Рішення

від 30.06.2009 по справі 40/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/152

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.06.09 р.                                                                                                       Справа № 40/152                               

Суддя господарського суду Донецької області   Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк  

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ТІРА”, м. Донецьк   

про стягнення 486 грн.  38 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Пилипенко І.В. – юрист

від відповідача:   не з'явився

Суть спору:

Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „ТІРА” про стягнення боргу з орендної плати в сумі 256 грн. 80 коп. та пені в сумі 229 грн. 58 коп. згідно договору оренди нерухомого майна б/н від 24.05.2006р.

          Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши  фактичні  обставини  справи,  докази на  їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає  застосуванню, приймаючи до  уваги  доводи  позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 24.05.2006р. між Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Тира”, далі Орендар, було укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 117,4 кв. м, розташованого за адресою: м. Донецьк,        бул. Шахтобудівників, 31/40.

Факт передачі спірного майна підтверджено актом приймання – передачі приміщення від 24.05.2006р., що відповідає пункту 4.1 договору.  

Строк дії договору передбачено пунктом 9.1 договору, а саме його укладено до 24.05.2009р.

Пунктом 3.1 договору встановлено розмір орендної плати, яка нараховується згідно Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька, затвердженої рішенням виконкому Донецької міської ради №534 від 26.11.2003р. та складає 467 грн. 75 коп. на місяць.

Згідно пункту 3.5 договору внесення орендних платежів має проводитись  щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Однак свої зобов'язання за договором Орендар належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 01.05.2009р. за позивачем утворився борг з орендної плати в сумі 256 грн. 80 коп., який він намагається стягнути.

Оскільки основне зобов'язання не виконано, позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 229 грн. 58 коп. за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Судом встановлено, що згідно ст. 55 ГК України сторони є суб'єктами господарювання.  

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про те, що:

Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180,  181 ГК України та ст. 638 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 256 грн. 80 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зобов'язання не припинилося виконанням правовідносин належним чином відповідно до вимог ст. ст. 193, 286 ГК України.

У задоволенні позову щодо стягнення пені в сумі 229 грн. 58 коп. за прострочення виконання умов договору оренди нежитлового приміщення б/н  від 24.05.2006р. слід відмовити оскільки доводи позивача спростовуються наступними обставинами.

Законодавством встановлено, що згідно ст. 549 ЦК України неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання є способом забезпечення виконання грошового зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 спірного договору за несвоєчасне внесення орендних платежів передбачено пеню в розмірі 0,5% від розміру не виплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більш розміру, встановленого законодавством України.

Згідно наданого до матеріалів справи особового рахунку пеня підлягає стягненню за період з серпня 2008р. по березень 2009р. і дорівнює 229 грн. 58 коп.   

Втім, який би розмір пені не був передбачений сторонами у договорі, він не повинен перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку України, передбачену ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996р.

Натомість, наданий розрахунок пені не містить посилання на подвійну облікову ставку Національного Банку України.

Крім того, не вказано до якого саме договору надано цей розрахунок, так, дата укладання спірного договору визначена 24.05.2006р., тоді як у розрахунку пені є посилання на договір № 496 від 25.05.2006р.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в доход державного бюджету України згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

          Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат  встановлений для нього на час подання позову –  за нульовою ставкою.

Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. Представник позивача надав згоду на оголошення скороченого тексту судового рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1, 2, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 759 ЦК України, ст.ст. 42, 55,                ст.ст. 193, 286 ГК України, ст. ст. 22, 27, 44, 49, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85, ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.     Позовні вимоги задовольнити частково.

2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ТІРА”, м. Донецьк,              вул. Жмури, 1/306, ід. код 32117090, на користь:

           - Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, 83050, м. Донецьк,   вул. Артема, 98, р/р 33218871700002 місцевий бюджет м. Донецька в ГУДКУ Донецькій області, МФО 834016, ід. код 23977045, борг з орендної плати в сумі 256 грн. 80 коп., видавши наказ;

           - державного бюджету України державне мито в сумі 53 грн. 85 коп., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції в Донецькій області.

           3. У задоволенні позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „ТІРА” пені в сумі 229 грн. 58 коп. за прострочення виконання грошових зобов'язань відмовити.  

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Суддя