Ухвала

від 18.08.2014 по справі 2а-13455/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" серпня 2014 р. м. Київ К/800/35376/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Кошіля В.В.

Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Слобідська усадьба"

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013

у справі № 2а-13455/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Слобідська усадьба"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013, відмовлено у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП „Слобідська Усадьба" з питань перевірки відносин з платником ТОВ „Євробуд грант", ТОВ „Будівництва пан Україна" за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 29.02.2012 №1062/2305/316444452, у висновках якого встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 138.8 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме: завищення витрат всього у сумі 155625,00 грн., заниження податку на прибуток всього у сумі 36723,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, а саме: завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 31125,00 грн.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки, відповідачем 20.03.2012 були прийняті податкові повідомлення-рішення: №00002812305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 31125,00 грн. - за основним платежем та 4022,83 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №00002802305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 43336,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач під час проведення перевірки на винесення податкових повідомлень-рішень, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений податковим законодавством України. Під час розгляду справи позивачем не надано первинних документів, з аналізу яких можна дійти висновку про правомірність дій позивача щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та його контрагентами - ТОВ „Євробуд грант" та ТОВ „Будівництва пан Україна" було укладено ряд договорів підряду, за умовами яких контрагенти позивача (підрядники) зобов'язуються виконати на свій страх та ризик на завдання ПП "Слобідська усадьба" (замовник), а останній зобов'язується прийняти та сплатити ремонтно-будівельні роботи на об'єкті замовника у відповідності до договірної ціни.

Відмовляючи в задоволенні позову, судами зазначено, що в ході розгляду справи не встановлено документально підтвердженого факту наявності та переліку матеріалів, місця та періоду їх зберігання, їх параметрів та використання обладнання, наданих замовником, вартість якого включена до вартості робіт, не зазначено підстав для невикористання власних сил позивача.

Разом з тим, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, на виконання умов вказаних договорів, до матеріалів справи надано акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, розрахунки, податкові накладні, платіжні доручення тощо.

Також, на підтвердження використання отриманих ремонтних послуг у власній господарській діяльності, позивачем до матеріалів справи були надані копії типових договорів на участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкових територій, укладені позивачем з власниками квартир по вул. Героїв Праці, 14, а також, договір управління (експлуатації) житлового будинку, укладений з Об'єднанням власників багатоквартирного будинку «Азарин» та договір про надання послуг з управління будинком, укладений з Об'єднанням власників багатоквартирного будинку «Поезія плюс».

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Слобідська усадьба" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) В.В. Кошіль (підпис) Ю.І. Цвіркун