Ухвала

від 31.07.2014 по справі 802/2869/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" липня 2014 р. м. Київ К/800/49517/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С.В.

Загороднього А.Ф.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бершадському районі Вінницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі Вінницької області про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року Управління Пенсійного фонду в Бершадському районі Вінницької області звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі Вінницької області про стягнення не прийнятих до заліку витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.01.2013 року по 01.04.2013 року в сумі 600,00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення по справі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 призначена пенсія по інвалідності на підставі Акту про нещасний випадок на виробництві. Нещасний випадок з ОСОБА_2 стався під час роботи в іншій країні, розташованій на території СНД.

Управлінням Пенсійного фонду України в Бершадському районі Вінницької області направлено на адресу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі Вінницької області акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01.01.2013 року по 01.04.2013 року .

Відповідно до актів щомісячних звірок, таблиць розбіжностей та інформації щодо витратна виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника за січень - квітень 2013 року суми витрат на виплату пенсії громадянам держав-учасників СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, становлять різницю між сумами, а саме: за січень 2013 року в розмірі 150,00 грн., за лютий 2013 року в розмірі 150,00 грн., за березень 2013 року в розмірі 150,00 грн., за квітень 2013 року в розмірі 150,00 грн., всього на суму 600 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовгі вимоги, дійшли висновку, що позов підлягає задоволенню, проте колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним, виходячи з наступного.

Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі - Закон №1105) встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

У статті 21 цього Закону визначено соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Так, у разі настання страхового випадку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у встановленому законодавством порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі- Порядок № 5-4/4).

Пунктом 4 Порядку № 5-4/4 встановлено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду, до яких, зокрема відносяться: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Статтею 28 Закону № 1105-ХІV визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми, в тому числі, складаються із страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Таким чином, для визнання суми пенсії по втраті годувальника саме страховою виплатою в розумінні Закону № 1105-ХІV підставою для такої виплати Закон визначає обов'язкову наявність страхового випадку.

Згідно зі статтею 13 Закону № 1105-ХІV, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці». Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

З урахуванням положень статей 13, 14 Закону № 1105-ХІУ травмування ОСОБА_2 при виконанні трудових обов'язків за межами України не може вважатися страховим випадком в розумінні саме цього Закону та не є підставою для здійснення страхових виплат, передбачених статтями 28, 33 Закону № 1105-ХІV.

Статтею 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, що була підписана 9 вересня 1994 року державами колишнього Союзу РСР, в тому числі і Україною передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаних з виконанням працівником трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони, смерті, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті; роботодавець, відповідальний за заподіяну шкоду, відшкодовує її відповідно до свого національного законодавства.

Відповідно до статті 7 Угоди в разі ліквідації підприємства, винного в ушкодженні здоров'я працівника, та відсутності його правонаступника Сторона, на території якої ліквідовано підприємство, гарантує відшкодування шкоди працівнику відповідно до національного законодавства.

Тобто, зі змісту вищевикладеного випливає, що цими нормами врегульовано відносини, пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові 21-361а11 Верховного Суду України у справі № 21-361а11 від 21листопада 2011 року, яким переглядалася ухвала Вищого адміністративного суду України від 25 серпня 2011 року (№ 2а-6610/09/2370) за позовом Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхуванні від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша Черкаської області про зобов'язання вчинити дії.

Ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не було встановлено коли саме стався нещасний випадок з ОСОБА_2 при виконанні ним трудових обов'язків за межами України (час та місце) та це не вбачається і з матеріалів справи.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції апеляційна скарга по суті не розглядалась, то відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бершадському районі Вінницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі Вінницької області про стягнення заборгованості - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Гаманко

Судді С.В. Білуга

А.Ф.Загородній