Рішення

від 11.08.2014 по справі 919/430/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 919/430/13 11.08.14

За заявою Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України проперегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року за нововиявленими обставинами у справігосподарського суду міста Севастополя № 919/430/13 за позовом Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегафуд" пропро стягнення штрафу та пені в загальному розмірі 136000,00 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

позивача:Максименко А.П. за дов. № 6 від 06.05.2014 року до 06.05.2015 року. Відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року у справі № 919/430/13 за позовом Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафуд" про стягнення штрафу і пені в загальному розмірі 136000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду від 13.06.2014 року розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року у справі № 919/430/13 призначено на 25.06.2014 року.

При цьому, судом враховано, що відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія України, зокрема сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

У відповідності до ст. 12 зазначеного Закону в зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд: господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва.

Київська дирекція УДППЗ "Укрпошта" листом від 10.06.2014 року № 13-12/101, надісланим на адресу суду, повідомила, що у зв'язку з фактом відмови кримської сторони отримувати внутрішні поштові відправлення, що направлені жителям АР Крим та м. Севастополь, поштові відправлення були повернуті за зворотною адресою. На даний час приймання до пересилання поштових відправлень адресованих на територію АР Крим та м. Севастополь тимчасово призупинено.

28.07.2014 року представник позивача (заявника) у судове засідання з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив.

Судом оголошено про перехід розгляду заяви по суті.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті заяви про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року за ново виявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року розгляд заяви у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладено на 09.07.2014 року.

09.07.2014 року розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва Паламаря П.І., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. у відпустці, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року у справі № 919/430/13 передано для розгляду судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року у справі № 919/430/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.07.2014 року.

21.07.2014 року розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А., у зв'язку з поверненням судді Блажівської О.Є. з відпустки, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року у справі № 919/430/13 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 року заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року у справі № 919/430/13 прийнято до провадження.

28.07.2014 року представник позивача(заявника) у судове засідання з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті заяви про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 року розгляд заяви про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року за нововиявленими обставинами у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладено на 11.08.2014 року.

11.08.2014 року представник позивача(заявника) у судове засідання з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача (заявника) надав суду усні пояснення по суті заяви про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року за нововиявленими обставинами.

Представник позивача (заявника) надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 11.08.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Підставою для звернення Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року у даній справі в порядку ст. 112 Господарського процесуального кодексу України стало прийняття Вищим адміністративним судом України постанови від 26.03.2014 №К/800/38977/13.

Відповідно до вимог ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необгрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленн и обставинами" від 26.12.2011 року №17 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до п. 3 зазначеної Постанови пленуму ВГСУ виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XII ГПК. У з'ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Згідно із ст. 114 Господарського процесуального кодексу України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

За результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року по справі №919/430/13, у задоволенні позову Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд» про стягнення штрафу та пені у загальному розмірі 136 000,000 грн. відмовлено.

Зазначене рішення Господарського суду міста Севастополя мотивовано тим, що рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.11.2012 №81 у справі №03-06/50-2012, яким на ТОВ «Мегафуд» за порушення законодавства про захист економічної конкуренції накладено штраф, постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.03.2013 по справі №827/380/13-а, яке залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013, визнано протиправним та скасовано.

Підставою для звернення Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року у даній справі в порядку ст. 112 Господарського процесуального кодексу України стало прийняття Вищим адміністративним судом України постанови від 26.03.2014 №К/800/38977/13, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.03.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегафуд" про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.11.2012 №81 у справі №03-06/50-2012, відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з рішенням Адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.11.2012 № 81 у справі №03-06/50-2012 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" визнано дії ТОВ "Мегафуд", які полягають у поширенні на етикетці молочної продукції інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про склад продукції, порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, яке передбачене ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та накладено на ТОВ «Мегафуд» штраф в розмірі 68 000,00 грн.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У порядку, передбаченому ст. 56 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції" вказане рішення Адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення АМК України направлене відповідачу з супровідним листом №03-06/2498 від 29.11.2012 року цінним листом від 18.12.2012 року.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Таким чином, відповідач мав сплатити штраф, накладений на нього згідно рішення від 27.11.2012 р. № 81 у справі №03-06/50-2012 до 18.02.2013 р. включно.

Проте, відповідач всупереч згаданих приписів закону своїх зобов'язань щодо сплати накладеного на нього штрафу в розмірі 68 000,00 грн. не виконав. Доказів сплати зазначеного штрафу відповідач суду не надав.

З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені (ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Рішенням Адміністративної колегії Сумського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 27.11.2012 року №81 у справі №03-06/50-2012 дії ТОВ «Мегафуд», що виразилися у поширення позивачем на етикетці молочної продукції невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про споживчі відомості цього товару (а саме про те, що даний молочний продукт є «маслом солодковершковим селянським селянське» виготовлене по ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове»), визнані порушенням, що передбачене ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Адміністративна колегія Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішенням від 27.10.2012 року визнала дії товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд», які полягають у поширенні на етикетці молочної продукції, яка позиціонується останньою як масло солодковершкове селянське під торговельною маркою «Слобожанка» з масовою часткою жиру 73%, вагою 200 г, інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктам господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб неправдивих відомостей про:

- її склад, а саме, про те, що даний молочний продукт є «маслом солодковершковим селянським», до складу якого входять лише пастеризовані вершки з коров'ячого молока, тоді як насправді він містить 51,1% немолочного жиру;

- те, що масова частка жиру складає 73%, тоді як насправді вона складає 70,5%;

- те, що «масло солодковершкове селянське» виготовлене по ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове», що не відповідає дійсності,

порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товарів цього суб'єкта.

Отже, ТОВ «Мегафуд» позиціонує свою продукцію як масло солодковершкове селянське із масовою часткою жиру 73 %, виготовлене по ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове» виключно з пастеризованих вершків з коров'ячого молока, і про наявність у зазначеному молочному продукті немолочних жирів не вказано.

За результатами експертизи, проведеної комунальним підприємством Сумської обласної ради «Лабораторія по контролю за якістю харчових продуктів» (атестована в Державній метеорологічній системі на належну і технічну компетентність, Свідоцтво про атестацію №РУ - 0865/10 від 16.02.2010 на проведення вимірювань у сфері контролю якості та безпеки продуктів харчування) (протокол випробувань від 07.03.2012 №022) зразок масла солодковершкового селянського «Слобожанка» з масовою часткою жиру 73%, вагою 200 г не відповідає вимогам нормативних документів через занижену масову частку жиру на 2,5% та наявності 51,1% немолочного жиру, тоді як наявність немолочного жиру у жировій фазі зазначеного продукту (вершкового масла) нормативною документацією заборонена. Визначення вмісту рослинного жиру «Лабораторія по контролю за якістю харчових продуктів» проводила за методикою МВ№081/12-0086-03, згідно п.9.8 ДСТУ 4399:2005.

Згідно ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове» при маркуванні масла вершкового слід зазначити назву і адресу виробника, повну назву продукту, його склад, кінцеву дату зберігання або дату виробництва та строк придатності, умови зберігання, масу нетто, брутто, тару, номер партії, інформаційні дані про харчову цінність 100 г продукту, штрих-код ЕАН та інше. Крім цього, кожну пару сировини необхідно супроводжувати документом, що підтверджує її відповідність нормативним документам.

У п. 3 ст. 5 Закону України "Про молоко та молочні продукти" зазначається , що у власних назвах продуктів та торгівельних марках, якщо ці продукти виробляються з використанням сировини немолочного походження, не допускається використання назв молочних продуктів.

Особливість споживчої властивості фасованої продукції, а саме масла солодко вершкового селянського "Слобожанка", із масовою часткою жиру 73%, розфасованого по 200 г, полягає в тому, що власне молочний продукт і етикетка (упаковка), в яку останній розфасовано, є невід'ємними, і споживач сприймає правдивою інформацію, яка зазначена на етикетці (упаковці) щодо властивостей продукту (її складу, жирності, ваги тощо).

Отже, ТОВ «Мегафуд» при реалізації вказаного товару через етикетку, на якій безпосередньо було нанесено відомості про його складові, які не відповідали дійсності, відбувалось поширення оманливої інформації, що є порушенням, передбаченим ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Відповідно до ст.21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітній рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно ч. 3 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" Доход (виручка) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усіх юридичних та фізичних осіб, що входять до групи, яка визнається суб'єктом господарювання відповідно до статті 1 цього Закону.

При визначенні розміру штрафу враховано наступне: порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції Відповідачем вчинено вперше; порушення не визнано; порушення не припинено; розмір доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ «Мегафуд» за 2011 рік складає 26 061, 9 тис. грн.

Адміністративна колегія Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішенням від 27.11.2012 № 81 у справі № 03-06/50-2012 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» за вчинене правопорушення наклало на ТОВ "Мегафуд" штраф у розмірі 68000,00 грн.

Враховуючи, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач накладений на нього штраф не сплатив, доказів щодо перегляду Верховним судом України та скасування Постанови Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 №К/800/38977/13, якою відмовлено ТОВ "Мегафуд" у визнанні протиправним та скасуванні рішення Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, сторони у справі не надали та матеріали справи не містять, вимога позивача про стягнення з відповідача 68000,00 грн. штрафу є доведеною, обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Позивач також заявляє до стягнення з відповідача 39780,00 грн. пені за прострочку сплати штрафу.

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

В абзаці 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку, як це передбачено

У зв'язку з несплатою відповідачем штрафу, позивачем нарахована пеня в розмірі 1,5% від суми штрафу за період з 19.02.2013р. по 29.03.2013р., що становить 39780,00 грн.

Оскільки розмір пені, заявлений позивачем, відповідає вимогам встановленим абзацом 1 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 39780,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п. 21, 22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 року № 15 вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України. Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про перегляд рішення Господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року у справі № 919/430/13 за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Севастополя від 25.06.2013 року у справі № 919/430/13 скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегафуд» (99007, м. Севастополь, вул. М. Музики 58, кв.72, ідентифікаційний код 32398409) штраф у розмірі 68 000,00 (шістдесят вісім тисяч) грн. та пеню у розмірі 39 780,00 (тридцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят) грн. до загального фонду Державного бюджету України на рахунки відкриті в управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.-Т.-С." (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, оф. 1, ідентифікаційний код 37973264) в доход Державного бюджету України 2155 (дві тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 60 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Повний текст рішення складено: 18.08.2014 року.

Суддя О.Є. Блажівська