Рішення

від 18.08.2014 по справі 921/579/14-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2014 р.Справа № 921/579/14-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Панчук М.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Монастириського району Тернопільської області, в інтересах держави в особі Вістрянської сільської ради, с.Вістря Монастириського району Тернопільської області

до відповідача: Агропромислового приватного об'єднання "Слава", м.Снятин Івано-Франківської області

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.

за участю представників сторін:

прокурора: Процик Е.Р., прокурор відділу прокуратури міста Тернополя, посвідчення №018180 від 09.07.2013р.;

позивача: Грицак Л.С., сільський голова, рішення №1 від 16.11.2010р.;

відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні прокурору та представнику позивача роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Прокурор Монастириського району Тернопільської області звернувся 12.06.2014р. (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Вістрянської сільської ради, с.Вістря Монастириського району Тернопільської області, до Агропромислового приватного об'єднання "Слава", м.Снятин Івано-Франківської області, про розірвання договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано 16.06.2009р. Управлінням Держкомзему у Монастириському районі, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок здійснено запис за №040965300047 та про зобов'язання Агропромислове приватне об'єднання "Слава", м.Снятин Івано-Франківської області, повернути Вістрянській сільській раді земельну ділянку, площею 0,7000га, вартістю 271320,00грн., що розташована на території с.Вістря Монастириського району Тернопільської області по вул.Бучацька, 45 (з урахуванням уточнених позовних вимог від 18.08.2014р.).

Позов обґрунтовується наступними копіями документів: договором оренди землі без номеру, зареєстрованим 16.06.2009р., реєстраційною справою №10 договору оренди землі, актом передачі та прийняття земельної ділянки без номеру та без дати, рішенням Вістрянської сільської ради №113 від 03.11.2008р. "Про затвердження проекту землеустрою і надання земельної ділянки в оренду АПО "Слава" за адресою с.Вістря Монастириського району", договором купівлі - продажу від 03.07.2010р., інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, іншими матеріалами.

Ухвалою суду від 16.06.2014р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.08.2014р., з подальшим його відкладенням на 12.08.2014р. та 18.08.2014р., в порядку ст.77 ГПК України, для надання можливості прокурору та позивачу подати витребувані судом документи.

В обґрунтування заявленого позову прокурором зазначено, що на підставі укладеного договору оренди землі Агропромисловому приватному об'єднанню "Слава" надано терміном на 10 років в оренду земельну ділянку, площею 0,7000га, на котрій розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать об'єднанню на праві власності, для їх обслуговування. Даним договором сторони обумовили порядок та розмір внесення орендарем орендних платежів. В порушення договірних зобов'язань підприємство тривалий час, з 2010 року, не вносить орендної плати, у зв'язку з чим станом на червень 2014 року за ним рахується 1532,01грн. заборгованості по орендній платі, що підтверджується довідкою податкового органу. Крім того, нерухоме майно, що знаходиться на спірній земельній ділянці, відчужено відповідачем фізичній особі ОСОБА_2, що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ІВ №511106, відтак в силу ст.120 ЗК України підприємство втратило право користування спірною земельною ділянкою. Дані обставини стали підставою для звернення з позовними вимогами про розірвання договору оренди земельної ділянки та про зобов'язання АПО "Слава" передати земельну ділянку сільській раді, як власнику.

Разом з тим, в судовому засіданні позивачем повідомлено, що рішенням Вістрянської сільської ради №201 від 06.02.2014р. розірвано договір оренди землі між Вістрянською сільською радою та АПО "Слава" у зв'язку з невиконанням орендарем умов цього договору та чинного законодавства. Проте, на рішення сільської ради прокуратурою Монастириського району Тернопільської області внесено подання про усунення порушень вимог законодавства у сфері земельних відносин в діяльності Вістрянської сільської ради при прийнятті рішення №201 від 06.02.2014р., зобов'язано вжити заходів до скасування рішення №201. 08.08.2014р. Вістрянською сільською радою прийнято рішення за №231 про скасування рішення Вістрянської сільської ради №201.

З урахуванням наведеного прокурор та позивача вважають, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, причин неявки суду не повідомив, жодних клопотань не заявив, а витребувані ухвалами суду від 16.06.2014р., 05.08.2014, 12.08.2014 документи не подав. Поштове повідомлення про надіслання ухвали суду від 16.06.2014р. про порушення провадження по справі на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (м.Снятин, Івано-Франківська область, вул.Чорновола, 2) відділенням поштового зв'язку повернуто на адресу суду із зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" (довідка від 17.07.2014р. відділення поштового зв'язку про причину повернення долучена до матеріалів справи).

Утім, зважаючи, що ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалася судом за юридичною адресою відповідача, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та у позовній заяві, тому з урахуванням приписів ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд констатує, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, сторони належним чином повідомлені про час та дату слухання справи, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши додатково представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, господарський суд встановив наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36 1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

В резолютивній частині рішення Конституційного Суду України N 3-рп/99 від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (п.п.34, 35 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з п.п. "а", "в", "й" ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів.

Таким чином, існують законні підстави для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах сільської ради, адже як вбачається із змісту позовної заяви, прокурором зазначено порушення інтересів держави, оскільки позивач, як орган місцевого самоврядування уповноважений державою здійснювати у спірних правовідносинах покладені державою функції щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, не отримує орендної плати за договором оренди в обсязі, передбаченому законодавством (ст. 21 Закону України " Про оренду землі" та ст. 288.1 Податкового кодексу України).

У червні 2009 року Вістрянською сільською радою, як Орендодавцем, та Агропромисловим приватним об'єднанням "Слава", як Орендарем, на підставі рішень Вістрянської сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 28 березня 2004 року №69 про затвердження проекту відведення земельної ділянки та від 03 листопада 2008 року №113 "Про затвердження проекту землеустрою і надання земельної ділянки в оренду АПО "Слава" за адресою: с.Вістря Монастириського району", укладено договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до умов якого, Орендодавець надав Агропромисловому приватному об'єднанню "Слава" в оренду земельну ділянку із земель промисловості, площею 0,7000га, що знаходиться за адресою: с.Вістря, вул.Бучацька, 45, для обслуговування будівель та споруд цегельного заводу, котрі належали Орендарю на праві власності на підставі свідоцтва на право власності №21 від 05.06.2003р., строком на 10 років (п.п.1, 2, 3, 8, 15, 16, 18 Договору).

Даний договір зареєстрований у Монастирському реєстраційному відділі Тернопільської філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 червня 2009 року за №040965300047 (реєстраційна справа №10 від 03.03.2009р.).

Пунктами 5, 9-13 Договору сторони визначили розмір орендної плати, строки та порядок її сплати. Зокрема, розмір орендної плати визначається у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 104160,00грн., передана в оренду і вноситься у строки, встановлені Законом України "Про плату за землю". Розмір орендної плати переглядається щорічно та підлягає індексації.

Згідно п.20 Договору передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації даного Договору за актом приймання - передачі.

Відповідно до акту прийняття - передачі земельної ділянки в натурі (на місцевості) Орендар, згідно Договору, передав Підприємству дві земельні ділянки за кадастровими номерами 6124281600:02:001:0020 (0,6690га) та 6124281600:02:001:0021 (0,0310га), котрі знаходяться на території Вістрянської сільської ради, тобто загальною площею 0,7га.

За умовами п.п.38, 39 договір припиняється шляхом його розірвання: 1) за взаємною згодою сторін; 2) за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, яке істотно перешкоджає її використанню. Допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку за невиконання умов цього договору та чинного законодавства.

Поданими документами підтверджуються доводи прокурора з приводу невнесення орендарем орендних платежів по договору оренди, з 2010р. по даний час.

Наведене підтверджується довідкою Монастириського відділення Бучацької ОДПІ №1963/19-00-25 від 11.07.2014р., листом Монастириського відділення Бучацької ОДПІ №98/19-11/15 від 22.01.2014р., згідно яких за Агропромисловим приватним об'єднанням "Слава" станом на 11.07.2014р. рахується 1532,01грн. податкового боргу по сплаті орендної плати, зокрема, за листопад, грудень 2010року та січень 2011року по 510,67грн.

Доказів на підтвердження сплати даної суми відповідач не подав, а у матеріалах справи такі відсутні.

Разом з тим, як випливає із довідки Вістрянської сільської ради №203/02-12 від 04.07.2014р. та виписки по рахунку сільської ради останній платіж по орендній платі АПО "Слава" здійснено 24.09.2010р. в сумі 918,00грн.

Дані обставини підтверджуються, також, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012р. у справі №2а-4223/11/0970 за позовом Державної податкової інспекції в Бучацькому районі Тернопільської області до АПО "Слава" про стягнення податкового боргу, котрий виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум та штрафних санкцій з орендної плати за землю, згідно якого з відповідача стягнуто на користь бюджету 2187,56грн. податкового боргу за період: квітень - грудень 2010 року та січень 2011 року.

Також, за твердженнями прокурора та згідно наданих письмових доказів, пояснень представника позивача, судом встановлено, що на земельній ділянці, переданій відповідачу в оренду за спірним договором знаходиться нерухоме майно (комплекс, будинки та будівлі, загальною площею 1109,50га, вартістю 1013817грн), що належать фізичній особі ОСОБА_2, згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 03.07.2010р.

Наведене додатково підтверджується витягом за №26889455 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого мана, сформованої станом на 05.06.2014р., індексний номер 122636457.

Отже, нерухоме майно, що розташоване на орендованій земельній ділянці вибуло із володіння відповідача, внаслідок його відчуження.

Враховуючи зміну власника нерухомого майна листом №99/02-12 від 16.04.2014р. позивач просив розірвати договір оренди. Проте дане прохання залишено без відповіді та задоволення (довідка сільської ради №234/2-12 від 11.08.2014р.).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. При цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України та ст.1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За ст.96 ЗК України ст.ст.21, 22, 24, 25 Закону України "Про оренду землі", п.п.9-13 спірного договору оренди землі, одним із основних обов'язків орендаря (відповідача по даній справі) є своєчасне внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Крім того, у відповідності до ст. 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом в сфері орендних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду зокрема, на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно із п."д"ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

У п.2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Приписами ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом зазначених норм договір оренди можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання. Висвітлення даної правової позиції мало місце у постанові Верховного суду України від 12 грудня 2012р. у справі №6-146цс12.

В силу ст.111 28 ГПК України рішення Верховного суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права та суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного суду України.

Поданими прокурором та позивачем доказами, зокрема, довідкою Монастириського відділення Бучацької об'єднаної державної податкової інспекції №1963/19-00-25 від 11.07.2014р. та листом від 22.01.2014р. №98/19-11-15, встановлено факт несплати відповідачем орендної плати по договору оренди землі в період з листопада 2010 року по даний час, що на думку суду свідчить про систематичне існування порушення договірного зобов'язання в цій частині договору.

Між тим, як зазначалося вище, систематична несплата орендної плати є однією із підстав розірвання спірного договору оренди в силу закону.

Окрім того, за спірним договором оренди земельна ділянка за адресою: с.Вістря, вул.Бучацька, 45, передана відповідачу для обслуговування будівель та споруд цегельного заводу, які належать АПО "Слава", згідно свідоцтва про право власності №21 від 05.06.2003р. (п.п.3, 15 Договору). Внаслідок відчуження АПО "Слава" даного майна у 2010 році громадянину ОСОБА_2, останній набув права користування земельною ділянкою, на якій знаходяться об'єкти та споруди.

Частиною першої статті 377 ЦК України також передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Також, частиною першою статті 141 ЗК України визначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою, серед іншого, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, в порядку ч.3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі", також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Договір оренди землі припиняється, у тому числі в разі, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частини 1, 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі").

Згідно з частиною другою статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Судом з'ясовано, що на момент пред'явлення позову та розгляду справи в суді, право власності на нерухоме майно, що знаходиться на орендованій відповідачем по спірному договору землі перейшло до фізичної особи ОСОБА_2, як покупця споруд цегельного заводу.

Вимогами статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що Вістрянська сільська рада з огляду на факт систематичної несплати орендної плати та зміну власника нерухомого майна, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, повідомила підприємство про наявність підстав для дострокового розірвання спірного договору оренди. Проте, таке повідомлення було залишено підприємством без відповіді та реагування.

У зв'язку з цим, Вістрянською сільською радою прийнято рішення 06 лютого 2014 року за №201 про розірвання договору оренди, котре в подальшому 08.08.2014р. на підставі рішення №231 було скасовано.

Надаючи оцінку діям позивача, як органу місцевого самоврядування з цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7-рп/2009, справа № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) визначено що:

- органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

При цьому, зазначено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону ); органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення .

Стосовно скасування актів органів місцевого самоврядування Конституційним судом України закріплено декілька правових позицій, застосування яких пов'язується з юридичними ознаками акта органу місцевого самоврядування та підставами його скасування.

Зокрема, звернуто увагу на те, що у разі, якщо ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, то вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання .

Зі змісту рішення Вістрянської сільської ради №201 від 06 лютого 2014 року "Про розірвання договору оренди землі від 03.03.2009року /реєстраційна справа №10/ укладеного між Вістрянською сільською радою та АПО "Слава", не вбачається, що останнє прийнято із зазначенням періоду його дії, тобто таке рішення є актом одноразового застосування.

Однак, дане рішення не було виконано, отже, його дія тривала до моменту фактичного виконання.

Таким чином, з урахуванням правової позиції Конституційного Суду України, закріпленої у п. 5 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 (справа № 1-9/2009), враховуючи факт невиконання сторонами рішення №201 від 06.02.2014р. шляхом повернення орендарем земельної ділянки власнику з оренди, беручи до уваги рішення Вістрянської сільської ради №231 від 08.08.2004 року "Про усунення порушень вимог законодавства у сфері земельних відносин в діяльності Вістрянської сільської ради" та норми ст.ст.120, 141 ЗК України, ст.ст.377, 651 ЦК України, ст.ст.7, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", п.п.38, 39 договору оренди землі, суд доходить висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених прокурором вимог.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи доведено факт невиконання АПО "Слава" зобов'язання щодо внесення орендної плати за вказаною угодою протягом тривалого часу (2010-2014 роки).

Вказана обставина, в силу ст.ст.31, 32 Закону України "Про оренду землі", ст.141 ЗК України, ст. 651 ЦК України, п.39 спірного договору оренди землі є самостійною підставою для розірвання останнього.

За даних обставин, беручи до уваги чинність всіх умов договору оренди землі без номеру та дати, котрий зареєстрований 16.06.2009 року в органах Державного земельного кадастру, в тому числі і тих, котрі передбачають право на розірвання договору в односторонньому порядку, беручи до уваги встановлений судом факт несплати орендної плати за період з вересня 2010 року по даний час, враховуючи зміну власника нерухомого майна, що знаходиться на орендованій відповідачем земельній ділянці, та з огляду на задоволення позову в частині розірвання договору оренди, суд вважає правомірними й вимоги прокурора про повернення спірної земельної ділянки Вістрянській сільській раді, оскільки наведене узгоджується з нормами ст. 34 Закону України "Про оренду землі" та безпосередньо випливає з умов договору оренди (п. 21 договору) .

З урахуванням вище викладеного, позовні вимоги задовольняються повністю.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

В судовому засіданні 18.08.2014р., відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 377, 651, 653 ЦК України, ст.ст.93, 120, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 24, 25, 31, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 1, 2, 42-47, 22, 29,33, 34, 43, 44, 49, 81 1 , 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі, укладений між Вістрянською сільською радою (с.Вістря Монастириського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04396064) та Агропромисловим приватним об'єднанням "Слава" (м.Снятин Івано-Франківської області, вул. Чорновола, 2, ідентифікаційний код 31982844), котрий зареєстровано у Монастириському реєстраційному відділі Тернопільської філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" 16 червня 2009 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №040965300047.

2. Агропромисловому приватному об'єднанню "Слава" (м.Снятин Івано-Франківської області, вул. Чорновола, 2, ідентифікаційний код 31982844) повернути, в п'ятнадцяти денний строк з дати набрання рішенням законної сили, Вістрянській сільській раді (с.Вістря Монастириського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04396064) земельну ділянку, загальною площею 0,7000га, вартістю 271320,00грн.,що розташована на території села Вістря Монастириського району Тернопільської області по вул.Бучацька, 45, кадастровий номер 6124281600:02:001:0020 (площею 0,6690 га) та кадастровий номер 6124281600:02:001:0021 (площею 0,0310 га).

3. Стягнути з Агропромислового приватного об'єднання "Слава" (м.Снятин Івано-Франківської області, вул. Чорновола, 2, ідентифікаційний код 31982844) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять)грн.00коп. судового збору в дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, ЄДРПОУ одержувача 37977726, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, ЄДРПОУ суду 03500022, МФО 838012, код класифікації доходу 22030001, призначення платежу - "судовий збір", код 03500022).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "21" серпня 2014 року.

Суддя Н.О. Андрусик