Рішення

від 22.06.2009 по справі 3/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.09                                                                                           Справа№ 3/104

Суддя Н.Березяк  при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи  

За позовом: ДП „Аеробуд-Захід”, м. Львів

До відповідача: ТзОВ „БООС”, м. Львів

Про стягнення 24 426,23 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Мельник П.Я., Гордійчук Л.Д. - представники

від відповідача: не з'явився

Представникам позивача роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Дочірнім підприємством „Аеробуд-Захід” до Товариства з обмеженою відповідальністю „БООС” про стягнення 24 426,23 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити  позовні  вимоги з  мотивів наведених  в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в жодне судове засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 22.06.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.12.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „БООС” (Генпідрядник) та Дочірнім підприємством „Аеробуд-Захід” (Субпідрядник) укладено Договір №09/12/06 будівельного субпідряду та 03.01.2008 року Договір № 1-3-08 на оренду вагончика.

На виконання умов договору позивач виконав роботи відповідачу підрядні роботи на суму 63 734,40 грн. за які відповідач зобов'язувався оплатити, однак, свої договірні зобов'язання виконав частково. Крім того, відповідно до договору №1-3-08 відповідач орендував у позивача вагончик побутовий, за який відповідач зобов'язувався проводити орендну плату, однак свої зобов'язання виконав частково.

Позивачем була направлена претензія №95 від 23.05.2008 р. про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем по договору №09/12/06 складає 20 000,00 грн. та  по договору № 1-3-08 складає 2 000,00 грн.

Відповідно до 3.6 Договору №09/12/06 позивачем нарахована пеня в розмірі 2 426,23 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №09/12/06 від 01.12.2006 року позивач виконав роботи відповідачу по будівництву підпірної стінки, стін і перекриття цокольного поверху зблокованого житлового будинку за адресою місто Львів, вулиця Кримська, 33В у відповідності до розробленої кошторисної документації, що підтверджується актами виконаних робіт. Крім того, відповідно до договору №1-3-08 позивач надавав в оренду відповідачу побутовий вагончик (інвентарні побутові приміщення пересувного характеру), що підтверджується актом здачі-приймання вагончика.

Відповідно до п. 3.3 Договору №09/12/06 оплата етапів робіт і кінцевого розрахунку здійснюється Генпідрядником протягом 10 банківських днів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок або внесенням готівки в обслуговуючий банк Субпідрядника на підставі підписаного акту прийому-здавання виконаних робіт згідно до встановлених державних будівельних нормативів.

Пунктом 5.2 Договору №1-03-08 передбачено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 20 000,00 грн. за надані роботи по субпідряду та 2 000,00 грн. за оренду побутового вагончика.

Відповідно до п.3.6 Договору 09/12/06 передбачено, що за несвоєчасне здійснення розрахунків за фактично виконані роботи і здані роботи Генпідрядник зобов'язується сплатити Субпідряднику штраф в розмірі 0,25 відсотків щоденних від суми, оплата якої прострочена в поточному місяці за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Як вбачається із розрахунку, за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нарахована пеня в розмірі 2 426,23 грн. Вимога про стягнення пені не підлягають до задоволення з огляду на викладене:

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, з огляду на діючий порядок нарахування пені ГК України, який підлягає застосуванню до господарських правовідносин, визнає право стягувача на здійснення нарахування лише за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 1 ст.223 ГК України, передбачає, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за порушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи, що ГК України не встановлює строків позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій, то до позову в частині стягнення пені має бути застосована спеціальна позовна давність, передбачена ЦК України.

За змістом пункту 1 частини 2 ст.258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України, тобто 6-ти місячний строк - це строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а річний строк - це строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому, відповідно до ч. 5 цієї норми, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач отримав право на стягнення штрафних санкцій за виконані підрядні роботи в грудені 2006 року. Річний строк позовної давності по стягненню таких санкцій сплив відповідно в червні 2007 року.

Слід звернути увагу, що позовна заява про стягнення основного боргу та штрафних санкцій подана позивачем 06.05.2009 року, тобто  після закінчення строку позовної давності по виконаних підрядних роботах, в зв'язку з чим в частині стягнення 2 426,23 грн. –пені слід відмовити.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи  відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу –22 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 220,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          З урахуванням положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, керуючись ст.ст. 12, 32-38, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БООС” (79000, м. Львів, вул Коперніка, 20/16, код ЄДРПОУ 30650004) на користь Дочірнього підприємства „Аеробуд –Захід” (79000, м. Львів, вул. Володимира Великого, 4, код ЄДРПОУ 32711739) –22 000,00 грн. - заборгованості, 220,00 грн. - державного мита та 312,50 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решта частині позовних вимог –відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.06.2009 року.

Суддя                                                                                             Березяк Н.Є.