Постанова

від 15.10.2014 по справі 915/591/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р.Справа № 915/591/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.

суддів Пироговського В.Т., Лавриненко Л.В.

(Склад колегії суду сформовано згідно з розпорядженням голови суду №2316 від 24.09.2014р.)

секретар судового засідання Галузінський Н.О.

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу

Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 14.08.2014 р.

по справі № 915/591/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕК "ІСТА"

до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Територіальна громада м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради

про застосування правових наслідків недійсності договору купівлі-продажу комунального майна у вигляді повернення вартості цього майна в сумі 228 600 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 25.09.2014р., яка надіслана сторонам 25.09.2014р. апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 15.10.2014р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

28.04.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕК «ІСТА» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, в якому просило стягнути з Територіальної громади міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради від імені якої діє Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради на їхню користь грошові кошти в сумі 228 600 грн. у зв'язку із втратою прав на придбане нежитлове приміщення з вини продавця.

В обґрунтування позову ТОВ ПЕК «ІСТА» посилається на те, що договір купівлю-продажу комунального майна, а саме нежитлових приміщень підвалу в житловому будинку літ. А-5 загальною площею 209, 6 кв.м., що складає 1/1 частки, які знаходяться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 52/9, який було укладено 03.12.2010р. між Територіальною громадою м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради від імені якої дії Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради та ТОВ ПЕК «ІСТА» відповідно до рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 24.10.2013р. визнано недійсним.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ ПЕК «ІСТА» зазначає, що у зв'язку з визнанням договору купівлю-продажу недійсним відповідно до приписів статті 216 ЦК України повинні бути застосовані наслідки недійсності договору.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕК «ІСТА» ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду Миколаївської області з відповідним позовом до Територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради про застосування правових наслідків недійсності договору купівлі-продажу комунального майна у вигляді повернення вартості цього майна в сумі 228 600 грн.

29.07.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕК «ІСТА» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою про уточнення позовних вимог до Територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, в якій просило стягнути з Територіальної громади м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради від імені якої діє Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради, а саме: з розрахункового рахунку №37183001002222 в ГУ ДКСУ в Миколаївській області, код банку 826013 на їхню користь грошові кошти в сумі 228 600 грн. (а.с. 60).

13.08.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю ПЕК «ІСТА» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з клопотанням, в якому просило замінити первісного відповідача-Територіальну громаду м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради на належного відповідача - Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради; залучити до участі у справі Територіальну громаду м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні належного відповідача: Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради (а.с.62).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2014р. (суддя Коваль Ю.М.) задоволено клопотання ТОВ ПЕК "ІСТА" про заміну первісного відповідача належним відповідачем; здійснено заміну первісного відповідача територіальну громаду міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради на Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради; залучено до участі у справі територіальну громаду міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (а.с.69-70).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2014р. (суддя Коваль Ю.М.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕК «ІСТА» задоволено у повному обсязі.

Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги ТОВ ПЕК «ІСТА» щодо стягнення з відповідача Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради вартості відчужуваного майна у сумі 228 600 грн., у тому числі ПДВ у сумі 38 100 грн., є обґрунтованими.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2014р. по справі №915/591/14 скасувати та постановити нове, яким відмовити ТОВ ПЕК «ІСТА» у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу комунального майна в загальній сумі 228 600 грн., а також стягнути з ТОВ ПЕК «ІСТА» на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради витрати пов'язані зі сплатою судового збору.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення Господарським судом першої інстанції в неповному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення спору.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт також зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не враховано, що комунальне майно, яке було придбано ТОВ ПЕК «ІСТА» за договором купівлі-продажу, який було визнано недійсним в судовому порядку не було повернуто до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, як до органу приватизації.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 03.12.2010р. між територіальною громадою міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, від імені якої діє Управління, та Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕК "ІСТА" було укладено договір купівлі-продажу комунального майна, а саме: нежитлових приміщень підвалу загальною площею 209,6 кв.м. у житловому будинку літ. А-5, розташованих за адресою: вул. Нікольська, 52/9, м. Миколаїв (а.с. 22-25).

На виконання умов цього договору ТОВ ПЕК «ІСТА» перераховано на розрахунковий рахунок Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради вартість відчужуваного майна у сумі 228 600 грн., у тому числі ПДВ у сумі 38 100 грн., про що свідчить лист начальника Управління та виписки Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (надалі - ГУ ДКСУ в Миколаївській області) від 06.12.2010 р.

Рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 24.10.2013р. у справі № 22-ц/784/2583/13, яке вступило в законну силу, вказаний договір купівлі-продажу комунального майна визнано недійсним (а.с. 8-9).

Листом від 20.11.2013 р. за № 20/11/13-1 ТОВ ПЕК «ІСТА» зверталось до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 228 600 грн. у зв'язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу комунального майна (а.с. 32).

Вимога ТОВ ПЕК "ІСТА" відповідно до вищевказаного листа про повернення сплачених за визнаним недійсним договором коштів Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради залишено без реагування, і станом на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанціях грошові кошти в загальній сумі 228 600 грн. ТОВ ПЕК "ІСТА" не повернуто.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, а відтак і не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Приписами статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до положень статті 13 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Стаття 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що цивільним законодавством передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Приписами частини 1 статті 216 ЦК України визначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відхилення доводів Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради про те, що законодавством України не врегульовано відносин щодо правових наслідків недійсності правочинів щодо державного та комунального майна, оскільки дане не впливає на застосування положень ч.1 ст.216 ЦК України, так як частиною 3 цього ж закону визначено, що правові наслідки, передбачені, зокрема, частиною першою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Щодо твердження апелянта, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не враховано, що комунальне майно, яке було придбано ТОВ ПЕК «ІСТА» за договором купівлі-продажу, який було визнано недійсним в судовому порядку, не було повернуто до Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, як до органу приватизації, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки як в суді першої інстанції так і при розгляді справи в апеляційному порядку скаржником не надані будь які докази у підтвердження наведених обставин, що унеможливлює дійти висновку про обґрунтованість скарги.

Таким чином, твердження апелянта щодо того, що при прийнятті оскаржуваного рішення Господарським судом першої інстанції в неповному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення спору, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо задоволення позовних вимог ТОВ ПЕК "ІСТА".

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував викладені в рішенні суду обставин, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст.38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453 -V1), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 85,99,101-105 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2014 р. у справі №915/591/14- залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 16.10.2014р.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Пироговський В.Т.

Лавриненко Л.В..