ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2014 р. Справа №917/393/14
за позовом Кременчуцького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, вул. Леніна, 33/1, м.Кременчук, Полтавської області, 39600
до Кременчуцької міської ради, площа Перемоги, 2, м.Кременчук, Полтавської області, 39600
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39600
про визнання недійсним рішення
Суддя Солодюк О.В.
Представники сторін:
від позивача : Мушук Т.В.., посв. в протоколі
від відповідача : не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Суть спору: Розглядається позовна заява про визнання недійсними п.п.1, 2 рішення Кременчуцької міської ради від 29.10.13р. "Про продовження терміну дії особистого строкового сервітутів в м. Кременчуці" в частині оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд ФОП-ОСОБА_1.
Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 6114 від 14.05.14р.) та заяву про уточнення заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 10256 від 07.08.14р.), в яких просить визнати недійсними п.п. 1.6., 1.8, п. 2 рішення Кременчуцької міської ради від 26.01.10р. «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці» та п.п. 1, 2 рішення Кременчуцької міської ради від 29.10.13р. «Про продовження терміну дії особистих строкових сервітутів в м. Кременчуці» в частині оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1.
Позивач з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог на вимогах наполягає.
Від позивача надійшли факсограма пояснення (вх. № 8880 від 10.07.14р.) та пояснення по справі (вх. № 9181 від 16.07.14р.).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений (а.с. 218).
Від відповідача надійшли клопотання з додатковими документами для долучення до матеріалів справи (вх. № 8819 від 09.07.14р. та вх. № 9687 від 24.07.14р.).
Відповідач у відзиві позов не визнає, посилаючись на те, що відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до Постанови Вищого Господарського Суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», а саме у відповідності до п. 2.16, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.
Тобто, враховуючи, що укладення договору оренди земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, для поновлення строку його дії необхідно прийняття відповідного рішення. Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Відповідач зазначає, що в місті Кременчуці протягом 2009-2011 років малі архітектурні форми (наразі тимчасові споруди) розміщувалися на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 p. N 982 «Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності» на праві особистих строкових сервітутів. Договори особистих строкових сервітутів укладалися згідно прийнятих рішень Кременчуцької міської ради з виготовленням документації із землеустрою та були зареєстровані в установленому законом порядку. Дана Постанова втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №548 від 25.05.2011 року. Кременчуцькою міською радою, натомість, прийнято рішення від 26.02.2013 року «Про подальше розміщення на території міста Кременчука тимчасових споруд з продажу хліба та хлібобулочних виробів», яким погодили подальше розміщення тимчасових споруд на праві особистих строкових сервітутів зі зміною функціонального призначення тимчасової споруди у відповідності до підписаного Меморандуму порозуміння між Полтавською обласною державною адміністрацією, Полтавським регіональним відділенням Аграрного фонду, виробниками борошна, хліба і хлібобулочних виробів (в тому числі ФОП ОСОБА_1).
У відзиві також зазначено, що на підставі рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 26.02.2013 року «Про подальше розміщення на території міста Кременчука тимчасових споруд з продажу хліба та хлібобулочних виробів» було прийнято рішення щодо продовження терміну дії особистих строкових сервітутів, укладених з ФОП ОСОБА_1
Посилаючись на ст. 141 Земельного кодексу України, відповідач зазначив, що підстави для припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 відсутні.
Третя особа у запереченні проти позову заперечує, посилаючись зокрема на те, що нею було виконано всі вимоги щодо оформлення права користування земельною ділянкою, які були встановлені відповідачем, і рішення Кременчуцької міської ради від 29.10.13р. «Про продовження терміну дії особистих строкових сервітутів в м. Кременчуці» є ненормативним актом і на час звернення до суду вичерпало свою дію фактом його виконання.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений, що підтверджується розпискою від 29.07.14р.
В судових засіданнях оголошені перерви: 10.07.14р. до 29.07.14р. до 9-00 годин; 29.07.14р. до 07.08.14р. до 14-00 годин.
Строк вирішення спору продовжено згідно ч. 3 ст. 69 ГПК України.
В судовому засіданні 07.08.14р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення виготовлено та оформлено у відповідності ст. 84 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника прокуратури, суд встановив:
Відповідно до п.1.6 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області ХІІХ сесії міської ради 5 скликання від 26.01.10р. «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці» (а.с. 154) вирішено надати дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на розміщення стаціонарної малої архітектурної форми - торговельного павільйону для реалізації готової їжі (без права реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива) по АДРЕСА_2 на земельній ділянці загальною площею 36 кв.м. строком на три роки.
Відповідно до п.1.8 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області ХІІХ сесії міської ради 5 скликання від 26.01.10р. «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці» (а.с. 155) вирішено надати дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на розміщення стаціонарної малої архітектурної форми - торговельного павільйону для реалізації готової їжі по АДРЕСА_3 на земельній ділянці загальною площею 22 кв.м. строком на три роки.
Пунктом 2 рішення зобов'язано суб'єктів господарювання в десятиденний строк укласти договір особистого строкового сервітуту.
Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області на ХХХVII сесії міської ради 6 скликання від 29.10.13р. «Про продовження терміну дії особистих строкових сервітутів в м. Кременчуці» (а.с. 13-14) вирішено затвердити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для експлуатації та обслуговування тимчасової споруди торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності - торговельного павільйону для реалізації хліба та хлібобулочних виробів по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3.
Продовжено з 15.06.13р. строком на три роки з дати державної реєстрації речового права на земельну ділянку за умови виконання пунктів 1.2, 2.2 цього рішення термін дії особистих строкових сервітутів, укладених між Кременчуцькою міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та зареєстрованих 15.06.10р. за № 041057500196 (а.с. 32-33) та №041057500201 (а.с.122-123), на підставі яких у користуванні перебували земельні ділянки площею 36 кв.м. (кадастровий № 5310436100:03:003:0223) та площею 22 кв.м. (кадастровий № 5310436100:08:005:0663) для розміщення стаціонарної малої архітектурної форми - торговельного павільйону для реалізації готової їжі (без права реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива), у тому числі по угіддях : графа 42 - землі комерційного та іншого використання - 36 кв.м. та 22 кв.м., зі зміною функціонального призначення - для експлуатації та обслуговування тимчасової споруди торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності - торговельного павільйону для реалізації хліба та хлібобулочних виробів (код КВЦПЗ В 03.07) по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_3 шляхом укладання договору.
Встановлено плату за землю в розмірі 5% від грошової оцінки землі щорічно.
29.10.13р. між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (надавач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (набувач) був укладений договір про встановлення особистого строкового сервітуту (а.с.65-68), відповідно до якого надавач надав, а набувач прийняв об'єкт особистого строкового сервітуту - земельну ділянку площею 22 кв.м. по АДРЕСА_3 в строкове платне користування для експлуатації та обслуговування тимчасової споруди торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності - торговельного павільйону для реалізації хліба та хлібобулочних виробів (код КВЦПЗ В 03.07).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 22 кв.м. станом на 2013р. становить 37 099,48 грн. (1686,34 грн. за 1 кв.м.). Договір укладено строком на три роки з дати державної реєстрації речового права на земельну ділянку.
29.10.13р. між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (надавач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (набувач) був укладений договір про встановлення особистого строкового сервітуту (а.с.55-59), відповідно до якого надавач надав, а набувач прийняв об'єкт особистого строкового сервітуту - земельну ділянку площею 36 кв.м. по АДРЕСА_2 в строкове платне користування для експлуатації та обслуговування тимчасової споруди торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності - торговельного павільйону для реалізації хліба та хлібобулочних виробів (код КВЦПЗ В 03.07). Договір укладено на три роки з дати державної реєстрації речового права на земельну ділянку.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 36 кв.м. станом на 2013р. становить 36 366,48 грн. (1010,18 грн. за 1 кв.м.).
Відповідно до довідки перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.02.14р., складеної Державною інспекцією сільського господарства у Полтавській області (а.с.21-22), рішенням Кременчуцької міської ради ФОП ОСОБА_1 оформлено строковий земельний сервітут на спірні земельні ділянки з порушенням вимог ст. 12, п.п.3,4 ст. 98, ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що п.п. 1.6., 1.8, п. 2 рішення Кременчуцької міської ради від 26.01.10р. «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці» та п.п. 1, 2 рішення Кременчуцької міської ради від 29.10.13р. «Про продовження терміну дії особистих строкових сервітутів в м. Кременчуці» в частині оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 прийняті з порушенням вимог ст. 140 Цивільного кодексу України, ст.ст. 98,99,123, 124, 134, 135 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим, як зазначає позивач, вони є незаконними і підлягають скасуванню в судовому порядку.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Види права земельного сервітуту визначає стаття 99 Земельного кодексу України. Зазначена стаття визначає конкретних суб'єктів, між якими виникають відносини щодо сервітуту. Вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок. Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом.
Згідно з правилами статті 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є ні власником, ні землекористувачем земельної ділянки. В матеріалах справи відсутні докази того, що потреби ФОП ОСОБА_1, а саме, розміщення тимчасових споруд, не могли бути задоволені іншим способом. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 не є суб'єктом правовідносин, що виникають з приводу встановлення земельного сервітуту.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Статтями 123, 124, 134, 135 Земельного кодексу України визначено порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, права на які підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).
За відсутності у ФОП ОСОБА_1 права на земельний сервітут, Кременчуцька міська рада Полтавської області мала можливість розпорядитися вказаними земельними ділянками шляхом передачі в оренду.
Однак, при прийнятті п.п. 1.6., 1.8, п. 2 рішення Кременчуцької міської ради від 26.01.10р. «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці», міська рада діяла з порушенням зазначених норм чинного законодавства та всупереч інтересам територіальної громади.
Згідно ч.1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З огляду на вищевказане, вимоги прокурора про визнання недійсними п.п. 1.6., 1.8, п. 2 рішення Кременчуцької міської ради від 26.01.10р. «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд вважає безпідставним посилання третьої особи - ФОП ОСОБА_1 на п. 12 Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Постановою КМУ від 26.08.2009 року № 982 (далі - Порядок), згідно якого у разі відсутності у суб'єкта господарювання державного акта на право власності на земельну ділянку чи на право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди такої земельної ділянки сільська, селищна, міська рада укладає з таким суб'єктом господарювання в десятиденний строк з дня прийняття передбаченого пунктом 10 цього Порядку рішення, договір особистого строкового сервітуту в порядку, визначеному законодавством, оскільки вищевказаний Порядок є підзаконним нормативним актом, і має відповідати Закону.
Оскільки Порядок суперечив вимогам ст. ст. 98, 123, 124, 134, Земельного кодексу, суд застосовує норми, які на час прийняття спірного рішення мали вищу юридичну силу.
Є безпідставним та необґрунтованим і посилання ФОП ОСОБА_1 на пропуск прокурором строку позовної давності.
Згідно п. 4.1.Постанови Пленума Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Кременчуцької міської ради від 26.01.10р. «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці» отримане прокурором 23.04.2014 року (а.с. 213) за запитом прокуратури № 80-1703 вих. 14 від 15.04.14 р. (а.с.212), тобто строк позовної давності по вимозі про визнання недійсними п.п. 1.6., 1.8, п. 2 рішення Кременчуцької міської ради від 26.01.10р. «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці» прокурором не пропущено.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20.12.2011 року № 4176-17, протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися з позовом про: визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.
Таким чином, цим Законом продовжено термін дії строком на три роки з моменту набрання чинності Закону положення ст. 268 ЦК України стосовно пред'явлення вищезазначених вимог.
Враховуючи, що рішенням Кременчуцької міської ради від 29.10.13р. продовжено термін дії особистих строкових сервітутів ФОП ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про визнання недійсними п.п. 1, 2 рішення Кременчуцької міської ради від 29.10.13р. «Про продовження терміну дії особистих строкових сервітутів в м. Кременчуці» є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Суд вважає необгрунтованим та безпідставним посилання третьої особи на те, що, в даному випадку, сервітут може належати іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут), оскільки відповідно до п. 2.34 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» обов'язковою умовою встановлення земельного сервітут є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає його встановлення, в інший спосіб.
Також, ні відповідач, ні третя особа не обґрунтували та не довели суду належними та допустимими доказами законність надання ФОП ОСОБА_1 земельних ділянок у користування шляхом встановлення особистого сервітуту в обхід проведення торгів, аукціонів, а не передачу цих земельних ділянок в оренду.
Таким чином, вимоги позивача про визнання недійсними п.п. 1.6., 1.8, п. 2 рішення Кременчуцької міської ради від 26.01.10р. «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці» та п.п. 1, 2 рішення Кременчуцької міської ради від 29.10.13р. «Про продовження терміну дії особистих строкових сервітутів в м. Кременчуці» в частині оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі матеріалів справи, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсними п.п. 1.6., 1.8, п. 2 рішення Кременчуцької міської ради від 26.01.10р. «Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці» та п.п. 1, 2 рішення Кременчуцької міської ради від 29.10.13р. «Про продовження терміну дії особистих строкових сервітутів в м. Кременчуці» в частині оформлення особистого строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасових споруд Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 .
3. Стягнути з Кременчуцької міської ради, площа Перемоги, 2, м.Кременчук, Полтавської області, 39600, ідентифікаційний код 24388300 в доход Державного бюджету України, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001 - 2 436,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної дії.
Суддя О.В. Солодюк
Повний текст рішення виготовлено та підписано 14 серпня 2014 року.
Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2014 |
Оприлюднено | 27.08.2014 |
Номер документу | 40220797 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні