Постанова

від 08.10.2014 по справі 802/2869/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 жовтня 2014 р. Справа № 802/2869/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області (далі - УПФ України у Бершадському районі) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі Вінницької області про стягнення заборгованості (далі - ВВД ФССНВ у Бершадському районі) про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

20 червня 2013 року УПФ України у Бершадському районі звернулося в суд з адміністративним позовом до ВВД ФССНВ у Бершадському районі про стягнення заборгованості.

Зазначили, що відповідно до п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, УПФ України у Бершадському районі включено в акти щомісячної звірки за період з січня 2013 року по квітень 2013 витрати по особовій справі потерпілого - громадянина ОСОБА_1, якому виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 600,00 грн. Однак, вказану суму відділення ВД ФССНВ у Бершадському районі не бере до відшкодування. Відмова відповідача розцінюється УПФ України у Бершадському районі як безпідставна та така, що суперечить чинному законодавству України.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року, адміністративний позов задоволено, стягнуто заборгованість з ВВД ФССНВ у Бершадському районі на користь УПФ України у Бершадському районі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 липня 2014 року рішення першої та апеляційної інстанції скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином. Подав до суду заяву у якій просив розгляд справи здійснювати без представника УПФ України у Бершадському районі, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що заперечує проти задоволення позову у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за даних обставин можливо та доцільно розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч. 4 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПФ України у Бершадському районі та відповідно до акту №1 про нещасний випадок на виробництві, що стався в Якутії 12 березня 1983 року отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, отриманого на підприємствах, розташованих на території СНД (а.с. 134-136).

Як вбачається з матеріалів справи, сума виплаченої пенсії по інвалідності громадянину України ОСОБА_1, яка підлягає відшкодуванню відділенням ВД ФССНВ, за січень - квітень 2013 року становить 600,00 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі по тексту - Закон № 1105), особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону № 1105: відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац третій). Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого. Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-XII, які були ліквідовані.

Судом встановлено, що відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за січень 2013 року позивач зазначає, що у кількості 70 осіб сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 7 642,51 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 631,89 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 41,26 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 8315,66 грн. (а.с.9).

За даними відповідача: у кількості 69 осіб сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 7492,51 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 631,89 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 41,26 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 8165,66 грн. (а.с.9).

Різниця становить 150,00 грн.

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за лютий 2013 року позивач зазначає, що у кількості 68 особа сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 7342,55 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 631,93 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 38,92 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 8013,40 грн. (а.с.18).

За даними відповідача: у кількості 67 особа сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 7192,55, сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 631,93 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 38,92 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 7863,40 грн. (а.с.18).

Різниця становить 150,00 грн.

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за березень 2013 року позивач зазначає, що у кількості 69 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 7642,55 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 631,93 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 44,60 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 8319,08 грн. (а.с.27).

За даними відповідача у кількості 68 осіб сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 7492,55 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 631,93 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 44,60 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 8169,08 грн. (а.с.27).

Різниця становить 150,00 грн.

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за квітень 2013 року позивач зазначає, що у кількості 67 особи сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 7204,15 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 642,86 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 42,26 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 7889,27 грн. (а.с.36).

За даними відповідача у кількості 66 осіб сума виплачених пенсій (основний розмір) становить 7054,15 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 642,86 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 42,26 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 7739,27 грн. (а.с.36).

Різниця становить 150,00 грн.

Крім того, згідно таблиць розбіжностей та інформації до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за січень - квітень 2013 року, які підписані представниками позивача та відповідача, суми витрат на виплату пенсії громадянам держав-учасників СНД та членів їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, становлять різницю між сумами, а саме: за січень 2013 року в розмірі 150,00 грн., за лютий 2013 року в розмірі 150,00 грн., за березень 2013 року в розмірі 150,00 грн., за квітень 2013 року в розмірі 150,00 грн. (а.с.10-11, 19-20, 28-29, 37-38).

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ, залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, наведено у статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV. Відповідно до цієї статті, Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами ПФУ. Механізм відшкодування Фондом витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком.

Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за N 376/7697, передбачено порядок відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, що виплачуються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та визначено механізм відшкодування на централізованому рівні.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV, відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація проводяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім цього пункту (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) установлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як убачається з абзацу 7 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV, Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII "Про охорону праці", які ліквідуються.

Таким чином, обов'язок щодо виплати пенсії по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ПФУ відшкодувати останньому витрати, покладено на Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 став інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та доводяться належними доказами, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 600,00 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі Вінницької області ( код ЄДРПОУ 25937647 ) на користь управління Пенсійного фонду України в Бершадському районі Вінницької області ( код ЄДРПОУ 20106157 ) кошти в сумі 600,00 грн. ( шістсот гривень 00 коп. ).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович