Рішення

від 23.06.2009 по справі 14/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2009 р.   Справа № 14/74   

за позовом                       ТзОВ ВКФ "Пілус" ЛТД  

                                         вул.Міхновського, 14, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача                ВАТ "Івано - Франківський м"ясокомбінат"  

                                         вул.С.Петлюри,10, м.Івано - Франківськ,76000

третя особа без самостійних вимог: Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації

                                        вул.Дністровська,49, м.ІваноФранківськ, 76000

суддя Булка В.І.

при секретарі Кріцак В.М.

представники сторін:

Від позивача:  Гладун О.І., директор, (наказ № 1 від 16.05.08)

Від відповідача:  Фатула Т.В., представник, (доручення № б/н від 01.12.05)

третя особа:  Аксентій М.Р., юрисконсульт, (довіреність № 248 від 03.02.09)

Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

Суть спору: заявлений позов про  визнання права власності на нежитлове приміщення, а саме: кіоск розташований за адресою м.Івано-Франківськ, вул.С.Петлюри,15 б, загальною площею 18,48м.кв.

   Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-договір №12 купівлі-продажу нежитлового приміщення (кіоску) від 10.12.98, згідно з яким позивач купив кіоск, що розташований за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.С.Петлюри,15б, загальною площею 18,48м.кв.;

-оплату коштів за придбане майно в сумі 10 000,00грн.;

-договір відповідального зберігання (з правом користування) від 12.05.98;

-неповернення відповідачем придбаного позивачем майна із користування;

-ст.526 Цивільного кодексу України,  якою передбачені загальні умови виконання зобов'язання.

    Відповідач не виконав вимоги ухвал суду від 27.05.09 та 11.06.09, а саме: не представив суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також не направив копію відзиву позивачу.

   В судовому засіданні третя особа без самостійних вимог, Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації, подала суду відзив на позов №1663 від 23.06.09, в котрому зазначає, що бюро технічної інвентаризації здійснює державну реєстрацію права власності не нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування .

    Заслухавши представників сторін та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

 Між позивачем та відповідачем 10.12.98 укладений договір №12 купівлі-продажу нежитлового приміщення (кіоску).

  Відповідно до згаданого вище договору  продавець (відповідач) продав, а покупець (позивач) купив нерухоме майно ( кіоск), яке знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.С.Петлюри,15 б, загальною площею 18,48м.кв.  

Як вбачається з п.1.2 договору продавець гарантував, що до укладення цього договору вказане нерухоме майно (кіоск) нікому іншому не продане, не закладено, в спорі під арештом і забороною не знаходиться і вільно від претензій та прав будь-яких третіх осіб.

В судовому засіданні позивач зазначив, що він, як покупець, сплатив продавцеві за придбане майно 10 000грн., що передбачено п.2.1 договору. Тобто, позивач виконав зобов"язання по оплаті коштів, і як наслідок, на виконання п.4.1 договору, 14.02.98 сторонами підписано акт прийому-передачі нерухомого майна.

В зв"язку із господарською необхідністю між позивачем та відповідачем 12.05.98 укладено договір  відповідального зберігання (з правом користування) строком на 10 років (п.1.3). За умовами зазначеного вище договору відповідач виступав зберігачем , а відповідач - поклажедавцем.

Після закінчення терміну дії договору відповідального зберігання, позивач неодноразово звертався  до відповідача з вимогою про повернення придбаного майна.

Проте, відповідач на звернення не прореагував,  придбане майно не повернув.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступного.

     Приписами ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено , що за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

     Згідно ст. 936 Цивільного кодексу України, за    договором   зберігання   одна   сторона   (зберігач) зобов'язується зберігати річ,  яка  передана  їй  другою  стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

  У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

    Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

Приписами ст. 610 Цивільного кодексу України  встановлено, що порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Норма п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у сторк, встаовлений договором або законом.

Продавець зобов"язаний сплачувати кошти за нерухоме майно до моменту приймання-передачі майна по Акту здачі-приймання. Право власності на майно переходить з мометну підписання договору та складання акту приймання-передвачі (п.4.1 Договору).

Відповідач порушив п.6.1.1 договору, а саме: не передав покупцеві в його власність без будь-яких вилучень нерухоме майно, що є предметом договору, а саме: кіоск, що розташований за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.С.Петлюри,15б, загальною площею 18,48м.кв.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.03 №6/5 (нова редакція) із змінами від 17.05.04, державну реєстрацію права власності не нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування (пункт 1.3 Тимчасового положення).

     Суд звертає увагу на те, що  дії ОКП "Івано-Франківського ОБТІ" не породжують , не змінюють і не припиняють права власності на нерухоме майно, ОБТІ не видає документи про право власності, а тільки реєструє право, яке вже виникло. Тобто,  бюро технічної інвентаризації здійснює державну реєстрацію права власності не нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування .

          Кожна особа, в порядку  ст.16 Цивільного кодексу України, має право звернуттся до суду за захистом свго особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав зокрема є визнання права власності.

        Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до  ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.16,509,526,610,612,655,936 Цивільного кодексу України, ст.ст.27,33,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                 ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати за   Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Пілус" ЛТД, вул.Міхновського, 14, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 13366961) право власності на належне йому нежитлове приміщення, а саме: кіоск розташований за адресою м.Івано-Франківськ, вул.С.Петлюри,15 б, загальною площею 18,48м.кв.

Стягнути з    Відкритого акціонерного товариства  "Івано - Франківський м"ясокомбінат", вул.С.Петлюри,10, м.Івано - Франківськ (код ЄДРПОУ 00451636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Пілус" ЛТД,   вул.Міхновського, 14, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 13366961)      85,00грн. держмита та 312,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                        Булка В.І.

                                                                                 Рішення підписане 06.07.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді  Гандера М. В.