Рішення

від 30.06.2009 по справі 20/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/116

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.06.09 р.                                                                                                       Справа № 20/116                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.                                                                                                

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Міністерства юстиції України, м.Київ, в інтересах держави України

до відповідача –1 Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Рассвєт” ДП ДХК „Жовтеньвугілля”, м.Кіровське

до відповідача-2 Акціонерного товариства „Жданівкавугілля”, м.Кіровське

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне казначейство України, м.Київ

про стягнення 34008,36 грн.

За участю представників:

від позивача: Климова Г.Г. – дов.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з»явився

від третьої особи: Буній С.І. – дв.

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулося Міністерство юстиції України, м.Київ, в інтересах держави України, із позовом до Державного відкритого акціонерного товариства “Шахта “Світанок” ДП ДХК “Жовтеньвугілля”, м.Кіровське, та до Акціонерного товариства “Жданівкавугілля”, м.Кіровське, про стягнення 34008,36 грн. – суми збитків, завданих Державному бюджету України, в тому числі з відповідача-2 – 17347,90 грн., з відповідача-1 та відповідача-2 – 16660,46 грн. солідарно.

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 534079 правильне найменування відповідача-1 – Державне відкрите акціонерне товариство “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК “Жовтеньвугілля”, отже відповідачем-1 по справі є саме це товариство.

Оскільки Державне казначейство України є органом, який здійснює облік та виконання доходної та видаткової частин бюджету України, ухвалою суду від 29.04.09 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі та залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Державне казначейство України (01014, м.Київ, вул. Бастіонна, 6, іден. код 20055032).

            В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі “Дерев”янко та Бєлецький проти України”, копії платіжних доручень від 27.03.08 р. № 327, від 27.03.08 р. № 328, рішення Кіровського міського суду Донецької області від 23.08.02 р., ухвалу господарського суду Донецької області від 16.07.02 р., мирову угоду у справі № 3/126Б, ухвалу господарського суду Донецької області від 17.03.03 р., довідку про включення ДВАТ “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК “Жовтеньвугілля” до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, довідку про включення ПТ “Жданівкавугілля” до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

          22 травня 2009 р. до господарського суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивач просить суд у зв'язку із технічними помилками (описками) в тексті позовної заяви урахувати наступні уточнення: в абзаці 6 на стор.3 в реченні “Зокрема, на рахунок Державного бюджету України Бєлецькому Л.А. сплачено 17347,90 грн. залишку заборгованості за судовим рішенням та 16660,45 грн. компенсації за моральну шкоду, що становило 1300 євро на момент сплати” замість цифр 1300 слід вважати 2100; в абзаці 6 на стор.4 в реченні “Факт заподіяння моральної шкоди Бєлецькому Л.А. встановлено Європейським судом під час розгляду справи (п.23 Рішення)” замість цифр 23 слід вважати 24.

Клопотанням від 30.06.09 р. позивач залучив до матеріалів справи додаткові докази – супровідний лист № 16-10/02 про направлення реєстру ДВАТ “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК “Жовтеньвугілля”, реєстр кредиторських вимог по справі № 3/126Б про банкрутство ДВАТ “Шахта “Світанок”, м.Кіровське, додаток № 1 до мирової угоди від 17.03.2003 р. по справі про банкрутство № 3/126Б, ухвалу господарського суду Донецької області за справою про банкрутство № 3/126Б від 23.10.02 р., ухвалу господарського суду Донецької області за справою про банкрутство № 3/126Б від 08.09.05 р., ухвалу господарського суду Донецької області за справою про банкрутство № 3/126Б від 13.05.08 р.

Відповідач-1 до судового засідання не з'явився, але письмовий відзив на позов № 01/138 відповідач-1 суду надав, у якому зазначає, що вини відповідача-1 в завданні моральної шкоди немає, так як виконати рішення Кіровського міського суду Донецької області від 23.08.02 р. не мав законних підстав внаслідок порушення у відношенні відповідача-1 справи про банкрутство та дії положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ, а після припинення справи про банкрутство відповідач-1 внаслідок передання боргу перед Бєлецьким Л.А. відповідачу-2, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 виплаченого з Держбюджету відшкодування Бєлецькому Л.А. завданої моральної шкоди не підлягають задоволенню та посилається на свідоцтво про державну реєстрацію Державного відкритого акціонерного товариства “Шахта “Рассвєт” – ДП ДХК “Жовтеньвугілля”, довідку з ЄДР, статут ДВАТ “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК “Жовтеньвугілля”, ухвалу про порушення справи про банкрутство № 3/126Б від 16.07.02 р., ухвалу за справою про банкрутство № 3/126Б від 17.03.03 р., мирову угоду по справі про банкрутство № 3/126Б.

Відповідач-2 до судового засідання не з'явився, письмовий відзив по суті позову суду не надав.

Ухвалою суду від 29.05.09 р. від Головного управління статистики у Донецькій області витребувані дані про включення (вилучення) до ЄДР Акціонерного товариства “Жданівкавугілля” (86300, Донецька область, м.Кіровське, вул.Шахтарська, 39, код ЄДРПОУ 30099693).

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 09.06.09 р. № 14/4-20/2667 Акціонерне товариство “Жданівкавугілля” включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстровано за адресою: 86300, Донецька область м.Кіровське, вул.Шахтарська, 39.

Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, суд встановив:

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 11.10.07 р. за заявами № 35765/05 та № 37847/05, поданими Дерев”янком М.І. та Белецьким Л.А., визнано порушення державою Україна ст.1 Першого протоколу до Конвенції й зобов'язано сплатити Белецькому Л.А. невиплачену заборгованість, а також відшкодувати моральну шкоду Дерев”янку М.І. в сумі 1300 євро та Белецькому Л.А. в сумі 2100 євро.

23 серпня 2002 року Кіровський міський суд Донецької області рішенням зобов'язав Державне відкрите акціонерне товариство “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК виплатити Белецькому Л.А. одноразову допомогу у розмірі 25579,40 грн.

Вищезазначене рішення Кіровського міського суду Донецької області набрало законної сили та на його виконання 25.09.02 р. було відкрито виконавче провадження та приєднано до зведеного виконавчого провадження відносно боржника, що вже перебувало у відділі Державної виконавчої служби Кіровського міського управління юстиції Донецької області.  

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.07.02 р. порушено справу про банкрутство Державного відкритого акціонерного товариства “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК “Жовтеньвугілля”, м.Кіровське.

До господарського суду Донецької області від керуючого санацією ДВАТ “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК “Жовтеньвугіля”, м.Кіровське, надійшла заява про затвердження мирової угоди по справі № 3/126Б (протокол засідання комітету кредиторів від 17.03.2003 р.). Згідно умов вказаної мирової угоди, інвестор був зобов'язаний погасити кредиторську заборгованість боржника та набув право власності на майно боржника.

Ухвалою господарського суду Донецької області за справою про банкрутство № 3/126Б від 17.03.03 р. затверджено мирову угоду, укладену між кредиторами та ДВАТ “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК “Жовтеньвугілля”, м.Кіровське, 17.03.03 р. по справі № 3/126Б. Мораторій на задоволення вимог кредиторів скасовано. Провадження по справі № 3/126Б про банкрутство ДВАТ “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК “Жовтеньвугілля”, м.Кіровське, припинено.

Отже, з 17.03.03 р. у Акціонерного товариства “Жданівкавугілля” виникло зобов'язання виконати частину рішення Кіровського міського суду Донецької області від 23.08.02 р. щодо виплати Белецькому одноразової допомоги, оскільки його вимоги включено до реєстру вимог кредиторів та до вищезазначеної мирової угоди (друга черга).

Рішення Європейського суду у справі за заявами № 35765/05 та № 37847/05 виконано. Відповідно до платіжних доручень № 328 від 27 березня 2008 р. та № 327 від 27 березня 2008 р. за рахунок Державного бюджету України Белецькому Л.А. сплачено 17347,90 грн. залишку заборгованості за судовими рішеннями та 16660,46 грн. компенсації за моральну шкоду, що є еквівалентом 2100 євро.

          Відповідно до ст.14 Закону України „Про міжнародні договори України” від 29.06.2004 р., міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

          Статтею 15 зазначеного Закону, встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

          Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) була підписана від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікована Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”  № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року. Законом України від 9 лютого 2006 року № 3436-IV до офіційного тексту та назви Конвенції були внесені зміни та застосований новий переклад. Згідно з пунктом 3 статті 59-1 Конвенції для тих держав, які підписали цю Конвенцію і які ратифікуватимуть її після набрання нею чинності, Конвенція набирає чинності з дня здачі на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи ратифікаційних грамот. У рішенні Європейського суду від 25 липня 2002 року по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" 11 вересня 1997 року визначено як дату вступу Конвенції в законну силу щодо України.

Згідно із ст. 46 Конвенції, Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

          У зв'язку із обов'язком України виконувати рішення Європейського суду у справах проти України, Верховною Радою України 23.02.2006р. прийнято Закон України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.

           Статтею 2 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до вищезазначеної статті 46 Конвенції.

Згідно з практикою Європейського суду, право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (див. справу "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66). Суд дотримується думки, що неможливість заявника домогтися виконання рішення протягом п'ятнадцяти місяців становить втручання у його право на мирне володіння своїм майном у сенсі пункту 1 статті 1 Протоколу №1 до Конвенції. (Справа "Шмалько проти України" заява №60750/00). Обов'язок забезпечувати ефективну реалізацію прав, захищених цим документом, має бути результатом позитивних обов'язків держави (див. серед інших рішення у справі "X і Y проти Нідерландів" від 26 березня 1985 року, пп. 22 - 23, Серія A №90, с. 11)., ці позитивні зобов'язання повинні встановлювати певні засоби, потрібні для захисту права на власність (див., mutatis mutandis рішення у справі "Лопез Остра проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, п. 55, Серія A № 303-C, с. 55), навіть у справах, де судове провадження стосується приватних осіб або підприємств (див. справу "Совтрансавто-Холдинг проти України" № 48553/99, п. 96, ЄСПЛ 2002-VII). Це означає, що держава, зокрема, має обов'язок забезпечувати, щоб процедура, закріплена у законодавстві про виконання рішень, що набрали законну силу, і про провадження у справі про банкрутство, були підконтрольними.

Таким чином, згідно з практикою Європейського суду, позитивним обов'язком держави є забезпечення ефективної реалізації прав осіб на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку та встановлення певних засобів, потрібних для захисту права власності.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

          Згідно із ст.2 Цивільного кодексу України, держава є учасником цивільних відносин.

Відповідно до ст.170 Цивільного кодексу України, держава набуває та здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, рішення судів та інші юридичні факти.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок виконання рішення Європейського суду за заявами № 35765/05 та № 37847/05 державі заподіяно матеріальні збитки, у зв'язку з чим відповідно до ст.9 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та ст.ст.15-17 Цивільного кодексу України, Міністерство юстиції України, як орган державної влади, звернувся до суду за захистом цивільних прав та інтересів у межах, на підставі та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законами України, а саме за захистом прав та інтересів держави шляхом відшкодування заподіяних збитків.

          Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Державне казначейство України було залучене у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки цим органом здійснюється облік та виконання доходної та видаткової частини бюджету України.

Крім того, відповідно до ст.9 Закону України „Про виконавче провадження”, Державне казначейство України безпосередньо приймає участь у виконанні рішень Європейського суду.

Підставою для стягнення моральної шкоди з держави Україна було встановлення рішенням Європейського суду невиконання Державою Україна свого позитивного обов'язку щодо забезпечення своєму громадянину права на ефективний правовий захист, внаслідок невжиття протягом тривалого часу українськими органами влади заходів, необхідних для виконання остаточних судових рішень, частково позбавивши положення статті 1 Першого протоколу їх корисного ефекту.

Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею.

Відповідачі не забезпечили право громадянина Белецького Л.А. на отримання винагороди за працю, іншим платежам без затримки розрахунку при звільненні, отже є винними у спричиненні особі моральної шкоди.

Збитки, які заявлені Міністерством юстиції до стягнення є позадоговірними, тому до відносин між державою як учасником цивільних відносин та юридичною особою щодо їх стягнення, застосовуються норми глави 82 підрозділу 2 "Недоговірні зобов'язання" Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди  є встановлення судом наступних обставин: наявність вини у діях (бездіяльності) відповідної особи; причинного зв'язку між неправомірними діями чи бездіяльністю та  шкодою; наявність реальної шкоди, що може бути обчислена у грошовому еквіваленті.

Позивач вважає, що з вини ДВАТ “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК “Жовтеньвугілля” та АТ “Жданівкавугілля”, які не виконали зобов'язання перед працівником щодо виплати належних йому сум, держава була визнана рішенням Європейського суду винною у порушенні ст. 1 Протоколу та ст. 13 Конвенції та зобов'язана була сплатити суму моральних збитків в розмірі 2100 євро і що саме ця сума є реальною шкодою, заподіяною державному бюджету неправомірними діями юридичної особи.

При зверненні до суду із позовом позивач посилається на те, що ДВАТ “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК “Жовтеньвугілля” та АТ “Жданівкавугілля” є винним у тривалому невиконанні рішення суду, вважає, що сплачені Белецькому Л.А. з Державного бюджету 17347,90 грн. слід стягнути з АТ “Жданівкавугілля”, тому що відповідне зобов'язання перейшло до інвестора згідно умов мирової угоди у справі № 3/126Б, затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.03 р.

Таким чином, позовні вимоги що стягнення з Акціонерного товариства “Жданівкавугілля” на користь держави 17347,90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач зазначає, щодо 16660,46 грн. виплаченого з Державного бюджету відшкодування Белецькому Л.А. завданої моральної шкоди неможливо виділити частку зобов'язання кожного окремо з відповідачів, тому вважає, що ДВАТ “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК “Жовтеньвугілля” та АТ “Жданівкавугілля” повинні солідарно відшкодувати державі виплачені нею кошти.

Відповідно до ст.541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно із ст.543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст.1190 Цивільного кодексу України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо солідарного стягнення з ДВАТ “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК “Жовтеньвугілля” та АТ “Жданівкавугілля” 16660,46 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач-1 до судового засідання не з'явився, але письмовий відзив на позов № 01/138 суду надав, у якому проти задоволення позову заперечив. Дані заперечення суд до уваги не прийняв з огляду на вищевикладене.

Відповідач-2 до судового засідання не з'явився, письмовий відзив по суті позову суду не надав.

          Судові витрати покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.2, 170, 541, 543, 1166, 1190, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.3, 43 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ст.9 Закону України „Про виконавче провадження”, ст.ст.14, 15 Закону України, „Про міжнародні договори України”, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Міністерства юстиції України, м.Київ, в інтересах держави України, до Державного відкритого акціонерного товариства “Шахта “Рассвєт” ДП ДХК “Жовтеньвугілля”, м.Кіровське, та до Акціонерного товариства “Жданівкавугілля”, м.Кіровське, про стягнення 34008,36 грн. – суми збитків, завданих Державному бюджету України – задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства “Жданівкавугілля” (86300, Донецька область, м.Кіровське, вул.Шахтарська, 39, ЄДРПОУ 30099693) на користь Державного бюджету України збитки в розмірі 17347,90 грн.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Рассвєт” ДП ДХК „Жовтеньвугілля” (86300, Донецька область, м.Кіровське, вул.Шахтарська, 39, ЄДРПОУ 00176124) та з Акціонерного товариства “Жданівкавугілля” (86300, Донецька область, м.Кіровське, вул.Шахтарська, 39, ЄДРПОУ 30099693) солідарно в доход Державного бюджету України суму компенсації за моральну шкоду у розмірі 16660,46 грн.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Рассвєт” ДП ДХК „Жовтеньвугілля” (86300, Донецька область, м.Кіровське, вул.Шахтарська, 39, ЄДРПОУ 00176124) в доход Державного бюджету України суму державного мита в розмірі 170,04 грн. (рахунок № 31111095700006 в Головному управлінні державного казначейства в Донецькій області, отримувач – управління державного казначейства в Київському районі м.Донецька, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001).

Стягнути з Акціонерного товариства “Жданівкавугілля” (86300, Донецька область, м.Кіровське, вул.Шахтарська, 39, ЄДРПОУ 30099693) в доход Державного бюджету України суму державного мита в розмірі 170,04 грн. (рахунок № 31111095700006 в Головному управлінні державного казначейства в Донецькій області, отримувач – управління державного казначейства в Київському районі м.Донецька, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001).

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства „Шахта „Рассвєт” ДП ДХК „Жовтеньвугілля” (86300, Донецька область, м.Кіровське, вул.Шахтарська, 39, ЄДРПОУ 00176124) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,00 грн. (р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016 отримувач: ЄДРПОУ 34686537 Державний бюджет м.Донецьк,  Ворошиловський р-н, код бюджетної класифікації 22050000).

Стягнути з Акціонерного товариства “Жданівкавугілля” (86300, Донецька область, м.Кіровське, вул.Шахтарська, 39, ЄДРПОУ 30099693) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,00 грн. (р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016 отримувач: ЄДРПОУ 34686537 Державний бюджет м.Донецьк,  Ворошиловський р-н, код бюджетної класифікації 22050000).

Видати накази у встановленому порядку.          

                                           Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 30.06.09 р.

                                                                   Повний текст рішення підписано 06.07.09 р.                                

               Суддя                                                                                                            Донець О.Є.                               

Надруковано 5 примірн.:

1 – позивачу,

2 – відповідачам,

1 – у справу

1 – третій особі

Вик.Канаховська В.В.