Ухвала

від 13.08.2014 по справі 2а-2703/1071/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" серпня 2014 р. м. Київ К/800/59314/13

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Весельської Т.Ф.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про стягнення недоплаченої щорічної матеріальної допомоги за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з вимогою про повернення судового збору, який ним сплачено при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду.

Посилався на те, що він як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору при подачі позову, пов'язаного із соціальним захистом.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року в задоволенні вимоги про повернення судового збору відмовлено з тих підстав, що Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) не передбачено звільнення особи, яка має статус учасника бойових дій, від сплати судового збору при подачі апеляції.

У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить скасувати ухвалу та прийняти рішення про повернення судових витрат. Зазначає, що відповідно до статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Правовий статус ветеранів війни їх соціальний захист визначається Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII).

Відповідно до частини першою статті 22 зазначеного закону (у редакції Закону від 06.11.2012 р. N 5477-VI) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.

Як свідчить зміст позовної заяви, ОСОБА_2 оскаржував рішення Кабінету Міністрів України про визначення розміру і виплати соціальної допомоги, передбаченої частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII. При подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду позивачем сплачено 55,45 грн. судового збору.

Виходячи зі змісту положень вище згаданої норми закону, обставин справи, позивач, як учасник бойових дій, звільняється від сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом питань щодо його соціального захисту, тому висновок апеляційного суду є безпідставним.

За наявності суперечності між нормативно-правовими актами, які мають однакову юридичну силу, перевагу при застосуванні слід віддавати нормам спеціальним перед нормами загальними. Спеціальні норми підлягають переважному застосуванню перед загальними навіть тоді, коли нормативний акт, що містить спеціальну норму, прийнятий раніше, ніж акт, що містить загальну норму, але прийнятий пізніше.

Правило, відповідно до якого переважному застосуванню підлягає нормативно-правовий акт, прийнятий пізніше, застосовується за наявності суперечності між актами однакової юридичної сили за умови, що конкуруючі норми не співвідносяться між собою як норма загальна і спеціальна.

Порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, призвели до постановлення незаконної ухвали, тому вона, відповідно до частини першої статті 227 КАС України, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, оскільки суд касаційної інстанції, в даному випадку, не наділений правом вирішувати вимогу про повернення судового збору.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2013 року з направленням справи до апеляційного суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

Т.Ф. Весельська

В.В. Швець