Постанова

від 24.06.2009 по справі 60/13-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

60/13-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2009 р.                                                           Справа № 60/13-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., судді Білоконь Н. Д. ,  Ільїн О.В.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О.В., посвідчення № 173 від 03.08.2007 року;

позивача - Воронова Ю.В., довіреність № 140 від 12.01.2009 року;

відповідача - Санін Є.В.. довіреність б/н від 03.02.2009 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання прокурора (вх. № 1224 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 13 квітня 2009 року у справі № 60/13-09

за позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

до  приватного підприємства "Риєлти-Ексклюзив", м. Харків,

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 215730,72 грн.,

встановила:

          В порядку статті 2 Господарського процесуального кодексу України  прокурор міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, позивача, з позовною заявою до приватного підприємства "Риєлти-Ексклюзив", відповідача, про розірвання договору  № 4136-В-С від 11.07.2008р. купівлі-продажу  нежитлових приміщень підвалу № 1-22 площею 368,3 кв. м, 1-го поверху №№ 1-12, 14-12 площею 415,0 кв. м в житловій будівлі літ. «А-5»загальною площею 783,3 кв. м, розташованих у місті Харкові по вул. Несторова, 4, а також просив стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в сумі 215730,72 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.04.2009р. у справі          № 60/13-09 (суддя Чистякова І.О.) позов  задоволено частково в сумі 120530,72 грн.: стягнуто з приватного підприємства "Риєлти-Ексклюзив" на користь управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради суму неустойки в сумі 120530,72 грн. за договором купівлі-продажу № 4136-В-С від 11.07.2008р.; стягнуто з приватного підприємства "Риєлти-Ексклюзив" на користь державного бюджету 1205,31 грн. державного мита та 65,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позову в частині стягнення неустойки в сумі 95200,00 грн. відмовлено. В решті позову, щодо розірвання договору  купівлі-продажу  № 4136-В-С від 11.07.2008р., також відмовлено.

          Прокурор з рішенням місцевого господарського суду від 13.04.2009р. у справі № 60/13-09 не погодився, надіслав  до Харківського господарського апеляційного суду апеляційне подання в порядку статті 91 Господарського процесуального кодексу України. Просить оскаржуване рішення  скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, так як, на його думку, мотиви прийнятого рішення не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. В судовому засіданні прокурор апеляційне подання підтримує, просить господарський суд апеляційної інстанції його задовольнити.

          Позивач у відзиві на апеляційне подання його доводи підтримує, просить господарський суд апеляційної інстанції його задовольнити. Відповідач відзиву на апеляційне подання не надав.          Враховуючи, що статтею 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок подання доказів покладено на сторони, колегія суддів, відповідно до положень статті 75 названого кодексу, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

          Заслухавши прокурора, представника позивача, дослідивши викладені в апеляційному поданні доводи, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

11.07.2008 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (продавець) та Приватним підприємством "Риєлти-Ексклюзив" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 4136-В-С., орендованих Приватним підприємством "Риєлти-Ексклюзив". (далі за текстом - Договір).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до умов пункту 1.1. Договору, продавець продає, а покупець купує нежитлові приміщення: підвалу № 1-22 площею 368,3 м.кв., 1-го поверху № 1-12, 14-20 площею 415,0 м.кв. в житловій будівлі літ. "А-5" загальною площею 783,3 м.кв., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Нестерова, 4, орендовані приватним підприємством "Риєлти-Ексклюзив" , згідно з договором оренди № 745 від 04.10.2006р.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, оціночна вартість нежитлових приміщень, що відчужуються, визначена у відповідності до Методики оцінки вартості майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10.12.2003 р., зафіксована у висновках про вартість об'єкта оцінки, затверджених наказом управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Харківської області № 2497 від 12.11.2007 р. та погоджені наказом № 888 від 06.05.2008 р. і складає 898878,0 грн., що є ціною визначених п.1.1. договору нежитлових приміщень. Ціна продажу нежитлових приміщень становить разом з сумою податку на додану вартість (20 відсотків від вартості нежитлових приміщень) -1078653,60 грн.

Згідно з пунктом 3.2. Договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість нежитлових приміщень в сумі 1078653,60грн. протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення Договору. При умові внесення покупцем не менше 50% від ціни продажу, термін оплати продовжується ще на 30 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих приватним підприємством "Риєлти-Ексклюзив" № 4136-В-С від 11.07.2008 р. посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною С.В. 11.07.2008 р. і зареєстрований у реєстрі за № 1186.

На виконання умов Договору відповідач частково сплатив вартість об'єкту приватизації згідно платіжного доручення № 1 від 13.08.2008 р. в сумі 476000 грн., а решта обумовленої суми в розмірі 602653,60 грн. залишилась не сплаченою.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статі 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції суд дійшов правильного висновку про порушення відповідачем умов пункту 3.2.  Договору, оскільки останній своєчасно повністю не розрахувався з позивачем за придбаний об'єкт приватизації.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі розірвання договору та сплата неустойки.

Відповідно до положень статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним   або зміненим.

Відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України, якою передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів, встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пунктом 6.3. Договору сторони встановили, що у разі, якщо на протязі 60 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору покупцем не буде внесена на розрахунковий рахунок продавця встановлена в договорі ціна об'єкта приватизації, то договір купівлі-продажу нежитлових приміщень підлягає розірванню зі сплатою покупцем протягом 20 календарних днів неустойки в розмірі 20 % від ціни продажу нежитлових приміщень, а їх подальша приватизація здійснюється на загальних підставах.

В пунктом 8.2. Договору сторонами обумовлено, що розірвання Договору проводиться у відповідності з діючим законодавством та цим договором.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів зазначає, що норми статті 188 ГК України не передбачають будь-яких санкцій за недодержання підприємством (організацією) відповідного порядку внесення змін до господарського договору чи його розірвання. Тому саме по собі таке недодержання не тягне за собою наслідків у вигляді відмови в прийнятті позовної заяви або її повернення чи припинення провадження у справі. Така ж правова позиція міститься у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських   судів   у   першому   півріччі   2008   року»(зі    змінами   та доповненнями). Також, відповідно до названого інформаційного листа, Верховним Судом України з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) також зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої ст., 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (Постанова ВСУ від 17.06.2008 № 8/32пд).

У зв'язку з вищевикладеним, в судової колегії відсутні підстави вважати правомірним висновок господарського суду про те, що позов в частині розірвання Договору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судова колегія зазначає, що частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен   день прострочення виконання.

За змістом статей 610, 611 ГК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; - зміна умов зобов'язання; - сплата неустойки; - відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з п. 3.2 Договору покупець сплачує продавцю вартість нежитлових приміщень в сумі 1 078 635, 60 грн. (один мільйон сімдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят три гривні 60 коп.) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору. При умові внесення покупцем не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків від ціни продажу, термін оплати продовжується ще на 30 (тридцять) календарних днів.

Відповідно до п.5.1.1. Договору покупець зобов'язаний сплатити ціну продажу об'єкта приватизації згідно з умовами та в термін, що передбачено розділом 3 цього договору.

В пункті 6.3. Договору сторони погодили свою відповідальність, яка, зокрема, полягає в тому, що у разі, якщо на протязі 60 (шістдесяти) днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору покупцем не буде внесена на розрахунковий рахунок продавця встановлена в договорі ціна продажу об'єкта приватизації, то договір купівлі-продажу нежитлових приміщень підлягає розірванню зі сплатою покупцем протягом 20 (двадцяти) календарних днів неустойки в розмірі 20 (двадцяти) відсотків від ціни продажу нежитлових приміщень, а його подальша приватизація здійснюється на загальних підставах. У разі несплати неустойки у встановлений цим договором термін на суму нараховується пеня в розмірі 120 (ста двадцяти) відсотків річних від облікової ставки НБУ від суми недоплати, розрахованої за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що розірвання цього договору проводиться у відповідності з діючим законодавством України та цим Договором.

          Згідно зі ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          Згідно з п. 5.1.1. Договору Покупець прийняв на себе обов'язок по сплаті ціни продажу об'єкту приватизації згідно з умовами та в термін, що передбачено розділом 3 цього Договору.

          Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 4136-В-С укладений та нотаріально посвідчений 11.07.2008.

          Пунктом 2.1. Договору визначена ціна продажу нежитлових приміщень - об'єкта приватизації в розмірі 1 078 653, 60 грн. (один мільйон сімдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят три тисячі гривень шістдесят копійок).

          Строк сплати згідно з п. 6.3 Договору сплив 11.09.2008.

          Станом на 22.12.2008 оплата надійшла на поточний рахунок управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради в сумі 476 000, 00 грн., отже, заборгованість по Договору складає 602 653, 60 грн.

          Як вже було зазначено, пунктом 6.3 Договору передбачено, що в разі, якщо на протязі 60 (шістдесяти) днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору покупцем не буде внесена на розрахунковий рахунок продавця встановлена в договору ціна продажу об'єкта приватизації, то договір купівлі -продажу нежитлових приміщень підлягає розірванню зі сплатою покупцем протягом 20 (двадцяти) календарних днів неустойки в розмірі 20 (двадцяти) відсотків від ціни продажу нежитлових приміщень.

          Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актами цивільного законодавства.

          В зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору сума неустойки складає: 1 078 653, 60 х 20% = 215 730, 72 грн. (двісті п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять грн. 72 коп.).

          Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд,  виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив  справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні  відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

          Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені  обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

          Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом  обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку  всіх доказів.

          Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, через що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню, а апеляційне подання частковому задоволенню.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, Державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та  розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні  договорів  та  з  інших підстав, - на сторони  пропорційно  розміру  задоволених  позовних вимог.

          Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти  на  неї  державне  мито незалежно від результатів вирішення спору.

          Державне мито,  від  сплати  якого  позивач  у  встановленому порядку звільнений,  стягується  з  відповідача  в  доход  бюджету пропорційно  розміру  задоволених  вимог,  якщо   відповідач    не звільнений від сплати державного мита.

          Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і  в  тому  разі,  коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

          Суми,   які   підлягають   сплаті   за   проведення   судової експертизи,    послуги    перекладача    адвоката,    витрати   на інформаційно-технічне   забезпечення   судового  процесу  та  інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача,     при відмові в позові - на  позивача; при  частковому  задоволенні  позову  -  на  обидві   сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

постановила:

Апеляційне подання задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області скасувати частково в частині відмови в задоволенні стягнення неустойки в сумі 95200,00 грн. та в частині відмови в розірванні договору № 4136-В-С від 11 липня 2008 року купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих приватним підприємством "Риєлти-Ексклюзив".

Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з приватного підприємства "Риєлти-Ексклюзив" (61064, м. Харків, вул. Ромен Роллана, 12, код ЄДРПОУ 31440449, р/р 260020000151 в ХОД ВАТ "РайффйзенБанкАваль", м. Харків, МФО 350589) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412, р/р 255563012847 у Київській філії АКБ "Укрсоцбанк" м. Харкова, МФО 351298) суму неустойки за договором № 4136-В-С від 11 липня 2008 року купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих приватним підприємством "Риєлти-Ексклюзив" 95200,00 грн.

Стягнути з приватного підприємства "Риєлти-Ексклюзив" (61044, м. Харків, вул. Ромена Ролана, 12, код ЄДРПОУ 31440449, р/р 260020000151 в ХОД ВАТ "РайффйзенБанкАваль", м. Харків, МФО 350589) на користь Державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управлінні державного казначейства у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 952,00 грн. державного мита.

Стягнути з приватного підприємства "Риєлти-Ексклюзив" (61044, м. Харків, вул. Ромена Ролана, 12, код ЄДРПОУ 31440449, р/р 260020000151 в ХОД ВАТ "РайффйзенБанкАваль", м. Харків, МФО 350589) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) - 52,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розірвати договір № 4136-В-С від 11 липня 2008 року купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу № 1-22 площею 368,3 кв.м., 1-го поверху № 1-12, 14-12 площею 415 кв.м. в житловій будівлі літ. "А-5" загальною площею 783,3 кв.м., розташованих за адресою м. Харків, вул. Нестерова, 4; укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та приватним підприємством "Риєлти-Ексклюзив".

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

         Головуючий суддя                                                                    Сіверін В. І.  

                                Суддя                                                                    Білоконь Н. Д.  

                                Суддя                                                                    Ільїн О.В.