Постанова

від 16.06.2009 по справі 34/24-09-664

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/24-09-664

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" червня 2009 р. Справа № 34/24-09-664

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Картере В.І.

суддів:                              Жекова В.І., Пироговського В.Т.

при секретарі судового засідання –Стогній С.Ю.

за участю представників:

від прокуратури –Малєєв О.М.,

від Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області –не з'явився, належним чином повідомлений,

від Дочірнього підприємства „БОРОЛ” –Шибко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання В.о. Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2009р.

по справі № 34/24-09-664

за позовом Біляївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області

до Дочірнього підприємства „БОРОЛ”

про припинення права користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

16.02.2009р. Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області із позовом, в якому просив припинити право користування Дочірнього підприємства (далі - ДП) „БОРОЛ” земельною ділянкою загальною площею 0,2549га, яка розташована на території Усатівської сільської ради (юридична адреса: територія Усатівської сільської ради за межами населеного пункту М-05 обхід м. Одеси, км 20+550м (праворуч).

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор стверджує про нецільове використання ДП „БОРОЛ” земельної ділянки площею 0,2549 га, що була надана відповідачу у постійне користування для будівництва та експлуатації газової автозаправної станції, в той час як відповідач побудував та ввів в експлуатацію бензинову автозаправну станцію.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2009р. (суддя Фаєр Ю.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано з посиланням на те, що дії відповідача щодо зміни конфігурації автозаправної станції (далі - АЗС), не свідчать про зміну цільового призначення наданої відповідачу земельної ділянки.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, в.о. Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області вніс апеляційне подання, в якому посилаючись на невідповідність висновків місцевого господарського суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд.

На думку прокурора той факт, що відповідач побудував та ввів в експлуатацію бензинову АЗС на земельній ділянці, наданій у постійне користування для будівництва та експлуатації газової АЗС свідчить про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, а відтак наявні правові підстави для примусового припинення землекористування.

Відзиву на апеляційне подання не надійшло.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників судового процесу, дослідивши доводи апеляційного подання та матеріали справи, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційне подання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Згідно із Державним актом на право постійного користування землею серії І-ОД№004536 від 29.12.2001р. Дочірньому підприємству „БОРОЛ” на підставі рішення Усатівської сільської Ради народних депутатів № 911 від 26.12.2001р. для будівництва та експлуатації газової автозаправної станції надано земельну ділянку площею 0,2549 га. (а.с.8)

Відповідач у встановленому законом порядку отримав дозвіл на проектування та будівництво газової автозаправної станції (ГАЗС) на території Усатівської сільської ради (об'їзна дорога Миколаїв-Одеса), площею 0,2549га. (розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області №52/2002 від 11.02.2002р.) (а.с.36).

07.05.2004р. розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області ”Про внесення змін до розпорядження райдержадміністрації від 11.02.2002р. №52/02 „Про дозвіл на проектування та будівництво газової автозаправної станції на території Усатівської сільської ради ДП ”БОРОЛ” №289/2004 (а.с.14) Дочірньому підприємству ”БОРОЛ” надано дозвіл на проектування та будівництво бензиново-газової автозаправної станції на території Усатівської сільської ради (об'їзна дорога Миколаїв-Одеса), на земельній ділянці площею 0,2549га.

28.05.2008р. рішенням виконавчого комітету Усатівської сільської ради №174 (а.с.13) присвоєно юридичну адресу місця розташування АЗС, що належить Дочірньому підприємству „БОРОЛ”, а саме: за межами населеного пункту на території Усатівської сільської ради М-05 Обхід м. Одеси, км.20 + 550 м. (праворуч).

12.09.2008р. Державною приймальною комісією, утвореною на підставі розпорядження Біляївської райдержадміністрації №888/2008 від 18.06.2008р., підписано акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта –бензинової автозаправної станції на 250 а/добу ДП ”БОРОЛ” за адресою: Біляївський район Усатівської сільської ради, км.20 + 550 (праворуч) а/ш М 05 „Обхід м. Одеси” (а.с.15)., який затверджений розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області №1550/2008 від 26.11.2008р. (а.с.22).

Рішенням виконавчого комітету Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області №402 від 09.12.2008р. ”Про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна” (а.с.23) за ДП ”БОРОЛ” визнано право власності на одну нежитлову будівлю з навісом (бензинова АЗС на 250 а/добу), розташовану за адресою: за межами населеного пункту, на території Усатівської сільської ради М-05 Обхід м. Одеси, км.20 + 550м. (праворуч). На підставі вказаного рішення ДП ”БОРОЛ” видано відповідне свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю №402 від 19.12.2008р. (а.с.24).

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позову з огляду на таке:

Відповідно до п. ”а” ст.143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Визначений вказаною статтею Земельного кодексу України перелік категорій земель за цільовим призначенням є вичерпним.

Також, земельним законодавством чітко визначено, які землі належать до тієї чи іншої категорії, та для чого вони можуть використовуватися. При цьому, чинне земельне законодавство не визначає окремих категорій земель за цільовим призначенням для розміщення газових АЗС та для розміщення бензинових АЗС, а відносить всі землі надані для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель інших споруд до земель промисловості. (ч. 1 ст. 66 ЗК України).

Отже, зміна профілю об'єкта господарської діяльності не свідчить про зміну цільового призначення земельної ділянки, на якій розташований такий об'єкт, а відтак і дії відповідача щодо розміщення на наданій йому земельній ділянці АЗС іншого профілю, ніж зазначено у відповідному державному акті на право постійного користування землею, не свідчить про використання такої земельної ділянки не за цільовим призначенням, а відтак відсутні правові підстави для примусового припинення права користування спірною земельною ділянкою.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд вважає ствердження апелянта про використання на за нецільовим призначенням спірної земельної ділянки таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і відхиляє його.

Крім того, вимога апеляційного подання про скасування рішення місцевого господарського суду з передачею справи на новий розгляд є такою, що не відповідає приписам ст.103 ГПК України, а тому також відхиляється апеляційним господарським судом.

Виходячи з наведеного, оскаржене рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2009р. по справі №34/24-09-664 - залишити без змін, а апеляційне подання В.о. Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

          Головуючий суддя:                                                            В.І. Картере

          Судді:                                                                                В.І. Жеков

                                                                                                    В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписаний 22.06.2009р.