Постанова

від 19.08.2014 по справі 11/305

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2014 р.Справа № 11/305 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Мацюри П.Ф., Лисенко В.А.

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від „10" червня 2014 року

про задоволення скарги Відокремленогого підрозділу "Южноукраїнська АЕС" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби

по справі № 11/305

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергомашсервіс"

до Відокремленогого підрозділу "Южноукраїнська АЕС" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом"

про стягнення 132 612 рублів,

Встановив:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.09.2004 р. було стягнуто з Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленогого підрозділу "Южноукраїнська АЕС" на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергомашсервіс" 189 096,87 рос. руб., 1 890,96 рос. руб. держмита та 643,58 рос. руб. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2004 р. вказане рішення було змінене, та зменшено суму основного боргу до 132 612,07 рос. руб., держмита до 1 326,12 рос. руб., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до 76,09 рос. руб., в іншій частині, рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2005 р. вказані рішення господарського суду Миколаївської області від 07.09.2004 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2004 р.- залишено без змін.

09.11.2004 р. на виконання постанови ОАГС від 26.10.2004 р. було видано відповідний наказ.

12.05.2014 р. Державне підприємство НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленогого підрозділу "Южноукраїнська АЕС" звернулось зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, в якій просив скасувати постанову ДВС від 25.04.2014 р. про арешт коштів боржника, винесену у зведеному провадженні № 36074340.

10.06.2014р. скаржник надав суду заяву про уточнення своїх вимог та просить суд: 1) визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області в частині накладення арешту на грошові кошти для виплати заробітної плати працівникам ВП "Южно-Українська АЕС", для фінансування компенсації по виплатам постраждалим від аварії на ЧАЕС та для фінансування виплат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що знаходяться на перерахованих розрахункових рахунках в банківських установах; 2) скасувати постанову органу ДВС від 25.04.2014р. про арешт коштів боржника, винесену державною виконавчою службою у зведеному виконавчому провадженні в частині накладення арешту на вищезазначені грошові кошти; 3) зобов'язати відділ примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області повідомити відповідні банківські установи про зняття арешту з даних грошових коштів.

Скаржник вказав, що скарга мотивована порушенням державною виконавчої службою вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. №95, ратифікованої Україною 04.08.1961р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10 червня 2014 року (Суддя - Василяка К.Л.) скаргу ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" було задоволено.

Господарським судом визнані незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області в частині накладення арешту на грошові кошти для виплати заробітної плати працівникам ВП "Южно-Українська АЕС", для фінансування компенсації по виплатам постраждалим від аварії на ЧАЕС та для фінансування виплат ФССзТВП, що знаходяться на розрахункових рахунках: №26004103087001 в ПАТ "Альфа-Банк", який є рахунком для виплати заробітної плати; №26046300080273 в ФМИКОЛАЇВСЬКЕ ОБЛАС АТОЩАД М.МИКОЛАЇВ, МФО 326461, який є рахунком для фінансування компенсації по виплатам постраждалим від аварії на ЧАЕС; №26045301080273 в ФМИКОЛАЇВСЬКЕ ОБЛАС АТОЩАД М.МИКОЛАЇВ, МФО 326461, який є рахунком для фінансування виплат ФССзТВП.

Також, суд скасував постанову від 25.04.2014р. про арешт коштів боржника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області у зведеному виконавчому провадженні №36074340 в частині накладення арешту на грошові кошти для виплати заробітної плати працівникам ВП "Южно-Українська АЕС", для фінансування компенсації по виплатам постраждалим від аварії на ЧАЕС та для фінансування виплат ФССзТВП.

Господарський суд зобов'язав відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області повідомити відповідні банківські установи про зняття арешту з грошових коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках за №26004103087001, №26046300080273, №26045301080273.

Мотивуючи дану ухвалу, місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст. 115 ГПК України; ст.ст. 32, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження"; ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 р.; ст.ст. 13, 55 Бюджетного кодексу України; ст.ст. 97, 115 Кодексу законів про працю України; ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"; п.9.13. Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України"; п.32 листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 р. № 01-08/369, дійшов до висновку, що скарга ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Южно-Українська АЕС", з урахуванням уточнення, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись з даною ухвалою, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області звернувся із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Херсонської області від 08.04.2013р. по даній справі - скасувати, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС".

В апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, а тому відповідно до положень ст.75 ГПК України, апеляційна скарга розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 24.03.2014р. до відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" надійшла вимога від 13.03.2014р. №02.1-24/1756 державного виконавця в порядку ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої, державна виконавча служба повідомляла боржника про наявність у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області зведеного виконавчого провадження №36074340 про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" на користь фізичних та юридичних осіб заборгованості на загальну суму 19767977,77 грн. та вимагала по-перше, повідомити про стан виконання виконавчих документів та про залишок заборгованості; по-друге, у випадку наявності заборгованості надати державному виконавцю перелік майна, яке належить боржнику та на яке можливо звернути стягнення із наданням документів, підтверджуючих право власності на це майно та зазначивши чи не належить воно до основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності боржника.

02.04.2014р. за вих.. №32/4062 ВП "Южно-Українська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" повідомила державній виконавчій службі, що згідно з даними бухгалтерського обліку, залишок заборгованості за зведеним виконавчим провадженням №36074340 станом на 01.03.2014р. складає 17 370 797,09 грн. та надала перелік запасів ТМЦ, які зберігаються у боржника станом на 01.03.2014р.

Орган ДВС не повідомив боржника про відмову у зверненні стягнення на його майно, а також не зазначив про причини такої відмови (порушення інтересів стягувача, ускладення виконання рішення тощо). Натомість, 25.04.2014р. державною виконавчою службою винесено постанову про арешт коштів боржника. Судом прийнято до уваги, що норми Закону України "Про виконавче провадження" не забороняють державному виконавцю накладати арешт на кошти боржника за наявності переліку майна, запропонованого останнім для реалізації.

В оскаржуваній постанові органом ДВС було накладено арешт на всі наявні розрахункові рахунки боржника, які відкриті в банківських установах, серед яких і розрахунковий рахунок №26004103087001, відкритий у ПАТ "Альфа-Банк", що є рахунком для виплати заробітної плати працівникам ВП "Южно-Української АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом".

Відповідно до приписів частини 1 статті 2 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Частиною 2 ст. 10 вказаної Конвенції передбачено, що заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Статтею 55 Бюджетного кодексу України передбачений перелік захищених видатків бюджету. Так, частиною 2 вказаної статті встановлено, що захищеними видатками державного бюджету України, зокрема, визначаються видатки загального фонду на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату.

Положеннями п.9 розділу VI Бюджетного кодексу України встановлено, що видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.

Частина 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Аналогічної позиції, викладеної у постанові від 16.04.2014р. дотримується Вищий господарський суд України у справі №915/321/13-г.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що державною виконавчою службою неправомірно було накладено арешт на розрахунковий рахунок №26004103087001, відкритий у ПАТ "Альфа-Банк" як рахунок для виплати заробітної плати працівникам скаржника, а тому скарга в цій частині правомірно задоволена.

Відповідно до довідки територіального відокремленого безбалансового відділення №10014/0134 Філії Миколаївського облуправління ПАТ "Державний ощадний банк України" від 26.09.2013р. №06-577, відокремленому підрозділу "Южно-Українська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" 25 вересня 2013 року відкрито поточний рахунок №26046300080273 для фінансування компенсації по виплатам постраждалим від аварії на ЧАЕС; та поточний рахунок №26045301080273 для фінансування виплат ФСС з ТВП (а.с.157).

Відповідно до статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" фінансування витрат, пов'язаних з його виконанням, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" до видатків загального фонду Державного бюджету включені, зокрема, видатки на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, розрахунковий рахунок №26046300080273 слід віднести до захищених видатків бюджету.

За таких обставин, арешт державною виконавчої службою розрахункового рахунку №26045301080273, відкритого для фінансування виплат ФСС з ТВП також здійснений неправомірно.

Згідно з приписами п.9.13. Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду винесена при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 89; 99; 101-103; 106 ГПК України, суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 р. по справі № 11/305 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 20.08.2014р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя В.А. Лисенко