Рішення

від 13.08.2014 по справі 916/1780/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2014 р.Справа № 916/1780/14

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Мостепаненко Ю.І., судді: Малярчук І.А., Шаратов Ю.А.,

при секретарі судового засідання - Стадник О.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Прилипко А.В. (довіреність № Н-25-14 від 04.08.2014р.),

від позивача - Кравченко Ю.В. (довіреність №8 від 08.01.2014р.),

від відповідача 1 - не з`явився,

від відповідача 2 - Гідулянов К.В. (довіреність б/н від 01.03.2014р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

до відповідача 1 - виконавчого комітету Одеської міської ради

до відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю „Кортек"

про визнання частково незаконним свідоцтва про право власності, зобов'язання вчинити певні дії.

встановив:

Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (РВ ФДМУ по Одеській області) з позовом до відповідачів: виконавчого комітету Одеської міської ради (виконкому ОМР) та товариства з обмеженою відповідальністю „Кортек" (ТОВ „Кортек"), в якому просив суд:

- визнати незаконним і скасувати свідоцтво про право власності № 011348 від 27.12.2000р., видане виконкомом ОМР, в частині посвідчення права власності за закритим акціонерним товариством (ЗАТ) „Кортек" на об'єкт нерухомого майна, загальною площею 205,9 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 128, та позначений як „ГО" літ. „Л", вартість якого складає 994 407,00 грн.;

- виключити зі свідоцтва про право власності № 011348 від 27.12.2000р., виданого виконкомом ОМР об'єкт нерухомого майна, загальною площею 205,9 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 128, та позначений як „ГО" літ. „Л", вартість якого складає 994 407,00 грн., та виключити площу даного об'єкту із загальної власності ЗАТ „Кортек".

В обґрунтування своїх вимог заступник прокурора посилається на те, що в результаті проведеної у 2012р. прокурарурою перевірки за зверненням начальника РВ ФДМУ по Одеській області щодо приватизації ВАТ „Наутілус" (ВАТ „Одеський експериментальний агаровий завод") та законності відчуження захисної споруди цивільної оборони (бомбосховища), яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 128, встановлено незаконне та протиправне внесення захисної споруди цивільної оборони № 56864 „Складу тривалого зберігання вантажів"(бомбосховища) (позначено у свідоцтві як „ГО літ. „Л") до свідоцтва про право власності № 011348 від 27.12.2000р. ЗАТ „Кортек" (правонаступником якого є ТОВ „Кортек"), виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради. Під час перевірки експертом ХІЦ „Експрес-проект ЛТД" Найдьоновим В.І. проведене експертне дослідження щодо вартості об`єкту нерухомості - захисної споруди цивільної оборони, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 128, та перебуває у власності ТОВ „Кортек", відповідно до якого встановлено вартість останньої - 994 407грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2014р. порушено провадження по справі № 916/1780/14 за даним позовом, розгляд справи призначено на 04.06.2014р.

02.06.2014р. до господарського суду Одеської області від ТОВ „Кортек" надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14276/14), відповідно до якого, не погоджуючись з позовними вимогами, товариство зазначило, що ЗАТ „Кортек" (правонаступником якого є ТОВ „Кортек") на законних підставах отримало, серед іншого, склад тривалого зберігання вантажів (в свідоцтві про право власності - „ГО" літ. „Л"), а саме: під час банкрутства в процедурі санації ВАТ „Наутілус" - відповідно до ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - згідно ухвали арбітражного суду Одеської області від 02.08.1999р., акту приймання-передачі майна, внесеного до статутного фонду ЗАТ „Кортек" від 29.03.2000р., відповідно до чого виконкомом ОМР було видане Свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі та споруди № 011348 від 27.12.2000р., яке містить також і об`єкт „ГО літ. „Л", - тому підстави для задоволення позову відсутні.

04.06.2014р. в судовому засіданні ТОВ „Кортек" надано клопотання (вх. № 14558/14), згідно з яким відповідач просить суд застосувати до позовних вимог строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову. В клопотанні відповідач зазначає, що позивач довідався про порушення свого права ще в 2008р., що підтверджують листи РВ ФДМУ по Одеській області до прокуратури Суворовського району м. Одеси та прокуратури Одеської області щодо вжиття заходів прокурорського реагування по поверненню спірного об`єкту цивільної оборони в державну власність.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2014р. розгляд справи відкладено на 18.06.2014р., у зв'язку з неявкою представника Одеської міської ради в судове засідання та неподанням витребуваних судом документів.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 18.06.2014р.:

- строк розгляду справи продовжено до 28.07.2014р. - згідно ст. 69 ГПК України;

- розгляд справи відкладено на 16.07.2014р., у зв'язку з неявкою представника Одеської міської ради в судове засідання та неподанням всіх витребуваних судом документів.

16.07.2014р. до господарського суду Одеської області від заступника прокурора Суворовського району м. Одеси надійшла заява (вх. № 18448/14), відповідно до якої заступник прокурора просив суд поновити позивачу строк позовної давності на подачу позовної заяви. Також в заяві заступник прокурора уточнив п. 2 позовної заяви, виклавши його в наступній редакції: „зобов'язати виконавчий комітет Одеської міської ради виключити зі свідоцтва про право власності № 011348 від 27.12.2000р., виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, із загальної площі 15 343,3 кв.м. власності ЗАТ „Кортек" об'єкт нерухомого майна, загальною площею 205,9 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 128, та позначений як „ГО" літ. „Л", вартість якого складає 994 407,00 грн." Також заступник прокурора зазначив, що не може бути прийнято до уваги твердження ТОВ „Кортек" про те, що право власності на спірний об`єкт виникло у ЗАТ „Кортек" на підставі рішення суду, оскільки ані в ухвалі арбітражного суду Одеської області від 02.08.1999р. по справі № 2121/3 , ані в акті приймання-передачі майна, внесеного до статуту ЗАТ „Кортек" від 29.03.2000р., - спірного об`єкту немає.

В судовому засіданні 16.07.2014р. представник РВ ФДМ України по Одеській області надав письмові пояснення (вх. № 18550/14), згідно яких позивач підтримує позовні вимоги заступника прокурора в повному обсязі, просить суд їх задовільнити. Що стосується клопотання про застосування строків позовної давності, позивач вважає, що прокуратурою строк звернення до суду не порушено, оскільки про наявність оспорюваного свідоцтва прокуратурі стало відомо лише в грудні 2012р. в ході проведення перевірки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2014р. справу № 916/1780/14 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату господарського суду Одеської області № 390 від 16.07.2014 р. та відповідно до п. 2 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-8/24 від 17.04.2014р.), по справі № 916/1780/14 призначено автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії, згідно якого визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області: головуючий суддя - Мостепаненко Ю.І., судді: Малярчук І.А., Шаратов Ю.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2014р. зазначеною колегією суддів справу № 916/1780/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 13.08.2014р.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 18.07.2014р.:

- зобов'язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції в Одеській області надати суду інформацію стосовно об'єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога,128;

- зобов'язано Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції надати суду: реєстраційні справи відкритого акціонерного товариства „Наутілус" (код 05775131); закритого акціонерного товариства „Кортек" (код 30793977) та товариства з обмеженою відповідальністю „Кортек" (код 30793977).

04.08.2014р. до господарського суду Одеської області від відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції надійшли супровідні листи (вх. № 20082/14, вх. № 20083/14) з додатками - реєстраційними справами ЗАТ «Кортек», ВАТ «Наутілус» та ТОВ «Кортек».

08.08.2014р. до господарського суду Одеської області від ТОВ «Кортек» надійшли письмові пояснення (вх. № 20945/14), відповідно до яких відповідач зазначив, що причини пропуску строку позовної давності, на які прокуратура посилається в заяві про поновлення позивачу строку позовної давності, є надуманими та не мають під собою підґрунтя, з огляду на що, просив суд відмовити заступнику прокурора у задоволенні заяви про поновлення позивачу строку позовної давності на подачу позову. Щодо підстав виникнення у ЗАТ «Кортек» права власності на спірний об'єкт, відповідач 2 зазначив, що ухвалою арбітражного суду Одеської області від 02.08.1999р. по справі № 2121/3, затверджено план санації ВАТ «Наутілус» (як невід'ємна частина ухвали суду), в розділі 4 «Умови проведення реструктуризації Боржника та компенсації Санатору» якого зазначено, що на даному етапі санації передбачається створення з моменту затвердження Плану санації нової корпоративної структури за участю Боржника, Санатора та Інвестора (Підприємство). В якості свого внеску в статутний фонд Підприємства Боржник передав частину належних йому матеріальних та нематеріальних активів. Перелік майна, що передається в якості внеску до статутного фонду Підприємства зазначається в Додатку 1 до цього Плану та є його невід'ємною частиною. У п. 151 Додатку 1 зазначається «Спецклад тривалого зберігання» з інвентарним номером 1950 та 1981 роком введення в експлуатацію (за паспортом на сховище „56854 - склад имущества ГО длительного хранения, учебный класс"). Таким чином, твердження прокуратури про те, що під час санації в процедурі банкрутства ВАТ „Наутілус" спірний об`єкт до ЗАТ „Кортек" не передавався, не відповідають дійсності.

В судовому засіданні 13.08.2014р.:

- представник прокуратури підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити;

- представник РВ ФДМ України по Одеській області підтримав уточнені позовні вимоги заступника прокурора та просив суд їх задовольнити;

- представник ТОВ «Кортек» заперечив проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні.

- представник Одеської міської ради в судові засіданні не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судових засідань належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвал суду Одеській міській раді, наявні в матеріалах справи;

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.08.2014р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

На території Одеського дослідно-експерементального гідролізно-агарового заводу на узбережжі Чорного моря в прибрежно-захисній смузі за адресою: м. Одеса, Ленінський район, дор. Котовського, 128, знаходився склад майна цивільної оборони тривалого зберігання (учбовий клас), загальною площею - 211,3 кв.м., загальним об'ємом - 633,4 куб.м та місткістю (згідно проекту) - 300 чоловік, що підтверджується паспортом сховища № 56854 від 06.09.1982р. Зазначений об`єкт належав Одеському дослідно-експерементального гідролізно-агарового заводу ППОРП «Антартика» Міністерства рибхоза СРСР Сховище прийнято до експлуатації 30.12.1981р.

З листопада 1991р. за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 128, знаходилось та працювало орендне підприємство «Одеський експериментальний агаровий завод». Підприємство працювало згідно договору оренди від 05.12.1991р., укладеного з Фондом державного майна України (орендодавцем), відповідно до умов якого йому в оренду було надано Одеський дослідно-експерементальний гідролізно-агаровий завод, оборотні засоби, активи та пасиви згідно балансу на 01.10.1991р.

Відповідно до «Відомостей індексації основних фондів по будівлям ОП «Одеський експериментальний агаровий завод» станом на 01.03.1996р. об'єкт споруди цивільної оборони знаходився на балансі ОП «Одеський експериментальний агаровий завод» та рахувався, як „склад тривалого зберігання вантажів об`єкт ГО (цивільної оборони)" за інвентарним номером 1950, що введений у експлуатацію у 1981р.

Наказом РВ ФДМ України по Одеській області від 28.03.1996р. № 464 орендне підприємство «Одеський експериментальний агаровий завод» перетворено у відкрите акціонерне товариство «Одеський експериментальний агаровий завод», засновниками товариства виступили РВ ФДМ України по Одеській області та організація орендаторів орендного підприємства «Одеський експериментальний агаровий завод».

Розпорядженням РВ ФДМ України № 108 від 28.03.1996р. затверджено акт оцінки вартості державного майна орендного підприємства «Одеський експериментальний агаровий завод».

Наказом РВ ФДМ України № 463 від 28.03.1996р. затверджено план приватизації державного майна «Одеського експериментального агарового заводу».

Відповідно до Плану приватизації визначено перелік і вартість майна орендованого підприємства, що підлягало приватизації.

П. 2.12 зазначеного плану, передбачено, що склад тривалого зберігання вантажів (об`єкт ЦО) - рік вводу - 1981, балансова вартість 3427 млн.крб, залишкова вартість - 2 127млн.крб. - є об`єктом, що не підлягає приватизації.

Статут ВАТ «Одеський експериментальний агаровий завод» зареєстровано у виконкому Ленінської райради нардепів м. Одеси 21.03.1996р.

Наказом РВ ФДМУ по Одеській області № 464 від 28.03.1996р. передано у статутний фонд ВАТ „Одеський експериментальний агаровий завод» об`єкти нерухомості, що в подальшому зазначено у виписці з відомостей результатів інвентаризації майна ВАТ „Одеський експериментальний агаровий завод» (а.с. 36, 37 т. 1)

25.06.1997р. на загальних зборах ВАТ „Одеський експериментальний агаровий завод» прийнято рішення про зміну назви на відкрите акціонерне товариство «Наутілус», статут якого зареєстрований Ленінською районною адміністрацією 02.12.1997р. за № 1113, відповідно до п. 2.1 якого ВАТ „Наутілус" є правопреємником ОП „Одеський експериментальний агаровий завод", що перетворений у ВАТ „Одеський експериментальний агаровий завод" в процесі приватизації.

Листом РВ ФДМ України по Одеській області № 1/1331 від 16.04.1998р. направив ВАТ «Наутілус» перелік об'єктів нерухомості, що передається до ВАТ «Наутілус».

01.06.1999р. ухвалою Арбітражного суду Одеської області по справі № 2121/3 за заявою кредитора ДПІ у Ленінському районі м. Одеси про визнання ВАТ „Наутілус" боржником прийнято рішення про проведення санації ВАТ «Наутілус» за участю спільного українсько-британського підприємства - акціонерного товариства закритого типу «Інвестиційна компанія «Капітал-Інвест».

Ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 02.08.1999р. по справі № 2121/3 затверджено узгоджені кредиторами і санатором умови санації боржника ВАТ «Наутілус», які зафіксовані в «Плані санації ВАТ «Наутілус», який є невід'ємною частиною цієї ухвали, і який, зокрема, містить наступні положення:

„А. В розділі 3 Плану: ВАТ „Наутілус" і спільне українсько-британське підприємство - акціонерне товариство закритого типу «Інвестиційна компанія «Капітал-Інвест» уклали між собою угоду про наступне:

1. Боржник передає, а сенатор приймає на себе зобов`язання по погашенню заборгованості боржника перед визнаними арбітражним судом у встановленому порядку кредиторами і робітниками, що перебувають в трудових відносинах з боржником, на момент підписання угоди", і так далі по тексту.

Б. В розділі 4 Плану: «На даному етапі санації передбачається створення нової корпоративної структури за участю боржника, санатора і інвестора (Підприємство). В якості свого внеску в статутний фонд Підприємства боржник передає частину належних йому матеріальних і нематеріальних активів. Виконання всього комплексу робіт по створенню нового підприємства, його реєстрація, постанова на облік, відкриття рахунків переоформлення активів буде виконано в строк до 01.10.1999р.", і так далі по тексту."

Також зазначеною ухвалою арбітражного суду провадження по справі № 2121/3 припинено.

Додатком № 1 до Плану санації ВАТ «Наутілус» встановлено перелік майна та майнових прав, які передано боржником як внесок у статутний фонд підприємства, що утворюється в процесі реструктуризації ВАТ „Наутілус". Серед переліку майна за номером 151 рахувався об'єкт - спецсклад тривалого зберігання інв. № 1950, введення в експлуатацію - 1981р.

Згідно з рішенням установчих зборів (Протокол № 1 від 14.03.2000р.) та відповідно до затвердженого ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 02.08.1999р. Плану санації та реструктуризації ВАТ «Наутілус», створено закрите акціонерне товариство «Кортек» (статут зареєстрований Ленінською райадміністрацією виконкому Одеської міської ради), засновниками якого є ВАТ «Наутілус», спільне українсько-британське підприємство - акціонерне товариство закритого типу «Інвестиційна компанія «Капітал-Інвест», Компанія „Real Estate Holdings Limited", ВАТ „Рівер Транс Сервіс".

Згідно акту приймання - передачі майна, що вноситься до статутного фонду ЗАТ «Кортек» від 29.03.2000р., ВАТ «Наутілус» передало ЗАТ «Кортек», серед іншого, склад вантажів тривалого зберігання (незав. будівля) вартістю 4 592,00 грн. (а.с. 46, 47 т. 1)

На підставі ухвали Арбітражного суду Одеської області від 02.08.1999р., акту приймання-передачі майна, внесеного до статутного фонду ЗАТ «Кортек» від 29.03.2000р., статуту ЗАТ «Кортек», Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано ЗАТ «Кортек» свідоцтво № 011348 від 27.12.2000р. про право власності на нежитлові будівлі та споруди, які в цілому складаються з: адміністративного корпусу літ.»А», гаражу літ. «Б», мазутної літ. «В», складів літ. «О», «М», «П», «З», «Х», скв. № 1 літ. «У», насосної літ. «Е», мех. цеху «Ж», ЦТП літ. «К», ГО літ. «Л», майстерень літ. «Н», котельної літ. «Р», агар. цеху літ. «С», гуртожитку літ. «Т», вісової літ. «Ц», адміністративно-виробничого корпусу літ. «Ч», загальною площею 15 343,3 кв.м, складів ГММ літ. «Г», «Д», відображених у технічному паспорті від 10.12.2000р., розташованих за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 128.

Згідно технічного паспорту нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 128, - реєстраційний номер 11неж-104-1044 від 10.12.2000р. - захисна споруда цивільної оборони позначена як „ГО" літ. «Л».

Відповідно до експлікації форми 6-б (а.с. 21 т. 1) площу об`єкту „ГО літ „Л" визначено в розмірі 205,9кв.м., - згідно до складання всіх площ частин приміщення за формулою гр.5(кв.м.)

Згідно паспорту сховища (протирадіаційного укриття) № 56854, яке розташоване за адресою: м. Одеса, Суворовський район, Миколаївська дорога, 128, склад належить ЗАТ «Кортек», дата прийняття в експлуатацію 30.12.1981р., загальною площею - 211,3 кв.м., загальним об'ємом - 633,4 куб.м, місткістю 300 осіб. (а.с. 19 т.1)

Загальними зборами учасників ЗАТ «Кортек» створено товариство з обмеженою відповідальністю «Кортек», шляхом реорганізації закритого акціонерного товариства «Кортек», затверджено статут ТОВ «Кортек», який зареєстровано 12.04.2013р. виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Відповідно до п. 1.2 Статуту ТОВ «Кортек», товариство є повним правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «Кортек».

У 2005р. РВ ФДМ України по Одеській області разом з управлінням СПНС та УСЗН від НЧК облдержадміністрації та спеціалістом по цивільній обороні Суворовського району м. Одеси здійснило перевірку по утриманню, збереженню та використанню захисної споруди цивільної оборони по Миколаївській дорозі, 128.

За результатами перевірки встановлено, що об'єкт цивільної оборони - захисна споруда, який є державною власністю, знаходиться у задовільному стані та під час перевірки обліковується на позабалансовому рахунку ЗАТ «Кортек», так як зазначена споруда знаходиться на території підприємства - м. Одеса, Миколаївська дорога, 128.

Вважаючи майнові інтереси держави порушеними, з метою їх захисту та повернення державного майна із незаконного чужого володіння, РВ ФДМ України по Одеській області неодноразово зверталось з листами до прокуратури з проханням здійснити перевірку дотримання вимог чинного законодавства під час проведення санації ВАТ „Наутілус" (№ 10-09-07229 від 05.12.2008р. - до начальника управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень прокуратури Одеської області, 16.01.2009р. № 10-09-00186 - до прокурора Суворовського району м. Одеси, 31.03.2009р. № 10-09-02155 - до прокурора Одеської області).

В результаті проведеної у 2012р. перевірки за зверненням начальника РВ ФДМУ по Одеській області щодо приватизації ВАТ „Наутілус" (ВАТ „Одеський експериментальний агаровий завод") та законності відчуження захисної споруди цивільної оборони (бомбосховища), яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 128, прокуратурою Суворовського району м. Одеси встановлено, що згідно акту оцінки вартості майна підприємства та плану приватизації ОП „Одеський експериментальний агаровий завод", до статутного капіталу ВАТ „Наутілус" не увійшов, але залишився на його балансі об`єкт державної власності - захисна споруда цивільної оборони № 56854 (об`єкт ГО). РВ ФДМУ по Одеській області зазначений об`єкт не передавався ані до статутного фонду ВАТ „Одеський експериментальний агаровий завод", ані до ВАТ „Наутілус". Об`єкт не був власністю зазначених товариств, таким чином, не міг бути переданий ЗАТ „Кортек" в процедурі санації ВАТ „Наутілус".

Під час перевірки експертом ХІЦ „Експрес-проект ЛТД" Найдьоновим В.І. проведене експертне дослідження щодо вартості об`єкту нерухомості - захисної споруди цивільної оборони, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 128, та перебуває у власності ТОВ „Кортек", відповідно до якого встановлено вартість останньої - 994 407грн.

Все вищеперелічене і стало підставою для звернення заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі РВ ФДМ України по Одеській області з позовом та уточненнями до нього, відповідно до яких він просить суд:

- визнати незаконним і скасувати свідоцтво про право власності № 011348 від 27.12.2000р., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради, в частині посвідчення права власності за ЗАТ „Кортек" на об'єкт нерухомого майна, загальною площею 205,9 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 128, та позначений як „ГО" літ. „Л", вартість якого складає 994 407,00 грн.;

- зобов'язати виконавчий комітет Одеської міської ради виключити зі свідоцтва про право власності № 011348 від 27.12.2000р., виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, із загальної площі 15 343,3 кв.м. власності ЗАТ „Кортек" об'єкт нерухомого майна, загальною площею 205,9 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 128, та позначений як „ГО" літ. „Л", вартість якого складає 994 407,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор в межах своєї компетенції має право, зокрема, звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, слід зазначити, що відповідно до Постанови КМУ № 412 від 15.06.1994р. - до основних завдань регіональних відділень Фонду державного майна України належить організація та проведення приватизації майна, яке перебуває у державній власності згідно з програмою приватизації, здійснення управління та розпорядження майном підприємств, установ і організацій, що перебуває у державній власності, в процесі приватизації

Відтак, суд вважає представництво прокурором інтересів держави в особі позивача цілком правомірним та належним чином обґрунтованим.

Відповідно до ст.. 86 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. (в редакції, що діяла на момент видачі осорюваного свідоцтва про право власності) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності є рівноправними. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Як встановлено ст.. 25 ЗУ „Про власність" (в редакції, що діяла на момент видачі осорюваного свідоцтва про право власності), об'єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.

Пунктом 10 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до відання делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998р. № 121, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 26.06.1998р. за № 399/2839 (в редакції, що діяла на момент видачі спірного свідоцтва про право власності) затверджено Інструкцію про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб.

Згідно п. 1.4 зазначеної Інструкції (в редакції, що діяла на момент видачі осорюваного свідоцтва про право власності) державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України (населених пунктах, військових містечках, військових частинах, аеропортах, річкових і морських портах, заповідниках, заказниках, на дорогах, полігонах і т. п.).

Реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна (п. 1.7 Інструкції).

Розділом 4 Інструкції визначено порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, п. 4.1 якого, серед іншого, встановлено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на підставі документів, встановлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна.

Додатком № 1 до Інструкції визначено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна. В п. 11 переліку зазначено, що рішення судів , арбітражних судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлюючими документами, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна.

Як встановлено господарським судом, право власності ЗАТ „Кортек" на нежитлові будівлі та споруди, які в цілому складаються з: адміністративного корпусу літ.»А», гаражу літ. «Б», мазутної літ. «В», складів літ. «О», «М», «П», «З», «Х», скв. № 1 літ. «У», насосної літ. «Е», мех. цеху «Ж», ЦТП літ. «К», ГО літ. «Л» , майстерень літ. «Н», котельної літ. «Р», агар. цеху літ. «С», гуртожитку літ. «Т», вісової літ. «Ц», адміністративно-виробничого корпусу літ. «Ч», загальною площею 15 343,3 кв.м, складів ГММ літ. «Г», «Д», відображених у технічному паспорті від 10.12.2000р., розташованих за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 128, зареєстроване свідоцтвом про право власності № 011348 від 27.12.2000р., виданим виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі ухвали арбітражного суду Одеської області від 02.08.1999р., акту приймання-передачі майна, внесеного до статутного фонду ЗАТ «Кортек» від 29.03.2000р., статуту ЗАТ «Кортек», зареєстрованого Ленінською райадміністрацією Одеського міськвиконкому.

У відповідності до ч.2 ст.20 ГК України, до способів захисту прав суб'єктів господарювання належить, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто, офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ і характеру та обсягу відносин, що врегулювано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто, індивідуальні.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З огляду на те, що ухвала арбітражного суду Одеської області від 02.08.1999р. по справі № 2121/3 на даний час є чинною, в передбаченому законом порядку не скасована, суд не вбачає підстав вважати, що оскаржуване свідоцтво, видане, серед іншого, на підставі ухвали суду, не відповідає вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності № 011348 від 27.12.2000р., виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, в частині посвідчення права власності за ЗАТ „Кортек" на об'єкт нерухомого майна, загальною площею 205,9 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 128 та позначений як „ГО" літ. „Л", вартість якого складає 994 407грн., - з огляду на їх необгрунтованість.

При цьому, посилання заступника прокурора на те, що в ухвалі арбітражного суду від 02.08.1999р. по справі № 2121/3 та в акті приймання-передачі майна, внесеного до статутного фонду ЗАТ „Кортек" спірний об`єкт - захисна споруда цивільної оборони (об`єкт ГО) - відсутній, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи документами, а саме: ухвалою арбітражного суду Одеської області від 02.08.1999р. по справі № 2121/3, планом санації ВАТ „Наутілус", актом приймання-передачі майна, внесеного до статутного фонду ЗАТ „Кортек" від 29.03.2000р., паспортами сховища № 56854, відомостю індексації основних фондів по будівлям ОП „Одеський експериментальний агаровий завод" від 01.03.1996р., в яких об`єкт цивільної оборони зазначався, як склад, склад тривалого зберігання вантажів.

Що стосується вимог заступника прокурора про зобов'язання виконавчого комітету Одеської міської ради виключити зі свідоцтва про право власності № 011348 від 27.12.2000р., виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, із загальної площі 15 343,3 кв.м. власності ЗАТ „Кортек" об'єкт нерухомого майна, загальною площею 205,9 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 128, та позначений як „ГО" літ. „Л", вартість якого складає 994 407,00 грн., то суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності з положеннями ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України права та охоронювані законом інтереси захищаються шляхом: визнання права (визнання наявності або відсутності прав); визнання правочину недійсним (визнання повністю або частково недійсним актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом); припинення дії, яка порушує права (припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення); відновлення становища, яке існувало до порушення (відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання); примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі); припинення правовідноношення (установлення, зміни і припинення господарських правовідносин); відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (відшкодування збитків); визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної владу, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; (застосування штрафних санкцій, застосування оперативно-госододарських санкцій, застосування адміністративно-господарських санкцій).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", надане в пункті 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004, треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюванних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

З огляду на вищеприведені норми, суд робить висновок, що заступником прокурора обрано непередбачений чинним законодавством засіб захисту порушеного, як він вважає, права - зобов`язання виконкому Одеської міської ради виключити зі свідоцтва про право власності об'єкт нерухомого майна, таким чином, позовні вимоги в цій частині є безпідставними, такими, що не відповідають встановленим законом способам захисту, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Щодо заяви ТОВ „Кортек" про сплив позовної давності для розгляду даного спору та відмови у задоволенні позову з урахуванням ч. 4 ст. 267 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України частини 1 та 5 перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Одночасно суд відзначає, що за змістом статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права.

Відповідно до п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Оскільки в межах розгляду даної господарської справи, судом встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес позивача не порушено, позовна давність не застосовується, та, відповідно, заява відповідача про застосування позовної давності є такою, що не підлягає задоволенню. З тих же підстав не підлягає задоволенню заява заступника прокурора про поновлення позивачу строку позовної давності.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи учасників судового процесу у сукупності, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості та безпідставності заявлених заступником прокурора вимог, а тому суд вважає за правомірне у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно до ч.1 п.11 ст. 5 Закону України „Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень.

При розподілі судових витрат у справі суд має також виходити з положень п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. за № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", згідно якого встановлено, що, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягує з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1 . У позові відмовити.

2 . Стягнути з регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091) на користь Державного бюджету України (Головне Управління державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р 31210206783008, банк одержувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) - судовий збір в сумі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 18.08.2014 року.

Головуючий суддя Мостепаненко Ю.І.

Суддя Малярчук І.А.

Суддя Шаратов Ю.А.