ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" серпня 2014 р. Справа № 911/2216/14
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВІО ІНВЕСТ» до треті особиТовариства з обмеженою відповідальністю «АСТАТ плюс» 1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 3. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 4. Виробничий кооператив «Тарасівський» 5. Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 6. Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 7. Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 8. Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЕМ» 9. Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 10. Фізична особа-підприємець ОСОБА_9 про розірвання договору оренди
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання секретар судового засідання: Жиленко Е.В.
Обставини справи:
06.06.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІО ІНВЕСТ» (далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 05.06.2014 (вх. №2340/14) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТАТ плюс» (далі-відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, Виробничий кооператив «Тарасівський» та Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЕМ» про розірвання договору оренди.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №09-10-01/1 від 01.10.2009, а саме щодо п.6.3.3. договору укладення договорів суборенди з іншими особами без згоди позивача.
В результаті чого просить суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення №09-10-01/1 від 01.10.2009.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2014 порушено провадження по справі №911/2216/14 та призначено її до розгляду на 03.07.2014.
02.07.2014 через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб б/н від 02.07.2014 (вх. №12752/14) та супровідним листом б/н від 02.07.2014 (вх. №12753/14), подав документи витребувані ухвалою господарського суду київської області від 06.06.2014.
02.07.2014 через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав довідку б/н від 02.07.2014 (вх. №12763/14).
У судове засідання 03.07.2014 представники сторін по справі з'явилися.
У судове засідання 03.07.2014 представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2014 було продовжено строк вирішення спору у справі №911/2216/14 на п'ятнадцять днів з 08.08.2014 по 22.08.2014, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_7, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_8, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_9, Виробничий кооператив «Тарасівський» та Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЕМ» та відкладено розгляд справи на 14.08.2014.
05.08.2014 через канцелярію господарського суду Київської області відповідач подав відзив б/н від 31.07.2014 (вх. №15799/14), в якому просить суд відмовити в позові повністю.
13.08.2014 через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи б/н від 12.08.2014 (вх. №16446/14).
14.08.2014 у судове засідання, представник позивача подав клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів б/н від 14.08.2014 (вх. №16543/14).
У судовому засіданні 14.08.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні 14.08.2014 заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, а саме Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, Фізична особа-підприємць ОСОБА_7, Фізична особа-підприємець ОСОБА_8, Виробничий кооператив «Тарасівський», які у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
У судовому засіданні 14.08.2014 господарським судом Київської області в порядку вимог ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи учасників провадження, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:
01.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІО ІНВЕСТ» (орендодавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТАТ плюс» (орендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір №09-10-01/1 оренди нежитлового приміщення (далі-договір), відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування частину торгівельно-побутового центру (далі-приміщення, що орендується).
Відповідно до п.1.1.1 договору адреса приміщення, що орендується: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 11-А.
Характеристика приміщення, що орендується, основна площа приміщення 688,25 кв.м., допоміжна площа приміщення (вестибюлі, сходові клітини, санітарно-технічні вузли, коридори, вузол обліку тепло, енергоносіїв) - 170,3 кв.м. (п.1.1.2. договору).
Стан приміщення, що орендується, на момент передачі в оренду придатне для використання за п.2. даного договору (п.1.1.4. договору).
Відповідно до п.2.1. договору приміщення, що орендується, надається орендарю для розміщення торгівель-побутового центру.
Пунктами 3.1 та 3.2. договору сторони погодили, що строк оренди складає п'ять років з моменту прийняття орендарем приміщення, що орендується за актом здачі-приймання, якщо жодна сторона за один місяць до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично продовжує свою дію на наступний період.
Згідно п.5.2. договору зазначено, що передача приміщення, що орендується здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу такого в оренду.
На виконання п.5 договору сторонами було підписано акт здачі-приймання нежитлового приміщення від 01.10.2009 до договору оренди №09-10-01/1 від 01.10.2009, відповідно до якого, позивач передав відповідачеві в строкове платне користування частину торгівельно-побутового центра площею 688,25 кв.м. та безоплатну площу 170,3 кв.м. з метою технічного обслуговування за адресою Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 11-А.
Згідно ст. 759 ЦК України , яка кореспондується зі ст. 283 ГК України , за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України ).
Також між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІО ІНВЕСТ» (орендодавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТАТ плюс» (орендар за договором, відповідач у справі) було укладено додаткову угоду №1 від 01.02.2010, якою викладено в новій редакції п.4.1 договору та додаткову угоду №2, якою викладено в новій редакції п. 1.1 та п. 4.1 договору.
Позивач зазначає, що відповідач укладав договори суборенди протягом 2009- 2013 частини приміщення переданого йому за договором №09-10-01/1 оренди нежитлового приміщення без отримання письмової згоди позивача.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями розірвати договір, в зв'язку з порушенням відповідачем п.6.3.3.про, що свідчить листування сторін.
Позивач звернувся до відповідача листом №12-09-10/1 від 10.09.2012, в якому посилаючись на п.3.4. договору просить звільнити приміщення передане за договором оренди 10.12.2012.
Відповіді на лист №12-09-10/1 від 10.09.2012 сторонами до матеріалів справи не додано.
Також, позивач листом вих. №04/3 від 01.04.2013 звернувся до відповідача, в якому просить надати копії всіх укладених відповідачам договорів суборенди, в зв'язку з порушення відповідачем п.6.3.3 договору.
У відповідь на лист №04/3 від 01.04.2013 відповідач направив позивачу лист вих. №4/04 від 12.04.2013, яким повідомляє, що договір №09-10-01/1 оренди нежитлового приміщення дійсний в поточному 2013 році та зазначає, що передача договорів суборенди та фінансової оплати за цими договорам не передбачено.
Також листом вих. №5/04 від 12.04.2013 відповідач запропонував позивачеві врегулювати орендні відносини шляхом укладання договору про порядок володіння та користування майно, що є спільною частковою власністю.
Листом вих. №05-30/1 від 30.05.2014 позивач повторно просить вважати договір нежитлового приміщення №09-10-01/1 припиненим та звільнити і передати актом прийому-передачі орендоване приміщення до 03.06.2013.
Доказів надання відповіді на зазначений лист сторонами не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторонами не було досягнуто згоди щодо розірвання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу україни передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 6.3.3. договору зазначено, що обов'язком орендаря є здавати майно в суборенду за згодою орендодавця.
З матеріалів справи вбачається, що всупереч п.6.3.3 договору відповідач укладав договори суборенди №КА-006 від 05.08.2009, №КА-019 від 22.09.2009, №КА_0331 від 01.07.2011, №КА-054 від 01.04.2012, №КА-057 від 30.11.2012, №КА-057 від 31.01.2013, №КА-041/1 від 01.08.2013, №Ка-057 від 01.11.2013, №КА-062 від 01.11.2013, №КА-063 від 25.02.2014, №КА-065 від 19.04.2014, №КА-066 від 01.05.2014.
Доказів надання позивачем згоди на укладання вищевказаних договорів суборенди учасниками провадження не надано.
З матеріалів справи вбачається, що повідомленням вих. №07-23/1 від 23.07.2013 позивач повідомив відповідача про збільшення розміру орендної плати у зв'язку із збільшенням розміру індексу інфляції.
Відповідно до п.4.4. договору розмір орендної плати може бути збільшений орендодавцем в односторонньому порядку виключно у разі збільшення відповідно до індексу інфляції.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме із звітів по дебіторських та кредиторських операціях по рахунку позивача з 01.08.2013 по 02.09.2013, з 01.09.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 31.10.2013, з 01.11.2013 по 30.11.2013, з 01ю12ю2013 по 31.12.2013, з 01.01.2014 по 31.01.2014, з 01.02.2014 по 28.02.2014, з 01.03.2014 по 31.03.2014, з 01.04.2014 по 30.04.2014, з 01.05.2014 по 31.05.2014 відповідач перераховував на рахунок позивача суму 33 075,00 грн. орендної плати без врахування збільшення розміру орендної плати.
Таким чином, відповідач порушив свої зобов'язання щодо проведення повної оплати за орендоване приміщення.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Договір оренди, що укладений між сторонами, за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно з частиною 1 статті 759 , частиною 1 статті 761 , частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частиною 3 ст. 291 цього ж кодексу передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу .
Частиною першою пункту 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однією із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завдання цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Пунктом 9.1. договору зазначено, що даний договір підлягає розірванню в односторонньому порядку у випадку прямо передбачених договором або у разі коли одна із сторін систематично порушує умови договору та свої зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості позивача перед відповідачем щодо сплати орендних платежів та відсутність згоди позивача на укладання договорів суборенди з третіми особами.
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №09-10-01/1 від 01.10.2009 є доведеною належними та допустимими доказами, а відтак, такою що підлягає задоволенню повністю.
Судовий збір відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №09-10-01/1 від 01 жовтня 2009 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТАТ плюс» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Святошинська, будинок 44-А, ідентифікаційний код: 23576332) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІО ІНВЕСТ» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Машинобудівників, будинок 17-А, секція Д, офіс №2, ідентифікаційний код: 35520192).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТАТ плюс» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Святошинська, будинок 44-А, ідентифікаційний код: 23576332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІО ІНВЕСТ» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Машинобудівників, будинок 17-А, секція Д, офіс №2, ідентифікаційний код: 35520192) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.М. Антонова
Повне рішення складено 15.08.2014 року
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2014 |
Оприлюднено | 22.08.2014 |
Номер документу | 40198596 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Антонова В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні