Рішення

від 06.07.2009 по справі 15/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/115

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.07.09 р.                                                                                                       Справа № 15/115                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства „ЗЕВС” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31578034)  

до відповідача приватного підприємства „Стів ЛТД” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32085017)

про стягнення боргу за поставлену продукцію в сумі 9644,76 грн., відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 974,83 грн., інфляції в сумі 475,74 грн., 3% річних в сумі 80,08 грн., пені у розмірі 320,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Шкурко  М.В. за довіреністю № 08/08 від 13.05.2008 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного підприємства „ЗЕВС” м. Донецьк до приватного підприємства „Стів ЛТД” м. Донецьк про стягнення боргу за поставлену продукцію в сумі 9644,76 грн., відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 974,83 грн., інфляції в сумі 475,74 грн., 3% річних в сумі 80,08 грн., пені у розмірі 320,30 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/115, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 24.04.2009 р., 19.05.2009 р., 03.06.2009 р. відповідач в судові засідання 19.05.2009 р., 03.06.2009 р., 06.07.2009 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. Згідно довідки Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-20/2510 від 02.06.2009 р. ПП „Стів ЛТД”, код ЄДРПОУ 32085017, зареєстровано за адресою: 83045, м. Донецьк, вул. Луговцова, 3–А/19. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві, та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали суду.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2008 р. сторони уклали договір № ДФ–1678, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити покупцю товар (напої) партіями згідно замовлень останнього, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар на умовах договору. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначається за домовленістю сторін та вказуються в специфікації та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що товар поставляється на умовах DDP згідно з правилами „ІНКОТЕРМС” в редакції 2000 року. Місце поставки обумовлюється при прийнятті замовлення та вказується в товарно–транспортних накладних. Поставка товару до місця виконання зобов'язань по поставці здійснює постачальник. Випадки поставки товару транспортом покупця обумовлюються додатково.

Згідно п. 4.3 договору строк оплати за отриманий товар встановлений альтернативно: 100% передоплати або відстрочка платежу на 14 календарних днів з дня прийняття товару покупцем.

Відповідно до п. 4.6 договору у випадку затримки платежу за прийнятий товар покупець сплачує постачальнику проценти в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами постачальника.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що він вступив у силу з дати його підписання сторонами та діяв протягом 1 року до 31.12.2008 р., а по грошовим зобов'язанням – до їх повного виконання.

До спірного договору сторони уклали додаткову угоду № 1 від 08.02.2008 р., якою уповноважили посадову особу відповідача Герасименко на отримання від позивача товарно–матеріальних цінностей за даним договором. Завірені копії договору та додаткової угоди додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № ДФ–1678 від 08.02.2008 р. в період з 17.12.2008 р. по 31.12.2008 р. ним було поставлено відповідачу товар (алкогольні напої) на загальну суму 9644,76 грн. за видатковими накладними: № 13ВД034317 від 17.12.2008 р. на суму 2766,66 грн., № 13ВД035983 від 31.12.2008 р. на суму 6878,10 грн. Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 9644,76 грн. підтверджується підписами уповноваженої особи, яка фактично отримала товар для відповідача, на видаткових накладних в графі „Отримав” та відбитками його печатки, а також податковими накладними № 67780 від 17.12.2008 р., № 69421 від 31.12.2008 р., актами бою, недостачі від 17.12.2008 р. та від 31.12.2008 р., товарно–транспортними накладними серії 01 АААЧ № 375936 від 17.12.2008 р., серії 01 АААЧ № 366016 від 31.12.2008 р., відомостями про вантаж до товарно–транспортних накладних. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

З пояснень позивача вбачається, що специфікація з відповідачем не підписувалася, оскільки найменування, асортимент, ціна товару за домовленістю сторін вказувалася у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № ДФ–1678 від 08.02.2008 р. суд робить виходячи з того, що товар за спірними видатковими накладними отримувала саме та посадова особа відповідача, яка була уповноважена на здійснення таких дій додатковою угодою № 1 від 08.02.2008 р. до договору № ДФ–1678 від 08.02.2008 р. В податкових та  товарно–транспортних накладних до спірних видаткових накладних умовою поставки вказаний саме договір № ДФ–1678 від 08.02.2008 р.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач оплату отриманого товару за договором поставки напоїв не здійснив.

В поясненнях позивач стверджує, що сторонами погоджено відстрочення платежу на 14 календарних днів від дня прийняття товару відповідачем, що підтверджується відсутністю фактичної оплати.

Вважаючи, що відповідач порушив п. 4.3 договору щодо здійснення оплати товару протягом 14 календарних днів з дати його отримання, позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В договорі № ДФ–1678 від 08.02.2008 р. сторони передбачили здійснення оплати двома альтернативними способами: 100% передоплати та відстрочення платежу на 14 календарних днів з моменту прийняття товару. Передплата – це термін оплати до настання події, в даному випадку передачі товару. Оскільки товар фактично переданий, а 100% передоплата здійснена не була, враховуючи пояснення позивача щодо погодження між сторонами оплати товару шляхом відстрочення платежу, суд дійшов висновку, що сторони своїми діями погодили здійснення оплати з відстрочкою в 14 календарних днів з моменту отримання товару, тобто від дати накладної. Виходячи з того, що товар за видатковою накладною № 13ВД034317 був отриманий 17.12.2008 р., строк оплати для відповідача наступив у період з 18.12.2008 р. по 31.12.2008 р. включно, а вже з 01.01.2009 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті цієї партії товару. За видатковою накладною № 13ВД035983 товар був отриманий 31.12.2008 р., строк оплати для відповідача наступив у період з 01.01.2009 р. по 14.01.2009 р. включно, а вже з 15.01.2009 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті цієї партії товару.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити вартість отриманого від позивача товару на суму 9644,76 грн. у встановлений договором № ДФ–1678 від 08.02.2008 р. строк, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач, керуючись п. 7.3 договору, нарахував відповідачу пеню в розмірі 320,30 грн. (розрахунок доданий до позову).

Згідно п. 7.3 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Перевіркою розрахунку суми пені судом встановлено, що позивач припустився суттєвої помилки, застосувавши замість подвійної облікової ставки НБУ – облікову. Це призвело до зменшення суми пені. За власними розрахунками суду сума пені складає: за видатковою накладною № 13ВД034317 від 17.12.2008 р. за період з 01.01.2009 р. по 20.04.2009 р.: 2766,66 грн. х 2 х 12% х 110 днів = 200,11 грн.; за видатковою накладною № 13ВД035983 від 31.12.2008 р. за період з 15.01.2009 р. по 20.04.2009 р.: 6878,10 грн. х 2 х 12% х 96 днів = 434,17 грн. Загальна сума пені становить: 200,11 грн. + 434,17 грн. = 634,28 грн. Але суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило, тому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення пені на суму 320,30 грн.

Керуючись статтями 536, 694 ЦК України та п. 4.6 договору позивач нарахував відповідачу відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 974,83 грн. (розрахунок доданий до позову).

Статтею 694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором (п. 4.6) сторони передбачили, що покупець сплачує постачальнику 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами постачальника.

Перевіркою розрахунку відсотків за користування грошовими коштами позивача судом встановлено, що позивач припустився помилок при визначенні початку періоду нарахування вказаних відсотків. Це призвело до збільшення суми нарахованих відсотків. Таким чином, розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума відсотків за користування грошовими коштами становить: за видатковою накладною № 13ВД034317 від 17.12.2008 р. за період з 01.01.2009 р. по 20.04.2009 р.: 2766,66 грн. х 0,1% х 110 днів = 304,33 грн.; за видатковою накладною № 13ВД035983 від 31.12.2008 р. за період з 15.01.2009 р. по 20.04.2009 р.: 6878,10 грн. х 0,1% х 96 днів = 660,30 грн. Загальна сума відсотків становить: 660,30 грн. + 304,33 грн. = 964,63 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 974,83 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 964,63 грн. В частині стягнення відсотків на суму 974,83 грн. – 964,63 грн. = 10,20 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу окремо по видатковим накладним інфляцію в сумі 475,74 грн. та 3% річних в розмірі 80,08 грн. (розрахунок доданий до позову).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного усного договору купівлі–продажу  для даних правовідносин сторін.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляції в розмірі 475,74 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіркою розрахунку 3% річних судом встановлено, що позивач припустився помилок при визначенні початку періоду нарахування вказаних відсотків. Це призвело до збільшення суми нарахованих відсотків. Таким чином, розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума 3% річних становить: за видатковою накладною № 13ВД034317 від 17.12.2008 р. за період з 01.01.2009 р. по 20.04.2009 р.: 2766,66 грн. х 3% х 110 днів : 365 днів = 25,01 грн.; за видатковою накладною № 13ВД035983 від 31.12.2008 р. за період з 15.01.2009 р. по 20.04.2009 р.: 6878,10 грн. х 3% х 96 днів : 365 днів = 54,27 грн. Загальна сума 3% річних становить: 25,01 грн. + 54,27 грн. = 79,28 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 80,08 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 79,28 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 80,08 грн. – 79,28 грн. = 0,80 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Стів ЛТД” (юридична адреса: 83045, м. Донецьк, вул. Луговцова, 3–А/19; код ЄДРПОУ 32085017; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь приватного підприємства „ЗЕВС” (юридична адреса: 83047, м. Донецьк, вул. Елеваторна, 1–А, 1–Б; код ЄДРПОУ 31578034; поточний рахунок 26007002000013 в ТОВ КБ „Український фінансовий світ”, МФО 377777) суму 11484,71грн. (а саме: основний борг на суму 9644,76 грн., відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 964,63 грн., інфляцію в сумі 475,74 грн., пеню в розмірі 320,30 грн., 3% річних в сумі 79,28 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 114,85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115,55 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування грошовими коштами на суму 10,20 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 0,80 грн.

У судовому засіданні 06.07.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.