Рішення

від 19.05.2009 по справі 30/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.09                                                                                           Справа№ 30/94

за позовом: ТзОВ „ Львівська світлотехнічна група”, м.Львів          

до відповідача: ТзОВ „Торгова  компанія  „Інтермаркет”, м.Львів

про стягнення  339407,99  грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача:      Патинюк З.Я.

від відповідача:  н/з

Суть спору:

           Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю „Львівська світлотехнічна група”, м.Львів          до товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова  компанія  „Інтермаркет”, м.Львів   про  стягнення  339 407,99 грн. заборгованості.

          Ухвалою господарського суду від 22.04.2009 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.05.2009 року.

           Представник позивача в судове засідання з"явився. Позов просить задоволити.

            Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, причин неявки  суду не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару  від 04.02.2008р. № ТП-306.

Згідно умов вищевказаного договору позивач (постачальник) зобов'язався передати відповідачу (покупцю) товар на умовах і строки визначені договорами, а останній, в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 534386,20 грн., що підтверджується накладними на отримання товару (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.3.3 договору, відповідач зобов”язувався оплатити  за отриманий товар протягом 50-ти днів  з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата здійснена  частково, в результаті чого у відповідача  виникла заборгованість в сумі   309837,99 грн. Дана сума підтверджена актом звірки розрахунків від  01.03.2009р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.6.2 договору, позивачем правомірно нараховано пеню, яка згідно розрахунку   становить  9099,30 грн. та підлягає стягненню.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 18590,00 грн. та 3% річних на загальну суму  1880,70 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст.179,193, 216 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

г.   . ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів, вул. Галицька,4 (р/р 2600900601403 в ЛФ „Укрсімбанк”, м.Львів, МФО 325718, код ЄДРПОУ 13827416) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Львівська світлотехнічна станція”, м.Львів, вул. Залізнична,20 (р/р 26003174050980 в ФКБ „Фінанси та кредит” м.Львів, МФО 325923, код ЄДРПОУ 34558843) – 309837,99 грн. основного боргу,  9099,30 грн. пені, 18590,00 грн. інфляційних нарахувань, 1880,70 грн. –3% річних, 3394,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя