Постанова

від 12.08.2014 по справі 909/560/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2014 р. Справа № 909/560/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С.М.

Марко Р.І.

при секретарі судового засідання І.О. Борщ

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача, скаржника) - з'явився.

від відповідача - з'явився.

за участю представника ТОВ «Альтернатива Інвест» - Марцінковський І.А. (довіреність № 315 від 02.01.2014 року) (був у суді першої інстанції)

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії, "Нафтогаз України", № 31/10-4594 від 10.07.2014 року

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2014 року (головуючий суддя Шкіндер П.А.)

за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії, "Нафтогаз України" від 10.06.14 року № 31/10-3619 про заміну сторони у виконавчому провадженні

по справі № 909/560/13

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії, "Нафтогаз України", м. Київ,

до відповідача Приватного підприємства "Раут", м. Івано-Франківськ

про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ в сумі 277 384 63 грн., з яких основний борг 241 723, 27 грн., пеня 18 791,39 грн., інфляційні проценти 1 776, 71 грн.., 3% річних 15 093, 26 грн.

ВСТАНОВИВ :

ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2014 року у справі № 909/560/13 в задоволені заяви Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" №31/10-3619 від 10.06.14 (вх.№8405/14 від 16.06.14) про заміну боржника, Приватного підприємства "Раут", на його правонаступника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Інвест" - відмовлено.

Ухвалу мотивовано тим, що Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в своїй заяві №31/10-3619 від 10.06.14 про заміну боржника покликається на ч.3 ст.22 Закону України "Про теплопостачання", в якій передбачено, що у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним). Однак договір оренди цілісного майнового комплексу котельні по вул. Данила Галицького,4 "а" у м.Надвірна, укладений між Надвірнянською міською радою та Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Інвест" 15.09.2011р., а Закон України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про теплопостачання"" набрав чинності пізніше - 08.04.2012р.

В апеляційній скарзі апелянт (стягувач) просив скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2014 року у справі № 909/560/13, мотивуючи це тим, що крім закону України «Про теплопостачання» дані правовідносини регулюються також Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом». Вважає, що суд першої інстанції безпідставно надав пріорітет нормам ЦК України, що регулюють відносини правонаступництва.

Слід зазначити, що ст.106 ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвали суду про заміну (чи відмову у заміні) сторони у виконавчому провадженні.

Однак згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 10.07.2014 року № 6 У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" у пункті 10 абзац перший доповнено реченням такого змісту: "Однак якщо ухвали місцевого господарського суду за приписами процесуального законунеможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду(зокрема йдеться про ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження), тотакі ухвали, в тому числі й про відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій, можуть бути переглянуті в апеляційному порядку."

Також, Постанову пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" доповнено пунктом 6-1 такого змісту: "6-1. З урахуванням приписів частини третьої статті 129 Конституції України та оскільки ухвали місцевого господарського суду, які виносяться під час виконання судового рішення, неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду, відповідна ухвала, в тому числі й про відмову в заміні сторони виконавчого провадження, може бути оскаржена в апеляційномута в касаційному порядку".

Тобто, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є ухвалою, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід'ємною частиною, а тому заміна сторони у зобов'язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження, є зміною судового рішення, передбаченого чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (ст. 25 ГПК України).

Звідси оскарження ухвали про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення, рівно як і оскарження ухвали про відмову у вчиненні такої процесуальної дії, слід розуміти як оскарження судового рішення, що унеможливлює застосування апеляційним господарським судом у даному випадку приписів ч. 2 ст. 106 ГПК України та ст. 91 ГПК України, як підставу для відмови у прийняті апеляційної скарги на ухвалу суду 1-ї інстанції про відмову у задоволені заяви щодо заміни сторони у виконавчому провадженні в порядку ст.25 ГПК України (постанови Вищого господарського суду України від 17 липня 2014 року справа № 9/17-4232-2011;; 22 липня 2014 року справа № 923/970/13).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз.3 п-п 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007р. N 11-рп/2007

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення присутніх представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, за Договором оренди цілісного майнового комплексу котельні від 01.10.2009 року, такий майновий комплекс по вул. Данила Галицького 4а у м.Надвірна було передано Надвірнянською міською радою в оренду Приватному підприємству «Раут».

15.09.2011 року той же цілісний майновий комплекс котельні по вул. Данила Галицького 4а у м. Надвірна було передано Надвірнянською міською радою в оренду ТОВ «»Альтернатива Інвест».

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11 липня 2013 року стягнуто з Приватного підприємства "Раут", вул. Угорницька, 12, корпус 1 кв.62, м. Івано-Франківськ, на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" заборгованість за поставлений природний газ в сумі 277 384,63 гривень, 63 коп. Рішення суду мотивоване неналежним виконання зобов'язання ПП «Раут» щодо оплати спожитого природного газу на підставі укладеного з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" договору про закупівлю природного газу від 31.12.10 року.

Отже, на момент прийняття вищезазначеного рішення суду орендарем цілісного майнового комплексу котельні вже було ТОВ «Альтернатива Інвест», однак заборгованість за рішенням стягнуто з ПП «Раут», попереднього орендаря вказаного цілісного майнового комплексу котельні.

23.07.13 року господарським судом Івано-Франківської області було видано наказ на виконання вищезазначеного рішення.

29.08.2013 року органами виконавчої служби у даній справі було відкрито виконавче провадження.

16.06.14 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з заявою №31/10-3619 від 10.06.14 (вх.№8405/14 від 16.06.14) про заміну боржника, Приватного підприємства "Раут", на його правонаступника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива Інвест", посилаючись на ч.3 ст.22 Закону України "Про теплопостачання".

Згідно ч.3 ст.22 Закону України "Про теплопостачання" у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Слід зазначити, що статтю 22 Закону України «Про теплопостачання» було доповнено частиною третьою Законом України «Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про теплопостачання" від 15.03.2012р. N 4521-VI, який набрав чинності 08.04.2012р. В той час як договір оренди цілісного майнового комплексу котельні по вул. Данила Галицького, 4"а" у м.Надвірна, був укладений з ТОВ "Альтернатива Інвест" - 15.09.2011р. (до доповнення статті 22 Закону України «Про теплопостачання» частиною третьою).

Відтак, до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення (Постанова Верховного суду України від 20 листопада 2012 року у справі № 3-52гс12).

Отже, на момент виникнення правовідносин за Договором оренди від 15.09.11 року з ТОВ «Альтернатива - Інвест» стаття 22 Закону України «Про теплопостачання» не регулювала питання правонаступництва за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання при передачі котельні в оренду. Апеляційний господарський суд зазначає, що станом на момент винесення вищезазначеного рішення суду про стягнення заборгованості з ПП «Раут» - від 11 липня 2013 року вже була чинною частина третя статті 22 Закону України «Про теплопостачання» (тобто стаття 22 в новій редакції), орендарем цілісного майнового комплексу котельні по вул. Данила Галицького,4 "а" у м.Надвірна вже було ТОВ «Альтернатива - Інвест» за Договором оренди від 15.09.2011 року. та припинив свою дію такий же Договір оренди цілісного майнового комплексу котельні по вул. Данила Галицького,4 "а" із ПП «Раут». Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач (заявник про заміну сторони) не порушував питання стосовно залучення іншого відповідача у справі чи заміни неналежного відповідача до прийняття рішення. ТОВ «Альтернатива - Інвест» не було залучено стороною у справі при винесенні рішення від 11 липня 2013 року.

ПП «Раут» визначене єдиним відповідачем (боржником) за рішенням суду Івано-Франківської області від 11 липня 2013 та не перебуває в процесі припинення, як підтверджується матеріалами справи, зокрема, витягом з Єдиного державного реєстру ЮОФОП.

Договір оренди цілісного майнового комплексу із ТОВ «Альтернатива Інвест» від 15.09.2011 року був укладений без будь яких застережень чи визначення боргових зобовязань за боргами попереднього орендаря найманого приміщення. Аналогічно, Договір на постачання та транспортування природного газу для підприємств теплоенергетики від 01.10.2011 року, укладений між ТОВ «Альтернатива Ін вест» та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз», не містив умов щодо передачі ТОВ «Альтернатива Ін вест» будь яких боргових зобов'язань.

Закон України «Про теплопостачання» визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Разом з тим, вищезазначений Закон не регулює відносини у сфері оренди цілісних майнових комплексів та укладення договорів оренди, визначення їх істотних умов. Такі відносини врегульовано Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та, зокрема, спеціалізованим Законом України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».

Згідно ст. 8 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» (у редакції на момент укладення Договору оренди від 15.09.11 року) істотними умовами договору оренди об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, крім визначених законами України "Про концесії" і "Про оренду державного та комунального майна", є: порядок та умови відновлення переданого в оренду чи концесію об'єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення та його повернення; порядок та умови списання (виведення з експлуатації) майна в складі об'єкта оренди, концесії; обов'язок орендаря, концесіонера щодо страхування взятого в оренду чи концесію об'єкта тепло-, водопостачання і водовідведення; обов'язки сторін договору щодо забезпечення збереження переданого в оренду чи концесію об'єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення; обов'язки щодо утримання об'єкта концесії згідно з вимогами державних стандартів, норм та правил, що діють у відповідній сфері діяльності; обов'язки орендаря, концесіонера щодо використання переданого в оренду, концесію об'єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, що раніше здійснювало експлуатацію такого об'єкта, а також щодо виробництва (надання) відповідних комунальних послуг у гарантованих обсягах і належної якості; максимальний розмір витрат енергоресурсів на одиницю виробленої продукції (послуг) та максимально допустимі обсяги втрат і технологічних витрат питної води та/або теплової енергії на одиницю продукції (послуг); порядок здійснення орендодавцем, концесієдавцем контролю за станом орендованого об'єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення; відповідальність сторін, у тому числі відповідальність орендаря, концесіонера за безпеку експлуатації об'єкта.

Отже, передача новому орендарю цілісного майнового комплексу котельні боргових зобов'язань з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним), матеріалами справи не підтверджена.

Також слід зазначити, що між позивачем та ТОВ «Альтернатива Інвест» відсутні договірні відносини у сфері постачання та транспортування природного газу, де б сторони могли врегулювати та узгодити спірні питання щодо боргових зобов'язань з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2014 року у справі № 909/560/13 - залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії, "Нафтогаз України", № 31/10-4594 від 10.07.2014 року - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 18.08.2014 р.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

Суддя С.М. Бойко

Суддя Р.І. Марко