Рішення

від 19.06.2009 по справі 41/320

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/320

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/320

19.06.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Єврометалбуд”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Укрметалоконструкція –ХХІ”

простягнення  82 969, 27  грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:      Журавель М.О. – дов. № б/н від 12.06.2009 року;

від відповідача:  Ковшун Г.М. – дов. № 1 від 12.06.2009 року ;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Єврометалбуд” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметалоконструкція –ХХІ” про стягнення 82 969, 27  грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на  суму 75 828,89 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2009 року порушено провадження у справі розгляд справи призначено на 15.06.2009 року.

В судовому засіданні 15.06.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.06.2009 року подав відзив на позовну заяву, в якому суму основного боргу визнав, а також, просив суд надати час для ознайомлення з нарахованими штрафними санкціями.

Відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України суд оголосив перерву по справі до 19.06.2009 року.

У судовому засіданні 19.06.2009 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути  75 828,89 грн. основного боргу, 8 568,66 грн. –інфляційних витрат та 1 414,78 грн. –3% річних.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 19.06.2009 року позовні вимоги визнав частково.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.06.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткової накладної № СФ-43 від 23 жовтня 2008 року на суму 75 828,89 грн. та довіреністю № 837091 від 23.10.2008 року, які долучені до матеріалів справи, позивач передав, а відповідач отримав товар у вигляді металопродукції на суму 75 828, 89 грн.

Як вбачається з гарантійного листа № 134/2008-10 від 22.10.2008 року відповідач зобов'язувався розрахуватися за поставлений товар протягом десяти банківських днів з моменту поставки товару, проте свої  зобов'язання не виконав, в результаті чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 75 828, 89 грн.

09 лютого 2009 року сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 75 828, 89 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що  правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, тому підлягають задоволенню повністю  сумі 75 828, 89 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 414,78 грн. за період з 05.11.2008 року по 19.06.2009 року та 8 568,66 грн. інфляційних втрат за період з 05.11.2008 року по 19.06.2009 року.

Здійснивши перерахунок інфляційних витрат господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, розмір яких визначено обґрунтованим розрахунком позивача.

Разом з тим позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню в сумі 1 402,32 грн., розрахунок яких здійснено за період з 07.11.2008 року по 19.06.2009 року, так як десятий банківський день розрахунку за отриманий товар згідно гарантійного листа № 134/2008-10 від 22.10.2008 року закінчувався 06.11.2008 року, а отже прострочення розпочалося з 07.11.2008 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрметалоконструкція –ХХІ” (04107, м. Київ, вул. Печенізька, 9, кВ. 125, код ЄДРПОУ 34356093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Єврометалбуд” (39622, Полтавська обл.., м. Кременчук, Проспект 50 років жовтня, 78/19, кВ. 19, код ЄДРПОУ 34958165) 75 828 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 89 коп. – основного боргу, 8 568 (вісім  тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 66 коп. – інфляційних витрат,  1 402 (одну тисячу чотириста дві) грн. 32 коп.  –3 % річних, 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. - державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           О.М. Спичак

Дата підписання рішення  

25.06. 2009 року