Рішення

від 24.06.2009 по справі 5/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "24" червня 2009 р.Справа №  5/65

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/65

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-С", м.Дніпропетровськ  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Санпластбуд", м.Кіровоград     

про стягнення 13 159,26 грн.,

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вега-С" (далі - ТОВ "Вега-С") звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Санпластбуд" (далі - ТОВ "Санпластбуд") суму основного боргу - 12456,00 грн., пеню - 475,04 грн., втрати від інфляції - 186,4 грн., три відсотки річних - 59,38 грн., всього 13 159,26 грн., у зв'язку з несплатою коштів за товар, переданий відповідачу згідно договору купівлі-продажу № 5/1 від 22.12.2008 р. та специфікації №1.  

На адресу господарського суду поштовим органом зв'язку повернуто ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.03.2009р. та про відкладення розгляду справи від 25.05.2009р. у зв'язку із тим, що адресат за вказаною адресою відсутній. Вказані ухвали надсилались господарським судом за адресою, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з дня державної реєстрації - 11.02.2005 за станом на 18.05.2009р. згідно витягу із Єдиного державного реєстру (а.с. 59).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст.93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Після відкладення розгляду справи відповідно до ухвали від 25.05.2008 року справу розглянуто на підставі наявних у ній матеріалів згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між ТОВ "Вега-С" - Продавець та ТОВ "Санпластбуд" - Покупець 22.12.2008 року укладено договір № 5/1 купівлі-продажу (далі - договір № 5/1).

Згідно п. 1 договору № 5/1 Продавець зобов'язується передати товар у власність Покупця, а покупець зобов'язується належним чином прийняти та оплатити товар у кількості, з показниками якості, за цінами та в строки, вказані у Специфікаціях до даного договору, і є його невід'ємною частиною.

Вартість товару та загальна сума договору визначається згідно Специфікацій до даного договору, і є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3.1. договору № 5/1 встановлено, що базові умови і графіки поставок, строки відвантаження товару і у випадку необхідності перелік вантажовідправників та  вантажоотримувачів обумовлюються сторонами у додаткових угодах та (або) специфікаціях до даного договору.

Порядок розрахунків визначається у специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною. Датою оплати є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

16.01.2009 року Продавцем та Покупцем підписано видаткову накладну № 300004 у відповідності до якої ТОВ "Вега-С" передало, а ТОВ "Санпластбуд" отримало трубу профільну 40х20, 6 м на загальну суму 12456,00 грн.

Згідно довіреності серії ЯОТ № 880573/5, що видана ТОВ "Санпластбуд" на отримання від ТОВ "Вега-С" труби профільної 40х20,6 м на загальну суму 12456,00 грн., зазначений товар отримав представник ТОВ "Санпластбуд" Криничний О.Ю.

Із викладеного слідує, що позивач належним чином виконав своє  зобов'язання за договором купівлі-продажу № 5/1 від 22.12.2008 року.

Відповідно до п. 6 Специфікації (Додаток № 1 до говору № 5/1) Покупець здійснює платіж у розмірі 100% від загальної суму товару шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця - протягом 1 дня з дати поставки товару, згідно накладної Продавця, підписаної представником Покупця.

Отже, виходячи з того, що 17 і 18 січня 2009р. вихідні дні, то Покупець повинен був оплатити товар 19.01.2009р.

Але відповідач - ТОВ "Санпластбуд", своє грошове зобов'язання не виконав, вартість отриманого товару на загальну суму  12456,00 грн. не сплатив.

Позивач надіслав відповідачу 18.02.2009 року претензію з вимогою сплатити відповідну суму вартості поставленого товару за договором № 5/1.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 655  Цивільного кодексу України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до правил частин 2, 3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

На підставі викладеного та умов договору вимога про стягнення з відповідача  основної заборгованості за товар у сумі 12456,00 грн. є обґрунтованою підлягає задоволенню.

Згідно п. 5.3. договору № 5/1 за порушення строків поставки і оплати товару, Продавець і Покупець, відповідно, сплачують пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня обчислюється за весь час прострочення платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня. Розмір облікової ставки НБУ становить з 30.04.2008 - 12%.

Позивач пеню обчислив у період  з 20.01.2009 року по 18.03.2009 року, яка становить 475,04 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно повідомлення Державного комітету статистики України індекс інфляції у лютому становив - 101,5%, тому заборгованість з урахуванням індексу інфляції становить 12462,84 грн., при цьому інфляційні втрати позивача за лютий становлять 186,84 грн.

Позивач обґрунтовано три проценти річних обчислив за період з 20.01.2009 року по 18.03.2009 року в розмірі 59,38 грн.

З огляду на викладене інші позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 475,04 грн., трьох процентів річних у розмірі 59,38 грн. та інфляційних втрат у розмірі 186,84 грн. є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Господарський суд виходить з того, що ціна позову за позовними вимогами становить 13177,26 грн.

У відповідності до п. "а" ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 № 7-93 держане мито має бути сплачене в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102 грн.

З даної позовної заяви позивач повинен був сплатити державне мито в розмірі 131,77 грн., але сплатив 131,59 грн.   

На підставі ст. 46 ГПК України господарський суд стягує недоплачене державне мито в розмірі 00,18 грн.

Згідно ст. 46 ГПК України судові витрати у справі на державне мито в сумі 131,77 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-С", м. Дніпропетровськ, вул. Луговська, 189, ідентифікаційний код 21868808, у доход Державного бюджету, отримувач коштів УДК у м. Кіровограді, на рахунок 31115095700002 у ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016,  код ЄДРПОУ 24145329, державне мито в сумі 00,18 грн.

Наказ видати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Санпластбуд", м. Кіровоград, вул. Євгена Маланюка, 25, ідентифікаційний код 33372664, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-С", м. Дніпропетровськ, вул. Луговська, 189, ідентифікаційний код 21868808:

- основний борг у сумі 12 456,00 грн.; втрати від інфляції в розмірі 186,84 грн.; три проценти річних у розмірі 59,38 грн.; пеню в розмірі 475,04 грн.; всього 13 177,26 грн.;

- судові витрати у справі на державне мито в сумі 131,77 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати.  

Рішення господарського суду набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття.

    Суддя                                                                                                         О.А. Змеул