Постанова

від 22.06.2009 по справі 41/68-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/68-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2009                                                                                       Справа№  41/68-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді   Стрелець Т. Г. (доповідача),      

суддів:  Головка В.Г., Логвиненка А.О.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.,

Представники сторін:

від відповідача: Чобанюк Т.М., представник, довіреність № 52-16/111 від 23.12.08;

від позивача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Механік», м. Донецьк на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2009р. по справі № 41/68-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Механік», м. Донецьк (вул. Університетська, 112 м. Донецьк, 83007)

до Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50034

про стягнення 167729 грн. 23 коп.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Механік»(позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»(відповідач) про стягнення суми основного боргу за виконані роботи у розмірі 164 300,00 грн., інфляційні нарахування у розмірі 2464,50 грн., 3% річних у розмірі 964,73 грн., всього 167 729,23 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Орєшкіна Е.В.) від 14.04.2009р. в задоволенні позову було відмолено у повному обсязі.

Рішення обґрунтоване тим, що позивачем не доведено факту надіслання або передання відповідачеві рахунків-фактур та податкових накладних до моменту пред'явлення позову до суду, і тому відповідач згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України не може вважатись таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, внаслідок чого право позивача не може вважатись порушеним. Господарський суд дійшов до висновку, що у позивача не виникає права стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи та застосування наслідків порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором, оскільки на час подання позову позивач не набув права на звернення до господарського суду за захистом свого порушеного права і подання ним позову було передчасним.

Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення у повному обсязі та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

При цьому скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що рішення є необґрунтованим і незаконним, прийнятим із порушенням норм матеріального в процесуального права, оскільки:

-          судом не враховане положення п. 2.3 договору № 1446а від 05.08.2008р., відповідно до якого оплата може бути відкладена у випадку несвоєчасного надання лише податкових накладних;

-          суд не врахував, що відповідачем проігноровано факт невиконання відповідачем ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2009р., якою сторін було зобов'язано надати у судове засідання акт звірки взаєморозрахунків сторін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2009 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні 01.06.2009р. на 12 год. 15 хв.

Ухвалою від 01.06.2009р. розгляд справи було відкладено до 12 год. 15 хв. 22.06.2009р.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні пояснив, що проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, вважає, що висновки позивача викладені в обґрунтування вимог апеляційної скарги не відповідають обставинам справи, рішення господарського суду Дніпропетровської області є законним та таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 22.06.2009р. за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення має бути скасовано, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 05.08.2008р. між позивачем і відповідачем був укладений договір підряду на ремонт електроустаткування № 1446а (у подальшому –Договір), відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язався провести роботи з ремонту електроустаткування відповідно до переліку електромашин і відповідно до обсягу робіт, а відповідач (замовник) зобов'язався створити необхідні для виконання робіт умови, прийняти виконані роботи і оплатити їх згідно умов договору (а. с. 9,10).

Відповідно до п. 2.2 договору оплата відповідачем вартості виконаних позивачем робіт здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених позивачем за фактично виконані роботи, підтверджених актами виконаних робіт, оформленими у двосторонньому порядку. Оплата виконаних робіт здійснюється відповідачем поетапно, по факту виконання робіт, протягом 20 календарних днів після підписання акту виконаних робіт, надання рахунків і податкових накладних за фактично виконанні роботи.

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи з ремонту електрообладнання на загальну суму 164 300,00 гривень, що підтверджується актами приймання виконаних робіт до договору № М-00002008/1 від 16.09.2008р. на суму 69 000,00 грн., № М-00002008/2 від 16.09.2008р. на суму 60 000,00 грн., № 2065 від 24.09.2008р. на суму 35 300,00 грн., підписаними з боку позивача і відповідача (а. с. 13-15). Факт виконання робіт відповідачем не заперечувався в судовому засіданні.

Позивачем було виставлено на ім'я відповідача рахунки-фактури № М-00002275 від 16.09.2008р. на суму 129 000,00 грн., № М-00002330 від 24.09.2008р. на суму 35 300,00 грн. (а. с. 16, 17).

У судовому засіданні відповідач заперечував отримання від позивача вказаних рахунків-фактур і податкових накладних, у зв'язку з чим скаржник надав у матеріали справи докази здійснення такого направлення 03.03.2009р.: чек, опис вкладення, повідомлення про вручення поштового відправлення, яке підтверджує факт отримання відповідачем рахунків-фактур і податкових накладних 04.03.2009р. (а. с. 37, 38).

Вказані документи були надані у матеріали справи до винесення рішення. Господарський суд Дніпропетровської області не надав належну оцінку вказаним доказам, не врахував їх при винесенні рішення.

Враховуючи умови п. 2.2 договору, обов'язок відповідача оплатити виконані скаржником роботи виник 24.03.2009р. (дата отримання рахунків-фактур і податкових накладних + 20 календарних днів).

Таким чином, господарським судом першої інстанції помилково не було надано оцінку всім доказам, наявним в матеріалах справи, у рішенні суд необґрунтовано не врахував докази направлення відповідачеві і отримання останнім документів, що є підставою здійснення розрахунків зі скаржником, дійшов хибного висновку про передчасне звернення позивача до господарського суду.

У відповідності зі ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

Таким чином, рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла до висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи у загальному розмірі 164 300,00 грн., тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 2464,50 грн. і 3% річних у розмірі 964,73 грн. за період з 07.10.2008р. по 18.12.2008р., то у цій частині позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Оскільки матеріалами справи підтверджується виникнення обов'язку сплати відповідача перед позивачем за виконані роботи лише 24.03.2009р., то до цього часу застосування до відповідача наслідків невиконання грошових зобов'язань відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (інфляційні нарахування і 3% річних) є неправомірним.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, визнав встановленими недоведені обставини справи, дійшов висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи. Вказане призвело до винесення необґрунтованого рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції та про необхідність часткового задоволення позовних вимог у розмірі 164 300,00 грн.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Механік», м. Донецьк задовольнити частково.

Рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2009р. по справі № 41/68-09  скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»(м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50034, код ЄДРПОУ 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Механік», м. Донецьк (вул. Університетська, 112 м. Донецьк, 83007, код ЄДРПОУ) 164300 грн. 00 коп. основного боргу, 1642 грн. 99 коп. державного мита та 115,58 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу.

В решті позову відмовити.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області, на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду -  видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя    Т. Г. Стрелець

СуддяВ. Г. Головко

СуддяА. О. Логвиненко