Постанова

від 16.06.2009 по справі 15/24-09-777

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/24-09-777

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" червня 2009 р. Справа № 15/24-09-777

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                     суддів Сидоренко М.В.

                                 Таценко Н.Б.

при секретарі судового засідання Скуділо О.В.

за участю представників сторін:

від позивачів: Міністерства транспорту та зв'язку України —Кульшик К.В. - по довіреності;

  ДП “ОМТП” —Кульшик К.В. - по довіреності;

від відповідача —Ніколенко Ю.О. - по довіренсоті;

від прокуратури —Соломко О.Б. - ст.помічник Чорноморського транспортного прокурора

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку “Імексбанк”

на рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2009р.

по справі №15/24-09-777

за позовом Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт”

до Акціонерного комерційного банку “Імексбанк”

про зобов'язання перерахувати грошові кошти

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 16.06.2009р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

          У лютому 2009р. Чорноморський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” до Акціонерного комерційного банку “Імексбанк” (надалі —Банк, відповідач) про зобов'язання перерахувати грошові кошти у сумі 999999,00дол.США з вкладного (депозитного) рахунку №26151025350002 в АКБ “Імексбанк” на власний поточний рахунок ДП “Одеський морський торговельний порт” №26004326210 в АБ “Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 20953647.

          В обґрунтування заявлених позовних вимог Чорноморський транспортний прокурор (надалі —прокурор) посилався на правомірність звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі ДП “Одеський морський торговельний порт” (надалі —ДП “ОМТП”) відповідно до ст.6, 7, 13, 121, 143 Конституції України, ст.ст.20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”; стратегічне значення ДП “ОМТП”, яке входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України, для економіки і безпеки держави згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1743 від 23.12.2004р.; укладення 09.11.2007р. між Банком та ДП “ОМТП” договору банківського вкладу (депозиту) №24/КД-11117 в доларах США (надалі —договір), відповідно до умов якого ДП “ОМТП” перерахував на вкладний (депозитний) рахунок 2000000,00дол.США; невиконання Банком розпорядження ДП “ОМТП” №03/1535 від 16.02.2009р. щодо часткового зняття депозитних коштів у сумі 999999,00дол.США в порушення умов п.1.7. (у редакції додаткової угоди №9 від 29.12.2008р.), п.2.3.2. договору, ст.ст.15, 526, 530, 610, 1066 ЦК України, що порушило інтереси держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України у зв'язку з неефективним використанням грошових коштів, які є державною власністю.

          В письмових поясненнях по справі Міністерство транспорту та зв'язку України і ДП “ОМТП” підтримали правомірність та обґрунтованість позовних вимог прокурора,  додатково пославшись на ст.ст.16, 612, 629, 1068, 1071, 1073, 1074 ЦК України, п.8.4. ст.8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 21.04.2009р. (суддя Петров В.С.) позов задоволено; зобов'язано АКБ “Імексбанк” перерахувати грошові кошти в сумі 999999,00дол.США з вкладного (депозитного) рахунку №26151025350002 в АКБ “Імексбанк” на власний поточний рахунок ДП “Одеський морський торговельний порт” №26004326210 в АБ “Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 20953647; стягнуто з АКБ “Імексбанк” на користь ДП “ОМТП” 85грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат по сплаті послуг на ІТЗ судового процесу.

          Рішення суду вмотивоване обґрунтованістю позовних вимог, їх відповідністю вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, положеннями ст.ст.15, 16, 525, 526, 629, 1066, 1068, 1071, 1074 ЦК України; неправомірністю посилань відповідача на обмеження можливості виконання розпорядження ДП “ОМТП” нормативними актами НБУ, оскільки Портом надано розпорядження не про повернення грошей, а про їх часткове зняття згідно п.п.2.3.2., п.1.7. договору у відповідній редакції; постанова Правління НБУ №413 від 04.11.2008р. “Про окремі питання діяльності банків”, лист НБУ №22-310/946-17250 від 06.12.2008р., на які посилався відповідач, не містять вказівок щодо обмеження обов'язку банку виконувати розпорядження його клієнтів на переказ коштів.

          Не погодившись з рішенням суду,  Акціонерний комерційний банк “Імексбанк” звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2009р. скасувати, позовну заяву Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог ст.2 ГПК України у зв'язку з прийняттям до провадження та розглядом позовної заяви Прокурора в інтересах підприємства всупереч позиції Конституційного Суду України, викладеній в рішенні від 08.04.1999р., та без урахування ст.ст.62, 63, 74, 136 ГК України; настання обов'язку Банка повернути вклад ДП “ОМТП” у встановлений договором строк —11.05.2009р. відповідно до п.1 ст.530 ЦК України, п.2 ст.1060 ЦК України, п.п.2.2., 3.4. договору; передбаченість п.п.1.6., 1.7. договору права вкладника на дострокове отримання вкладу у встановлених договором випадках, які (випадки) договором не встановлені; відсутність встановлення у договорі обов'язку Банку  достроково повернути вклад; залишення поза увагою судом перерахування Банком в березні 2009 року на поточний рахунок ДП “ОМТП” суми коштів у розмірі 500000дол.США та залишення на особовому рахунку Порту 500000дол.США, що унеможливлює перерахування Банком 999999,00дол.США з депозитного рахунку вкладника.

          У відзивах на апеляційну скаргу, що надійшли від Міністерства транспорту та зв'язку України, ДП “Одеський морський торговельний порт” та Чорноморського транспортного прокурора, позивачі та прокурор частково погодились з апеляційною скаргою Банку та зазначили, що оскаржуване рішення підлягає зміні в частині розміру задоволених позовних вимог, а саме, з суми 999999,00дол.США на суму 499999,00дол.США, посилаючись на перерахування Банком 500000дол.США на власний поточний рахунок ДП “ОМТП” в ході розгляду справи господарським судом Одеської області; проти задоволення іншої частини вимог апеляційної скарги позивачі заперечували на підставі положень ст.ст.11, 14, 15, 530, 610, 612, 629, 1066, 1068, 1071, 1073 ЦК України та у зв'язку з порушенням відповідачем прав ДП “ОМТП” на безперешкодне розпорядження грошовими коштами вкладника.

          У засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги; представники прокуратури та позивачів частково погодились з апеляційною скаргою, наполягали на зміні оскаржуваного рішення в частині розміру задоволених позовних вимог з суми 999999,00дол.США на суму 499999,00дол.США з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу.

          Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування оскаржуваного рішення виходячи з наступного.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході апеляційного провадження, 09.11.2007р. АКБ “Імексбанк” та ДП “ОМТП” (Вкладник) уклали договір банківського вкладу (депозиту) №24/КД-11117 в доларах США (надалі —договір), відповідно до умов якого Вкладник перераховує на вкладний (депозитний) рахунок №26151025350002, відкритий в АКБ “Імексбанк”, грошові кошти (вклад, депозит) в розмірі 2000000,00дол.США на строк з 09.11.2007р. по 11.05.2009р., а Банк зобов'язується повернути Вкладнику депозит та виплатити проценти по ньому на умовах і в порядку, встановлених договором (п.1.1.).

          Розмір процентної ставки встановлений пунктом 1.2. договору складає 11% річних.

          Пунктом 1.7. договору банківського вкладу встановлено, що у разі часткового зняття депозитних коштів чи дострокового розірвання договору за ініціативою Вкладника після 07.05.2008р., Вкладник письмово повідомляє Банк про свої наміри за 10 банківських днів; при цьому утримання компенсації Банком не здійснюється. Банк отримує компенсацію у разі часткового зняття депозитних коштів чи дострокового розірвання договору до 07.05.2008р. (п.1.6. договору). При цьому серед обов'язків Вкладника договором передбачений його обов'язок письмово попередити Банк за 10 днів про свій намір частково зняти депозитні кошти або достроково розірвати договір (п.2.1.4.); серед прав Вкладника —достроково отримати депозит (вклад) чи його частину та нараховані відсотки у випадках та порядку, встановлених договором (п.2.3.2. договору).

          Умовою повернення вкладу за п.3.4. договору є настання строку, передбаченого п.1.1. договору, тобто 11.05.2009р., або його дострокове розірвання.

          Зміни та доповнення в договір сторони домовились вносити шляхом підписання відповідних додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору (п.7.3.).

          На виконання умов договору Вкладник вніс кошти у розмірі 2000000,00дол.США на депозитний рахунок №26151025350002, що підтверджується випискою по особовому рахунку.

          Додатковими угодами до договору банківського вкладу (депозиту) №24 сторони змінювали п.п.1.2., 1.6., 1.7. договору; з 29.12.2008р. згідно підписаної сторонами додаткової угоди  від 29.12.2008р. процентна ставка за договором банківського вкладу встановлена у розмірі 17% річних на строк з 29.12.2008р. по 12.01.2009р. (п.1.2. договору); у разі часткового зняття депозитних коштів чи дострокового розірвання договору за ініціативою Вкладника після 12.01.2009р., Вкладник письмово повідомляє Банк про свої наміри за 3 банківських дні; при цьому утримання компенсації Банком, передбаченої п.1.6. договору, не здійснюється (п.1.7.); у разі часткового зняття депозитних коштів чи дострокового розірвання договору до 12.01.2009р. Банк отримує відповідну компенсацію (п.1.6. договору). Згідно пунктів 1, 6 додаткової угоди від 29.12.2008р. пункт 1.1. договору №24/КД-11117 діє в наступній редакції з 29.12.2008р.: “за даним договором Вкладник перераховує на вкладний (депозитний) рахунок №26151025350002, що відкритий в АКБ “Імексбанк”, МФО 328384, код ЄДРПОУ 01125666, грошові кошти в розмірі 1000000,00дол.США (один мільйон доларів США) на строк з 09.11.2007р. по 11.05.2009р., а Банк зобов'язується повернути Вкладнику Депозит та  виплатити проценти за ним на умовах і в порядку, встановлених договором”.

          Згідно виписки по особовому рахунку № 26151025350002 за період з 01.12.2008р. по 09.02.2009р. 18.12.2008р. Банк провів повернення депозитних коштів згідно договору та листа Вкладника 03/10636 від 15.12.2008р. у сумі 500000дол.США; 29.12.2008р. - повернення ще 500000дол.США вкладу згідно листа Вкладника 03/13839 від 24.12.2008р.

          Таким чином станом на 29.12.2008р. на депозитному рахунку ДП “ОМТП” залишався вклад у сумі 1000000,00дол.США.

          Листом за вих.№1535 від 16.02.2009р. ДП “ОМТП” повідомило Банк про свій намір  частково зняти депозитні кошти з вкладного рахунку № 26151025350002 в сумі 999999,00дол.США 20.02.2009р. на поточний рахунок №26004326210 в АБ “Південний” (МФО328209) згідно умов договору банківського вкладу (депозиту) в доларах США №24/КД-11117 від 09.11.2007р. з урахуванням додаткових угод до нього, проте ці кошти не були повернуті, що зумовило виникнення даного спору за позовом прокурора.

          Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції стосовно права Вкладника вимагати та обов'язку Банка повернути частину вкладених на депозитний рахунок грошових коштів на вимогу ДП “ОМТП” до настання строку повернення вкладу згідно п.1.1. договору №24/КД-11117 від 09.11.2007р. в редакції додаткової угоди від 29.12.2008р.,з урахуванням такого.

          Реалізація права позивача частково зняти депозитні кошти, яке передбачене п.2.3.2. договору, згідно п.1.7. договору від 09.11.2007р. (в редакції додаткової угоди від 29.12.2008р.) поставлена угодою сторін в залежність від терміну виникнення такої потреби у Вкладника, а саме: системний аналіз змісту п.п.1.6. ,1.7. договору свідчить, що таке право виникає у Вкладника тільки після 12.01.2009р. До 12.01.2009р. ДП “ОМТП” був вправі вимагати тільки дострокового розірвання договору, на підставі чого одержав би свій вклад, зменшений на суму компенсації Банку.

          Таким чином, звернувшись 16.02.2009р. з розпорядженням про часткове зняття депозитних коштів, ДП “ОМТП” реалізувало належне йому право згідно п.п.2.3.2., 1.7. договору від 03.11.2007р. (з додатковою угодою від 29.12.2008р.).

          Звернення ДП “ОМТП” щодо часткового зняття депозитних коштів з депозитного рахунку здійснено у відповідності з п.2.1.4., п.1.7. договору (з урахуванням додаткової угоди від 29.12.2008р.), оскільки позивач завчасно, за 3 банківські дні як то передбачено умовами договору з відповідними змінами до нього, повідомив Банк про свої наміри, що не оспорюється відповідачем і підтверджується штампом Банку від 17.02.2009р. за вх.№2361 на листі ДП “ОМТП”.

          Позиція Банку щодо настання обов'язку повернути вклад 11.05.2009р. згідно п.3.4. договору викладена без урахування того, що ДП “ОМТП” звернулося не з вимогою повернути вклад, а повідомило про часткове зняття депозитних коштів відповідно з п.1.7., 2.1.4., 2.3.2. договору.

          Судом апеляційної інстанції встановлено, що і наразі, незважаючи на настання передбаченого п.1.1. договору терміну повернення кредиту (11.05.2009р.) депозитні кошти з депозитного рахунку №26151025350002 не повернуті ДП “ОМТП”.

          Отже позивач у відповідності з умовами договору скористався своїм правом, передбаченим п.2.3.2. договору, звернувшись з вимогою частково зняти грошові кошти (999999,00дол.США з 1000000,00дол.США залишку депозитних коштів).

          Твердження Банку про невстановлення договором обов'язку Банка повернути частину депозитних коштів на вимогу Вкладника не заслуговують на увагу, позаяк така позиція суперечить нормам зобов'язального права, базовим положенням якого є те, що праву однієї сторони за двостороннім договором кореспондує відповідний обов'язок іншої сторони (ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України).

          Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Поняття цивільного права як  належної певній особі правової можливості певної поведінки кореспондується в даному випадку з цивільним обов'язком —вимогою від суб'єкта цивільного права вчинення певних дій та забезпечується можливістю правового спонукання до належної поведінки, що і є гарантією захисту цивільних прав управненої сторони.

          Згідно ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.                               Згідно п.7.3. договору взаємовідносини сторін, неврегульовані цим договором, регламентуються діючим законодавством.

          Правовідносини за договором банківського вкладу регулюються параграфом 3 “Банківський вклад” Глави 71 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

          Частиною 3 ст.1058 ЦК України встановлено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

          Згідно ч.ч.1, 2 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад); договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення; за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором; умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

          Відповідно до ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

          Оскільки договором банківського вкладу (депозиту) №24/КД-11117 від 09.11.2007р. не встановлено інших умов повернення частини вкладу, не викладені будь-які застереження щодо розміру такої частини депозиту, сторонами не порушувалось питання про укладення додаткових угод з цього питання, Банк був зобов'язаний виконати вимогу Вкладника про часткове зняття коштів з депозитного рахунку у сумі 999999,00дол.США, та перерахувати 20.02.2009р. частину вкладу згідно з розпорядженням останнього.

          Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах зобов'язав перерахувати грошові кошти з вкладного (депозитного) рахунку №26151025350002 в АКБ “Імексбанк” на інший визначений Вкладником рахунок, відповідно до п.п.1.7., 2.1.4., 2.3.2. договору, ст.ст. 525, 526, 629, 1058, 1060, 1066, 1068, 1071 ЦК України, проте помилково визначив суму депозиту, що підлягала перерахуванню.

          З виписки по особовому рахунку №26151025350002 за період з 09.11.2007р. по 20.03.2009р., яку було додано АКБ “Імексбанк” до відзиву на позовну заяву від 19.03.2009р., вбачається що 24.02.2009р. та 04.03.2009р. (тобто в ході розгляду справи в суді першої інстанції) Банк повернув ДП “ОМТП” по 250000,00дол.США згідно договору банківського вкладу та листа клієнта від 16.02.2009р. (повернення вкладу 24.02.2009.) і згідно розпорядження АБ “Південний” від 04.03.2009р. (повернення вкладу 04.03.2009р); залишок коштів на депозитному рахунку №26151025350002 на момент прийняття рішення судом складав 500000дол.США.

          Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, що мало місце в даній справі і помилково не було враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення.

          Виходячи з наведеного, оскаржуване рішення в частині зобов'язання перерахувати грошові кошти у сумі 500000дол.США підлягає скасуванню у зв'язку з неповним встановленням судом обставин, що мають значення для справи, і невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з прийняттям нового рішення про припинення провадження у справі в цій частині вимог на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України; в іншій частині (щодо стягнення 499999,00дол.США) рішення залишається без змін з викладенням його у відповідній редакції.

          Всупереч твердженням скаржника, викладеним в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що звернення Чорноморського транспортного прокурора з відповідним позовом про зобов'язання перерахувати грошові кошти не суперечить ст.2 ГПК України, оскільки, прокурор в даному випадку звернувся з позовом саме в інтересах держави в особі Мінтрансзв'язку України, яке є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту (згідно Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. №789) та до сфери управління якого входить ДП “ОМТП” згідно Статуту останнього. Відповідно до покладених на нього завдань, Мінтрансзв'язку України, зокрема, здійснює державне управління в галузі транспорту; забезпечує ефективне використання державного майна підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління; затверджує фінансові плани підприємств, що належать до сфери його управління, та контролює їх виконання.

          Прокурор, звернувшись з позовом до суду в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі ДП “ОМТП”, обґрунтував необхідність їх захисту у зв'язку з виниклими обставинами неповернення вкладу, що спричинили неефективне використання грошових коштів, які є державною власністю, їх безпідставне відволікання, що позбавляє ДП “ОМТП” виконувати покладені на нього державою обов'язки, та може призвести до невиконання фінансового плану державного підприємства і спричинити збитки державі. Отже звернення  Чорноморського транспортного прокурора з позовом відповідає вимогам ст.ст.2, 29 ГПК України, рішенню Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99.

          Інші доводи скаржника спростовуються вищевикладеним.

          Судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді першої інстанції, помилково відшкодовані позивачу за оскаржуваним рішенням за рахунок відповідача, покладаються на відповідача у повному обсязі відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України із стягненням 85 грн. держмита в доход Державного бюджету України та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу в доход місцевого бюджету.

          Витрати скаржника по держмиту у розмірі 21,25грн. за подачу ним апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст.49 ГПК України пропорційно задоволеній частині вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80 п.1-1, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

          1. Апеляційну скаргу задовольнити частково; рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2009р. скасувати в частині зобов'язання АКБ “Імексбанк” перерахувати 500000дол.США з депозитного рахунку; провадження у справі в цій частині позовних вимог припинити.

          В іншій частині рішення від 21.04.2009р. залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати АКБ “Імексбанк” перерахувати грошові кошти у сумі 499999,00дол. США з вкладного (депозитного) рахунку №26151025350002 в АКБ “Імексбанк” на поточний рахунок ДП “Одеський морський торговельний порт” №26004326210 в АБ “Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 20953647.

3. В частині вимог про зобов'язання перерахувати 500000дол.США провадження у справі припинити.

4. Стягнути з АБ “Імексбанк” до Державного бюджету України 85грн. держмита та  до місцевого бюджету 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу.”.

          2. Стягнути з ДП “Одеський морський торговельний порт” на користь АКБ “Імексбанк” 21,25грн. витрат по держмиту за подання апеляційної скарги.

          Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

          Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

          Головуючий суддя:                                                          Мишкіна М.А.

          Судді:                                                                      Сидоренко М.В.

                                                                                                       Таценко Н.Б.