Постанова

від 21.08.2014 по справі 916/1004/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2014 р.Справа № 916/1004/14 Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого : Мирошниченко М. А.,

суддів: Журавльова О.О. та Шевченко В. В.,

(Склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями та розпорядження в.о. голови суду № 1256 від 19.06.2014 р. та розпорядження голови суду № 499від 18.08.2014 р.)

при секретарі судового засідання - Ляшенко М.І.

за участю представників:

Прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері - Чалого М.Г. (на підставі доручення),

Міністерства оборони України - Дідух С.П. (на підставі доручення),

Військової частини А1785 - не з'явився,

ТОВ "Берег-Трейд" - Сакали М.Я. (на підставі доручення),

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси - не з'явився,

ТОВ „Град Строй" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Трейд" на рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2014 р. по справі № 916/1004/14 за позовом Прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, в особі Військової частини А1785 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Трейд", за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Строй" про зобов'язання виконати обов'язок за договором,

ВСТАНОВИЛА:

18.03.2014 р. Прокурор Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі Прокурор) інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі МОУ) в особі Військової частини А1785 (далі в/ч А1785) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Трейд" (далі відповідач або Товариство) про зобов'язання відповідача виконати в натурі зобов'язання за договором на розбирання будівель та споруд №295 від 29.01.2006 р. та передати в/ч А1785 будівельні матеріали, отримані від розбирання будівель № 68 та № 76 військового містечка №5, розташованого за адресою м. Одеса, вул. М.Говорова, 10, а саме: колони залізобетонні - 18шт., балки залізобетонні - 12шт., плити залізобетонні - 1332кв.м., стінові бетонні блоки - 162куб..м., камінь -ракушняк - 8куб.м., загальною вартістю 230899,04грн.

Свої вимоги Прокурор мотивував тим, у порушення укладеного між в/ч А1785 та відповідачем договору №295 на розбирання будівель та споруд від 29.01.2006 р. відповідач, незважаючи на заявлені вимоги -претензії, не передав в/ч А1785 будівельні матеріали, отримані від розбирання будівель №68 та №76.(а.с.2-6).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.03.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі (а.с.1).

Відповідач 23.04.2014 р. звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності у який просив відмовити в задоволенні позову в зв'язку з пропуском прокурором строку позовної давності по заявленим ним вимогам. (а.с.65).

23.04.2014 р. відповідач надав суду відзив на позов прокурора в якому не визнав позовні вимоги і просив відмовити в їх задоволенні. Свою позицію він мотивував, тим що по-перше прокурором пропущено строк позовної давності по заявленим вимогам; по-друге він (відповідач) належним чином виконав умови договору та передав матеріали по вказаним прокурором об'єктам, що підтверджується листом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси; по-третє відповідач вважає, що прокурор не обґрунтував і не довів належними доказами залишкову вартість будівельних матеріалів від розбирання зазначених ним об'єктів. (а.с.66-67).

В/ч А1785 надала суду заперечення на відзив відповідача в якому навела розрахунок залишкової вартості будівельних матеріалів від розбирання зазначених прокурором об'єктів та висловила свою незгоду з доводами відповідача щодо належного виконання ним умов договору та безпідставність посилання на лист Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, як на доказ виконання умов договору. (а.с71-72).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2014 р. до участі до справи було залучено Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, (далі КЕВ м. Одеси) в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. (а.с.82).

КЕВ м. Одеси надав суду пояснення на позовну заяву прокурора в якому зазначив, що відповідач не виконав умови договору укладеного між ним (відповідачем) та в/ч А1785, однак КЕВ м. Одеси не має відношення до цих договірних відносин, а тому йому не зрозуміло чому його залучено до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с.92-93).

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.05.2014 р. (повний текст якого складено та підписано суддею Горячук Н.О. - 04.06.2014 р.) позовні вимоги Прокурора задоволено повністю, а саме про зобов'язано відповідача виконати в натурі зобов'язання за договором на розбирання будівель та споруд №295 від 29.01.2006 р. та передати в/ч А1785 будівельні матеріали, отримані від розбирання будівель № 68 та № 76 військового містечка №5, розташованого за адресою м. Одеса, вул. М. Говорова, 10, а саме: колони залізобетонні - 18 шт., балки залізобетонні - 12шт., плити залізобетонні - 1332 кв.м., стінові бетонні блоки - 162 куб..м., камінь - ракушняк - 8 куб.м., загальною вартістю 230899,04 грн., а також стягнуто з відповідача до Державного бюджету України 4617,98 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду вмотивовано тим, що Прокурор довів належними доказами, що відповідач дійсно не виконав умови договору, а саме не передав в/ч А1785 будівельні матеріали, отримані від розбирання будівель № 68 та № 76 військового містечка, а відповідач не надав належних доказів виконання цих умов. Суд відмовив в задоволенні заяви відповідача про застосування до заявлених прокурором вимог строку позовної давності, оскільки дійшов висновку, що прокурором цей строк не пропущено.

Не погодившись з вищевказаним рішенням місцевого суду відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове яким відмовити в задоволенні позову прокурора.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що місцевий суд ухвалюючи рішення безпідставно відмовив в задоволенні його заяви про застосування до заявлених прокурором позовних вимог строку позовної давності, дійшовши помилкового висновку, що прокурором цей строк не пропущено. Крім того скаржник вважає, що судом необґрунтовано не прийняті до уваги акти розбирання будівель, які підтверджують належне виконання ним (скаржником) умов договору та не враховано лист КЕВ м. Одеси про відсутність претензій. Скаржник також вважає, що прокурор не обґрунтував і не довів належними доказами залишкову вартість будівельних матеріалів від розбирання зазначених ним об'єктів і суд безпідставно зазначив вказану вартість у рішенні. Скаржник також вважає, що суд повинен був залучити до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ „Град Строй", оскільки рішення суду може вплинути на права та обов'язки вказаної юридичної особи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 р., зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів головуючого судді Мирошниченко М.А., суддів Головея В.М.. та Шевченко В.В. та призначено до розгляду на 21.08.2014 р. о 10:30 год., про що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2014р. залучено до участі у справі якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ „Град Строй".

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2014 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів головуючого судді Мирошниченко М.А., суддів Журавльова О.О. та Шевченко В.В.

Прокурор надав суду письмові заперечення на скаргу у яких просив в задоволенні скарги відмовити.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів та вівся протокол судового засідання.

Представники Військової частини А1785, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси та ТОВ „Град Строй" в судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, про причини свого нез'явлення суд не повідомили.

Враховуючи викладене обставини та думку інших учасників процесу колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за їх відсутністю.

Представник скаржника (відповідача) в усних поясненнях наданих суду просив суд задовольнити скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Представники Прокурора та Міністерства оборони України в усних поясненнях наданих суду просили суд відмовити скаржнику в задовольнянні скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін .

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови .

Заслухавши усні пояснення учасників процесу, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, запереченнях на неї, дослідивши обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається та ці обставини дослідив місцевий суд, що 09.01.2006 р. між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Замовник), Військовою частиною А-1785 (Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Берег - Трейд" (Генпідрядник) укладено трьохсторонній договір №295 на розробку будівель та споруд. (далі Договір).

Умовами Договору передбачено, що згідно договору №227/ДБ-38 СП на пайову участь в будівництві житла від 12.07.2005 р. Замовник передає Генпідряднику у встановленому законом порядку земельну ділянку під забудову загальною площею 2,5га на території військового містечка № 5 по вул. Маршала Говорова, 10, а Власник доручає, а Генпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати за власний рахунок роботи, пов'язані із демонтажем будівель та споруд (далі роботи), які належать списанню у зв'язку із звільненням території військового містечка під будівельний майданчик планової забудови групи житлових будинків (в/м №5, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 10), з послідуючим передаванням матеріалів від розбирання Власнику (п.п.1.1., 1.2. договору).

Згідно п.п. 2.1. і 2.3. Договору Власник передає Генпідряднику будівлі та споруди для їх подальшого розбирання згідно переліку (Додаток 1). Власник здійснює приймання виконаних етапів робіт та підписання приймально-передавальних актів протягом 3-х календарних днів з моменту пред'явлення Генпідрядником виконаних робіт до здачі

Для огляду та складання актів приймання матеріалів від розбирання призначається комісія, до складу якої входять уповноважені належним чином представники Власника та Генпідрядника (п.2.4. договору).

Згідно п.п. 2.7.,2.8. Договору Генпідрядник несе відповідальність за схоронність матеріалів від розбирання. Ризик випадкового знищення матеріалів від розбирання до їх прийняття Власником несе Генпідрядник, окрім випадків виникнення ризику внаслідок обставин, які залежали від Власника. Повернення Власнику виходу матеріалів від розбирання здійснюється у відповідності зі звітом ринкової вартості матеріалів після розбирання.

Згідно п. 3.1. Договору строк виконання робіт узгоджується власником з генпідрядником на підставі календарного графіку виконання робіт.

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.6.1. договору).

У п. 6.7. Договору визначено, що до договору додаються: перелік списаних будівель та споруд військового містечка №5, що належать демонтажу та звіт про оцінку вартості матеріалів після розбирання будівель та споруд. (а.с.11-13),

У додатку № 1 до договору визначено які саме будівлі передаються Власником Генпідряднику для виконання зобов'язань за договором, зокрема:

будівля № 68 - сховище; будівля № 71 - сховище; будівля № 72 - сховище; будівля № 73 - сховище; будівля № 76 - ПТОР; будівля № 77 - тепловий пункт; будівля № 78 - пункт заправлення; будівля № 79 - мийка; будівля №80 - склад ПММ; будівля № 82 - КТП (а.с.14).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору сторони договору підписали акт приймання-передачі, згідно якого Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Військова частина А-1785 передали, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Берег-Трейд" прийняло ділянку під забудову загальною площею 2,5 га на території військового містечка № 5 по вул.. Маршала Говорова в м. Одесі із розташованими на ній наступними будівлями під розбирання: будівля № 68 - сховище, будівля № 71 - сховище, будівля № 72 - сховище, будівля № 73 - сховище, будівля № 76 - ПТОР, будівля № 77 - тепловий пункт, будівля № 78 - пункт заправлення, будівля №79 - мийка, будівля №80 - склад ПММ, будівля №82 - КТП.(а.с.15).

З наявних у матеріалах справи актів також вбачається і та ці обставини встановив місцевий суд, що у липні та жовтні 2007р. в/ч А1785 прийняла виконані роботи по розбиранню частини вищезазначених будівель та споруд військового містечка № 5 та прийняла матеріали від розбирання, а саме восьми будівель і споруд інв. №№71, 72, 73, 77, 78, 79, 80 та 82 (а.с.20-27).

Акти приймання в/ч А1785 виконання відповідачем робіт по розбиранню решти об'єктів, а саме №68 та №76 в матеріалах справи відсутні.

Водночас матеріали справи також свідчать (а.с.31), що об'єкти № 68 та № 76 які були передані відповідачу для розбирання на території військового містечка № 5 відсутні (розібрані) і ці обставини визнаються сторонами спору.

Викладене свідчать, що відповідач де-факто виконав роботи по розбиранню вказаних об'єктів № 68 та № 76, однак де-юре, не оформив прийняття цих робіт з в/ч А1785 передбаченими умовами договорами актами.

Докази того, що відповідач передав в/ч А1785 будівельні матеріали, отримані від розбирання будівель №68 та №76, а саме передбачені умовами договору акти здачі прийняття матеріалів отриманих від розбирання в матеріалах справи також відсутні.

За таких обставин колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо невиконання відповідачем умов договору в частині його (відповідача) обов'язку передати в в/ч А1785 будівельні матеріали отримані від розбирання будівель №68 та №76.

Доводи скаржника (відповідача) про те, що він виконав всі умови договору, що підтверджується 10-ю актами приймання передачі (а.с.101-110), та те, що КЕВ м. Одеси не мав до нього претензій, що підтверджується листом КЕВ м. Одеси №1457 від 25.09.2007 р., однак місцевий суд необґрунтовано не прийняв ці докази до уваги, на переконання колегії суддів не можна визнати мотивованими, з огляду на таке.

Так серед зазначених скаржником актів вісім актів такі ж самі на які посилається прокурор у позові, тобто акти які підтверджують виконання відповідачем робіт по розбиранню об'єктів №№71,72, 73, 77, 78, 79, 80, 82 та передачу отриманих від їх розбирання матеріалів.

Решта - два акти (а.с.109,110) складено відносно об'єктів №12 (овочесховища) і №57 (котельної), які не входили до складу об'єктів визначених Договором.

Докази того, що сторони Договору додатковими угодами або іншим чином узгодили зміну об'єктів, розбираннях яких є предметом Договору в матеріалах справи відсутні , а в/ч А1785 не визнає факту такого узгодження.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що розбирання відповідачем об'єктів № 12 і № 57 здійснювалось поза межами Договору і виконання цих робіт не звільняло відповідача від виконання умов договору щодо об'єктів № 68 та № 76.

Слід також зазначити, що матеріали справи свідчать, що об'єкти № 12 і №57 є іншими об'єктами ніж об'єкти № 68 та № 76, тобто помилки у визначенні назви (номеру) об'єктів в даному випадку не існує.

Посилання скаржника на лист КЕВ м. Одеси №1457 від 25.09.2007 р., згідно якого КЄВ м. Одеси не пред'являв до нього претензій щодо виконання умов договору на переконання колегії суддів обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки КЄВ м. Одеси не є стороною Договору і відповідно визнання або не визнання ним належного виконання відповідачем умов договору не має правового значення для вирішення цього спору, а п.2.2. договору передбачено, що саме Власник (Військова частина А1785) приймає будівельні матеріали від розбирання на підставі актів приймання-передачі.

Доводи скаржника, що місцевий суд визнавши суму матеріалів що підлягають поверненню відповідачем військовій частині А1785, послався на неналежні, докази якими не підтверджується вказана прокурором грошова сума колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на таке.

Як зазначалось вище п.6.7. Договору визначено, що до договору додаються: перелік списаних будівель та споруд військового містечка №5, що належать демонтажу та звіт про оцінку вартості матеріалів після розбирання будівель та споруд .

Відповідно до наявного у матеріалах справи акту списання будівлі №68 (а.с.16) вихід будівельних матеріалів від розбирання будівлі складає: колони залізобетонні - 18 штук, балки залізобетонні - 12 штук, плити залізобетонні - 972 кв.м., стінові бетонні блоки - 162кв.м.

Відповідно до акту списання будівлі №76 (а.с.17) вихід будівельних матеріалів від розбирання будівлі складає: камінь - ракушняк - 8кв.м., плити залізобетонні - 360кв.м.

Згідно відомості визначення залишкової вартості будівель №№68,76 загальна вартість будівельних матеріалів, отриманих від їх розбирання, складає 230899,04 грн. ( а.с.18).

Зазначені докази в їх сукупності з наявними у справі іншими доказами, а саме індивідуальними картками обліку будівель, довідкою, мотивованим розрахунком, відомостями визначення середньої ринкової первинної вартості будівельних матеріалів тощо, (а.с.29,30,71-72,73-77), на переконання колегії суддів належним чином підтверджують визначену прокурором вартість матеріалів що підлягають поверненню відповідачем військовій частині А1785 після розбирання об'єктів - будівель №68 та №76.

Щодо доводів скаржника необґрунтованості відмови місцевим судом в задоволенні його заяви про застосування строків позовної давності та висновків місцевого суду з цього питання колегія суддів зазначає наступне.

Так відповідач звернуся до місцевого суду з заявою про застосування до позовних вимог прокурора строку позовної давності з посиланням на те, що акти виконання робіт підписувались у 2007 р. і звернувшись до суду з позовом в 2014р. прокурор пропустив передбачений ст.. 257 ЦК України строк позовної даності по заявленим ним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні цієї заяви місцевий суд посилаючись на п.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", зазначив, що у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор, а з матеріалів справи вбачається, що прокурору стало відомо про порушення з акту перевірки будівель військового містечка №5 (м. Одеса, вул. Говорова,10) від 23.10.2013р. тому строк позовної давності для звернення до суду у прокурора не сплинув.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, з огляду на таке.

Як вірно зазначає скаржник у скарзі Прокурор при зверненні до місцевого суду з цим позовом чітко визначив в якості позивачів: орган уповноважений здійснювати функції держави в спірний відношеннях - Міноборони України та в/ч 1785, і не зазначив що такий орган (орган уповноважений здійснювати функції держави в спірний відношеннях) відсутній.

За таких обставин в даному конкретному випадку правовий статус позивача набирають саме Міноборони України та в/ч 1785, а не прокурор.

Згідно п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 р. „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

За таких обставин визначений місцевим судом порядок обліку початку перебігу строку позовної давності (пов'язування його з моментом коли прокурор узнав про порушення прав зазначених ним позивачів) в даному випадку є хибним і початок перебігу строку позовної давності відповідно до приписів ст..261 ЦК України слід рахувати з моменту коли позивач довідався або міг довідатись про порушення його права діями (бездіяльністю) відповідача.

Водночас колегія суддів дійшла висновку, що незважаючи на вказану помилку місцевого суду заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно п.3.1. Договору строк виконання Генпідрядником (відповідачем) робіт узгоджується власником з генпідрядником на підставі календарного графіку виконання робіт.

З викладено вбачається, що у договорі невизначено конкретний строк виконання робіт, а робися посилання на узгодження його календарним графіком виконання робіт.

Докази того, що такий графік виконання робіт складався ( узгоджувався) сторонами, в т.ч. стосовно спірних об'єктів - будівель №68 та №76, в матеріалах справи відсутні.

Ті обставини, що роботи по іншим передбаченим Договором об'єктам здійснювались відповідачем та приймались згідно актів здачі-приймання робіт у 2007році, на переконання колегії суддів лише констатують цей факт і не є підтверджують того, що сторони домовились що роботи повинні бути виконанні відповідачем саме в 2007 році.

Слід зазначити, що у п.6.1. Договору сторони визначили , що він набирає чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань , тобто цей договір є діючим по цей час.

З викладено вбачається, що фактично сторони договору не визначили (не узгодили) строки виконання відповідачем робіт передбачених договором, а тому відліковувати початок перебігу строку позовної давності з 2007 р., тобто з року фактичного виконання відповідачем частини робіт, як то вважає відповідач, буде методологічно невірно.

Водночас згідно ч. 2 ст.. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Матеріали справи свідчать, що в/ч А1785 неодноразово зверталася до відповідача з претензіями-вимогам за вих. № 729 від 27.04.2012 р. та вих. № 1069 від 19.06.2012 р. (а.с.37-40), щодо здійснення розбирання будівель №№ 68 і 76 та передачі отриманих від розбирання матеріалів та встановлювала відповідачу, згідно наданого їй ч. 2 ст.. 530 ЦК України права, строки виконання цих дій спочатку до 30.05.2012 р., а потім до 03.07.2012р.

На переконання колегії суддів саме після настання (збігу) цих встановлених позивачем, згідно приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, строків і не виконання відповідачем умов договору відносно повернення матеріалів після розбирання об'єктів - будівель №68 та №76 у визначених прокурором позивачів, в т.ч. в/ч А1785, виникло право на позов і саме з цієї дати слід відліковувати початок перебігу позовної давності по заявленим прокурором по цієї справі вимогам.

Враховуючи викладене та дату звернення прокурора до місцевого суду з цим позовом (18.03.2014р.) колегія суддів дійшла висновку, що прокурор не пропустив встановлений ст..257 ЦК України загальний трьохрічних строк позовної давності по заявленим ним вимогам, а тому застосовувати правові наслідки його пропуску в даному випадку не можливо.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано, враховуючи вищевказані фактичні обставини, в тому числі чинність дії договору на момент ухвалення рішення, та правильно застосувавши норми матеріального права, а саме ст.ст. 525, 526, 610, 629 ЦК України і ст. 173 ГК України (які регулюють обов'язковість виконання умов договору сторонами договору), задовольнив позов прокурора, зобов'язавши відповідача виконати взяті на себе зобов'язання за договором.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, як зазнавалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.49, 99,101- 105ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 30.05.2014 р. по справі № 916/1004/14 залишити без змін , а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Трейд" - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено і підписано 21.08.2014 р.

Головуючий суддя Мирошниченко М.А.

Судді Журавльов О.О.

Шевченко В.В.