Рішення

від 18.08.2014 по справі 914/2060/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2014 р. Справа № 914/2060/14

За позовом : Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-П-У», м. Львів

Про стягнення 33 116, 18 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : Вук У.І. - представник

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору : подано позов Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-П-У» про стягнення 33 116, 18 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2014 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 01.07.2014 року.

Причини відкладення розгляду справи було викладено в попередніх ухвалах господарського суду Львівської області.

В судовому засіданні 01.07.2014 року судом оглянуто оригінали документів, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 18.08.14 р. позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 18.08.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (надалі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес П-У» (надалі Споживач) укладено договір № 2014/ТП-ПР-О/С 1607 на постачання природного газу за регульованим тарифом, відповідно до умов якого, Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 4.6 договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами до 25 числа місяця, що передує розрахунковому, в розмірі 100 % із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до Договору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої договірні зобов'яння не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 30 483,83 грн.

Відповідно до п. 6.2.2 договору позивачем нараховано пеню в розмірі 971,65 грн., відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано три відсотки річних в розмірі 179,12 грн. та інфляційні в розмірі 1 481,58 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення .

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання,

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 2014/ТП-ПР-О/С 1607 на постачання природного газу за регульованим тарифом, Позивачем поставлено Відповідачу природний газ в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення його потреб на загальну вартість 30 483,83 грн.

Однак, відповідачем не виконано умов договору (п. 4.6) в частині оплати за поставлений природний газ.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день розгляду спору борг за поставлений позивачем природний газ складає 30 483,83 грн., який підлягає до стягнення.

Положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.2.2 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. За несвоєчасну оплату вартості природного газу за період з 05.02.2014 року по 23.05.2014 року позивачем нарахована пеня в розмірі 917,658 грн. яка не перевищує подвійної облікової ставки та в межах строку позовної давності, передбаченого ч. 1 ст. 258 ЦК України, підлягає до стягнення в повному обсязі.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 179,12 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 481,58 грн. підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес П-У» (81562, Львівська область, Городоцький район, м. Комарне, вул. Івана Франка, б. 32А, код ЄДРПОУ 37791981) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) - 30 483,83 грн. - основного боргу, 971,65 грн. - пені, 1 481,58 грн. - інфляційних втрат, 179,12 грн. - три відсотки річних та 1 827,00 грн. судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.08.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.