Ухвала

від 20.08.2014 по справі 802/2047/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2047/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.

секретар судового засідання: Александрова К.В.

за участю:

представника позивача Кудрик Я.О.

представника відповідача Кравця А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариство "НДІ Відеотермінальної техніки" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до приватного акціонерного товариства "НДІ Відеотермінальної техніки" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2014 року управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці звернулось в суд з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства "НДІ Відеотермінальної техніки" про стягнення заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники, на підставі повідомлень про розрахунки за січень-травень 2014 року в розмірі 1792,20 грн., оскільки в добровільному порядку дана сума не сплачена.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 14 липня 2014 року адміністративний позов задовольнив, а саме постановив стягнути з приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут відеотермінальної техніки" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці наукову пенсію в розмірі 1792 (одна тисяча сімсот дев'яносто дві) гривні 20 копійок.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі позивач порушує питання про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року у справі №802/2047/14-а та ухвалення нового рішення. Аргументуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на необґрунтованість посилань на порушення статті 24 Закону України "Про наукову і науково-творчу діяльність" приватним акціонерним товариством "Науково-дослідний інститут відеотермінальної техніки", оскільки відповідач з 1991 року не був внесений до Державного реєстру наукових і науково-дослідних організацій і жодного разу не проходив Державної атестації як цього вимагає стаття 11 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, на адресу приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут відеотермінальної техніки" управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці надсилалися повідомлення про відшкодування витрат на виплату та доставку наукових пенсій (а.с.8-13).

Враховуючи, що вказані повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, залишені відповідачем без відповідного реагування, за відповідачем утворилась заборгованість за період з січня 2014 року по травень 2014 року в сумі 1792,20 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" відповідач повинен сплачувати різницю між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних міркувань.

Згідно зі статтею 6 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.

Відповідно до приписів статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На виконання наведеної норми зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 372 про затвердження Порядку, який визначає механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право вказані особи.

Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з пунктом 4 Порядку у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Відповідно до пункту 5 Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 7 грудня 1992 року № 686, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви державного підприємства приймаються товариством. Товариство є правонаступником прав і обов'язків підприємства, що приватизується.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у приватне акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що колишнім працівникам відповідача, які мали право на призначення пенсії відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, була призначена пенсія. Наукова пенсія ОСОБА_5 призначена на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 04.05.2005 року (цивільна справа №2-2935/05) (а.с.17), що також підтверджується довідками №4073 від 26.05.2014 року (а.с.15). Призначення наукової пенсії ОСОБА_4 підтверджується довідками №4074 від 26.05.2014 року, №34 від 20.04.2004 року та №35 від 21.04.2004 року, №31 від 01.07.2002 року (а.с.19, 20, 21, 22). Сторонами не надано доказів, які б підтверджували протиправність призначення гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 наукової пенсії.

Як підтверджується з матеріалів справи приватне акціонерне товариство "НДІ Відео термінальної техніки" відноситься до інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, на яких розповсюджуються вимоги Порядку № 372 від 24.03.2004 року.

За період з січня по травень 2014 року у товариства виникла заборгованість із відшкодування управлінню ПФУ різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 1792,20 грн.

Таким чином, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про обґрунтовану вимогу управління ПФУ щодо фінансування відповідачем різниці у розмірі пенсії, призначеної науковому працівнику, є правильним.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариство "НДІ Відеотермінальної техніки" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Сторчак В. Ю.

Смілянець Е. С.