Постанова

від 30.06.2009 по справі 31/19-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/19-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2009                                                                                       Справа№  31/19-09

Дніпропетровський          апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          Головуючого Прокопенко А.Є.–доповідач, суддів: Крутовських В.І., Дмитренко А.К.

При секретарі судового засідання  Савін В.Ю.

За участю представників сторін:       

від позивача:  Курант Т.Д. представник, довіреність №б/н  від 02.02.09;

від відповідача:  Бондарь К.П. представник, довіреність №34  від 01.01.08;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Реарді”,                                м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  19.02.09р. у справі  №  31/19-09

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Практика М”,                                м. Дніпропетровськ

до: приватного підприємства “Реарді”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 33 548 грн. 78 коп.

У відповідності із ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.06.09р., 23.06.09р., 30.06.09р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.09р. (суддя –Єременко А.В.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю “Практика М”, м. Дніпропетровськ про стягнення з приватного підприємства “Реарді”, м. Дніпропетровськ 30 083 грн. 85 коп. боргу, 3 079 грн. 94 коп. пені та 384 грн. 99 коп. 3% річних.

          Не погоджуючись з рішенням суду, приватне підприємство “Реарді” просить його скасувати,  посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Практика М” вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, вимоги скаржника незаконними та безпідставними і просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ

Між сторонами у справі 09 листопада 2007 року укладено договір поставки №1478-А1958.

Відповідно умов договору Постачальник (позивач по справі) зобов'язався передати товари у власність Покупця (відповідач у справі), а останній зобов'язався прийняти і оплатити його на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору). Відповідно до п.2.8 договору, право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця при передачі товару, що підтверджується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Кількість поставленого товару, ціна за одиницю товару, асортимент зазначаються в накладній, складеній на підставі погодженої постачальником письмової заяви покупця, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п.2.1).

Відповідно до п.3.1,3.5 договору покупець зобов'язаний провести оплату за отриманий товар протягом 60 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно п.7.1 договору у разі несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість в сумі 30 083 грн. 85 коп. за поставлений відповідачу товар на підставі видаткових накладних за період з 30.04.08р. по 23.05.08р.

Додатково за прострочення оплати поставленого товару позивачем нараховано пеню в сумі 3 079 грн. 94 коп. та 3% річних в сумі 384 грн. 99 коп.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду про доведеність позивачем заявленої суми заборгованості приймаючи до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи сальдо на користь позивача на 31.03.08р. становило 19 557 грн. 12 коп., що підтверджено завіреною копією акту підписаного сторонами акту звірки розрахунків (а.с. 67).

Відповідно наданим до справи документам за період з 01.04.08р. по 23.05.08р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 73 069 грн.            84 коп., що підтверджується наданими позивачем копіями видаткових накладених (а.с.70-106).

Станом на 31.08.08р. відповідачем було сплачено за товар 35 000 грн. відповідно копій платіжних доручень, наданих відповідачем до справи: платіжне доручення №8327 від 15.04.08р. на суму 5 000 грн., платіжне доручення №16415 від 24.07.08р. на суму 20 000 грн., платіжне доручення №17952 від 08.08.08р. на суму 10 000 грн. (а.с. 173-175). Відповідачем було повернуто позивачу товар на суму 20 878 грн. 44 коп. Зазначені проплати і повернення товару враховані позивачем, що вбачається із розрахунку до заперечення на відзив від 16.02.09р. (а.с. 64-65).

Отже, на 31.08.08р. сальдо по договору поставки на користь позивача складало 36 748 грн. 52 коп., що підтверджує акт звірки, копію якого надано до справи, підписаний обома сторонами без заперечень і завірений печатками (а.с.68).

Після 31.08.2008р. відповідачем було сплачено за товар 6 031 грн. 58 коп. та повернуто позивачу товару на суму 633 грн. 09 коп.

Таким чином борг відповідача складає 30 083 грн. 85 коп.

Апеляційний господарський суд зважуючи на заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі, ухвалою по справі від 23.04.09р. зобов'язував сторони провести звірку взаєморозрахунків, що сторонами виконано не було.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач при проведенні розрахунків шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача у графі “призначення платежу” вказував тільки номер договору. Номера конкретних накладних по яким проводилась оплата, не вказувались. Оскільки договором №1478-А1958 від 09.11.2007р. не передбачено яким чином повинні зараховуватись поточні оплати боргу, проведені без конкретної вказівки на накладні, позивач цілком обґрунтовано відніс отримані грошові кошти на погашення боргу минулих поставок, який підтверджено відповідачем неодноразово при проведенні звірки взаєморозрахунків, про що зазначалось вище. За цих же підстав не могли бути віднесені у погашення боргу заявленого позивачем спірного періоду здійснене відповідачем повернення товару, прийнятого позивачем. Відповідачем не доведено, по яким конкретно поставкам здійснювалось повернення товару, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Відповідачем не надано доказів сплати вартості поставленого товару в повному обсязі, у зв'язку з чим судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги по стягненню пені в сумі 3 079 грн. 94 коп. та 3% річних в сумі 384 грн. 99 коп.

Приймаючи до уваги викладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2009р. у справі № 31/19-09  залишити без змін , а апеляційну скаргу приватного підприємства “Реарді”, м. Дніпропетровськ без задоволення.

Головуючий                                                                        А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                    В.І.Крутовських

          Суддя                                                                                   А.К.Дмитренко