Постанова

від 01.07.2009 по справі 19/17-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/17-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2009                                                                                       Справа№  19/17-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Головка В.Г. (доповідач)    

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Стуковенковій О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Шевцов Є.В., довіреність від 28.10.2008

від відповідача: Жукова Є.О., довіреність від 8.01.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради на рішення  господарського суду Дніпропетровської області  від 16.04.2009р. у справі №19/17-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Техтрансбуд”, м.Дніпропетровськ 

до  управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

про визнання права власності

            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2009 року по справі №19/17-09 (суддя Петренко І.В.) визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Техтрансбуд" право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 53,18кв.м, що розташовані за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Героїв,12 п.21, на першому поверсі 9-ти поверхового будинку. В решті позову провадження у справі припинено.

             Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення яким відмовити в позові в повному обсязі, посилаючись на наступне:

-          при винесені рішення суд абсолютно безпідставно застосував до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі укладеного договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 03.03.08 норми наказу Державного комітету статистики України від 15.12.03 №444 „Про затвердження форми одноразового статистичного спостереження №1-амортизація”, оскільки до сфери дії Наказу відноситься лише регулювання обов'язків, які виникають у балансоутримувачів відповідних основних засобів, і не відноситься оренда комунального майна;

-          в порушення норм чинного законодавства суд розглянув справу за відсутності Дніпропетровської міської ради, не повідомленої належним чином про час та місце судового засідання суду та прийняв рішення без участі Дніпропетровської міської ради, не залучивши її як власника спірних приміщень до участі у справі, тобто прийняв рішення, що стосується прав і обов'язків особи, яка не була залучена до участі у справі, тощо.

    Позивач у відзив на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

          Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи  апеляційної скарги та відзиву на неї, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

    Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) 03.03.2008р. було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста., за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 53,18кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.Героїв,12 п.21, на першому поверсі 9-ти поверхового будинку, вартість якого згідно з незалежною оцінкою становить 341876грн. без ПДВ, для розміщення офісу.

    Відповідно до довідок, виданих комунальним виробниче-житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Жовтневого району, на балансі якого перебуває орендоване приміщення, заборгованість у позивача за орендну плату на 01.11.2008р. відсутня, нежитлове приміщення за адресою: проспект Героїв, 12 п.21 під арештом не знаходиться, в податковій заставі не числиться та заборона щодо передачі приміщення в суборенду відсутня.

    Згідно п.5.4 договору орендар повинен своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонту орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на виконання поліпшень та не несе за собою обов'язки орендодавця відносно компенсації вартості ремонту. У разі якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем виконання невід'ємних поліпшень орендованого майна, він зобов'язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень.

     За п.6.2 договору орендар має право виконувати з дозволу міської ради за власті кошти реконструкцію, технічне переобладнання та поліпшення об'єкта оренди. Забороняється створення нової речі в результаті поліпшень об'єкта оренди.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спірне майно та зобов'язання позивача компенсувати відповідачеві за уточненими вимогами остаточну балансову вартості об'єкта нерухомості в сумі 29372,92грн.

При цьому позивач послався на те, що в період з січня 2008р. ним зроблено капітальний ремонт об'єкту нерухомого майна на суму 850000грн., а це згідно ст.778 Цивільного кодексу України дає йому підстави для звернення до суду.

Відповідно до статті 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

В матеріалах справі відсутні будь-які докази щодо погодження з орендодавцем чи отримання дозволу власника на здійснення невід'ємних поліпшень об'єкта оренди, а також щодо понесених витрат на капітальний ремонт нерухомого майна.

Відсутність зазначених документів, а також експертного висновку на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних  поліпшень не дає суду підстав для визнання за позивачем права власності на майно як новостворене.

Більш того, в абзаці другому п.6.2 договору оренди зазначено, якщо в результаті поліпшення , зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар не стає власником такої речі у частині необхідних витрат на поліпшення, вартість невід'ємних поліпшень компенсації не підлягає.

За ч.1 ст.23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар вправі залишити за собою проведені ним  поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо  орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця   поліпшення   орендованого  майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння  йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких  поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Договір оренди відповідно до п.10.1 укладено на строк з 3 березня 2008р. по 13 лютого 2011р., тому позов взагалі є передчасним.

Зазначений договір в установленому порядку не припинено та не розірвано, що підтвердили представники сторін в судовому засіданні.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, тому підстав для їх задоволення не вбачається.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду слід скасувати, а позові –відмовити.

Судові витрати слід покласти на позивача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

          ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради  задовольнити.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2008р. у справі № 19/17-09 скасувати.

          В позові відмовити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Техтрансбуд” (код 35447060) на користь управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради (код 25973910) мито за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 1709,5грн.

          Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

 Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий                                                                                     В.Г.Головко

Судді                                                                                                 А.О.Логвиненко                                                                                        

                                                                                                          Т.Г.Стрелець