Постанова

від 25.06.2009 по справі 18/69

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/69

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.06.2009  року                                                            Справа № 18/69

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді:                    Журавльової Л.І.

Суддів:                                        Бойченка К.І.

                                             Семендяєвої І.В.

За участю секретаря

судового засідання:                Міхальчук О.А.

та

представників сторін:

від позивача:                         представник до судового засідання не прибув;

від відповідача:                     представник до судового засідання не прибув;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги:                    Малого приватного підприємства  „Вента”,

                                              м.Луганськ  

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                         12 травня 2009 року підписано 13.05.09)

у справі                                        №18/69 (суддя Корнієнко В.В.)

за позовом:                                        Спільного українсько-естонського

                                             підприємства у формі товариства з обмеженою

                                              відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД”, м.Київ                                              

до відповідача:                       Малого приватного підприємства „Вента”,

                                              м.Луганськ  

про                                         стягнення 30 745 грн. 07 коп.

В С Т А Н О В И В:

Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Малого приватного підприємства „Вента” про стягнення основного боргу в сумі 23 405 грн. 11 коп., пені в сумі 1098 грн.                   02 коп., штрафу у сумі 1560 грн. 92 коп., процентів за користування чужими коштами в сумі 4 681 грн. 02 коп.

Уточненням до позовних вимог №90 від 27.03.09 позивач просив стягнути основний борг в сумі 23 405 грн. 11 коп., пеню в сумі 1952 грн. 20 коп., штраф у сумі 1638 грн. 36 коп., проценти за користування чужими коштами в сумі              4 681 грн. 02 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12 травня 2009 року у справі №18/69 (суддя Корнієнко В.В.) позов задоволено частково.

Зменшено заявлені до стягнення штрафні санкції (пеню та штраф) в три рази.

Стягнуто з Малого приватного підприємства “Вента” на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД” борг в сумі 19875 грн. 11 коп. по оплаті вартості товарів медичного та косметичного призначення, пеню в сумі 650 грн.   73 коп., штраф в сумі 546 грн. 12 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 4681 грн. 02 коп., витрати по сплаті державного мита  в сумі 316 грн. 77 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.   

          В решті позову провадження у справі припинено.

Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.

Між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” та Малим приватним підприємством „Вента” укладено договір від 23.02.06 №10067/2006, згідно якого позивач в період: з 29.10.08 по 04.02.09 поставив відповідачу товари медичного та косметичного призначення на загальну суму 23405 грн. 11 коп., що підтверджується накладними позивача та визнано відповідачем.

В порушення умов договору відповідачем вартість одержаної продукції не сплачена, в зв'язку з чим виник борг в сумі 23405 грн. 11 коп.   

Відповідач у добровільному порядку частково погасив борг на суму                3530 грн., що підтверджується платіжними дорученнями відповідача від 30.03.09 №77 на суму 1050 грн., від 06.04.09 №81 на суму 700 грн., від 29.04.09 №92 на суму 900 грн., від 07.05.09 №96 на суму 880 грн.

Місцевим господарським судом провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3530 грн. припинено в зв'язку з відсутністю предмету спору.

З посиланням на ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України судом зазначено, що відповідач визнав позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 19875 грн. 11 коп., а тому вони підлягають задоволенню.  

Судом вказано, що вимоги про стягнення з відповідача пені за 183 дні у сумі 1952 грн. 20 коп., штрафу –1638 грн. 36 коп., процентів за користування чужими коштами –4681 грн. 02 коп. підлягають задоволенню в зв'язку з їх законністю та обґрунтованістю.

Відзивами на позовну заяву від 30.04.09 та від 12.05.09 відповідач просив зменшити заявлені до стягнення штрафні санкції (пеню та штраф) у три рази в зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Посилаючись на п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.233 Господарського кодексу України місцевим господарським судом вказано, що відповідно до звіту відповідача про фінансові результати за 2008 рік збитки останнього склали 26300 грн., збитковість підприємства характеризує майновий стан відповідача як незадовільний. Відповідач після пред'явлення позову частково погасив борг перед позивачем на суму 3530 грн., а тому зазначені обставини є достатніми щоб вважати даний випадок винятковим.

Судом зменшено у три рази заявлені до стягнення штрафні санкції в загальній сумі 3590 грн. 56 коп. (пеню в сумі 1952,20 грн. та штраф в сумі 1638,36 грн.). Таким чином, з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції в загальній сумі 1196 грн. 85 коп. (пеня в сумі 650,73 грн., штраф в сумі 546,12 грн.).

Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 12 травня 2009 року у справі №18/69 Мале приватне підприємство „Вента” звернулось з апеляційною скаргою №б/н та дати, якою просить скасувати рішення частково в частині стягнення з МПП „Вента” відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 4681 грн. та постановити нове рішення, яким відмовити в стягненні відсотків за користування чужими коштами в сумі                   4681 грн. 02 коп.  

Заявник вважає рішення необґрунтованим в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 4681 грн. 02 коп., інші висновки суду не оскаржує.

З посиланням на ст.695 Цивільного кодексу України відповідачем зазначено, що несвоєчасна оплата товару не може бути прирівняна до користування чужими грошовими коштами, оскільки товар не був реалізований відповідачем.

На думку заявника, висновок суду щодо користування чужими коштами не відповідає фактичним обставинам справи.

Пункт 9.4 договору №10067 від 23.02.06 не відповідає особливостям оплати товару з розстроченням платежу і суперечить статті 695 Цивільного кодексу України.

Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надало.     

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 27 травня 2009 року у справі №18/69 для розгляду апеляційної скарги малого приватного підприємства „Вента” на рішення господарського суду Луганської області від 12 травня 2009 року у справі №18/69 призначено судову колегію у складі: Журавльової Л.І. –судді –головуючого, суддів –Бойченка К.І.,       Семендяєвої І.В.  

Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази   приймаються судом, якщо заявник обґрунтував  неможливість їх  подання суду  першої інстанції  з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.  

 Судовою колегією розглянуто клопотання №б/н та дати Малого приватного підприємства „Вента” про відкладення розгляду справи та у задоволенні відмовлено, оскільки відповідач не обґрунтував необхідність участі у засіданні суду свого представника, а ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 27 травня 2009 року у справі №18/69 зазначено, що явка у судове засідання повноважних та компетентних представників сторін на їх розсуд.

Неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду за матеріалами наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Малого приватного підприємства „Вента” слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 12 травня 2009 року у справі №18/69 слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на  користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” та Малим приватним підприємством „Вента” укладено договір від 23.02.06 №10067/2006, згідно якого позивач в період з 29.10.08 по 04.02.09 поставив відповідачу товари медичного та косметичного призначення на загальну суму 23405 грн. 11 коп., що підтверджується накладними позивача та визнано відповідачем.

Відповідно до умов п.3.4 договору відповідач зобов'язався оплатити вартість товару у строк, вказаний у видаткових накладних на товар, який поставляється  протягом 14, 21 та 25 днів з дати поставки.

В порушення умов договору відповідачем вартість одержаної продукції не сплачена, в зв'язку з чим виник борг в сумі 23405 грн. 11 коп.   

Матеріали справи свідчать, що відповідач у добровільному порядку частково погасив борг на суму 3530 грн., що підтверджується платіжними дорученнями відповідача від 30.03.09 №77 на суму 1050 грн., від 06.04.09 №81 на суму  700 грн., від 29.04.09 №92 на суму 900 грн., від 07.05.09 №96 на суму 880 грн., у зв'язку з чим місцевим господарським судом вірно провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3530 грн. припинено в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач визнав позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 19875 грн.             11 коп.

Пунктом 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно п.9.4 договору за умови прострочення виконання покупцем строків оплати за товар за цим договором він повинен сплатити продавцю проценти за користування чужими коштами у розмірі двадцяти відсотків загальної вартості товару, з якого допущено прострочення виконання.

Господарським судом Луганської області вірно зроблено висновок, що відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем в зв'язку з чим, на вимогу позивача, на підставі п.п.6.2., 9.4. договору, ст.692 Цивільного кодексу України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково повинен сплатити штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості, а також повинен сплатити проценти за користування чужими коштами у розмірі 20% від вартості товару, з якого допущено прострочення оплати.

За уточненим розрахунком позивача пеня за 183 дні прострочення складає 1952 грн. 20 коп., штраф –1638 грн. 36 коп., проценти за користування чужими коштами –4681 грн. 02 коп., отже вимоги про стягнення з відповідача пені, штрафу та процентів за користування чужими коштами вірно місцевим господарським судом задоволені в зв'язку з їх законністю та обґрунтованістю.

Господарським судом Луганської області вірно з посиланням на ч.3 статті 692 Цивільного кодексу України не прийнято доводи відповідача про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами та зазначено, що  несвоєчасна оплата товару прирівняна законодавцем до користування чужими грошовими коштами.

          Судом  з посиланням на п.3 ч.1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 статті 233 Господарського кодексу України вірно зменшено у три рази заявлені до стягнення штрафні санкції в загальній сумі           3590 грн. 56 коп. (пеню в сумі 1952 грн. 20 коп. та штраф в сумі 1638 грн.                  36 коп.).

          За таких обставин, господарським судом Луганської області вірно позов задоволено частково та стягнуто борг в сумі 19875 грн. 11 коп., пеню в сумі          650 грн. 73 коп., штраф в сумі 546 грн. 12 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 4681 грн. 02 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 316 грн. 77 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., а в решті позову провадження у справі вірно припинено.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин, відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України   витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги –Мале приватне підприємство „Вента”.   

Заявником апеляційної скарги квитанцією №11203261 від 25.05.09   сплачено до Луганського апеляційного господарського суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312 грн. 50 коп.  Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у апеляційному провадженні Господарським процесуальним кодексом України не передбачена, а тому слід повернути Малому приватному підприємству „Вента”  помилково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп. за квитанцією №11203261 від 25.05.09, яка     знаходиться в матеріалах справи.   

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд

                                             П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства „Вента” на рішення господарського суду Луганської області від 12 травня 2009 року у справі №18/69 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 12 травня 2009 року  у справі №18/69 залишити без змін.

3.Повернути Малому приватному підприємству „Вента”, м.Луганськ, вул.Карла Маркса, 97, код 30642674 з Державного бюджету України, рахунок 31118095700006, код бюджетної класифікації 22090200, МФО 804013, банк –ГУ ДКУ у Луганській області, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, помилково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп. на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.

Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Л.І.Журавльова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      І.В.Семендяєва    

Надруковано 6 примірників:

1.          до справи

2.          до наряду

3.          позивачу

4,5відповідачу (за двома адресами)

6.          господарському суду Луганської області

Внесено 30 червня 2009 року