Рішення
від 17.06.2009 по справі 10/65
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/65

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.2009 Справа № 10/65

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ужбудпроект", м.Ужгород

до відповідача 1 Комунального автотранспортного підприємства 072801, м.Ужгород

до відповідача 2 Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м.Ужгород

про: визнання права власності на автотранспортні засоби та виключення з під -арешту, накладеного міським відділом ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції, транспортні засоби.

Суддя І.В.Івашкович

Представники:

від позивача : Радь І.І.,довіреність від 22.05.09

від відповідача 1: Попюк М.І.,довіреність №13від 04.01.08

від відповідача 2:Венжега М.Р.,заступник начальника міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ,довіреність №08/45 від 23.02.09

СУТЬ СПОРУ: ТОВ”Ужбудпроект”,м.Ужгород звернулось з позовом до до відповідача 1 Комунального автотранспортного підприємства 072801, м.Ужгород, до відповідача 2 Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м.Ужгород про визнання права власності на автотранспортні засоби та виключення з під -арешту, накладеного міським відділом ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції, транспортних засобів.

У судовому засіданні 11.06.2009р. за участю представників від позивача : Радь І.І.,довіреність від 22.05.09; від відповідача 1: Попюк М.І.,довіреність №13 від 04.01.08; від відповідача 2: Венжега М.Р.,заступник начальника міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ, довіреність № 08/45 від 23.02.09 оголошувалась перерва до 15.06.09 до 14 год. 30 хв., перерву продовжено до 17.06.2009 р. 11:30 год.

Позов мотивує з посиланням на обставини набуття ним у встановленому порядку права власності на автотранспортні засоби згідно з наступним переліком: бочка КО -503, реєстраційний №40-32 ЗАМ, рік випуску 1990, шасі 1300418, двигун №168106; бочка КО-503, реєстраційний №32-57 ЗАМ, рік випуску 1987, шасі 1022102, двигун №130289; бочка КО -505, реєстраційний № 21-99 ЗАМ, рік випуску 1986, шасі 8313, двигун №907190; бочка КО-505, реєстраційний № 47-84 ЗАЛ, рік випуску 1984, шасі 3301, двигун №595700; бочка КО-505, реєстраційний №74-28 ЗАЛ, рік випуску 1985, шасі 5318, двигун №737469; вишка ЗІЛ -43412, реєстраційний №09-81 ІКА, рік випуску 1993, шасі рР3362073, двигун №098950; бочка КО -503, реєстраційний № 98-84 ЗАМ, рік випуску1990, шасі 1279094, двигун №101113; КАМАЗ-53213, реєстраційний №94-53 ЗАМ, рік випуску 1989, шасі 23120, двигун №516332.

Зазначає, що право власності на вказані транспортні засоби виникло з підстав укладеної з комунальним автотранспортним підприємством 072801, м.Ужгород(відповідачем1)угоди купівлі-продажу від 31.07.07 та з моменту передачі за приймально-здавальним актом від 31.07.07.Наголошує,що угода від 31.07.07 було укладена з дотриманням вимог чинного законодавства, відчудження вказаних транспортних засобів здійснювалось згідно з рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 02.07.07 №237,а також за наявності наданого ДПІ в м. Ужгород відповідно до вимог Закону України ”Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” дозволу №5/24-0 від 30.07.07 на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі.

Стверджуючи про те,що відповідно до приписів ч.1ст.334 Цивільного кодексу України право власності на спірні транспортні засоби набуто з моменту їх передачі, позивач посилається на наявність обставин, які свідчать про існування перешкод у вільному користуванні та розпорядженні ним цими транспортними засобами, а саме на наявність накладеного міськвідділом ДВС Ужгородського МРУЮ арешту на спірні транспортні засоби відповідно до винесених постанов від 17.08.07 про відкриття виконавчого провадження на накладення арешту на все майно, що належить відповідачу 1, від 30.10.07 про арешт майна та оголошення заборони на його відчудження , від 11.02.08 про арешт майна відповідача1 та оголошення заборони на його відчудження , від 12.12.07про розшук майна відповідача 1.Зазначає, що арешт на спірні транспортні засоби накладено, оскільки відповідач 1 не вчинив дії щодо зняття їх з обліку в підрозділах ДАІ, як це вимагається відповідно до приписів „Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок”(затв. постановою КМУ від 07.09.1998р. №1388).

У зв'язку з наявністю вищевказаних перешкод у реалізації свого права власності позивач, посилаючись на норми ст.ст.16,321,392 Цивільного кодексу України,ст.20 Господарського кодексу України, звернувся з даним позовом про визнання його права власності на спірні транспортні засоби та звільнення їх з-під арешту.

В процесі судового розгляду представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Подав заяву від 15.06.09 з викладеними додатковими обґрунтуваннями нормативних підстав позовних вимог. Зокрема, обґрунтовує своє право на звернення з даним позовом в порядку норм ст.59 Закону України ”Про виконавче провадження”.

Відповідач 1 згідно з поданим письмовим відзивом на позов, позовні вимоги визнає та погоджується з правомірністю позицій позивача стосовно того, що право власності на спірні транспортні засоби у нього виникло з моменту передачі таких транспортних засобів за актом приймання-передачі, а угоду купівлі –продажу від 31.07.07 було укладено з дотриманням встановленого законом порядку та за відсутності законодавчо встановлених обмежень. У додатково поданих письмових поясненнях(заява від 15.06.09) відповідач 1 наводить заперечення проти доводів відповідача 2 щодо наявності підстав для припинення провадження у даній справі з огляду на існування справи адміністративної юрисдикції №2а-1048/08,яка розглядалась Закарпатським окружним адміністративним судом. Відповідач 1 вважає, що таке клопотання відповідача 2 не узгоджується з приписами ст.80 Господарського процесуального кодексу України, що врегламентовує підстави для припинення провадження у справі, зокрема, у випадку якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав. Представник відповідача 1 заявив про підтримання позиції згідно з письмовим відзивом на позов.

Відповідач 2 подав клопотання (заява №14606/0820 від 10.06.09),згідно з яким просить провадження у даній справі припинити, посилаючись на ті підстави, що є рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.11.08 у справі між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав. Окрім того, вважає, що спір щодо виключення майна з-під арешту підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

На вимогу суду відповідач 2 подав письмовий відзив з обґрунтуванням своєї позиції по суті позову(заява №14967/08-07 від 15.06.09,заява №15082/08-20 від 17.06.09),згідно з яким проти позову заперечує повністю. Зокрема, наголошує на тому, що вимоги позивача, що ґрунтуються на угоді купівлі-продажу від 31.07.07 по суті було розглянуто Закарпатським окружним адміністративним судом, яким у винесеній за результатами розгляду справи №2а-1048/08 постанові від 25.11.08 зроблено висновки про наявність підстав вважати вказану угоду недійсною. Окрім того, вказано на те, що постанови Ужгородського міськвідділу ДВС про накладення арешту на майно боржника комунального автотранспортного підприємства 072801 було винесено в межах зведеного виконавчого провадження з метою вжиття всіх передбачених законом заходів примусового характеру, спрямованих на виконання відповідних виконавчих документів. Представник відповідача 2 заперечення проти позову підтримав.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи,

суд констатує такі висновки:

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що між комунальним автотранспортним підприємством - 070801, м.Ужгород (відповідач 1), як Продавцем, та ТОВ”Ужбудпроект”(позивач),як Покупцем, було укладено угоду купівлі –продажу від 31.07.07,відповідно до умов якої Продавець продав, а Покупець купив автотранспортні засоби згідно з наступним переліком: бочка КО -503, реєстраційний №40-32 ЗАМ, рік випуску 1990, шасі 1300418, двигун №168106;

- бочка КО-503, реєстраційний №32-57 ЗАМ, рік випуску 1987, шасі 1022102, двигун №130289;

- бочка КО -505, реєстраційний № 21-99 ЗАМ, рік випуску 1986, шасі 8313, двигун №907190;

- бочка КО-505, реєстраційний № 47-84 ЗАЛ, рік випуску 1984, шасі 3301, двигун №595700;

- бочка КО-505, реєстраційний №74-28 ЗАЛ, рік випуску 1985, шасі 5318, двигун №737469;

- вишка ЗІЛ -43412, реєстраційний №09-81 ІКА, рік випуску 1993, шасі рР3362073, двигун №098950;

- бочка КО -503, реєстраційний № 98-84 ЗАМ, рік випуску1990, шасі 1279094, двигун №101113;

- КАМАЗ-53213, реєстраційний №94-53 ЗАМ, рік випуску 1989, шасі 23120, двигун №516332.

Умовами угоди передбачено, що перехід права власності на транспортні засоби засвідчується двостороннім актом прийому-передачі.

На виконання умов вказаної угоди сторонами оформлено приймально-здавальний акт від 31.07.07,яким засвідчено прийняття позивачем куплених за угодою від 31.07.07 транспортних засобів.

Судом з'ясовано, що з огляду на правовий режим спірних транспортних засобів, що перебували у комунальній власності територіальної громади м. Ужгород , їх відчудження здійснено відповідно до рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №237 від 02.07.07, а отже з дотриманням вимог ст.ст.78,136 Господарського кодексу України,ст.ст.29,60 Закону України ”Про місцеве самоврядування в Україні”. Окрім того, з огляду на перебування майна комунального автотранспортного підприємства –070801,м.Ужгород у податковій заставі, на продаж спірних транспортних засобів відповідно до вимог Закону України ”Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а також Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків,які перебувають у податковій заставі(затв. пост. Кабінету Міністрів України від 15.04.02 №538) ДПІ у м. Ужгород було видано дозвіл №5/24-0 від 30.07.07.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.Встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з регламентацією норм ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. До передання майна прирівнюється, зокрема, вручення товарно-розпорядчого документа.

Виходячи із встановленої ст.328 Цивільного кодексу України презумпції правомірності набуття права власності та беручи до уваги вищезазначені фактичні обставини справи, що свідчать про укладення спірної угоди купівлі-продажу з дотриманням встановлених законом вимог, враховуючи відсутність правових підстав для визнання вказаної угоди нікчемною, а недійсність її в судовому порядку не встановлена,

суд констатує висновок про наявність підстав вважати правомірно набутим позивачем право власності на спірні транспортні засоби, яке відповідно до норм ст.334 Цивільного кодексу України та умов угоди виникло з моменту їх передачі за вищезгаданим приймально-здавальним актом від 31.07.07.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами відповідача2 про недійсність спірної угоди купівлі-продажу від 31.07.07.Окрім того, не заслуговують на увагу наведені відповідачем посилання, як на підстави недійсності спірної угоди, на розрахунково-платіжні документи, згідно з якими здійснювалась оплата за придбані позивачем спірні транспортні засоби. При цьому суд зауважує, що аналіз виконання умов договору, в т.ч. в частині розрахунків за придбаний за договором купівлі-продажу товар, не створює правових наслідків у вигляді недійсності умов договору.

Досліджені судом в процесі судового розгляду фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач дійсно обмежений у здійсненні набутого ним права власності на спірні транспортні засоби, оскільки через винесення міськвідділом ДВС Ужгородського МРУЮ в межах зведеного виконавчого провадження стосовно боржника комунального автотранспортного підприємства 072801, м.Ужгород(відповідача 1) постанов про накладення арешту на все майно, що належить боржнику(копії постанов додано до справи), хоча такі постанови не містять посилання на конкретну особу стягувача, на користь якого накладено арешт саме на спірні транспортні засоби, він позбавлений можливості зареєструвати в установленому порядку відповідні транспортні одиниці в підрозділі ДАІ, що в свою чергу перешкоджає йому як власнику вільно розпоряджатися транспортними засобами. Перешкодою у здійсненні такої реєстрації є те, що в силу накладеного арешту підрозділ ДАІ не знімає спірні транспортні засоби з обліку за комунальним автотранспортним підприємством 072801, м. Ужгород. Про зазначене свідчать, зокрема, обставини справи №2а-1048/08,що розглядалась Закарпатським окружним адміністративним судом(додано копію винесеної по даній справі постанови від 25.11.08).

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України ”Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Зазначена норма кореспондується із законодавчими приписами ст.16 Цивільного кодексу України щодо захисту цивільних прав, зокрема, шляхом визнання права та припинення дії, які його порушують.

Відповідно до вказівок, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14” Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, вимоги осіб щодо належності їм, а не боржнику, майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Матеріально-правові підстави для пред'явлення позову про визнання права власності визначені нормами ст.392 Цивільного кодексу України, за змістом яких власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з регламентації вищенаведених правових норм та беручи до уваги встановлені в процесі судового розгляду фактичні обставини, які свідчать про набуття позивачем у встановленому порядку права власності на спірні транспортні засоби та існування в силу накладеного міськвідділом ДВС Ужгородського МРУЮ арешту на майно відповідача 1 перешкод у реалізації такого права власності, суд вважає позовні вимоги заявленими з обґрунтованих відповідно до закону підстав. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Клопотання відповідача 2 про припинення провадження у справі судом відхилено як таке, що не узгоджується з врегульованими п.2 ч.1ст.80 ГПК України підставами припинення провадження у справі. Інші мотиви заперечень відповідача 2 спростовуються вищенаведеними судом висновками.

Враховуючи конкретні обставини справи, суд при вирішенні спору судові витрати покладає на позивача.

Керуючись ст. ст.43,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати право власності за ТОВ "Ужбудпроект" (м.Ужгород, вул. Загорська,51, код 34676183)на наступні транспортні засоби :

- бочка КО -503, реєстраційний №40-32 ЗАМ, рік випуску 1990, шасі 1300418, двигун №168106;

- бочка КО-503, реєстраційний №32-57 ЗАМ, рік випуску 1987, шасі 1022102, двигун №130289;

- бочка КО -505, реєстрацйний № 21-99 ЗАМ, рік випуску 1986, шасі 8313, двигун №907190;

- бочка КО-505, реєстраційний № 47-84 ЗАЛ, рік випуску 1984, шасі 3301, двигун №595700;

- бочка КО-505, реєстраційний №74-28 ЗАЛ, рік випуску 1985, шасі 5318, двигун №737469;

- вишка ЗІЛ -43412, реєстраційний №09-81 ІКА, рік випуску 1993, шасі рР3362073, двигун №098950;

- бочка КО -503, реєстраційний № 98-84 ЗАМ, рік випуску1990, шасі 1279094, двигун №101113;

- КАМАЗ-53213, реєстраційний №94-53 ЗАМ, рік випуску 1989, шасі 23120, двигун №516332.

3. Звільнити з-під арешту, накладеного на підставі постанов міського відділу Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 17.08.07 про відкриття виконавчого провадження та та накладення арешту на все майно, що належить комунальному автотранспортному підприємству 072801 ( м.Ужгород, вул. Погорєлова,3), від 30.10.07 про арешт майна комунального автотранспортного підприємства 072801 ( м.Ужгород, вул. Погорєлова,3) та оголошення заборони на його відчудження, від 11.02.08 про арешт майна комунального автотранспортного підприємства 072801 ( м.Ужгород, вул. Погорєлова,3) та оголошення заборони на його відчудження, від 12.12.07 про розшук майна комунального автотранспортного підприємства 072801 ( м.Ужгород, вул. Погорєлова,3) , наступні транспортні засоби :