Постанова

від 19.08.2014 по справі 910/7328/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2014 р. Справа№ 910/7328/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - Галіцина М.П.

представників сторін: від відповідача - не з'явився.

розглянувши Приватного підприємства "Активбуд"

апеляційну скаргу

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 12.06.2014р.

у справі № 910/7328/14 (суддя Котков О.В.)

за позовом Приватного підприємства "Активбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Будівельно-транспортна компанія "Міськбуд-Інвест"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2014 року в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва по справі № 910/7328/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 19.08.2014 року представник відповідача не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В період з вересня по жовтень 2012 року позивач (надалі - Продавець або Постачальник) передав, а відповідач (далі по тексту - Покупець або Отримувач) прийняв від Постачальника товар, за який, як зазначає позивач, Покупець в повному обсязі не розрахувався внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість в розмірі 2479,32 грн., що становить різницю між сумою вартості товару за видатковими накладними №№: 0124-0006821 від 01.10.2012 року, 0124-0006125 від 06.09.2012 року, 0124-0006140 від 06.09.2012 року та частковою оплатою товару 333,14 грн.

Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання останнім грошового зобов'язання щодо оплати товару по накладним.

Як вбачається з матеріалів даної справи, в період з вересня по жовтень 2012 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 2479,32 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками позивача та відповідача видатковими накладними №№: 0124-0006821 від 01.10.2012 року, 0124-0006125 від 06.09.2012 року, 0124-0006140 від 06.09.2012 року.

З матеріалів позовної заяви № 139 від 11.04.2014 року слідує, що на загальну суму 333,14 грн. Покупець оплатив отриманий від Продавця згідно видаткових накладних товар.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, між позивачем та відповідачем мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, за яким сторони не визначили строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

У зв'язку з чим. відповідач був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, чого, як встановив суд першої інстанції, зроблено не було. Тобто, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Згідно з ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитором має право його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма матеріального права розміщена у главі 48 ЦК України «Виконання зобов'язань» і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.

Отже, загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Оскільки інший строк оплати товару сторонами у накладних встановлений не був. то відповідач мав розрахуватись з позивачем після отримання товару.

Аналогічну правову позицію займає Виший господарський сул України в інформаційному листі №01-06/928/2012 від 17.07.2012 року, оглядовому листі №01-06/767/2013 віл 29.04.2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, колегія суддів визнає його обґрунтованим, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 121,96 грн. 3% річних та 92,53 грн. інфляційних втрат.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог повністю та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 12.06.2014 року у справі № 910/7328/14 скасувати і прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Міськбуд-Інвест" (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, б. 20, оф. 18, ЄДРПОУ 37318050) на користь Приватного підприємства "Активбуд" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 1, ЄДОПОУ 33943152, р/р 26009101369483 в АТ ОТП Банк, МФО 300529) 2479,32 грн. боргу, 121,96 грн. 3% річних, 92,53 грн. інфляційних витрат та 1827,00 судового збору

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Міськбуд-Інвест" (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, б. 20, оф. 18, ЄДРПОУ 37318050) на користь Приватного підприємства "Активбуд" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 1, ЄДОПОУ 33943152, р/р 26009101369483 в АТ ОТП Банк, МФО 300529) 913,50 судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

3. Справу № 910/7328/14 повернути до господарського суду м. Києва.

4. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло

Повний текст постанови складено 20.08.2014 року.