Рішення

від 22.06.2009 по справі 55/78-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/78-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2009 р.                                                            Справа № 55/78-09

вх. № 2498/5-55

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Спольник Є.О.

відповідача- не з"явився   

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс", м.Харків  

до  Відкритого акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" м. Харків    

про стягнення 185320,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс", м.Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з  Відкритого акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" м. Харків, 185320,17 грн. боргу та судових витрат,  мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 22 від 01.09.07 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 березня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 квітня 2009 р.

14 квітня 2009 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з 15.09.08 р. по 16.10.08 р. між сторонами відбувались позадоговірні поставки, строк та порядок розрахунків за якими сторонами не визначений.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  14 квітня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 19 травня 2009 р.

16 квітня 2009 р. позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

18 травня 2009 р. відповідач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.

19 травня 2009 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 26 травня 2009 р.

21 травня 2009 р. позивач надав до суду додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи, зокрема розрахунок суми боргу, в якому зазначено, що сума основного боргу складає 167943,96 грн., інфляційні- 15303,34 грн., 3% річні- 2072,87 грн.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 26 травня 2008 р. було продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, по 27 червня 2009 р.

Ухвалами господарського суду Харківської області від  26 травня 2009 р., від  15 червня 2009 р. було відкладено розгляд справи на інший день.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

01 вересня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпульс", м.Харків (далі позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 22, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставити та передати щебень, гран. отсев у власність(повне господарське ведення) відповідача, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Пунктом 3.4 договору передбачено, що передача товару здійснюється по мірі необхідності відповідача по замовленню, отриманому відповідачем  від позивача не менш ніж за добу та за умови отримання передплати. Пунктами 4.1 та 4.2 договору передбачені умови оплати, яка здійснюється відповідачем в гривнях України по безготівковому розрахунку за кожну партію відвантаженого товару шляхом передплати 100% згідно рахунку-фактури. Пунктом 4.3 договору передбачені строки поставки- після оплати 10 календарних днів. Відповідно до пункту 5.3 договору, якщо відповідачем не здійснюється передплата за товар згідно п.4.2 договору, то товар позивачем не відвантажується.  Пунктом 7.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2007 р.  Відповідно до п. 7.2 договору, якщо жодна із сторін напротязі одного місяця до закінчення цього договору не заявить про свій намір його розірвати, то договір автоматично пролонгується на один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були здійснені замовлення на поставку товару № 779 від 06.10.08 р., № 703 від 10.09.08 р., № 756 від 29.09.08 р., № 628 від 13.08.08 р., № 624 від 12.08.08 р..

На виконання умов вказаного договору позивач в період з 15 серпня 2008 р. по 16 жовтня 2008 р. поставив на адресу відповідача товар, передбачений договором, а саме щебень гранитний фракций 5-20, 5-25 та отсев гранитний 0-20 грн.на загальну суму 336282,89 грн., що підтвердужється видатковими накладними № 50 від 15.08.08 р., № 53 від 18.08.08 р., №56 від 26.08.08 р., № 61 від 15.09.08 р., № 68 від 21.09.08 р., № 69 від 22.09.08 р., № 73 від 03.10.08 р., № 74 від 04.10.08 р., № 80 від 13.10.08 р., № 82 від 16.10.08 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте сплатив за нього лише частково у сумі 168339,93 грн., що підтверджується витягами банку, доданими до матеріалів справи,  та, як зазначає позивач, 1,00  грн. у нього була заборгованість на початок періода.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 11-12 від 22.12.08 р. з вимогою погасити заборгованість, яка на той час складала  174943,36 грн. На доказ направлення вказаної претензії позивач надав до позовної заяви належним чином засвідчену копію поштового чеку та опису.

Проте, відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної ооплати товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед відповідачем у сумі 167943,96 грн.(сума основного боргу),  що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Стосовно заперечень відповідача проти позовних вимог з посиланням на те, що з 15.09.08 р. по 16.10.08 р. між сторонами відбувались позадоговірні поставки, строк та порядок розрахунків за якими сторонами не визначений, судом встановлено, що поставки товару здійснювались в період дії договору № 22 від 01.09.07 р., крім того, за накладними, доданими до позовної заяви, поставлявся товар, визначений в договорі № 22 від 01.09.07 р., а саме щебень гранитний  та отсев гранитний, а також відповідачем були здійснені замовлення на вказаний товар, як було передбачено п. 3.4 договору.  

Відповідно до ч.1  ст.692 ЦК України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.526 Цивільного  Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі –167943,96 грн.  правомірна та обгрунтована, тому підлягає задоволенню.

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено те, що сторони відступили від умов договору № 22 від 01.09.07 р., а саме п. 5.3 договору щодо здійснення  позивачем поставки товару без отримання передплати від відповідача, у зв"язку з чим суд приймає до уваги претензію  позивача в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України вих.11-12 від 22.12.08 р. з вимогою оплатити поставлений товар, яка  була направлена відповідачеві 24.12.08 р. та вважає першим днем прострочки- 01.01.09 р.

У зв"язку з викладеним  позивач у розрахунках 3% річних  та інфляційних допустив помилки.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню частково у сумі 7592,52  грн. інфляційних та 981,78 грн. річних, в решті заявлених вимог  у сумі 1091, 09 грн. 3% річних та 7710,82 грн. інфляційних слід відмовити, як зайво нарахованих.

Відповідно до вимог ст.ст.44,49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.  526, ч.2 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" м. Харків (61102, м. Харків, вул. Железнякова, 235, код 05422384, р/р № 26001050382 в ХФ АБ "Експрес Банк" м. Харків, МФО 350716) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс", м.Харків(61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 13, код 30259277, р/р № 26001845100960 в ХОФ АКБ УСБ м. Харків, МФО 351016) 167943,96 грн. основного боргу, 7592, 52 грн. інфляційних витрат, 981, 78 грн. 3% річних,  1765,18 грн. державного мита та  112,40 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявленої вимоги про стягнення 1091, 09 грн. 3% річних та 7710,82 грн. інфляційних  відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст Рішення підписано 23 червня  2009 року.