Рішення

від 14.08.2014 по справі 915/591/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року Справа № 915/591/14

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Бартошук В.О.,

з участю представників сторін:

від позивача - Стоянової Г.П., довіреність від 14.04.2014 р. № 177/1;

від відповідача та третьої особи - Орлової О.В., дов. від 31.03.2014 р. № 503/10/01/08; дов. від 16.10.2013 р. № 2284/02.02.01-22/01/14/13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПЕК "ІСТА",

54025, пр-т Героїв Сталінграду, 15-г/131, м. Миколаїв,

до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради,

54027, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача територіальна громада міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради,

54027, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв,

про застосування правових наслідків недійсності договору купівлі-продажу комунального майна у вигляді повернення вартості цього майна в сумі 228600 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ПЕК "ІСТА" пред'явлено позов до територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради про застосування правових наслідків недійсності правочину, передбачених ст.ст. 216, 1212 ЦК України, у вигляді повернення грошових коштів у сумі 228600 грн., сплачених ТОВ ПЕК "ІСТА" на виконання умов укладеного з управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (далі - управління) договору купівлі-продажу комунального майна від 03.12.2010 р., визнаного недійсним рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 24.10.2013 р. у справі № 22-ц/784/2583/13.

За даними позовними вимогами ухвалою суду від 29.04.2014 р. порушено провадження у справі.

У ході розгляду справи позивач подав письмову заяву, в якій, не змінюючи підстав та розміру позовних вимог, просить суд стягнути грошові кошти в сумі 228600 грн. на свою користь з територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, від імені якої діє Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, а саме з розрахункового рахунку № 37183001002222 в ГУ ДКСУ в Миколаївській обл., код банку 826013.

Ухвалою суду від 14.08.2014 р. за письмовим клопотанням позивача здійснено заміну первісного відповідача територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради на належного відповідача Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (надалі - Управління) та залучено до участі у справі територіальну громаду міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що питання про повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу не вирішене на законодавчому рівні, та що станом на час подання відзиву нежитлові приміщення, які є предметом договору, Управлінню не передані.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, а представник відповідача визнав існування заборгованості, проте позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, від імені якої діє Управління, та ТОВ ПЕК "ІСТА" укладено договір купівлі-продажу комунального майна від 03.12.2010 р. № 2030, а саме, нежитлових приміщень підвалу загальною площею 209,6 кв.м. у житловому будинку літ. А-5, розташованих за адресою: вул. Нікольська, 52/9, м. Миколаїв.

На виконання умов цього договору позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача вартість відчужуваного майна у сумі 228600 грн., у тому числі ПДВ у сумі 38100 грн., про що свідчить платіжне доручення від 06.12.2010 р. № 18, і за актом приймання-передачі від 07.12.2010 р. отримано придбані за договором нежитлові приміщення (а.с. 26-27).

Із змісту листа начальника Управління та виписки Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (надалі - ГУ ДКСУ в Миколаївській області) від 06.12.2010 р. випливає, на рахунок Управління № 37183001002222 в ГУ ДКСУ в Миколаївській області надійшли кошти від ТОВ ПЕК "ІСТА" за об'єкт приватизації згідно договору купівлі-продажу комунального майна від 03.12.2010 р. у сумі 228600 грн., із яких 190500 грн. складає вартість об'єкту, а 38100 грн. - ПДВ. Указану суму перераховано відповідно до державного бюджету - 38100 грн. та у місцевий бюджет - 190500 грн. (а.с. 37-38).

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 24.10.2013 р. у справі № 22-ц/784/2583/13, яке вступило в законну силу, вказаний договір купівлі-продажу комунального майна визнано недійсним.

Вимога ТОВ ПЕК "ІСТА" від 20.11.2013 р. № 20/11/13-1 про повернення сплачених за визнаним недійсним договором коштів відповідачем залишено без реагування, і станом на час розгляду справи грошові кошти в загальній сумі 228600 грн. позивачу не повернуто.

Цивільним законодавством передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості відчужуваного майна у сумі 228600 грн., у тому числі ПДВ у сумі 38100 грн., є обґрунтованими.

Судом відхиляються доводи відповідача про те, що законодавством України не врегульовано відносин щодо правових наслідків недійсності правочинів щодо державного та комунального майна, оскільки дане не впливає на застосування положень ч.1 ст.216 ЦК України, так як частиною 3 цього ж закону визначено, що правові наслідки, передбачені, зокрема, частиною першою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Суд відхиляє також доводи відповідача про те, що повернення грошових коштів позивачу неможливе тому, що ТОВ ПЕК "ІСТА" не повернено нерухомість, придбану за недійсним договором. Такі доводи відповідача не основані на законодавстві України.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню повністю.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача (ст. 49 ГПК України), а тому сплачений позивачем судовий збір за квитанцією від 25.04.2014 р. № 0210003 в сумі 4572 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок Управління.

У судовому засіданні 14.05.2014 р., згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю ПЕК "ІСТА" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, 54027, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 22440076, на користь товариства з обмеженою відповідальністю ПЕК "ІСТА", 54025, пр-т Героїв Сталінграду, 15-г/131, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 37158147 , грошові кошти в загальній сумі 228600 (двісті двадцять вісім тисяч шістсот) грн. 00 коп., а також грошові кошти на відшкодування судових витрат по справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 4572 ( чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 19.08.2014 р.

Суддя Ю.М. Коваль