Рішення

від 23.06.2009 по справі 19/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.09                                                                                 Справа № 19/105

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства „Свердловський машинобудівний завод", м. Свердловськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Труд”»,

м. Луганськ

про стягнення 103858 грн. 17 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Поспєхова Т.В., довіреність № 26/16 від 12.06.09;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 25.03.2008 № 48/2 у сумі 103858,17 грн.

Між Відкритим акціонерним товариством „Свердловський машинобудівний завод” (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фабрика „Труд”” (відповідачем) 25.03.2008 був укладений договір № 48/2 (далі – договір), за умовами якого позивач –Постачальник, прийняв на себе зобов'язання виготовити, а відповідач - Покупець, зобов'язався оплатити й прийняти на умовах договору продукцію виробничого призначення.

Асортимент, кількість, вартість, строки виготовлення та умови поставки продукції, зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.1.1).

Вартість за продукцію, в кожному конкретному випадку, зазначається у відповідній специфікації. Загальна сума цього договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є складовими та невід'ємними частинами договору (п.3.1).

Відповідно до п.4.2 договору конкретні умови та строки поставки за кожною партією продукції, а у випадку необхідності перелік вантажовідправників, вантажоотримувачів та виробників, узгоджуються в специфікаціях до договору.

Згідно п.п.6.2-6.3 розрахунки за поставлену продукцію за договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Порядок оплати по кожній конкретній узгодженій партії продукції обумовлюються у відповідній специфікації до договору.

Як вбачається з умов специфікацій сторони домовились про попередню оплату грошовими коштами у повному об'ємі на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивач виготовив та відпустив відповідачу згідно специфікацій № 1-13, які є невід'ємними частинами договору (а.с.25), корпуси водомірів на загальну суму 370713,82 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними та довіреностями (а.с.27-61).

Відповідач у свою чергу отримав продукцію та перерахував на поточний рахунок позивача частину вартості отриманої продукції 266855,65 грн. Тобто за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 103858,17 грн.  

У зв'язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.05.2009 було порушено провадження по справі.

У судовому засіданні 15.06.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва.

12.05.2009 представник відповідача здав до канцелярії суду відповідь на позовну заяву, в якій визнав заборгованість у сумі 103858,17 грн.

У судовому засіданні 28.05.2009 представник відповідача повідомив, що відповідно платіжних доручень № 1231 від 14.05.2009 та № 644 від 26.05.2009 здійснив часткову сплату заборгованості у сумі 22620 грн. 00 коп. (а.с.77-78).

15.06.2009 у судовому засіданні представник відповідача повідомив, що відповідно платіжного доручення № 648 від 15.06.2009 здійснив ще часткову сплату заборгованості у сумі 15000 грн. 00 коп. (а.с.86).

Представник позивача у судовому засіданні 23.06.2009 повідомив, що відповідачем дійсно, після подачі позовної заяви, здійснена часткова сплата заборгованості на суму 64620 грн. 00 коп.:

- платіжне доручення № 1223 від 07.05.2009 на суму 15000 грн. 00 коп.

- платіжне доручення № 1231 від 14.05.2009 на суму 15000 грн. 00 коп.

- платіжне доручення № 1246 від 22.05.2009 на суму 12000 грн. 00 коп.

- платіжне доручення № 644 від 26.05.2009 на суму 7620 грн. 00 коп.

- платіжне доручення № 648 від 15.06.2009 на суму 15000 грн. 00 коп.

Та зазначив, що сума заборгованості на час розгляду справи складає 39238 грн. 17 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному  виконанні  зобов'язання  сторони  повинні виконувати  свої  обов'язки  одночасно,  якщо  інше не встановлено договором,  актами цивільного законодавства,  не випливає із  суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо  зустрічне  виконання  обов'язку  здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто –неналежне виконання.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору № 48/2 від 25.03.2008 позивачем було виготовлено та поставлено відповідачу корпуси водомірів на загальну суму 370713 грн. 82 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними, які знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, не оплатив у повному обсязі поставлену йому продукцію, здійснив лише часткову оплату на суму 266855 грн. 65 коп., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 103858 грн. 17 коп., що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору   підтверджується матеріалами справи.   

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання  заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період змінилась та складає 39238 грн. 17 коп., оскільки за час розгляду справи відповідач сплатив 64620 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: платіжне доручення № 1223 від 07.05.2009 на суму 15000 грн. 00 коп.; платіжне доручення № 1231 від 14.05.2009 на суму 15000 грн. 00 коп.; платіжне доручення № 1246 від 22.05.2009 на суму 12000 грн. 00 коп.; платіжне доручення № 644 від 26.05.2009 на суму 7620 грн. 00 коп.; платіжне доручення № 648 від 15.06.2009 на суму 15000 грн. 00 коп., і є підставою для припинення провадження у справі в цій частині, згідно п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 23.06.2009 за згодою представника позивача були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, п.11 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика Труд”, м. Луганськ, вул. Артема, б.165, код 31784125 на користь Відкритого акціонерного товариства „Свердловський машинобудівний завод”, Луганська область, м. Свердловськ, вул. Заводська, б.1 код 00177945 - заборгованість за договором № 48/2 від 25.03.2008 у сумі 39238 грн. 17 коп., державне мито у сумі 1038 грн. 58 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., видати наказ.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 26.06.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                Ю.А.Зайцева