Рішення

від 18.08.2014 по справі 915/977/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2014 року Справа № 915/977/14

за позовом: Прокурора Новоодеського району Миколаївської області /вул. Жовтнева, 19, м. Нова Одеса, Миколаївська обл., 56600/ в інтересах держави в особі

позивача-1: Миколаївської обласної державної адміністрації /вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 /

позивача-2: Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області /вул. Леніна, 202, м. Нова Одеса, Миколаївська обл., 56600/

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2: Антонівська сільська рада Миколаївської області /вул. Центральна, 16А, с. Антонівка, Новоодеський район, Миколаївська обл., 54105/

до відповідача: Приватного підприємства "Владлен" /вул. Бузька, 43, м. Нова Одеса, Миколаївська обл., 56600 /

про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокурора: Єрошкін В.В. (посвідчення від 02.07.2014 № 027154)

від позивача-1: Чернова О.В. (довіреність від 19.05.2014 №1083/10-05-58/6-14)

від позивача-2: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: прокурор Новоодеського району Миколаївської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів-1,2 з позовом до відповідача про:

- розірвання договору оренди землі від 16.12.2009 № 497, укладеного між позивачем-2 та відповідачем, зареєстрованого у Новоодеському реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії "ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2009 № 040948202078;

- зобов'язання відповідача повернути державі в особі позивача - 1 за актом прийому - передачі земельну ділянку, площею 0,5000 га, кадастровий номер: 4824880200:03:001:0014, розташовану на території третьої особи, у стані, в якому її було одержано в оренду.

Заявлений позов прокурор обґрунтовує систематичним невиконанням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендної плати за спірним договором.

Позивачі 1-2 підтримали позов прокурора у повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.07.2014 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 14.07.2014 о 15 год. 40 хв.

Ухвалою суду від 14.07.2014 розгляд справи був відкладений на 18.08.2014 о 14 год. 40 хв. у зв'язку з неподанням учасниками судового процесу усіх витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Відповідач свого представника в судове засідання 18.08.2014 знову не направив, вимоги ухвал суду від 01.07.2014 та від 14.07.2014 не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, згідно з ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням позивача-2 від 03.12.2009 № 821-р "Про затвердження проекту землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки ПП "Владлен" для комерційного використання (під розміщення автодорожнього комплексу, АЗС)" вирішено:

- затвердити проект землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду відповідачу для комерційного використання (під розміщення автодорожнього комплексу, АЗС) із земель державної власності, не переданих у власність або не наданих у користування в межах території третьої особи;

- змінити цільове призначення земельної ділянки площею 0,5000 га пасовищ (землі сільськогосподарського призначення) на землі іншого призначення (для комерційного використання під розміщення автодорожнього комплексу, АЗС) в межах території третьої особи;

- передати відповідачу в оренду земельну ділянку іншого призначення (для комерційного використання під розміщення автодорожнього комплексу, АЗС) площею 0,5000 га із земель державної власності, не переданих у власність або не наданих у користування в межах території третьої особи.

На підставі даного розпорядження позивача-2, між відповідачем та позивачем-2 був укладений спірний договір оренди землі від 16.12.2009 № 497 (далі - договір), який був зареєстрований у Новоодеському реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії «ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2009 за № 040948202078.

За цим договором позивач-2 зобов'язався надати, а відповідач прийняти в строкове платне користування, строком на 49 років, земельну ділянку площею 0,5000 га, кадастровий номер: 4824880200:03:001:0014, іншого комерційного призначення (для комерційного використання під розміщення автодорожнього комплексу, АЗС) із земель державної власності, не переданих у власність або не наданих у користування, яка знаходиться за межами населеного пункту на території третьої особи.

Відповідно до п. 3 договору на земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до п.п. 8, 9, 10 договору:

- орендна плата вноситься відповідачем виключно у грошовій формі та розмірі - 4650,00 грн., тобто 5% від нормативної грошової оцінки землі (відповідно до протоколу № 35 від 11.12.2009 засідання комісії по контролю за раціональним використанням та охороною земель), на період будівництва (1 рік), а наступні 48 років - 55872,00 грн., тобто 12% від нормативно грошової оцінки землі, яка вноситься на відповідний рахунок через установи банків;

- отримувач платежу: третя особа;

- відповідно до Закону України «Про плату за землю» та деяких інших законодавчих актів України орендна плата сплачується відповідачем щомісячно, у розмірі 1/12 річної суми протягом 30 календарних днів. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно з п.п. 13, 14 договору:

- земельна ділянка передається в оренду для комерційного використання під розміщення АЗС;

- цільове призначення земельної ділянки: землі іншого комерційного призначення.

Відповідно до п. 19 договору після припинення дії договору відповідач повертає позивачу-2 земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

Згідно з п. 36 договору дострокове розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Умовами дострокового розірвання договору за рішенням суду є: несплата орендної плати за землю у повному розмірі; несплата орендної плати за землю у встановлений договором термін; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 40 договору цей договір набирає чинності після підписання його сторонами з дня державної реєстрації договору.

На виконання умов договору позивач-2 передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування спірну земельну ділянку, що підтверджується актом прийому-передачі від 16.12.2009, поясненнями прокурора, позивачів та не заперечується відповідачем.

Проте, з липня 2011 року відповідач не виконує свого зобов'язання по договору зі сплати орендної плати, що підтверджується довідкою Вознесенської ОДПІ ГУ Міндоходів Миколаївської області від 24.07.2014 № 267/9/14-25/25-016, листом позивача-2 від 18.06.2014 № 323/18-34/02, листом третьої особи від 17.06.2014 № 234, поясненнями прокурора, позивачів та не заперечується відповідачем.

Станом на час вирішення даного спору спірна земельна ділянка вільна від забудови, що підтверджується актами обстеження земельних ділянок від 13.06.2014 та від 07.07.2014, листом Інспекції ДАБК у Миколаївській області від 18.06.2014 № 7/14-3228-14, поясненнями прокурора, позивача-1 та не заперечується відповідачем.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов прокурора підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до п. д) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Як встановлено судом відповідач з липня 2011 року, тобто систематично, не виконує свого зобов'язання по договору зі сплати орендної плати. На підтвердження іншого відповідачем не подано суду жодного доказу.

Господарський суд вважає, що дане порушення відповідачем умов договору є істотним, а отже позов прокурора в частині розірвання спірного договору ґрунтується на фактичних обставинах справи та чинному законодавстві України, а тому підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Згідно з ч.5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з листом відділу Держземагентства у Новоодеському районі Миколаївської області від 24.07.2014 № 6-1-6-23/1715, поясненнями присутніх учасників судового процесу та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи, спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту на території третьої особи.

Згідно з листом позивача-2 від 30.07.2014 № 439/18-34/02, поясненнями присутніх учасників судового процесу АЗС, що мала бути збудована на спірній земельній ділянці, не належить до об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади Новоодеського району.

За цих підстав, господарський суд вважає, що відповідач зобов'язаний повернути спірну земельну ділянку за актом прийому - передачі державі в особі позивача-1 на умовах, визначених у п. 19 спірного договору, а отже позов прокурора про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку також підлягає задоволенню господарським судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач жодним чином не спростував обставини, доведені суду прокурором та позивачами.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі від 16.12.2009 № 497, укладений між Новоодеською районною державною адміністрацією Миколаївської області та Приватним підприємством "Владлен", зареєстрований у Новоодеському реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії "ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2009 № 040948202078.

3. Зобов'язати Приватне підприємство "Владлен" (вул. Бузька, 43, м. Нова Одеса, Миколаївська обл., 56600, код 32319992) повернути державі в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001, код 00022579) за актом прийому - передачі земельну ділянку, площею 0,5000 га, кадастровий номер: 4824880200:03:001:0014, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Антонівської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, у стані, в якому її було одержано в оренду.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Владлен" (вул. Бузька, 43, м. Нова Одеса, Миколаївська обл., 56600, код 32319992) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 11242 (одинадцять тисяч двісті сорок дві) грн. 10 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 21.08.2014.

Суддя Д.О.Бездоля