Постанова

від 31.07.2014 по справі 807/2020/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2020/14

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до приватного підприємства "Кортекс" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та нарахованих фінансових санкцій в загальній сумі 1190,63 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного підприємства "Кортекс" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та нарахованих фінансових санкцій в загальній сумі 1190,63 грн.

30.07.2014 до суду від в. о. начальника управління В. В. Гумен надійшла заява від 29.07.2014 № 9201/08 про розгляд справи за відсутності представника, за наявними у справі матеріалами, в якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищезазначене та у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV приватне підприємство "Кортекс" (свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, видане виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області 19.08.2003) являється страхувальником для осіб, які працюють у нього на умовах трудового найму (або інших умовах згідно законодавства).

Прикінцеві положення вказаного Закону до 01.01.2011 передбачали, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР для відповідних платників збору.

Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у минулих періодах встановлювались у розмірах згідно абз.2 п.1 ст. 4 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР. Для платників збору, визначених п.1 та п.2 ст. 1 цього Закону (а саме: суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників) у 2006 році (час порушення відповідачем вимог законодавства) діяла ставка у розмірі 31,8 % від об'єкту оподаткування.

Об'єктом оподаткування є, відповідно до п.1 ст. 2 зазначеного Закону, суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Частина 6 ст. 19 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV передбачала, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до вимог ч. 15 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

У лютому 2008 року на приватному підприємстві "Кортекс" уповноваженими спеціалістами управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області проводилася перевірка на предмет дотримання страхувальником вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за результатами якої, зокрема, виявлено заниження (приховування) відповідачем об'єкту оподаткування в розмірі 735,42 грн., про що складено акт від 08.02.2008 № 18. Про проведення перевірки уповноважені особи страхувальника повідомлялися у встановленому порядку, заперечень щодо перевірки та результатів її проведення не було.

Даними акту засвідчено наявність у відповідача прихованого фонду оплати праці, чим порушено п.1 ст. 19 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV. Внаслідок цього, органом Пенсійного фонду здійснено донарахування страхових внесків за весь прихований фонд оплати праці на загальну суму 247,16 грн. (в тому числі 31,8 % - 233,86 грн., 1-2 % - 13,30 грн.).

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, або недоїмкою і стягуються з нарахуванням фінансових санкцій та пені.

В порушення вимог ст. 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV, відповідачем не були сплачені донараховані управлінням Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області страхові внески у зазначеній вище сумі, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 2 ст. 106 даного Закону такі несплачені загальнообов'язкові платежі в розмірі 247,16 грн. становлять прострочену заборгованість платника та вважаються недоїмкою.

Крім того, за порушення, які виявлені під час вищезгаданої перевірки, що передбачається п.3 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV, а саме: за приховування (заниження) сум заробітної плати (виплат, доходу), згідно рішення від 08.02.2008 № 210 управлінням Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області вирішено застосувати до боржника фінансові санкції в розмірі 735,42 грн. (100 % від суми прихованих виплат).

Також, до відповідача були застосовані фінансові санкції в розмірі 208,05 грн., відповідно до рішення від 08.02.2008 № 211, за ті ж порушення, у зв'язку з донарахуванням сум внесків, які підлягають сплаті до Пенсійного фонду, що передбачається п.4 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Частиною 13 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених ч.ч. 9 і 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. Залишок несплаченої заборгованості по застосованих до відповідача штрафних санкціях та пені за наведеними вище рішеннями становить 943,47 грн.

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області, керуючись п.8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, надсилало на адресу страхувальника (відповідача) вищезазначені рішення про застосування фінансових санкцій з метою їх узгодження. Також, управлінням вживалися заходи досудового врегулювання спору задля погашення наявної у боржника заборгованості шляхом направлення спірних рішень до органів Державної виконавчої служби для примусового виконання.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.

Ненадходження обов'язкових страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до приватного підприємства "Кортекс" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та нарахованих фінансових санкцій в загальній сумі 1190,63 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства "Кортекс" (вул. Канальна, буд. 33, кв. 11, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 32637179) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області (вул. Швабська, буд. 12Б, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20449653) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та нарахованих фінансових санкцій в загальній сумі 1190,63 (одна тисяча сто дев'яносто гривень шістдесят три копійки) грн.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Р.О. Ващилін