Рішення

від 14.08.2014 по справі 635/4780/13-ц

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/4780/13-ц

Провадження по справі № 2/635/14/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий - суддя Бобко Т.В.

секретар судових засідань Щербак Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк» про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із позовом, яким просить поділити майно, що є спільною сумісною власністю з ОСОБА_3, а саме: за ОСОБА_2 визнати право власності на нежитлову будівлю, корівник, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 400000 гривень, залишити за ОСОБА_3 автомобіль марки КІА, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 392000 гривень, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 4000 гривень, та стягнути з відповідача на її користь судовий збір у сумі 3441 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 30 квітня 1999 року зареєструвала шлюб з відповідачем у Харківському міському відділу реєстрації актів цивільного стану, актовий запис №423, від якого мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 29 березня 2012 року, шлюб між сторонами був розірваний, при цьому згоди з відповідачем щодо поділу спільно нажитого майна не досягнуто. Так, за час шлюбу, 30 жовтня 2008 року за договором купівлі-продажу була придбана нежитлова будівля, корівник, загальною площею 876,90 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1, за попередньою згодою позивача та за спільні кошти, однак власником цієї будівлі зазначений ОСОБА_3 Крім того, 06 грудня 2010 року був також придбаний автомобіль марки КІА, моделі MOHAVE KN813D, 2010 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 за грошові кошти, які є спільною власністю подружжя в сумі 118000 гривень та за кредитні кошти, зазначений автомобіль по теперішній час знаходиться у володінні відповідача. Таким чином, загальна вартість сумісно набутого майна подружжя складає 792000 гривень, відповідно частка кожного з подружжя складає 396000 гривень.

Представник позивача ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, якою підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розглянути справу у її відсутність, у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні документи, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи ПАТ «Фідокомбанк» у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У ході судового розгляду справи були встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 30 квітня 1999 року Харківським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №423, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 від 20 квітня 1999 року, від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 11 серпня 2000 року).

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 29 березня 2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваний. Рішення набрало законної сили.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 30 жовтня 2008 року, укладеного між Селянським (фермерським) господарством «Врожай», від імені якого діє голова Селянського (фермерського) господарства «Врожай» Антоненко О.М. та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 за реєстровим номером 5500, у період шлюбу була придбана нежитлова будівля, корівник літ. «Б-1» загальною площею 876,90 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Право власності зареєстроване в КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_3, реєстраційний номер 25168814 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21697815 від 28.01.2009 року). Як вбачається зі змісту зазначеного договору купівлі-продажу, договір був укладений за попередньою письмовою згодою ОСОБА_2, дружини ОСОБА_3 на придбання нерухомого майна на грошові кошти, які є спільною власністю подружжя,загальна вартість нерухомого майна згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 24.10.2008 року за №20690357 становить 20850 гривень.

Згідно договору №514 від 06 грудня 2010 року, укладеного між ВАТ «Завод ім..Фрунзе», яке діє на підставі дилерського договору №41-к/д від 21.05.2009 року з ТОВ «Фалькон-Авто» в особі Неонет В.В. та ОСОБА_3, у період шлюбу був також придбаний автомобіль КІА MOHAVE 062340, 2010 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 загальною вартістю на день укладення договору 392000 гривень, при цьому, як вбачається зі змісту зазначеного договору, покупець здійснює сплату вартості товару у розмірі 118000 гривень - у день укладення договору, 274000 гривень - в строк не пізніше 10 грудня 2010 року. Згідно квитанції №037КП55 від 06 грудня 2010 року, ОСОБА_3 був сплачений перший платіж за спірний автомобіль у сумі 118000 гривень. З кредитного договору №014/002664/5/1 від 08 грудня 2010 року вбачається, що відповідач уклав кредитний договір з ПАТ «Ерсте Банк», відповідно до умов якого банк надає йому кредит у сумі 274000 гривень на умовах, зазначених в цьому кредитному договорі. При цьому, в зазначеному кредитному договорі, мається письмова заява ОСОБА_2 від 08 грудня 2010 року про те, що перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, вона ознайомлена з умовами та не заперечує щодо укладення останнім кредитного договору. Крім того, того ж числа між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язалася перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення ОСОБА_3 зобов'язань, що випливають із вищевказаного кредитного договорую.

05 червня 2013 року ПАТ «Ерсте Банк» змінив своє найменування на ПАТ «ФІДОКОМБАНК», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ «Ерсте Банк»,що підтверджується Статутом ПАТ «ФІДОКОМБАНК»,затвердженим рішенням Загальних зборів акціонерів від 29 квітня 2013 року протокол №3б-3/2013 та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №527983.

Як вбачається з довідки Харківського відділення №9 Філії ПУАТ «ФИДОБАНК» (який є повним правонаступником прав та обов'язків ПАТ «ФІДОКОМБАНКА») №15/ф-1-7-5 від 24 січня 2014 року, станом на 24 січня 2014 року ОСОБА_3 виконав всі зобов'язання по кредитному договору №014/002664/5/1 від 08 грудня 2010 року, кредит, відсотки та інші платежі за кредитом сплачені в повному обсязі.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Аналогічні положення містить ст. 22 КпШС України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Згідно правової позиції викладеної у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, суду необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Таким чином, враховуючи те, що в період придбання спірних нежитлової будівлі та автомобіля, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, несли спільні витрати на їх придбання, суд приходить до висновку, що сторони набули право спільної сумісної власності на нежитлову будівлю, корівник, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль марки КІА MOHAVE 062340, 2010 року випуску.

Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого, тобто діє презумпція спільного майна подружжя.

Згідно ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо розподілу спільного майна, відповідач не надав суду беззаперечних, належних та допустимих доказів щодо вартості спірного майна, таким чином не заперечував проти оцінки вартості спірного майна, наданої позивачем та способу поділу майна, запропонованого останньою, суд погоджується із запропонованим позивачем способом розподілу майна та з оцінкою вартості спірного майна, визначеною позивачем, при цьому, суд стягує з позивача грошову компенсацію вартості належної частки у спільному майні у розмірі 4000 гривень.

При цьому, суд враховує, що частки сторін при поділі спірного майна, з урахування грошової компенсації, яку позивач не заперечує сплатити відповідачу, будуть рівні, а саме: загальна вартість спірного майна складає 792000 гривень, таким чином частка кожного з подружжя - 396000 гривень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що відповідно до довідки Харківського відділення №9 Філії ПУАТ «Фидобанк» №15/ф-1-7-5 від 24 січня 2014 року, ОСОБА_3 були виконані всі зобов'язання по кредитному договору №014/002664/5/1 від 08 грудня 2010 року, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині покладення на ОСОБА_3 кредитних зобов'язань перед ПАТ «Ерсте Банк».

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягується сума судового збору у розмірі 3441 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 57, 60, 61, 62, 69, 70 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Публічне акціонерне товариства «Фідокомбанк» про поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Провести поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя наступним чином:

визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на нежитлову будівляю, корівник літ. «Б-1» загальною площею 876,90 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1;

визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право власності на автомобіль КІА Mohave, 2010 року випуску, тип ТЗ легковий універсал-В, номер шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 07 грудня 2010 року ВРЕР №1 ГУ МВС України м. Харків, свідоцтво про реєстрацію ТЗ САЕ 177593, видане 07 грудня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) грошову компенсацію вартості належної частки у спільному майні у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: