Справа № 296/540/14-ц
2/296/1130/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ
"23" червня 2014 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді - Рожкової О.С.,
за участю секретаря судового засідання Каторжинської Т.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ-ЕКО» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
В січні 2014 року ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «СВІТ-ЕКО» та з урахуванням уточнень (а.с.54-55) просив стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 4423,40 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 721,73 грн., 2500 грн. моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при звільненні з роботи не в повному обсязі отримав розрахунок по заробітній платі.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача під час розгляду справи позов не визнав. Зазначив, що товариством 30.04.2013 року проведено повний розрахунок по заробітній платі з позивачем, а з позовом до суду позивач звернувся лише в січні 2014 року, тобто з порушенням тримісячного строку звернення до суду. З цих підстав просив відмовити в задоволенні позову. В останнє судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся за адресою місцезнаходження підприємства. Заяв про зміну свого місцезнаходження суду не подавав, а тому відповідно до ст.169 ЦПК України суд закінчував розгляд справи без участі представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.04.2009 року працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СВІТ-ЕКО» на посаді водія. Відповідно до наказу № 32-К від 02.04.2013 року звільнений з роботи ст.38 КЗпП України з за власним бажанням (а.с.4-5).
В порушення вимог ст. 116 КЗпП України в день звільнення, тобто 02.04.2013 року, з позивачем не було проведено розрахунок по заробітній платі при звільненні, а саме, за роботу у святкові та надурочні дні за період роботи з 01.04.2009 року по 02.04.2013 року в сумі 10089,25 грн., що підтверджується розрахунком ТОВ «СВІТ-ЕКО» (а.с.6).
30.04.2014 року ТОВ «СВІТ-ЕКО» виплатило позивачу вказану заборгованість за роботу у святкові та надурочні дні в сумі 10 089,25 грн.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, викладеними в позовній заяві та довідкою ТОВ «СВІТ-ЕКО» від 22.05.2014 року № 671.
Вирішуючи питання щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з Товариства середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.
За статтею 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 дано офіційне тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.
Конституційний Суд України визначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві про те, що 30.04.2014 року відповідач в повному обсязі виплатив ОСОБА_2 заробітну плату по перерахунку за святкові та надурочні дні, нічні години, але не виплатив середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати, що також підтверджується матеріалами справи.
Оскільки, ОСОБА_2 дізнався про порушення своїх прав 30.04.2014 року, а до суду з позовом звернувся лише 21.01.2014 року, суд вважає, що останнім пропущено встановлений законодавством тримісячний строк для звернення із вимогами про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди, а тому відмовляє в їх задоволенні.
Разом з тим, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, яке є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Та вказав, що згідно з частиною другою статті 233 Кодексу у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ТОВ «СВІТ-ЕКО» компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 721,73 грн., розрахунок якої проведено відповідно п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати від 21 лютого 2001 р. N 159 (а.с.8-10) та стягує вказану суму з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Отже, суд стягує з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ-ЕКО» в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Керуючись ст. ст. 116, 117, 233 КЗпП України, ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ-ЕКО» (код ЄДРПОУ 34736053) на користь ОСОБА_2 721,73 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ-ЕКО» (код ЄДРПОУ 34736053) в дохід держави 243,60 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення рішення суду, в той же строк з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя О. С. Рожкова
Суд | Корольовський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2014 |
Оприлюднено | 30.09.2015 |
Номер документу | 50995287 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Корольовський районний суд м. Житомира
Рожкова О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні