Рішення

від 09.06.2009 по справі 9/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.09                                                                                 Справа № 9/156

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора м. Стаханова в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ

Державного відкритого акціонерного товариства "Стахановський ремонтно-механічний завод", м. Стаханов Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 39 910 грн. 54 коп.

в присутності представників сторін:

від заявника –Кострицька М.В., посв. № 167 від 20.12.06,

від позивача –Суворов С.М., дов. № 316 від 12.05.09, Бородіна І.В., дов. № 233 від 25.03.09,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: прокурор звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 39910,54 грн. за договором № 187 від 20.07.05 та судові витрати.

Заявою про уточнення до позовної заяви прокурор зазначив, що помилково була зазначена у позові сума 39910,54 грн., тоді як правильною сумою, заявленою до стягнення є 37923,60 грн.

Відповідач, ВАТ "СЗФ", повторно звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні.

Суд вважає це клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, по-перше, позивач не був позбавлений можливості направити до суду іншого представника.

По-друге, відповідно до ст. 22 ГПК України як до прав, так і до обов'язків сторін належать, у т.ч:

·          брати участь в судових засіданнях,

·          подавати докази,

·          брати участь у дослідженні доказів,

·          давати усні та письмові пояснення господарському суду.

Відповідно до ч. 3 наведеної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами… вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

По-третє, матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для розгляду справи.

По-четверте, відповідач вже звертався до суду з аналогічним клопотанням від  18.05.09 з посиланням на неможливість направити повноважного представника у судове засідання на 26.05.09.  

В обгрунтування позову прокурор посилається на укладений між позивачем, ДВАТ "Стахановський РМЗ", та відповідачем, ВАТ "СЗФ", договір № 187 від 20.07.05, за яким позивач (постачальник) відповідно до специфікації № 10 від 01.08.08 та накладних № 1006 від 09.10.08 та № 1007 від 13.10.08 відвантажив відповідачу (покупцю) продукцію на загальну суму 37923,60 грн., що підтверджується довіреностями ТМЦ ЯПВ № 367204/757 від 09.10.09 та ЯПВ № 367222/775 на отримання ТМЦ.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили оплату продукції протягом 10-ти банківських днів з моменту її отримання, а специфікацією № 10 обумовлена оплата продукції наступним чином: за фактом поставки протягом 5-ти банківських днів, однак оплата продукції відповідачем не здійснена.

За умовою п.п. 7.2 п. 7 спірного договору пред'явлення претензій у разі невиконання договірних зобов'язань однією із сторін є обов'язковим.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, прокурора і надані докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК  України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 187 від 20.07.05, за яким позивач відповідно до специфікації № 10 від 01.08.08 та накладних № 1006 від 09.10.08 та № 1007 від 13.10.08 відвантажив відповідачу продукцію на загальну суму 37923,60 грн., що підтверджується довіреностями ТМЦ ЯПВ № 367204/757 від 09.10.09 та ЯПВ № 367222/775 на отримання ТМЦ.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили оплату продукції протягом 10-ти банківських днів з моменту її отримання, а специфікацією № 10 обумовлена оплата продукції наступним чином: за фактом поставки протягом 5-ти банківських днів.

Щодо строку виконання грошового зобов'язання суд вважає, що слід враховувати положення пункту 6.1 договору, оскільки саме він безпосередньо містить умову про 10-ти денний строк оплати, а посилання у специфікації № 10 на 5-ти денний строк оплати є помилковим, оскільки відповідно до п.п. 1.1 та 1.2 договору специфікація повинна містити лише номенклатуру, кількість, ціну, строки поставки та загальну суму продукції, що поставляється.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив оплати за отриману продукцію, тому вимога про стягнення боргу у розмірі 37923,60 грн. є обґрунтованою.

Умова п.п. 7.2 п. 7 спірного договору щодо обов'язковості пред'явлення претензій у разі невиконання договірних зобов'язань однією із сторін не може бути перешкодою у пред'явленні позову, оскільки за конституційною нормою будь-які спірні правовідносини мають бути розглянуті судом.

Суд погоджується з посиланням прокурора на ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та його доводами щодо правомірності пред'явлення цього позову прокурором в інтересах держави.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ВАТ "Стахановський завод феросплавів", Луганська обл., м. Стаханов, код 00186513, на користь позивача, ДВАТ "Стахановський ремонтно-механічний завод", 94005, Луганська обл., м. Стаханов, вул. Трамвайна, 38, код 00176934, суму коштів у розмірі 37923,60 грн.

3. Стягнути з відповідача, ВАТ "Стахановський завод феросплавів", Луганська обл., м. Стаханов, код 00186513:

- в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито у розмірі 379,24 грн.;

- на користь держбюджету України на поточний рахунок 31211259700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач – УДК у м. Луганську, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі –312,50 грн.

Накази видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                         А.Г.Ворожцов