Рішення

від 18.08.2014 по справі 296/540/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/540/14-ц Головуючий у 1-й інст. Рожкова О. С.

Категорія 53 Доповідач Микитюк О. Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Миніч Т.І., Трояновської Г.С.

при секретарі Ковач Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „Світ-Еко" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсацію втрати частини заробітної плати, відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 23 червня 2014 року,

встановила:

В січні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з ТОВ „Світ-Еко" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 2598грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 721грн.73коп. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 2500грн. Під час розгляду справи збільшив вимогу про стягнення середнього заробітку і просив стягнути його в розмірі 4423грн.40 коп. за період з 02 квітня по 30 квітня 2013 року (а.с.54,55). В обґрунтовування позову зазначив, що працював у відповідача до 02 квітня 2013 року, але розрахунок з ним проведений 30 квітня 2013 року, при цьому недоплачена компенсація втрати частини заробітної плати. Недоотримання зароблених коштів завдало позивачу моральних страждань.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 23 червня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „Світ-Еко" на користь позивача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 721грн.73коп., а на користь держави 243грн.60 коп. судового збору. В решті вимог відмовлено за пропуском строку звернення до суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення в частині відмови у позові і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 працював у відповідача з квітня 2009 року по 02 квітня 2013 року. В день звільнення йому не була виплачена заробітна плата в розмірі 10089грн.26 коп. Виплата була здійснена 30 квітня 2013 року. Невиплаченою залишилася компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 721грн.73коп.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України). Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначив у рішенні від 22 лютого 2012 року Конституційний Суд України (справа №2-5/2012), положення ч.1 ст.233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст.116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався про те, що власник фактично з ним розрахувався.

З матеріалів справи вбачається, що на день ухвалення судом першої інстанції рішення залишалась невиплаченою позивачу компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 721грн.73коп., яка згідно ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» є складовою частиною заробітної плати. В частині стягнення компенсації рішення не оскаржується і не є предметом апеляційного розгляду. Отже, оскільки фактичний розрахунок цієї суми ще не відбувся, не закінчився перебіг строку звернення до суду із вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати компенсації як частини заробітної плати та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог. Тому підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення у період з 3 по 30 квітня 2013 року.

Розмір середньої заробітної плати позивача за період з 03 по 30 квітня 2013 року, обчислений у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N100, становить 4423грн.40 коп. ([4330 грн.10 коп. + 4516грн.70коп.] : (20 + 20) х 20)) (а. с.47,48).

Розмір моральної шкоди, заподіяної внаслідок затримки виплати компенсації колегія суддів визначає із урахуванням роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (п.9) і вважає справедливим та доцільним встановити її грошовий еквівалент у 200 грн.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з невиплатою заробітної плати в розмірі 10089грн.26 коп. в період з 03 по 30 квітня 2013 року, ОСОБА_1 пропустив тримісячний строк для звернення до суду із такою вимогою.

За таких обставин рішення в оскаржуваній частині належить скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів:

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 23 червня 2014 року в частині відмови у позові про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди і ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнути з ТОВ „Світ-Еко" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4423грн.40 коп., а також 200 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Змінити рішення у частині стягнення судового збору. Збільшити розмір судового збору стягнутого з ТОВ „Світ-Еко" на користь держави з 243грн.60 коп. до 365грн.40коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Судді: