувачем земельної ділянки площею 4,9 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Молодіжне, вул. Горна, 1 (а.с. 17-19).

Як вбачається з акту перевірки позивача, ПП «Фірма ВЕСІ-СТО» порушило норми податкового законодавства шляхом заниження суми земельного податку у розмірі 524737,42 грн.

Основною підставою для даного розрахунку стала надана відділом Держземагенства у Овідіопольському районі Одеської області інформація в листі від 09.08.2013р. №18-18-38/2179 про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4,9 га, якою користується ПП «Фірма «ВЕСІ-СТО», становить 23029095,64 грн.

Не погоджуючись з наданою в листі №18-18-38/2179 від 09.08.2013р. інформацією щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, 24.09.2013р. ПП «Фірма «ВЕСІ-СТО» звернулося до відділу Дерземагенства у Овідіопольському районі Одеської області з листом про видачу витягу про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального призначення Кф - 0,5 (землі оздоровчого та рекреаційного призначення) (а.с. 31-32).

01.10.2013р. 3-ю особою був виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 4,9 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с.Молодіжне, вул.Горна, 1, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 22975888,32 грн. При розрахунку відповідачем застосовано коефіцієнт функціонального призначення Кф - 2,5 (землі комерційного використання).

Суд першої інстанції своєю постановою від 10 квітня 2014 року позов ПП «Фірма ВЕСІ-СТО» задовольнив повністю. Скасував податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 28.08.2013 року № 0001472201. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінказемельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та відповідно.

Відповідно до ст. 201 Земельного кодексу України залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, витрат сільськогосподарського і лісогосподарська виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджу Кабінетом Міністрів України.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, здійснюється відповідно до вимог ст.ст. 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-ІУ, пункту 2 1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. №213, Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (далі Порядок), затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури та УААН від 27.01.2006 № 18/15/21/11 та технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Молодіжне Овідіопольського району Одеської області, виготовленої Одеською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» у 2007 році та затвердженої рішенням Молодіжненської сільської ради.

Відповідно до п. 3.5 Порядку, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (далі Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що земельна ділянка відносяться до земель рекреаційного призначення. Однак, суд зазначає, що категорія земель за функціональним призначенням не є категорією земель за основним цільовим призначенням. Це два різних терміна, що не є тотожними по суті та по-різному застосовуються.

Так, відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі за основним цільовим призначенням поділяються на категорії такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

А згідно з п. 3.5 Порядку віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2а-зем), затвердженого наказом Держкомстату України від 05.11.98 № 377 (далі Інструкція), відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія І-ОД № 003537 земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні для розміщення оздоровчо-торгівельного комплексу, за адресою: Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Горна, 1.

Відповідно до державної статистичної звітності форми 2-зем, 6-зем земельна ділянка ПП «Фірма «ВЕСІ-СТО» обліковується у рядку 86 «землі рекреаційного призначення» вид угідь (графа 57) «землі, які використовуються для відпочинку, в тому числі кемпінгів, будинків для відпочинку або проведення відпусток».

Згідно із інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затверджену Наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 року № 788/3298 (далі Інструкція), у рядку 86 ураховуються дані про землекористувачів землями рекреаційного призначення: будинки і бази відпочинку, пансіонати, кемпінги, мотелі-кемпінги, туристичні бази, туристсько-оздоровчі табори, будинки рибальські і мисливські, дитячі туристські та спортивні станції і табори.

До зазначених графи і рядка віднесені користувачі землями рекреаційного призначення, які здійснюють відповідну економічну діяльність: надають індивідуальні послуги, місця для тимчасового проживання, здають в оренду власне чи орендоване нерухоме майно, тощо. Для прикладу, туди відносяться кемпінги, бази відпочинку, до яких при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосовується коефіцієнт комерційного використання (Кф=2,5).

Щодо вимог землекористувача застосувати коефіцієнт функціонального призначення (Кф=0,5) інформуємо, що відповідно до Інструкції дані про користувачів землями оздоровчого призначення обліковуються у рядку 85. Туди відносяться санаторії, санаторії-профілакторії, спеціалізовані санаторії з реабілітації хворих, дитячі санаторно-курортні і оздоровчі та інші санаторно-оздоровчі заклади на території яких є природні лікувальні ресурси та фактори, придатні для використання, у тому числі - шляхом промислового освоєння, з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та поліпшення здоров'я людей (родовища мінеральні, мінеральних і термальних вод, лікувальних грязей та озокериту, соляні (гірські) копальні, ропа лиманів та озер, а також природні об'єкти і комплекси - пляжі, акваторії водойм, ліси та інші лісо вкриті площі, що формують особливі мікрокліматичні умови), крім вказаних об'єктів (земель), що перебувають на балансі підприємств, організацій, установ.

З урахуванням викладеного, у відділу не було документальних та правових підстав віднести земельну ділянку до оздоровчого призначення та розрахувати нормативну грошову оцінку із коефіцієнтом функціонального використання Кф=0,5.

Поряд з цим, земельна ділянка надана у користування для оздоровчо-торговельного комплексу. Тобто на земельній ділянці передбачено надання послуг (у даному випадку оздоровчих) та здійснення торговельної діяльності, які користувач земельної ділянки може здійснювати самостійно, або надати приміщення іншим особам для їх здійснення. Згідно із Інструкцією та Порядком надання індивідуальних послуг та здійснення торговельної діяльності однозначно передбачає здійснення комерційної діяльності.

Код економічної діяльності, який зазначено у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 18.12.2012 р. № 595653 ПП «ФІРМА ВЕСІ-СТО», передбачає надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Згідно з Інструкцією та Порядком зазначена діяльність відноситься до коду розділу КВЕД секція К і передбачає здійснення комерційної діяльності, якій відповідає Кф=2,5.

До компетенції органів податкової служби не входить врегулювання земельних відносин, а саме визначення нормативно-грошової оцінки та коефіцієнтів індексації, тому в ході проведення перевірки ДПІ в Овідіопольському районі від 26.07.2013 р. за №1139/9/22-0 було надано запит до відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області, щодо необхідності надання відомостей про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки ДП «Фірма «ВЕСІ-СТО» площею 4,9 га. та надання коефіцієнтів індексації, які діяли на 2010, 2011, 2012 роки.

Як вже зазначалося раніше, згідно відповіді відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області від 09.08.2013 р. №18-18-38/2179 вказано, що відповідно звіту з нормативної грошової оцінки земель с. Молодіжне, який виконаний у 2007 році ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" Одеська регіональна філія, з урахуванням базової вартості 1 кв.м. земель населеного пункту - 209,92 грн., місця розташування земельної ділянки (XVIII економіно-планувальна зона, км2=0,75), коефіцієнта функціонального використання (землі комерційного призначення, Кф=2,5), з врахуванням локальних коефіцієнтів (облаштування) на місцеположення земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони (КмЗ=0,95: місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до зовнішнього пасажирського транспорту - 1,15; земельна ділянка не забезпечена теплопостачанням - 0,90; земельна ділянка не забезпечена каналізацією - 0,92) та індексації з дати проведення грошової оцінки станом на 01.01.2013 р. вартість вказаної земельної ділянки площею 4,9 га становить - 23 029 095,64 грн.

Отже, перевіркою встановлено порушення ПП «Фірмою «ВЕСІ-СТО», п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271, п.274.1 ст.274, п.286.1 ст.286, п.289.2 ст.289 Податкового Кодексу України від 02.12.201 р. № 2756-УІ, в результаті чого занижено суму земельного податку у розмірі 524737,42 грн.

У своєму рішенні суд першої інстанції послався на Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 року по справі № 815/7446/13-а, як на підставу того, що означеним судовим рішенням встановлені обставини, що не потребують доказування, а саме земельної ділянки площею 4,9 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Горна, 1 безпідставно віднесена за функціональним призначенням до земель комерційного призначення із коефіцієнтом функціонального використання 2,5.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким твердженням суду першої інстанції, оскільки означена Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 815/7446/13-а була прийнята 13.02.2014 року, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001472201 прийнято 28.08.2013 року. Тобто на момент прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001472201 державна податкова інспекція в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області діяла цілком правомірно, з додержанням норм матеріального права та підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2013 року № 0001472201 не вбачається.

Отже, позовні вимоги приватного підприємства „Фірма ВЕСІ-СТО" належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, оскаржувану позивачем постанову суду першої інстанції не можна вважати такою, що прийнята відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її скасування з постановленням нового рішення у справі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року по справі № 815/7445/13-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних приватному підприємству „Фірма ВЕСІ-СТО", - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль

СудОдеський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення12.08.2014
Оприлюднено21.08.2014
Номер документу40194099
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —815/7445/13-а

Ухвала від 19.08.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 19.08.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 07.04.2014

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П. П.

Ухвала від 14.11.2013

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П. П.

Ухвала від 21.11.2013

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Марин П. П.

Ухвала від 02.07.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 04.11.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 06.10.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 10.09.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Постанова від 12.08.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Семенюк Г.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні